Видатні спортсмени України icon

Видатні спортсмени України

Реклама:



Скачати 222.06 Kb.
НазваВидатні спортсмени України
Дата конвертації21.02.2013
Розмір222.06 Kb.
ТипДокументи
джерело




Великолепетиської загальноосвітньої школи

І – ІІІ ступенів № 1

Великолепетиської селищної ради

Великолепетиського району

Херсонської області


Матеріали проекту на тему:


«СПОРТ, УРА!»




Веселка - 2012


Видатні спортсмени України

Оксана Баюл





Оксана Баюл назавжди залишиться в історії як перша олімпійська чемпіонка незалежної України.

У 1994 році у Ліллехаммері від 16-річної української фігуристки ніхто не сподівався "золота", включаючи організаторів Олімпіади, які навіть не мали у своєму розпорядженні запису українського гімну!

Тоді ця маленька дівчинка, яка після більш як годинної затримки церемонії нагородження через пошуки мелодії українського гімну врешті витирала сльози на найвищій сходинці п'єдесталу пошани, напевно, навіть не усвідомлювала, скільки вона зробила тоді для своєї маленької країни.І що в той вечір її тріумфу сотні тисяч людей у всьому світі вперше відкрили для себе нову країну, яка дебютувала на Олімпійських іграх, і одразу здобула "золото".
^

Лілія Подкопаєва






У списку видатних спортсменів, які прикрашають "Всесвітню залу слави" тепер є ім'я уродженки Донецька знаменитої гімнастки Лілії Подкопаєвої. Урочиста церемонія вшановування відбулася 9 лютого 2008 р. в американському місті Олахома-сіті, де знаходиться "Всесвітня зала слави" (International Hall of Fame). Л.Подкопаєва стала четвертим представником з України, який поповнив лави всесвітньо відомих зірок спорту. Першим, у списку героїв "Зали слави" з'явилося ім'я гімнастки Лариси Латиніної, дев'ятиразової олімпійської чемпіонки, а в 2002 р. - Бориса Шахліна і Поліни Астахової. Як зазначила сама Л.Подкопаєва: "Я пишаюся тим, що наша країна стає відомішою на міжнародній спортивній арені. Праця, талант і відданість улюбленій справі наших земляків стали яскравою сторінкою в історії України, і так же ці перемоги удостоєні безлічі міжнародного визнання. Володіти такою унікальною нагородою для мене не тільки радість, але так найбільш почесне і відповідальне завдання". Л.Подкопаєва є абсолютною чемпіонкою Олімпійських ігор в Атланті, абсолютною чемпіонкою світу (1995 р.) і Європи (1996 р.), послом Доброї волі ООН з питань ВІЧ/СНІД в Україні, президентом Міжнародного добродійного фонду "Здоров'я поколінь".


^ Яна Клочкова





Чотири рази на честь Яни Клочкової грав український гімн на Олімпійських іграх, п'ять разів здіймався синьо-жовтий прапор.

Її прозвали "золотою рибкою". І справді, більше олімпійського золота за Яну Україні досі ніхто так і не приніс.

А ще на її рахунку перемоги на чемпіонатах та кубках світу, європейській першості, а також світові, континентальні та національні рекорди.


^ Віталій та Володимир Клички





Брати Клички заявили про себе у світі професійного боксу у 1996 році і відтоді рік за роком вчили світ вимовляти їхні імена та розрізняти їхні обличчя.

Їх вважають своїми не лише в Україні, але й у Німеччині та й загалом у Європі. Їх поважають та побоюються в Америці та інших континентах.

Вже не один рік прізвище Кличко є майже усталеною назвою, як Пеле чи Шумахер.

А 2 липня цього року Віталію та Володимиру вдалося здійснити, здавалася, фантастичну мрію - зібрати всі найпрестижніші чемпіонські пояси у супертяжкій ваговій категорії в одній родині.


^ Андрій Шевченко





Починаючи з кінця 90-х і дотепер майже кожен європеєць, який навіть не знає тонкощів географії чи історії, почувши "Україна", одразу ствердно відреагує на цей топонім і назве прізвище Шевченко.

Володар "Золотого м'яча", переможець Ліги чемпіонів, володар Суперкубка УЄФА, багаторазовий чемпіон та володар Кубка України та Італії, володар Кубка Англії, найкращий бомбардир української національної першості та італійської "Серії А", чвертьфіналіст чемпіонату світу 2006 року.Це далеко не повний перелік здобутків та заслуг Андрія Шевченка.

Він своїм талантом та працею підняв імідж українського футболу та й загалом України на новий значно вищий рівень.

Крім цього, Шевченко став прикладом та кумиром для сотень тисяч дітей, які прагнули чи прагнуть бути схожими на нього.


^ Анатолій Тимощук





Нинішній півзахисник мюнхенської "Баварії" Анатолій Тимощук за свою футбольну кар'єру встиг пограти у чемпіонатах України, Росії та Німеччини. І не просто пограти, а стати переможцем національних першостей цих країн. Крім того, у кар'єрному доробку Тимощука завойований Кубок УЄФА та Суперкубок.

У 2008 році, будучи капітаном пітерського "Зеніту", саме він першим піднімав над головою ці престижні трофеї, накинувши на плечі синьо-жовтий прапор. І вся Європа бачила, що ці перемоги мають український слід!


^ Руслан Пономарьов





У 2002 році Руслан Пономарьов став першим і поки що єдиним в історії незалежної України чемпіоном світу з шахів.

На олімп майстрів стратегій та комбінацій Пономарьов потрапив зовсім юним. У 1998 році 14-річний Руслан став наймолодшим гроссмейстером.

А через чотири роки знову-таки з прикметником наймолодший його прізвище було записано серед володарів світової шахової корони поряд з такими гучними іменами, як Гарі Каспаров, Анатолій Карпов, Вішванатан Ананд.


^ Альона та Катерина Бондаренко





Сестри Бондаренко у великому тенісі досягли чималих висот. В одиночному розряді Альона входила до чільної 20-ки, а Катерина - 30-ки найкращих тенісисток світу.


А у 2008 році дівчатам у парі вдалося виграти один із чотирьох найпрестижніших турнірів у тенісному світі - Australian Open.


Також у значній мірі завдяки сестрам Бондаренко збірна команда України потрапила до еліти світового тенісу у Кубку Федерацій.


^ Сергій Бубка

.




Сергій Бубка став людиною-легендою ще до народження незалежної України, першим у світі здолавши планку на висоті 6 м ще у 1985 році. Але із 35 світових рекордів частину Бубка встановив і під синьо-жовтим прапором.

Після завершення спортивної кар'єри почав активно опікуватися олімпійським рухом.

У 1999 році у рідному для Сергія Бубки Донецьку було встановлену пам'ятник легендарному стрибуну.


^ Васи́ль Вірастю́к




Васи́льЯросла́вовичВірастю́к (22 квітня 1974, Івано-Франківськ) — український стронґмен, володар титулів «Найсильніша людина України» (2000, 2001, 2002, 2003, 2005) та «Найсильніша людина світу» (2004). Член збірної України, яка виборола титул «Найсильніша нація світу» у 2003 та 2004 роках. Заслужений Майстер спорту України.

З 1984 по 2000 рік займався легкою атлетикою — штовханням ядра. Входив до складу збірної команди України з легкої атлетики.

У 1995 році виконав нормативи Майстра Спорту.

У 1998 році виконав нормативи Майстра Спорту Міжнародного Класу.

У 2002 році став третім у змаганнях за звання «Найсильніший у Центральній Європі» і взяв Гран-прі міжнародного турніру в Зальцбурзі (Австрія). У змаганнях суперсерії IFSA (Міжнародної федерації найсильніших атлетів світу), що проводилися на Гаваях, був шостим.

У 2004 році здобув перемогу на чемпіонаті світу «Найсильніша людина світу», який проводився на Багамах. У травні 2003 року на День Львова Василь Вірастюк встановив світовий рекорд, протягнувши п'ять трамвайних вагонів більше ніж на 10 метрів і десять скріплених між собою машин майже на 20 метрів.


^ Майстри спорту Лепетищини


Гунько Олександр Павлович

Майстер спорту з легкої атлетики



Народився 11 грудня 1961 року у Великій лепетисі в родині колгоспників. Батько – Гунько Павло Дмитрович і мати Гунько Ніна Василівна.

Навчався у восьмирічній школі № 3 з 1976 року. Був звичайним хлопцем, як й сотні підлітків того часу. Але улюбленою справою було заняття спортом. Олек-сандр приймав участь у шкільних спортивних змаганнях. Хлопець відрізнявся своїми спортивними здібностями, тому вчитель фізичного виховання Коробінков Василь Арсентійович порадив йому вступити до спортивної школи.

Після закінчення восьмирічної школи Сашко вступає до Запорізького будівельного технікуму та спортивної школи «Металург». Свою першу медаль здобув у 1977 році.

У 1984 році став чемпіоном України на Чемпіонаті УРСР з легкої атлетики з бігу 800 м та став майстром спорту СССР.

Був учасником збірної УРСР. Приймав участь у змаганнях Кубка СССР (1985 рік), де посів І місце. Змагався на чемпіонатах Радянського Союзу та Європи, турнір «Золота шипівка» ЧССР (1982 рік).

Тренером Олександра був Заслужений тренер Радянського Союзу Мальцев Микола Павлович.

12 років було віддано спортивній кар'єрі. Після цього працював тренерем-викладачем дитячої спортивної школи м. Запоріжжя.

З 2005 року працює тренерем-викладачем Великолепетиської ДЮСШ.

Багато вихованців зараз навчається в Запорізькій спортивній школі.






^ Кабанов Володимир Віталійович

Заслужений майстер спорту з футболу

«Так, буває важко,

але всіх нас футбол лікує

від хвороби, і взагалі

став сенсом життя»



Володимир народився в 1977 році в Донецькій області. Школу відвідував в Кам'янці Дніпровській Запорізької області, а з 3 класу і спортивну школу. Во-лодю чекала дуже печальна участь, якби не футбол. Зі слів чемпіона світу серед спортсменів з наслідками дитячого церебрального паралічу: «Сколько себя помню – столько гоняю мяч. Родился я очень слабеньким, еле ходил. Врачи поставили страшный диагноз – ДЦП. А мой отец, который очень увлекался футболом, плюнул на врачей и стал со мной заниматься.» Футбол і великий спорт – мрія з раннього дитинства. Після закінчення школи навчався в Дніпро-петровському інституті фізкультури, де і почали здійснюватися мрії.

Параолімпійський рух в Україні почався в 1997 році. Жага перемоги, бажа-ння довести, що в Україні є спортивні таланти, згуртувало футбольну команду, капітаном, якої був Володимир.

У 1998 році збірна України стала золотим призером на Чемпіонаті світу з футболу. Був визнаний кращим нападаючим, забив 16 голів.

У 1999 році були першими на чемпіонаті Європи.

У 2000 році – серебро на Олімпіаді в Сіднеї.

У 2001 році – першість на Всесвітніх іграх з футболу в Англії.

2002 рік – І місце на Київському чемпіонаті Європи.

У 2003 році – вдруге наша команда стала Чемпіоном світу в Аргентині.

З 2004 року Володимир Віталійович займається тренерською роботою, пере-дає свій досвід молодшому поколінню. Спочатку працював у Дніпропетровську, а з 2011 року живе у Великій Лепетисі, тренує місцеву команду.

Кабанов Володимир Віталійович – яскравий приклад мужності, сили, патріо-тизму. Він є гарним прикладом та взірцем для підростаючого покоління.












Сергієнко Вікторія Олександрівна

Майстер спорту з художньої гімнастики


Вікторія народилася в 1991 році в Донецьку. В 1996 році (в 5 років) батьки відвели на секцію художньої гімнастики. Перші змагання відбулися вже через рік в 1997 в Артеку. До 10 років Віка виступала за програмою ІІІ, ІІ, І розряду. В 10 років була переведена на програму Кандидата в майстри спорту. За цією програмою майбутня чемпіонка виступала 3 роки до захисту. Після 9 класу тре-нер Позднякова Ірина Василівна перевела Вікторію до Донецького Вищого училища Олімпійського резерву ім. С. Бубки, де навчалася до 11 класу.

За всю свою спортивну кар'єру у Вікторії було багато змагань. Починала зі шкільних, потім були Чемпіонати України, Кубки України.

В 2007 році (16 років) виконала норматив Майста спорту України.

В 2008 році закінчила училище, а в 17 років – спортивну кар'єру. Після закін-чення училища вступила до Донецького державного інституту здоров'я, фізич-ного виховання і спорту при Київському Національному університеті.

За сімейними обставинами переїхала до Великої Лепетихи. З 2010 року пра-цює тренерем Великолепетиської ДЮСШ.










Національні види спорту

^


Бойовий Гопак


Протягом століть життя українського народу під чужим пануванням будь-які прояви національної культури, а тим паче бойової, жорстоко переслідувалися. Тому до наших днів практично не збереглися цілісні методики самовдоскона-лення, якими користувалися скіфські воїни, руські дружинники та запорізькі козаки, хоча в багатьох українських родах ще не перервався ланцюжок таємної передачі знань про бойове мистецтво від батька чи діда до сина чи онука.

Перш ніж почати роботу над відродженням бойового гопака Володимир Пилат впродовж сімнадцяти років вивчав карате, з них вісім років був сенсеєм. Паралельно з кьокусіном вивчав годзю-рю, соне, карате, кікбоксинг та айкідо. З початку 80-х років почав досліджувати та систематизувати знання про бойову культуру українців. Взявшись за дослідження народних танців, Володимир Пилат звернув увагу на багатсво і різноманітність їх рухів. Він виявив, що українські танці, особливо популярні серед козацтва Гопак та Метелиця, містять у собі дуже багато елементів, не поширених у інших народів і схожих на бойову техніку — удари ногами в стрибку, присядці чи «павучку», різноманітні кроки, відбивання, підсікання, «повзунці», «присядки», «тинки», «копняки» і т.ін. Пізніше ці рухи, належним чином трансформовані до вимог сучасного бойового мистецтва, склали основу технічного арсеналу Бойового Гопака. Таку назву відтворене бойове мистецтво предків отримало через те, що значну частину техніки вдалося розшифрувати завдяки дослідженню народних танців, перш за все Гопака.

Також певний вплив на формування техніки Бойового Гопака мали прийоми самозахисту селян Галичини. Практично в кожному селі були школи, в яких вчили дітей боротися. В школі був майстер, що вчив дітей битися, боротися, розвивати в собі силу і захищати себе та своє село від нападників. За це односельчани давали йому харчі. Майстер бойових мистецтв не мусив займатися городом, скотарством, а лише підготовкою молодих воїнів. Деякі елементи традиційної боротьби показали В. Пилату дід та батько.




^ Руко́паш гопа́к



Руко́паш гопа́к — українське бойове мистецтво, що являє собою систему фізично-духовного виховання. Його складовими є ударна техніка рук та ніг і боротьба (кидки , больові та задушливі захвати).

В кінці 1980-х рр., у Львові Володимир Пилат найняв Мирослава Шиха (танцюрист) для розшифрування бойових рухів закодованих у народному танці "Гопак" предками, після чого згрупувв разом ентузіастів, які займалися українськими народними танцями та цікавилися різноманітними єдиноборствами. Так утворився Бойовий Гопак   Вже в середині 1990-х рр. сформувалося коло людей, які розвивали й розповсюджували це бойове мистецтво, виховували молодь в українському дусі й формували покоління свідомих українців.

Внаслідок розбіжності в поглядах стосовно подальшого розвитку українського бойового мистецтва виник Рукопаш гопак. Започаткував його Микола Величкович, колишній учень Володимира Пилата. Згодом, з тих же причин, з Бойового Гопака до Рукопашу Гопак прийшло ще кілька людей, зокрема Валерій Чоботарь(Гатило) та Валерій Одайський (ними заснована Червонодібровська Січ). Рукопаш гопак існував на засадах громадської організації до 21 листопада 2003 року, саме тоді була зареєстрована Федерація Українського Рукопашу Гопак.

Перший чемпіонат, в якому брали участь вихованці Рукопашу гопак, було проведено в серпні 1998 року, в рамках ІІ Всеукраїнського фестивалю козацьких бойових мистецтв

З вересня 1999 року у Львівському державному інституті фізичної культури (ЛДІФК), при кафедрі теорії і методики фехтування, боксу та національних одноборств відкрито спортивну спеціалізацію Рукопашу гопак, з метою підготовки спортсменів та фахових тренерів.

З 1998 року відкривається секція Рукопашу гопак в Києві, а згодом в Кіровограді та Івано-Франківську.

В Україні щорічно проводяться обласні та Всеукраїнські чемпіонати з Рукопашу гопак. Участь у них беруть команди з Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської, Волинської, Чернівецької областей, а також Києва та Кіровограда.

Правила змагань. Спортсмени змагаються на килимі (татамі) три раунди по три хвилини (для юнаків — два раунди по три хвилини, для дівчат — два раунди по дві хвилини). Серед обладунків представників повного контакту (юнаки та дівчата змагаються у категорії легкий контакт) — шолом на голову, щитки на ноги, та «мушля» на пах. Рукавички, бинти, капа.


Ковіньки

Ковіньки - традиційна старовинна українська хлоп’яча забава, подібна за принципом до гаківки-хокею.

Ковінька – ціпок із загнутим кінцем, подібний до хокейної ключки. Виготовляється з кривої гілки груші чи яблуні довільної довжини та припасовується до зросту гравця.

Опука (м'яч) виготовляється з кульки вільшини, що росте при корені на стовбурі. Деревину слід прооліфити та пофарбувати в яскравий колір водовідштовхуючою фарбою. У деяких варіантах гри використовували свинку – кісточку зі свинячого хребця.

Цур – відповідник воріт у грі - товстий дерев'яний кілок, який всаджують в землю чи сніг або вморожують у лід.

Історія та різновиди

Історію та основи гри наводить А.Терещенко у своїй статті в журналі "Живая старина" (40-ві роки XVIIІ ст.)

«...Ніхто вже не пригадає нині, коли з'явился в Україні ця гра. Достеменно відомо, що ще у часи гетьмана Хмельницького у великому пошанівку в українських хлопчаків була гра "ковіньки" (у перекладі російською "клюшки"). Влітку грали на лузі, чи просто на вигоні, де випасали худобу; взимку - на вулиці. У дернину чи сніг всаджували товстий кілок, озброювались кривими палицями-ковіньками й до смерку ганяли опуку-невеличку дерев'яну цурку..»


^ Квадрат (гра)

Квадра́т — рухлива гра з м'ячем, широко розповсюджена в Україні серед підлітків. Гра відбувається переважно вчотирьох на невеликому майданчику (4x4 м), або увосьмеро (5x5 м). Для гри використовується футбольний м'яч.

Квадратний ігровий майданчик ділять хрестом на 4 однакові сегменти та креслять на перетині хреста в центрі коло діаментром в 1 м. Кожен гравець займає свою частину квадрату. Один із гравців кидає м'яча зі свого боку в коло так, щоб він відскочив у сегмент одного із суперників. Той, на чий сегмент потрапив м'яч після подачі, мусить його відбити ногою на будь-яке інше поле, після одного дотику м'яча до землі. Якщо ж він допустить другий дотик м'яча у своїй зоні, то отримує одне очко й виходить із гри (або, за домовленістю, гра продовжується але гравці пересуваються на один сегмент за годинниковою стрілкою). Той, що отримав очко, починає гру знову, вкидаючи м'яча через центральне коло. Потрійна помилка при вкиданні також додає 1 очко вкидаючому.

Якщо у грі беруть участь менше чотирьох гравців, то кожен із них займає свій квадрат, а удар м'яча об порожній квадрат вважається помилкою та додає 1 очко тому, хто її допустив. Якщо ж грають 8 чоловік, то в кожен квадрат стає по двоє, які вважаються за команду.

У грі вчотирьох іноді також грають 2х2. Гравці у парі допомагають один одному та можуть пасуватим'яча між собою.

Гра триває до певної кількості очок.

Правила гри. М'яча можна відбивати будь-якими частинами тіла, крім рук. Дівчатам дозволяється відбивати й руками. Гравець не має права двічі торкатися м'яча на своєму майданчику, але йому може допомогти сусід, перестрибнувши на його майданчик на одній нозі та іншою пославши м'яча на будь-яке інше поле.


^ Народна мудрість про спорт та здоровий спосіб життя


Афоризми, прислів’я і приказки про здоров’я і здоровий спосіб життя



•    З допомогою фізичних вправ і стриманості більшість людей може обійтись без медицини.
Дж.Аддісон
•    Люди, від природи немічні тілом, завдяки вправам стають міцніші силачів.
Сократ
•    Тренуй тіло як належить. 
Клеобул
•    Як суконщики  чистять тканину, вибиваючи її від пилу, так гімнастика очищає організм.
Гіппократ
•    Не дурницю робили греки, що цікавились так гаряче корисними для здоров’я фізичними розвагами. Їхні Олімпійські ігри були видовищем розумнішим і кращим наших цирків.
М.Г.Чернишевський
•    Не можна перетворювати спорт зі способу фізичного виховання дітей у спосіб боротьби за особистий успіх, не можна ділити дітей на здібних і нездар до спорту, не можна розпалювати нездоровий потяг навколо боротьби за гідність школи.
В.А.Сухомлинський
•    Спорт – це фізкультура, доведена до абсурду.
Л.Краткий
•    Рухайся більше – проживеш довше.
Народна мудрість
•    Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський
•    Кожна людина – будівник храму, що називається його тілом.
Г.Торо
•    Здорове тіло – продукт здорового глузду.
Г.Шоу
•    Для збереження здоров’я, як і для попередження хвороб  немає кращого, ніж тілесні вправи і рухи.
М.Я.Мудров
•    Праця – батько голоду,  дід травлення, прадід здоров’я.
М.Сафір
•    У масовому розвитку фізичної культури і спорту я бачу один із кращих варіантів у боротьбі за здоров’я люди-ни, її творчу активність і довголіття.
П.К.Анохін
•    В праці розгадка довголіття.
С.Н.Сергєєв-Ценський
•    Праця є однією із незмінних умов мистецтва дожити до ста років.
М.Шевраль
•    Фізичні вправи можуть замінити багато ліків, але жодні ліки в світі не можуть замінити фізичні вправи.
А.Моссо
•    Для краси і здоров’я необхідні не лише освіта в галузі науки і мистецтва, а й заняття фізичними вправами, гімнастикою.
Платон
•    Розвиток сили тіла багато в чому залежить від веселих ігор.
Платон
•    Неробство послаблює тіло, а праця зміцнює: перше при-зводить до передчасної старості, а останнє продовжує молодість.
А.Цельс
•    Силу потрібно підтримувати постійними вправами.
Фабій
•    Припинення діяльності внесе за собою в’ялість, а за в’ялістю іде безсилля.
Апулей
•    Людина, яка достатньо і своєчасно займається фізич-ними вправами, не потребує ніякого лікування, спрямо-ваного на усунення хвороби.
Авіценна


•    Тисячі і тисячі разів я повертав здоров’я своїм хворим засобом фізичних вправ.
Апулей
•    Спорт формує культуру оптимізму, культуру бадьорості.
А.В.Луначарський
•    Той, хто працює, завжди молодий. І інколи мені здаєть-ся, що праця стимулює якісь особливі гормони, що підвищують життєвий імпульс.
М.Бурденко
•    О Спорт! Ти прогрес! Ти сприяєш вдосконаленню людини – найбільш прекрасного творіння природи.
П’єр де Кубертен
•    Спорт – гармонійний рух, чіткий ритм, найактивніша форма існування.
О.Пахмутова
•    Фізкультура! Вона повернула мені все – серце, гнучкість, витривалість! І головне – працездатність. Мабуть, найдорожче з усього, чим живе людина.
М.Амосов
•    Спорт стає засобом виховання тоді, коли він є улюбленим заняттям кожного.
В.А.Сухомлинський
•    Немає на світі кращого одягу, ніж бронза м’язів і свіжість шкіри.
В.В.Маяковський
•    Я хочу з допомогою гімнастики усього тіла зробити його більш врівноваженим.
Сократ
•    Гімнастика, фізичні вправи повинні міцно увійти в повсякденне життя кожного, хто хоче зберегти працездатність, здоров’я, повноцінне і радісне життя.
Гіппократ
•    Гімнастика – зцілююча частина медицини.
Платон
•    Гімнастика подовжує молодість людини.
Дж.Локк


^ Українські прислів’я та приказки про здоров΄я


Безцінний скарб, що ми здоров’ям звемо,

Із юних літ нам треба берегти.

Адже нічого більше нам не треба,

Щоб тільки всі були здорові ми.


Здоров’я дитини –

Багатство родини!

Здоров’я народу –

Багатство країни!


Вислови про здоров’я:

Здоров’я – найбільший скарб у житті.

Було б здоров’я, а все інше буде.

У здоровому тілі – здоровий дух.

Бережи здоров’я, поки молодий.

Здоров’я - не шапка – на базарі не купиш.

Здоров’я мати – вік біди не знати.

Здоров’я, як щастя, коли його не помічаєш, значить, воно є.

Хто праці не боїться, того хвороба сторониться.

^ Українські прислів’я і приказки про здоров’я.

Здоров’я – всьому голова.

Здоров’я маємо - не дбаємо, а втративши – плачемо.

Нема щастя без здоров’я.

Було б здоров’я – все інше наживеться.

Здоровому все - здорово.

Світ великий – було б здоров’я.

Найбільше багатство – здоров’я.

У здоровому тілі – здорова душа.

Здоров’я нівроку, аби не муляло збоку.

Здоровому пір’я, а хворому каміння.

Подивись на вид, та й не питай про здоров’я.

Як не має сили, то й світ не милий.

^ Ці приказки, прислів’я є народними порадами, як стати здоровим.

Тримай голову в холоді, черево в проголоді, ноги в теплі, житимеш довго на землі.

Аби зуби, а хліб буде.

Заздрість здоров’я їсть.

Здоров’я входить золотинками, а виходить пудами.

Здоров’я маємо – не дбаємо, а втративши – плачемо.

Бережи одяг новий, а здоров’я - доки молодий.

Весела думка – половина здоров’я.

Сміх – це здоров’я.

Береженого і Бог береже.

Здоров’я в аптеці не купиш.

Чим захворів, тим і лікуйся.

Без діла людина старішає.

Хочеш добре виглядати, не треба нервувати.

Досить жартувати, аби не хворувати.

Гроші й одежу бережуть, коли вони є, а здоров’я – коли немає.

До старості баба на базар ходила, а здоров’я так і не купила.


Народ здавна підмітив, що здорові люди роботящі, а ліниві часто хворіють, менше живуть, бо праця – то здоров’я.

Без діла псується сила. Лінощі псують людину. Довго спати – здоров’я не мати. Для ледачого і сонце не впору сходить. Хто довго спав – здоров’я проспав. Хто рано встає, тому щастя є. Зі спання не буде коня, а з лежі не буде одежі. Без труда нема плода. Хто пізно встає, тому хліба не стає. Маленька праця краща за велике безділля. Без діла жити – тільки небо коптити. Ледачому завжди важко. Він і за косою мерзне. Ховається від роботи, як собака від мух.


Вирішуєш ти


Здоров’я – це ранок

Зі свіжим повітрям.

Це сонце, що гріє

Ласкаво й привітно.

Це хвилі Дніпра,

Що нам сили джають.

Бери це сміливо,

Мій друже , і в путь.


Здоров’я - це смак

Свіжих ягід дозрілих,

Це спорт, що дає нам

Наснагу і силу.

Це сон, що на крилах

Нам зорі несуть.

Усе це з собою

Узять не забудь!


Та тільки на цьому шляху пам’ятай:

Цурайся цигарки,

від чарки тікай,

І знай, любий друже,-

У цьому житті

Чи бути здоровим

Вирішуєш ти!


^ Василенко Н.В.


Загадки про спорт


Бокс, хокей, бобслей, футбол,

Сноуборд і волейбол...

Стадіон, басейни, корт -

Об´єднало слово... спорт.

Дві команди, як в футболі,

Та на крижаному полі,

І дорослих, і дітей

Позбирав на лід... хоккей.


Кулю шкіряну ганяють,

Лиш одну на полі мають!

По ногах не б´ють – це фол!

Називають гру... футбол.


Той, хто диво-дошку має,

Із гори, мов птах злітає.

Це не гра - зимовий спорт!

Зветься вид цей... сноуборд.


З гірки мчаться сани-біб,

В них сидить кілька осіб.

Швидкість там - не для дітей!

Звуть вид спорту цей... бобслей.


Ця спортивна боротьба -

Рух на лижах і стрільба...

Гонка-справжній марафон!

Цей вид спорту... біатлон.


Спуск на лижах із гори

Де проходи – прапори!

Назва схожа з нашим салом,

А вид спорту зветься - сл’алом.


Сіла купа дітвори

І поїхала з гори...

Люблять їх усі малята.

Звуть візочок цей... санчата.


З нетерпінням зиму ждуть,

Лід малюють – іскри йдуть!

Гострі та стрімкі вони.

Мають назву... ковзани.


Покатають нас вони,

Але це не ковзани!

Білі, чорні, сині, рижі...

Дощечки ці звуться.. лижі.


^ Тема проекту «Спорт, ура!». Актуальність обраної теми полягає в тому, що в цьому році табірна відпочинкова зміна проходила під девізом «В здоровому тілі – здоровий дух», присвячена великій події в світі спорту – чемпіонату Європи з футболу – ЄВРО-2012. Дітям було цікаво вивчати цю тему, дізнаватися нове та систематизувати знання, які вони отримали самостійно.

^ Мета проекту полягала втому, щоб розширити і поглибити знання дітей про розвиток спорту в Україні, зокрема про футбол, про участь нашої збірної в чемпіонаті, про відомих спортсменів нашої держави, а також познайомитися з національними видами спорту. Розвивати мислення, пам'ять. Виховувати патріотизм, наполегливість.


Реалізація цих завдань відбувалась за таким планом:

  1. Підбір інформації, підготовка повідомлень.

  2. Вивчення розвитку спорту в нашому селищі.

  3. Зустрічі, бесіди з майстрами спорту.

  4. Екскурсія до музею.

  5. Участь у спортивних заходах.

  6. Виготовлення плакату «Спорт, ура!»


Місце проекту у класифікаційній таблиці

За кількістю учасників – груповий

Тривалість виконання – середній

Тип – змішаний (дослідницький, інформаційний, практичний)

За формою презентації – плакат «Спорт, ура!»

За рівнем розробки та реалізації – мінімальний

За змістом – наочно-практичний



Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Видатні спортсмени України iconУкраїна – незалежна. Історія та видатні історичні постаті здобуття незалежності України. (До 20-ї річниці Незалежності України) Мета
Досягти усвідомлення військовослужбовцями свого місця та ролі у захисті своєї Вітчизни, боротьбі зі злочинністю

Видатні спортсмени України iconТема: Порядок присвоєння почесного звання України «Мати-героїня» та виплати одноразової допомоги
Відповідно до Ст. 10 Закону України «Про державні нагороди України» від 16. 03. 2000 №1549-ііі почесне звання України є державною...

Видатні спортсмени України iconІнформація про виконання результативних показників, що характеризують виконання бюджетної програми Міністерство культури України (найменування головного розпорядника коштів державного бюджету) за 2011рік
Премії І стипендії за видатні досягнення у галузі культури, літератури І мистецтва

Видатні спортсмени України iconОсновні етапи розвитку української державності. Видатні діячі державотворення Мета
Формувати у слухачів любов до Батьківщини, українського народу, повагу до видатних діячів державотворення в Україні

Видатні спортсмени України iconЗвіт про проведення Х літньої Універсіада України 2011 року
З березня по травень були проведені фінальні змагання з 10 видів спорту. У змаганнях Універсіади вже взяли участь спортсмени – студенти...

Видатні спортсмени України iconЗвіт про проведення Х літньої Універсіада України 2011 року
З березня по травень були проведені фінальні змагання з 10 видів спорту. У змаганнях Універсіади вже взяли участь спортсмени – студенти...

Видатні спортсмени України iconЗ/п П.І. П
За видатні заслуги у галузі культури, вагомий особистий внесок у розвиток образотворчого мистецтва, вагомий особистий внесок у нову...

Видатні спортсмени України iconВидатні жінки, які отримали цінні подарунки та нагороджені грамотами облдержадміністрації
Багатодітна мати (виховує 3 дітей, в тому числі дитину-інваліда), є головою Комунарського районного відділення Запорізької міської...

Видатні спортсмени України iconРішення 28. 10. 2011 №455 Про затвердження Положення про Почесну відзнаку Козятинського міського голови «За заслуги перед громадою»
Відповідно до ст. 40 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", з метою відзначення осіб, які мають видатні заслуги перед...

Видатні спортсмени України iconІнформація про стан фізичної культури та спорту в Дергачівському районі
В рейтингу по області район займає 1 місце за 2010 рік спортсмени району приймають участь у Чемпіонатах України з таких видів спорту...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи