Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей icon

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей

Реклама:



НазваПрограма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей
Сторінка1/4
Бондар В.І
Дата конвертації30.08.2013
Розмір0.69 Mb.
ТипПрограма
джерело
  1   2   3   4


Міністерство освіти і науки України

Інститут інноваційних технологій і змісту освіти


(Автори: Бондар В.І., Заяц І.В.)


ПРОГРАМА

з фізики і побутової хімії

для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів

для розумово відсталих дітей


Київ 2009


ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Вивчення даного предмета у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей покликано забезпечити формування в учнів елементів знань про основні властивості фізичних тіл і речовин, про найважливіші фізичні і хімічні процеси, явища та їх закономірності.

Програма з фізики і побутової хімії спрямована на посилення корекційно-виховного впливу на учнів, на поліпшення їхньої соціально-трудової адаптації та готовності до самостійного життя.

Вивчення елементів фізики і побутової хімії дає змогу уточнити і розширити уявлення учнів про навколишній світ і про ті зміни, які відбуваються в ньому в результаті тих чи інших внутрішніх процесів і зовнішніх причин. Пояснення причин фізичних і хімічних явищ попередить виникнення помилкових уявлень, марновір’я. Цим буде закладено основи наукового розуміння дійсності.

Знайомство учнів з найпростішими фізичними та хімічними явищами і процесами дозволяє дати початкові політехнічні знання, виробити в них життєво необхідні вміння і навички, які ґрунтуються на знаннях властивостей речовин, фізичних і хімічних закономірностей, необхідних для самостійної трудової діяльності.

Цей навчальний предмет має великі можливості для формування світогляду, розвитку пізнавальної діяльності учнів, збагачення чуттєвого досвіду, а також корекції психіки розумово відсталих учнів. В процесі знайомства з фізичними і хімічними властивостями речовин необхідно розвивати в учнів спостережливість, уявлення, мовлення і мислення, вчити установлювати найважливіші причинно-наслідкові відношення та зв’язки.

Добір змісту предмета «Фізика і побутова хімія» здійснено на основі загальних та спеціальних дидактичних принципів, виходячи з наукового розуміння сутності і специфіки процесу навчання розумово відсталих учнів. Найвагомішими серед них є принципи: єдності освітньої, розвивальної та виховної функції; доступності змісту навчання з урахуванням пізнавальних можливостей учнів; диференційованого та індивідуального підходу до учнів; наочності навчання при оптимальному поєднанні словесних, наочних та практичних методів; стимулювання мотивації та позитивного ставлення учнів до навчання; створення оптимальних умов для перебігу навчального процесу в спеціальній школі. Обов’язковою є корекційна спрямованість навчальної роботи, що передбачає цілеспрямований вплив педагогічного процесу на виправлення недоліків у різних сферах розвитку дитини, створення умов для його поліпшення на основі активізації та формування компенсаторних процесів психіки.

Навчальний матеріал в програмі розміщений в предметній систематизації фізики і тісно пов’язаний з професійно-трудовим навчанням, з соціально-побутовим орієнтуванням, з життям і практичною діяльністю учнів.

Викладання фізики і побутової хімії в умовах загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих дітей обмежується якісною характеристикою фізичних і хімічних явищ та їх закономірностей в математичних формулах.

В процесі навчання фізики і побутової хімії учнів потрібно привчати спостерігати явища, помічати характерні, суттєво важливі закономірності та властивості предметів, виявляти причинні зв’язки між ними, вчити пізнавати дію законів природи в найпростіших технічних процесах і враховувати в своїй практичній діяльності.

З цією метою необхідно збільшувати питому вагу таких методів і прийомів навчання, які дають змогу викликати та підтримувати пізнавальні інтереси учнів, активізувати мислення та мовлення, створювати такі умови навчальної діяльності, які сприяють формуванню й задоволенню потреб учня у спілкуванні, самореалізації, досягненні успіху.

В процесі вивчення курсу необхідно широко використовувати життєвий досвід учнів, їхні спостереження, практичні вміння і навички, набуті ними у процесі навчання професійної праці, соціально-побутового орієнтування, в побуті тощо.

Для розвитку активності і самостійності розумово відсталих учнів при вивчення всіх розділів програми рекомендується проводити лабораторно-практичні роботи, екскурсії, спостереження, організовувати демонстрацію дослідів. Це допоможе учням відтворити природні явища в лабораторних умовах, спостерігати прояви тих чи інших фізичних (хімічних) закономірностей, властивостей речовин, зрозуміти взаємозв’язок фізичних (хімічних) особливостей того чи іншого явища з його дією на людину, природу, оточення.

Практично-лабораторні роботи дозволяють виробити необхідні вміння і навички, що ґрунтуються на одержаних знаннях, закріпити ці знання.

Необхідно проводити екскурсії на промислові підприємства, в навчально-виробничі майстерні, на природу. Слід також використовувати сучасні аудіо та відеотехнічні засоби.

Викладання фізики і хімії в загальноосвітньому навчальному закладі для розумово відсталих дітей необхідно будувати з максимальним використання дидактичних засобів. Кожний урок слід обладнати необхідними фізичними і хімічними приладами, посібниками, придбаними в навчколекторі чи виготовленими вчителями, широко використовувати на уроках фізичні і хімічні речовини, таблиці, плакати, малюнки, колекції.

Крім цього необхідно мати зразки корисних копалин, фізичних і хімічних тіл та речовин, а також в достатній кількості роздатковий матеріал.

Учні повинні не тільки спостерігати за дослідами, роботою приладів, розглядати таблиці, малюнки, плакати тощо, а й самі працювати з роздатковим матеріалом, виконувати практичні роботи, вправи, робити відповідні записи.

Успіх вивчення найважливіших понять з фізики і побутової хімії багато в чому залежить від здійснення зв’язку викладання цього навчального предмета з уроками професійно-трудового навчання, соціально-побутового орієнтування, математики. Здійснення цього зв’язку повинно бути спрямоване, з одного боку, на удосконалення трудової підготовки, з другого – на більш доцільне вивчення фізики і побутової хімії.

При вивчення доступних відомостей з фізики і побутової хімії необхідно приділяти більше уваги розвитку мовлення учнів, збагаченню їхнього словника фізико-хімічною лексикою (тертя, тиск, теплопровідність, важелі, блоки, ізолятори, провідники, розчинність тощо).

Для фіксації навчального матеріалу з елементів фізики і побутової хімії учням необхідно мати зошити, в яких вони роблять малюнки, схеми, відображають проведені досліди. Тексти повинні бути чіткими, короткими і включати нові для учнів терміни, вирази.

Уроки по вивченню елементів фізики і побутової хімії проводяться в 7-9 класах по 2 години на тиждень. У 8-9 класах допускається проведення в один день на тиждень двох уроків підряд, бо виконання практично-лабораторних робіт вимагає значної затрати часу.

Всі навчальні заняття доцільно проводити в спеціально обладнаному кабінеті фізики і побутової хімії.

Відсутність досвіду викладання фізики і побутової хімії в умовах загальноосвітнього навчального закладу для розумово відсталих дітей створює певні труднощі у плануванні навчального матеріалу. При складанні планів (календарних, робочих) учителі можуть допускатися до двох крайностей – або перенасичувати зміст зайвим, абстрактним матеріалом, або, навпаки, спрощувати його за рахунок теоретичної частини чи узагальнень.

Тому вчителю фізики і побутової хімії необхідно враховувати психофізичні особливості учнів і подавати матеріал, зміст якого був би доступним для дітей даної категорії і в той же час забезпечував розуміння положень найпростіших відомостей про фізичні і хімічні явища та їх закономірності.

Вперше навчальна програма розроблена та подається за новою структурою, що складається з п’яти колонок. Так в четвертій колонці подається орієнтовний перелік навчальних досягнень, які є передумовою успішного виконання учнями певних видів навчальної або практичної діяльності (наприклад, засвоєння знань, умінь, навичок). У розумово відсталих учнів ці психічні властивості формуються найуспішніше у спеціально створених умовах колекційного навчання, спрямованого на максимальне подолання порушень психічних структур, процесів, функцій.

Для найефективнішого розв’язання корекційних завдань, у п’ятій колонці наведено перелік найважливіших психічних процесів, які можуть бути розвинені або сформовані у процесі вивчення того чи іншого розділу навчальної програми.

З тим, щоб полегшити підготовку вчителя до уроку, у другій частині програми подається орієнтовний тематичний план.


^ ПРОГРАМА З ФІЗИКИ

7-й клас

(68 годин)

І.ВСТУП

1. Що вивчає фізика?

1.1. Фізика – наука про природу і її закони. Зміни в природі. Фізичні терміни, фізичні прилади. Спостереження і досліди. Фізичні величини та їх вимірювання. Визначення основних характеристик вимірювальних приладів.

1.2. Вимірювання об’єму рідини і об’єму твердих тіл неправильної форми.

ІІ. ФІЗИКО-ХІМІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ РЕЧОВИН

1. Початкові відомості про фізичні тіла і речовини. Тіло, речовина. Будова речовини. Відмінність у молекулярній будові твердих тіл, рідин і газів. Три агрегатних стани речовини: твердий, рідкий, газоподібний.

2.Маса. Сила. Дія сили. Явище тяжіння. Сила тяжіння. Визначення маси тіла. Густина речовини і її врахування в техніці. Визначення густини речовини.

3.Властивості твердих тіл. Сталість форми і об’єму твердих тіл. Пружність, пластичність і крихкість твердих тіл, їх використання в техніці і побуті. Види деформації твердих тіл. Горючі і негорючі тверді речовини.

4. Початкові відомості про теплові явища.

Зміна об’єму твердих тіл при нагріванні. Розширення і стиснення твердих тіл при нагріванні і охолодженні. Залежність розширення твердих тіл. Температура і її вимірювання. Зміна властивостей твердих тіл при нагріванні і охолодженні. Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший. Плавлення і тверднення. Теплопровідність твердих речовин і її врахування.

5. Властивості та застосування металів.

Фізичні Властивості металів: колір, плавкість, теплопровідність, електропровідність, теплове розширення. Хімічні властивості металів – корозійна стійкість. Механічні властивості металів: блиск, міцність, твердість, пружність, в’язкість, пластичність, крихкість. Класифікація металів: чорні, кольорові, благородні. Властивості чорних металів:. Використання чорних металів в народному господарстві. Залізна руда. Виплавка чавуну і сталі. Доменна піч. Ржавіння чорних металів. Способи запобігання корозії. Кольорові метали: алюміній, мідь, цинк, свинець і олово. Властивості цих металів. Використання. Благородні метали: золото, платина і срібло. Властивості цих металів. Використання. Сплави: бронза, латунь, дюралюміній, силумін, паяльне олово. Властивості цих сплавів. Використання.

^ V. РІДИНИ В ПРИРОДІ І ЖИТТІ ЛЮДИНИ

Основні властивості рідин (текучість, відсутність форми, сталість об’єму). Визначення густини рідин. Рідини як розчинники. Розчини – насичені і ненасичені. Очищення води від домішок, фільтрування, відстоювання. Охорона водних ресурсів. Інші речовини як розчинники. Видалення плям з тканин. Розширення і стиснення рідин при нагріванні і охолодженні. Залежність розширення і стиснення рідин. Особливості розширення і стиснення води.

Перехід води з одного агрегатного стану в інший. Кипіння, температура кипіння. Випаровування і конденсація. Швидкість випаровування і її залежність. Вологе і сухе повітря.

Тиск рідин. Порівняння тиску рідин на різних глибинах. Передавання тиску рідин на різних глибинах. Передавання тиску рідинами. Застосування тиску рідин у техніці. Гідравлічні машини. Сполучені посудини. Закон сполучених посудин і його використання в техніці (водомірне скло, водяний рівень, шлюзування суден, водопровід). Виштовхувальна сила рідини. Архімедова сила, її визначення. Плавання тіл. Денсиметр (аерометр), види денсиметрів.

^ ПРАКТИЧНІ І ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

1.Визначення основних характеристик вимірювальних засобів.

2.Вимірювання об’єму рідини і об’єму твердих тіл неправильної форми.

3.Визначення маси тіла за допомогою терезів.

4.Визначення густини речовини твердого тіла.

5.Визначення температури повітря, води, людського тіла.

6.Спостереження за процесами плавлення і тверднення речовин. Відливання форм.

7.Паяння за допомогою паяльника.

8.Приготування розчинів, відстоювання і фільтрування.

9.Визначення виштовхувальної сили, що діє на занурення в рідину тіло.

10.Визначення густини рідини за допомогою денсиметра.

8-й клас

(68 годин)

7. Фізичні властивості газів.

7.1. Фізичні властивості газів. Використання фізичних властивостей газів людиною. Розширення і стиснення газів людиною при нагріванні і охолодженні. Конвекція. Використання цих властивостей у господарстві.

7.2. Вітер. Визначення напряму вітру за допомогою флюгера. Використання сили вітру людиною.

7.3. Теплопровідність повітря. Тиск повітря. Атмосферний тиск. Нагнітальний і всмоктувальний насоси. Будова, використання. Розпорошувач (розпилювач). Хімічний склад повітря

ІІІ ЕЛЕМЕНТАРНІ ВІДОМОСТІ З МЕХАНІКИ

^ 1. Види рухів: поступальний, обертальний, коливальний

2. Швидкість. визначення середньої швидкості руху.

3. Взаємодія тіл. Сила. Інерція. Зважування тіл. Тиск. Сила тертя. Момент сили.

^ 4. Елементи статики. Момент сили. Рівновага тіл. Центр ваги. Стійкість тіл.

5. Важелі (двосторонні і односторонні). Будова. Використання.

6. Блоки (нерухомий, рухомий). Будова, дія, галузь використання.

7. Поліспаси. Використання їх в різних механізмах.

^ 8. Похила площина. Будова. Використання.

9. Клин. Будова. Використання.

10. Види передач (ремінна, ланцюгова, зубчаста). Будова і використання в станках, машинах та інших механізмах.

^ 11. Види з’єднань (рухомі, нерухомі, розміні, нерозміні). Їх використання.

Практичні і лабораторні роботи

1. Визначення ваги тіла за допомоги динамометра.

2.Одержання кисню.

3.Одержання вуглекислого газу.

4. Практичні роботи із шлангом, піпеткою, насосом, надувним м’ячем.

5. Практична лабораторна робота з переміщення тягарів, використання важелів, інструментів, принцип роботи яких ґрунтується на дії важелів.

6. Практична робота з піднімання тягарів за допомоги простих механізмів: блока, важелів, похилої площини

7. Лабораторна робота з дослідження властивостей рухового і нерухового блоків.


9 клас

(70 годин)

^ IV ЕЛЕКТРОМАГНІТНІ ЯВИЩА


1. Елементарні відомості з електрики. Значення електрики в житті людини. Використання електрики в промисловості, сільському господарстві, на транспорті, у зв’язку і в побуті. Техніка безпеки при користуванні електричними приладами.

^ 2.Електричні заряди. Електризація тіл тертям.

3. Провідники й ізолятори.

4. Джерела електричного струму: сухий елемент, будова і принцип дії (на прикладі батареї кишенькового ліхтаря), акумулятори, динамомашина, турбіна, гідро-і теплоелектростанції (без будови).

^ 5. Електрика в атмосфері. Блискавка. Громовідвід.

6. Передача електричного струму. Найпростіше електричне коло, що складається з джерела струму (батарея), провідників, вимикача і споживачів (електролампочка, електродзвінок, електродвигун). Умовне позначення елементів електричного кола. Зображення схеми електричного кола.

^ 7. Сила електричного струму. Одиниця вимірювання сили електричного струму ампер. Вимірювання сили струму амперметром.

8. Напруга. Одиниця вимірювання напруги вольт. Вимірювання напруги вольтметром.

^ 9. Опір провідників. Залежність опору від довжини поперечного перерізу і матеріалу, з якого вони виготовлені. Залежність опору від довжини, товщини провідників і матеріалу, з якого вони виготовлені

^ 10. Види з’єднань (послідовне, паралельне, змішане). Будова і монтаж розетки, вилки, вимикача, патрона.

11. Теплова дія електричного струму. Будова і призначення приладів, принцип роботи яких ґрунтується на тепловій дії (електрична лампочка, плитка, праска, чайник, паяльник). Запобіжники в електричному колі. Коротке замикання. Причина. Попередження короткого замикання. Правила техніки безпеки.

^ 12. Магнітні явища. Природний магнетизм. Постійні магніти. Взаємодія магнітних полів постійних магнітів.

13. Магнітна дія електричного струму. Електромагніт. Електродзвінок. Електродвигун. Прилади, принцип роботи яких ґрунтується на магнітній дії струму. Будова і призначення цих приладів.

^ 14. Змінний струм. Генератор змінного струму. Ввімкнення в коло. Техніка безпеки.

15. Трансформатор. Будова. Призначення. Передача електричного струму на великій відстані.

16. Електролічильники. Спостереження за диском електролічильника. Зняття показників лічильника. Обчислення плати за електроенергію.

^ V. ЕЛЕМЕНТАРНІ ВІДОМОСТІ З ПОБУТОВОЇ ХІМІЇ

1. Миючі засоби. Види, властивості, використання миючих засобів. Виготовлення.

2. Кислоти. Види, властивості кислот. Використання. Правила техніки безпеки.

3. Луги. Види, властивості, використання. Правила техніки безпеки.

4. Мінеральні солі і добрива. Види, розпізнання за зовнішнім виглядом, використання в сільському господарстві, у побуті.

^ 5. Засоби чищення. Класифікація за призначенням, види, властивості, використання, зберігання.

6. Засоби боротьби з побутовими комахами. Види засобів за призначенням, властивості, використання. Правила техніки безпеки.

^ ПРАКТИЧНІ І ЛАБОРАТОРНІ РОБОТИ

  1. Складання електричного кола з різним з’єднанням провідників.

  2. Зачистка проводів, зрощування проводів.

  3. Монтаж розетки, патрона, вимикача, вилки.

  4. Усунення елементарних пошкоджень в електроплитці, електропрасці.

  5. Монтаж щитка з електричним дзвінком і кнопкою.

  6. Зняття показників електролічильника і обчислення оплати за витрачену електроенергію.

  7. Вивчення дії трансформатора. Зміна напруги за допомоги трансформатора.

^ ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН



Зміст

Кількість

годин

Навчальні

досягнення

Корекційна

Спрямованість

7 клас

(68 годин)

І Вступ

1

1.Що вивчає фізика

5







2

1.1.Фізика – наука про природу і її значення в житті людини. Зміни, що відбуваються в природі. Фізичні терміни і фізичні закони, фізичні прилади

2

Учень ро­зу­міє, що та­ке при­ро­да; ви­ді­ляє фі­зи­ку, як ок­ре­му на­у­ку; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в пе­ре­бу­ва­н­ні при­ро­ди в бе­з­пе­ре­р­в­ній змі­ні, або ру­сі; вста­но­в­лює за­ко­но­мі­р­ність цих змін, або ру­хів; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в ва­ж­ли­во­с­ті за­ко­нів фі­зи­ки і їх ви­ко­ри­с­та­н­ні;за­с­то­со­вує но­ві фі­зи­ч­ні те­р­мі­ни.

Розвиток системи узагальнених поглядів на природу, її закони, фізичні явища, причини їх виникнення та місце людини в ньому.

3

1.2.Спостереження і досліди. Фізичні величини та їх вимірювання. Визначення основних характеристик вимірювальних засобів.

2

Вміє спо­с­те­рі­га­ти за яви­ща­ми, які ві­д­бу­ва­ю­ть­ся в при­ро­ді; до­с­лі­джує змі­ну явищ; ро­бить ви­мі­рю­ва­н­ня при про­ве­де­н­ні до­с­лі­дів; ви­з­на­чає фі­зи­ч­ні ве­ли­чи­ни; за­с­то­со­вує оди­ни­ці ви­мі­рю­ва­н­ня фі­зи­ч­них ве­ли­чин; ви­мі­рює фі­зи­ч­ні ве­ли­чи­ни; ви­ко­ри­с­то­вує при­ла­ди для ви­мі­рю­ва­н­ня фі­зи­ч­них ве­ли­чин; ви­з­на­чає ос­но­в­ні ха­ра­к­те­ри­с­ти­ки ви­мі­рю­ва­ль­них при­ла­дів.

Формування знань про фізичні явища та вмінь спостерігати за ними. Розвиток словникового запасу, розширення і уточнення запасу уявлень.

4

1.3.Вимірювання об’єму рідини і об’єму твердих тіл неправильної форми (лабораторна робота)

1

Вміє ви­мі­рю­ва­ти об’єм рі­ди­ни і об’єм тве­р­до­го ті­ла не­п­ра­ви­ль­ної фо­р­ми.

Формування перцептивних дій про фізичні величини та їх вимірювання. Розвиток всіх видів сприймання (за аналізаторами, сприймання часу, простору). Корекція сприймання образу, явищ, подій. Розвиток основних характеристик вимірювальних засобів та навичок користування вимірювальними приладами.


ІІ Фізико-хімічні властивості речовин




1.Початкові відомості про фізичні тіла і речовини

2



Розвиток мовлення, орієнтування в навколишньому світі та активного словникового запасу. Формування аналітико-синтетичного типу сприймання, розуміння змісту завдання на сприймання.

1

1.1.Поняття «тіло» і «речовина». Будова речовини. Відмінність у молекулярній будові твердих тіл, рідин і газів

1

Ро­зу­міє сло­во­с­по­лу­че­н­ня «фі­зи­ч­не ті­ло»; ві­д­рі­з­няє по­ня­т­тя «ті­ло» і «ре­чо­ви­на»; знає про іс­ну­ва­н­ня ча­с­ти­нок, з яких скла­да­є­ть­ся ре­чо­ви­на;

Ро­зу­міє, що всі мо­ле­ку­ли да­ної ре­чо­ви­ни од­на­ко­ві; ді­з­на­є­ть­ся: про по­діл мо­ле­кул на ато­ми; про ве­ли­чи­ну мо­ле­кул; вста­но­в­лює ві­д­мі­н­ність у мо­ле­ку­ля­р­ній бу­до­ві тве­р­дих тіл, рі­дин і га­зів.

2

1.2.Три агрегатних стани речовини: твердий, рідкий, газоподібний

1

По­ді­ляє фі­зи­ч­ні ті­ла на три кла­си: тве­р­ді, рі­д­кі і га­зо­по­ді­б­ні; розуміє, що речовина у природі пе­ре­бу­ва­є в трьох ста­нах: тве­р­до­му, рі­д­ко­му і га­зо­по­ді­б­но­му; по­рі­в­нює збе­ре­же­н­ня фо­р­ми і об’є­му тве­р­ди­ми ті­ла­ми, рі­ди­на­ми і га­за­ми; вста­но­в­лює за­га­ль­ні вла­с­ти­во­с­ті тве­р­дих тіл, рі­дин і га­зів.

Розвиток уміння утримувати інформацію та прийомів її пригадування. Створення стимулюючої мотивації




2. Маса

4




Розвиток прийомів порівняння, класифікації, систематизації тіл і речовин за формою, кольором, розмірами, запахом, смаком. Установлення причинно-наслідкових залежностей тіла від його властивостей. Формування уявлень про зміну форми тіла.

3

2.1.Маса. Сила. Дія сили. Явище тяжіння. Сила тяжіння.

1

Вста­но­в­лює при­чи­ни змі­ни ру­ху ті­ла; за­з­на­чає дію си­ли на ті­ло при змі­ні шви­д­ко­с­ті ру­ху ті­ла; по­я­с­нює де­фо­р­ма­цію ті­ла під ді­єю си­ли; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в дії си­ли при­тя­г­не­н­ня Зе­м­лі іншими ті­лами; ді­з­на­є­ть­ся про при­п­ли­ви і ві­д­ли­ви во­ди в оке­а­нах і мо­рях; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в іс­ну­ва­н­ні ма­си ті­ла; вста­но­в­лює за­ле­ж­ність дії си­ли тя­жі­н­ня від ма­си ті­ла.

4

2.2.Визначення маси тіла за допомогою терезів (лабораторна робота)




Вміє ви­мі­рю­ва­ти ма­су рі­з­них тіл за до­по­мо­гою те­ре­зів; вста­но­в­лює оди­ни­ці ви­мі­рю­ва­н­ня ма­си.

Розвиток обсягу смислової та словесно-логічної пам’яті, стимулювання інтересу до навчального матеріалу. Корекція усіх форм мислення. Формування понять на основі усвідомлення не лише суттєвих ознак, а й змінних, другорядних.

Розвиток мислительних операцій: порівняння, класифікації, узагальнення.

5

2.3.Густина речовини і її врахування в техніці

1

До­с­лі­джує за­ле­ж­ність ма­си тіл од­на­ко­во­го об’є­му від ре­чо­вин, з яких зро­б­ле­ні ці ті­ла; вста­но­в­лює, що ті­ла од­на­ко­вої ма­си, ви­го­то­в­ле­ні з рі­з­них ре­чо­вин, ма­ють рі­з­ні об’є­ми; вміє ви­з­на­чи­ти гу­с­ти­ну ре­чо­вин; ко­ри­с­ту­є­ть­ся оди­ни­ця­ми ви­мі­рю­ва­н­ня гу­с­ти­ни; вміє ко­ри­с­ту­ва­ти­ся та­б­ли­цею гу­с­ти­ни ре­чо­вин, ви­з­на­чи­ти ма­су ті­ла за йо­го об’є­мом і гу­с­ти­ною ре­чо­ви­ни, з якої зро­б­ле­не ті­ло; вміє ви­з­на­чи­ти об’єм ті­ла за йо­го ма­сою і гу­с­ти­ною ре­чо­ви­ни, з якої зро­б­ле­не ті­ло.

Формування умінь обчислювати густину речовин, визначати масу тіла за густиною і об’ємом.

6

2.4.Визначення густини речовини твердого тіла (лабораторна робота)

1




3.Властивості твердих тіл

7




Розвиток сприймання й обсягу пам’яті про форму і об’єм твердих тіл, їх властивості та використання. Формування уявлень про зміну форми твердого тіла під дією іншого тіла. Засвоєння назв твердих тіл.

7

3.1. Сталість форми і об’єму твердих тіл. Зміна форми і об’єму твердих тіл під дією зовнішніх сил. Види деформацій твердих тіл.




Ро­з­пі­з­нає тве­р­ді ті­ла за їх фо­р­мою; ві­дз­на­чає, що фо­р­ма тве­р­дих тіл не змі­ню­є­ть­ся за но­р­ма­ль­них умов; вста­но­в­лює, що фо­р­ма тве­р­дих тіл змі­ню­є­ть­ся при дії на них пе­в­ної си­ли; дає ви­з­на­че­н­ня де­фо­р­ма­ції ті­ла; вста­но­в­лює ста­лість об’є­му тве­р­до­го ті­ла за но­р­ма­ль­них умов.

8

3.2.Пружність твердих тіл, їх використання в техніці і побуті

1

До­с­лі­джує ви­ни­к­не­н­ня си­ли пру­ж­но­с­ті; ро­з­рі­з­няє де­фо­р­ма­цію пру­ж­но­с­ті від ін­ших ви­дів де­фо­р­ма­ції; на­во­дить при­к­ла­ди рі­з­них пру­ж­них тіл; ро­з­рі­з­няє рі­з­ні ви­ди пру­ж­них де­фо­р­ма­цій; вміє ро­з­пі­з­на­ва­ти де­фо­р­ма­ції ро­з­тя­гу­ва­н­ня, сти­с­не­н­ня, зги­на­н­ня, кру­че­н­ня.

Розвиток рухів, дій операцій, за допомогою яких виконуються практичні завдання (аналіз та розуміння умов завдання, планування та організація його виконання, самоконтроль діяльності).

9

3.3. Пластичність твердих тіл, їх використання в техніці і побуті

1

Оп­ри­ді­ляє та­кі вла­с­ти­во­с­ті тіл як пла­с­ти­ч­ність і кри­х­кість; ро­з­пі­з­нає змі­ну фо­р­ми пла­с­ти­ч­них тіл, ви­ко­ри­с­та­н­ня цієї властивості в по­бу­ті, бу­ді­в­ни­ц­т­ві; ві­дз­на­чає ру­й­ну­ва­н­ня тве­р­дих кри­х­ких тіл при дії на них пе­в­ної си­ли; знає ви­ко­ри­с­та­н­ня кри­х­ких тіл на пра­к­ти­ці.

Розвиток цілісності, структурності, осмисленості відчуттів. Корекція пізнавальних процесів спостереження, запам’ятовування, відтворення.

10

3.4.Крихкість твердих тіл, їх врахування в техніці і побуті

1

11

3.5.Горючі і негорючі

2

Кла­си­фі­кує тве­р­ді ре­чо­ви­ни на го­рю­чі і не го­рю­чі; ви­з­на­чає умо­ви го­рі­н­ня тве­р­дих ре­чо­вин; ві­дз­на­чає ви­ді­ле­н­ня сві­т­ла і те­п­ло­ти при го­рі­н­ні; до­с­лі­джує ва­ж­ли­вість по­ві­т­ря для пі­д­т­ри­ма­н­ня го­рі­н­ня; вміє ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти не­го­рю­чі ре­чо­ви­ни, знає яки­ми спо­со­ба­ми мо­ж­на при­пи­ни­ти го­рі­н­ня.

Розвиток уміння виділяти головне у завданні, утримувати здобуту інформацію, користуватися нею у практичній діяльності.




^ 4. Початкові відомості про теплові явища

13




Формування понять про горючі, негорючі, рідкі і газоподібні тіла (стани), про розширення і стиснення тіл під час їх нагрівання, про врахування цих властивостей у народному господарстві. Розвиток активного словникового запасу, наочно-практичного (дійового) мислення. Формування понять «теплові явища», «температура тіла», «термометр», «одиниця температури», «теплопровідність».

12

4.1.Зміна об’єму твердих тіл. Розширення і стискання твердих тіл при нагріванні і охолодженні. Залежність розширення твердих тіл. Врахування цієї властивості в техніці.

2

Де­мо­н­с­т­рує змі­ну об’є­му тве­р­дих тіл при на­г­рі­ва­н­ні; де­мо­н­с­т­рує на при­ла­дах ро­з­ши­ре­н­ня тве­р­дих тіл при на­г­рі­ва­н­ні , і сти­с­не­н­ня — при охо­ло­дже­н­ні; ви­з­на­чає за­ле­ж­ність ро­з­ши­ре­н­ня тве­р­дих тіл; ус­ві­до­м­лює вра­ху­ва­н­ня те­п­ло­во­го ро­з­ши­ре­н­ня і сти­с­не­н­ня тве­р­дих тіл у те­х­ні­ці, на за­лі­з­ни­ч­но­му тра­н­с­по­р­ті, га­зо- і во­до­п­ро­во­дах.

13

4.2. Поняття про температуру. Термометр і його будова. Типи термометрів. Вимірювання температури. Одиниця вимірювання температури. Температура вище і нижче 0°С. Записи температури («+», «–»).

2

Ха­ра­к­те­ри­зує те­п­ло­вий стан тіл — їх те­м­пе­ра­ту­рою; вміє ви­мі­рю­ва­ти те­м­пе­ра­ту­ру тіл те­р­мо­ме­т­ра­ми; ро­з­рі­з­няє рі­з­ни­цю в бу­до­ві рі­з­них те­р­мо­ме­т­рів; ус­ві­до­м­лює про то­ч­ність ви­мі­рю­ва­н­ня те­м­пе­ра­ту­ри ті­ла лю­ди­ни;оці­нює по­ді­л­ку шка­ли те­р­мо­ме­т­ра; ко­ри­с­ту­є­ть­ся оди­ни­цею ви­мі­рю­ва­н­ня те­м­пе­ра­ту­ри — гра­ду­сом; ро­з­рі­з­няє і ві­д­по­ві­д­но по­з­на­чає те­м­пе­ра­ту­ру ви­ще і ни­ж­че ну­ля.

Розвиток відчуттів різної модальності та їх діагностика. Діагностика та розвиток задатків щодо відчуттів окремих модальностей (тактильні, больові, температурні).

Розвиток уміння користуватися термометром, навичок вимірювання температури тіла, води, повітря на основі орієнтування у способах виконання цих дій.

14



4.3.Визначення температури повітря, води, людського тіла (практична робота).

1

Формування уявлень про предмети і явища, що в даний момент не діють на органи чуття (розвиток аналізу і синтезу, відтворення і узагальнення знань про властивості твердих тіл під час нагрівання і охолодження).

15

4.4.Зміна властивостей твердих тіл при нагріванні й охолодженні. Врахування цієї властивості твердих тіл (в техніці і побуті).

2

Пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в змі­ні вла­с­ти­во­с­тей пру­ж­них тіл, які при на­г­рі­ва­н­ні ста­ють пла­с­ти­ч­ни­ми, а при охо­ло­дже­н­ні — знов ста­ють пру­ж­ни­ми; ві­дз­на­чає змі­ну вла­с­ти­во­с­тей кри­х­ких тіл, які при на­г­рі­ва­н­ні ста­ють пла­с­ти­ч­ни­ми, а при охо­ло­дже­н­ні на­би­ра­ють по­пе­ре­д­ніх вла­с­ти­во­с­тей; вста­но­в­лює змі­ну тве­р­до­с­ті пла­с­ти­ч­них тіл при на­г­рі­ва­н­ні і тве­р­д­не­н­ні.

16

4.5.Перехід речовин з одного агрегатного стану в інший. Плавлення і тверднення. Легкоплавкі і тугоплавкі тверді тіла. Врахування цієї властивості в техніці і побуті

2

Залежно від умов вста­но­в­лює аг­ре­га­т­ні ста­ни ре­чо­вин; ус­ві­до­м­лює пе­ре­хід ре­чо­вин з тве­р­до­го ста­ну в рі­д­кий та га­зо­по­ді­б­ний при по­с­ту­по­во­му на­г­рі­ва­н­ні і на­в­па­ки; оп­ри­ді­ляє про­цес пла­в­ле­н­ня і тве­р­д­не­н­ня при до­ся­г­не­н­ні на­г­рі­то­с­ті ре­чо­ви­ни до пе­в­ної те­м­пе­ра­ту­ри; ви­з­на­чає за та­б­ли­цею ту­го­п­ла­в­кі і ле­г­ко­п­ла­в­кі ре­чо­ви­ни; пе­ре­ко­ну­є­ть­ся в ста­ло­с­ті ма­си ре­чо­ви­ни в про­це­сі пла­в­ле­н­ня і тве­р­д­не­н­ня.

Формування усіх сторін та складових навчальної діяльності: потреб, мотивів, інтересу до процесу, змісту та результату діяльності.

17

4.6.Спостереження за процесами плавлення і тверднення твердих речовин. Відливання форм. Паяння за допомогою електропаяльника (практична робота)

2

Вміє са­мо­с­ті­й­но ви­ко­ну­ва­ти до­с­лі­ди і спо­с­те­рі­га­ти за про­це­са­ми пла­в­ле­н­ня і тве­р­д­не­н­ня; ви­ко­ри­с­то­вує пла­в­ле­н­ня при па­я­н­ні еле­к­т­ро­па­я­ль­ни­ком; при ві­д­ли­ва­н­ні форм.

Розвиток дослідних навичок для здобуття доказу теплопровідності твердих тіл.

18

4.7.Теплопровідність твердих тіл. Добрі і погані провідники тепла/холоду. Врахування цієї властивості в будівництві, техніці, побуті. Одяг людей в різні пори року.

2

По­я­с­нює про­цес пе­ре­да­чі те­п­ла від більш на­г­рі­то­го до менш на­г­рі­то­го ті­ла; за та­б­ли­цею ві­дз­на­чає до­б­рі і по­га­ні про­по­ві­д­ни­ки те­п­ла (хо­ло­ду); знає як вра­хо­ву­є­ть­ся те­п­ло­п­ро­ві­д­ність в бу­ді­в­ни­ц­т­ві, те­х­ні­ці, по­бу­ті; ви­ко­ри­с­то­вує в сво­їй пра­к­ти­ч­ній ді­я­ль­но­с­ті те­п­ло­п­ро­ві­д­ність тве­р­дих тіл.

Оволодіння діями, операціями та способами проведення дослідів, за допомогою яких встановлюється, що різні тверді речовини мають неоднакову теплопровідність. Надання дослідній діяльності усвідомленого характеру.

Розвиток наочно-конкретного мислення про закономірності переходу речовин з твердого стану в рідкий та з рідкого в твердий за певних умов.

19

5. Властивості та застосування металів

12




Поповнення та розширення знань про метали, їх види та застосування. Вироблення узагальнених уявлень про властивості металів: плавкість, теплопровідність, пружність, пластичність у єдності з розвитком словесного мовлення на основі широкого використання наочності і предметно-практичної діяльності.

20

5.1.Фізичні властивості металів: колір, плавкість, теплопровідність, теплове розширення.

Хімічні властивості металів – корозійна стійкість.

Механічні властивості металів: блиск, міцність, твердість, пружність, в’язкість, пластичність, крихкість, ковкість. Класифікація металів: чорні, кольорові і благородні.

1


1


1


1


Кла­си­фі­кує ме­та­ли на чо­р­ні, ко­ль­о­ро­ві і бла­го­ро­д­ні; ро­з­ді­ляє вла­с­ти­во­с­ті ме­та­лів на фі­зи­ч­ні, хі­мі­ч­ні й ме­ха­ні­ч­ні; ві­д­но­сить до фі­зи­ч­них вла­с­ти­во­с­тей ме­та­лів: ко­лір, те­м­пе­ра­ту­ру пла­в­ле­н­ня, те­п­ло­п­ро­ві­д­ність, те­п­ло­ве ро­з­ши­ре­н­ня, еле­к­т­ро­п­ро­ві­д­ність; ви­ді­ляє на­й­го­ло­в­ні­шу з хі­мі­ч­них вла­с­ти­во­с­тей ме­та­лів — ко­ро­зі­й­ну сті­й­кість; ви­ді­ляє ме­ха­ні­ч­ні вла­с­ти­во­с­ті ме­та­лів: блиск, мі­ц­ність, тве­р­дість, пру­ж­ність, в’я­з­кість, пла­с­ти­ч­ність.

22

5.2.Чорні метали: залізо, чавун, сталь. Властивості чорних металів. Притягання чорних металів магнітом. Використання чорних металів у народному господарстві.

2

Вді­ляє осо­б­ли­ву вла­с­ти­вість чо­р­них ме­та­лів - при­тя­га­н­ня ма­г­ні­том; за­з­на­чає про­я­в­ле­н­ня вла­с­ти­во­с­тей, які ма­ють всі ме­та­ли; по­рі­в­нює між со­бою на тве­р­дість за­лі­зо, ча­вун і сталь; знає, де ви­ко­ри­с­то­ву­ють чо­р­ні ме­та­ли і що з них ви­го­то­в­лю­ють.



Розвиток осмисленої пам’яті і абстрактно-логічного мислення здійснюється у процесі практичної діяльності, в основу якої покладено виконання операцій аналізу і узагальнення. Розчленування предмета, явища, речовини на окремі частини, елементи з подальшим об’єднанням їх у ціле, встановлення істотних зв’язків між ними. Так здійснюється перехід від уявлення про предмет до поняття про нього.


Формування уявлення про добування залізної руди, способи її переплавки.


Розвиток уміння класифікувати метали на основі одержання знань про їх фізичні, хімічні та механічні властивості.

Усвідомлення залежності застосування металів у техніці, будівництві, на транспорті від таких їх властивостей як пружність, в’язкість, пластичність, твердість, міцність, корозійність.

Формування знань і практичних умінь для запобігання корозії металів та захисту металевих виробів від корозії.

Виховання в учнів бережливого ставлення до благородних металів, економного використання міді, алюмінію, цинку, свинця.

23



5.3.Залізна руда. Виплавка чавуну і сталі. Доменна піч. Ржавіння чорних металів. Способи запобігання корозії.

2



Знає, з чо­го ви­ро­б­ля­ють за­лі­зо, ча­вун і сталь; знає, що за­лі­з­ну ру­ду ви­до­бу­ва­ють із надр зе­м­лі; дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку до­ме­н­ної пе­чі, в якій ви­п­ла­в­ля­ють ча­вун, і ста­ле­п­ла­ви­ль­ної пе­чі, в якій ви­п­ла­в­ля­ють сталь; стве­р­джує ру­й­ну­ва­н­ня тве­р­дих ме­та­лів у на­с­лі­док ржа­ві­н­ня (їх вза­є­мо­дія з на­в­ко­ли­ш­нім се­ре­до­ви­щем); ви­з­на­чає ін­те­н­си­в­ність ко­ро­зії; ви­ді­ляє спо­со­би за­по­бі­га­н­ня ко­ро­зі­ї.

24

5.4.Кольорові метали: алюміній, мідь, цинк, свинець, олово. Властивості цих металів. Використання в народному господарстві.

2

Ви­ді­ляє з ко­ль­о­ро­вих ме­та­лів алю­мі­ній, мідь, цинк, сви­нець, оло­во; дає їх ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку та ви­ко­ри­с­та­н­ня в ма­ши­но­бу­ду­ва­н­ні, на тра­н­с­по­р­ті, бу­ді­в­ни­ц­т­ві, в еле­к­т­ро­те­х­ні­ці; ра­ді­о­а­па­ра­ту­рі.

25

5.5.Благородні метали: золото, платина, срібло. Властивості цих металів. Використання благородних металів в народному господарстві.

1

Ви­ді­ляє бла­го­ро­д­ні ме­та­ли — зо­ло­то, пла­ти­ну, срі­б­ло; дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку зо­ло­та, ви­ко­ри­с­та­н­ня як ва­лю­т­но­го ме­та­лу, в юве­лі­р­ній спра­ві, зу­бо­п­ро­те­зу­ва­н­ні; дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку пла­ти­ні, йо­го ви­ко­ри­с­та­н­ня в хі­мі­ч­ній про­ми­с­ло­во­с­ті, еле­к­т­ро­те­х­ні­ці, ме­ди­ци­ні, юве­лі­р­ній спра­ві; дає ха­ра­к­те­ри­с­ти­ку срі­б­лу, йо­го ви­ко­ри­с­та­н­ня для ви­го­то­в­ле­н­ня гро­шей, при­к­рас, ме­ди­ч­них ін­с­т­ру­ме­н­тів, хі­мі­ч­но­го по­су­ду, фо­то спра­ві; пі­д­к­ре­с­лює дію срі­б­ла по зне­за­ра­жу­ва­н­ні во­ди.

Корекція основних видів діяльності (аналіз і розуміння умов практичної діяльності, планування, організація виконання завдання, самоконтроль, самооцінка). Формування рис особистості, необхідних для ефективного розв’язання навчальної задачі: самостійність, організованість, акуратність, цілеспрямованість.
  1   2   3   4

Додати документ в свій блог або на сайт


Реклама:

Схожі:

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconВ.І., Заяц І. В. Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей
Вивчення даного предмета у спеціальних загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей покликано забезпечити формування...

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограма для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей
Вивчення природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей передбачає ознайомлення учнів з доступними...

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПриродознавство програма для 6-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей укладач
Вивчення природознавства у загальноосвітніх навчальних закладах для розумово відсталих дітей передбачає ознайомлення учнів з доступними...

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограма для 5-10 класів загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей
Одним з основних завдань спеціальної освіти і, зокрема, навчальних закладів для дітей з порушеннями інтелектуального розвитку, є...

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей
Програми підготували: Математика – Королько Н.І.; Фізика та хімія у побуті – Бондар В.І. Заєць І. В

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей
Програми підготували: Математика – Королько Н.І.; Фізика та хімія у побуті – Бондар В.І. Заєць І. В

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограма українська мова для спеціальних загальноосвітніх шкіл для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (для дітей із помірною розумовою відсталістю)
Одним із найголовніших завдань початкового навчання дітей з помірною розумовою відсталістю української мови є розвиток їхнього усного...

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограма трудове навчання для спеціальних загальноосвітніх шкіл для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей (для дітей із помірною розумовою відсталістю)
При цьому трудова підготовка школярів з помірною розумовою відсталістю має забезпечувати досягнення таких показників, які відповідали...

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів
Програми підготували: я І україна – Трикоз С. В., Географія – Липа В. О., Одинченко Л. К., Природознавство – Блеч Г. О., Основи здоров...

Програма з фізики І побутової хімії для 7-9 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих дітей iconПрограми для 5-10 класів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для розумово відсталих учнів
Програми підготували: я І україна – Трикоз С. В., Географія – Липа В. О., Одинченко Л. К., Природознавство – Блеч Г. О., Основи здоров...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи