Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови icon

Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови



НазваУкраїнська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови
Сторінка3/7
Дата конвертації10.09.2012
Розмір1.42 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7

Міжпредметні зв'язки

Порівняння, епітет, метафора, синекдоха, персоніфікація, гіпербола, літота, алегорія (художня література). Говірка рідного села (історія). Діалектизми в художніх творах (література). Застаріла лексика в науковому і художньому стилях (історія, література). Інтернаціоналізми в науковому стилі (математика, біологія, фізика).




^ Фразеологія як розділ мовознавства (7 год)

Фразеологічні одиниці української мови: фразеологічні єдності, фразео-логічні зрощення, фразеологічні сполучення.

Основні ознаки фразеологізмів. Джерела української фразеології. Національна специфіка української фразеології. Актуальні проблеми української фразеології на сучасному етапі розвитку мовознавчої науки.

Прислів′я і приказки, крилаті вислови. Стійкі народні порівняння. Побажання, приповідки, каламбури, їх оцінний зміст.

Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів. Фразеологія власне українського походження. Фразеологізми з античної міфології. Фразеологія художнього мовлення, наукова, публіцистична, офіційно-ділова. Фразеологізми з професійної мови. мовні кліше, штампи, складні найменування. Крилаті вислови. Фразеологічні запозичення з інших мов.

^ Стилістика і культура мовлення

Національно-мовний колорит фразеологiї. Уживання фразеології у різних стилях. Стилiстичні засоби фразеологiчних одиниць у творах видатних письменників. Фразеологічні словники і довідники.

^ Учень (учениця):

знає предмет і завдання фразеології, основні ознаки фразеологічних одиниць, спільні й відмінні риси фразеологізмів і вільних словосполучень;

з′ясовує специфіку української фразеології;

знаходить у тексті і пояснює значення фразеологізмів, прислів′їв, приказок, крилатих висловів, відрізняє їх від вільних словосполучень;

володіє народним мовним етикетом;

комунікативно доречно і правильно використовує фразеологізми у мовленні з урахуванням їх стилістичних параметрів і контексту; використовуючи етикетні формули і фразеологізми, складає діалог;

уміє добирати фразеологічні синоніми, антоніми, розрізняє фразеологічні омоніми;

визначає роль, функції використання фразеологізмів у текстах художнього, публіцистичного, наукового стилів;

добирає синонімічні фразеологічні ряди;

визначає можливі джерела походження фразеологізмів, з′ясовує їх виховний потенціал;

перекладає фразеологізми рідною мовою;

виконує творчу роботу, готує повідомлення за результатами власного наукового (фразеологічного) пошуку;

уміє працювати із фразеологічними словниками і довідниками;

виконує тест на повторення навчального матеріалу із фразеології.




^ Міжпредметні зв'язки

Народнопоетичні фразеологізми. Фразеологізми у художніх творах (українська і зарубіжна література; історія України; всесвітня історія). Фразеологічні відповідники в різних мовах (іноземні мови).




^ Українська лексикографія

як розділ мовознавства

про укладання словників (4 год.)

Словники як відображення історії і культури українського народу. Загальні відомості про словники. Основні типи словників, особливості їх побудови. Енциклопедичні, лінгвістичні (одномовні, двомовні, перекладні) словники. Відмінність словникових статей у різних словниках.

З історії лексикографії. Словник Лаврентія Зизанія (1596 р.), "Лексикон" Памво Беринди (1627 р.).

Сучасні словники української мови. Українські електронні словники.

^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичні засоби лексикографії.

Учень (учениця):

знає різні типи словників, усвідомлює важливість словників як джерела багатоаспектної інформації, пояснює відмінність словникових статей у різних словниках,

уміє правильно і раціонально використовувати різні типи словників, у т.ч. електронні;

здійснює пошукову дослідницьку роботу на основі різних типів словників та довідкової літератури;

укладає короткі словнички (назви одягу, рослин, власних імен тощо)




^ Міжпредметні зв'язки

Словники як відображення історії і культури українського народу (історія).




^ Морфеміка і словотвір

української мови як учення

про будову і творення слів (8 год).

Морфемна і словотвірна структура слова. Мотивоване і мотивуюче слово, структурно-семантичні зв'язки між ними. Основа похідна і непохідна. Твірна основа та словотворчий формант. Словотвірний тип і словотвірне значення.

Основні способи словотвору в сучасній українській мові: морфологічні й неморфологічні.

Історичні зміни в морфемному складі слова: спрощення, перерозклад, ускладнення. Сучасні тенденції в українському словотворі. Етимологія як учення про походження слів.

Словотвір іменників на позначення назв жителів певного населеного пункту. Творення присвійних прикметників. Творення прикметникових форм від різних географічних назв. Переклад російських лексем на позначення назв осіб за професією українською мовою. Основні способи творення дієслів, прислівників. Складні, складноскорочені слова, способи їх творення та написання.


^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичне використання засобів словотвору. Синонімія словотвірних афіксів. Національно-специфічне вживання зменшено-пестливих форм. Особливості вживання осново- і словоскладання, абревіатур, їх правильна вимова. Усунення помилок, пов'язаних із порушенням норм українського словотвору. Морфемний словник. Етимологічний словник.

^ Учень (учениця):

знає способи українського словотвору; особливості творення різних частин мови; складає словотвірні ланцюжки;

розрізняє форми слова і спільнокореневі слова, правильно вживає їх у мовленні, пояснює їх правопис;

визначає спосіб творення відомих слів;

уміє виконувати морфемний і словотворчий аналіз слів; читає і розшифровує складноскорочені слова;

з'ясовує етимологію деяких слів (прозорих за етимологією), використовуючи тлумачний та етимологічний словники, аналізує тексти художніх творів із зразками народної етимології;

пише твір-мініатюру, роздум-спростування, творчу роботу, дотримуючись норм українського словотвору, використовуючи слова різних способів творення;

розрізняє стилістичне забарвлення словотворчих засобів мови, словотворчі синоніми, визначає їх стилістичну функцію;

з'ясовує сутність національно-специфічного вживання зменшено-пестливих форм;

правильно утворює присвійні прикметники, прикметникові форми від різних географічних назв;

характеризує сучасні тенденції словотвірних норм;

визначає стилістичні функції афіксів української мови в текстах журнальних і газетних жанрів;

доцільно використовує морфемний, словотворчий та етимологічний словники;

виконує тест на повторення навчального матеріалу з морфеміки та словотвору.




^ Міжпредметні зв'язки

Абревіатури в художньому і науковому стилях (література, історія).




Українська морфологія як розділ мовознавства про частини мови (30 год).


Граматичні категорії, граматичні значення і граматичні форми. Основні способи вираження граматичних значень.

Основні поняття морфології. Словозміна. Парадигма. Словоформа.

Повнозначні та службові частини мови. Вигуки і модальні слова. Взаємоперехід частин мови. З історії вивчення частин мови. Складні випадки правопису різних частин мови.

^ Стилістика і культура мовлення

Морфологічні засоби виразності мови. Морфологічні норми. Нормативне вживання форм слова.


Самостійні частини мови


Іменник як частина мови. Лексико-граматичні розряди іменників.

Граматичні категорії іменника. Категорія числа, її значення та граматичні засоби вираження. Словозміна іменників. Форми іменників О.в. і М.в. з прийменниками на позначення руху у просторі. Н.в. іменників із сполучниками як, мов, неначе, мов.

Відмінювання іменників ІІ відміни. Родовий відмінок іменник ІІ відміни. Невідмінювані іменники. Число іменників. Іменники, що вживаються в обох числових формах, мають лише форму однини або множини.


^ Стилістика і культура мовлення

Словозмінні паралелі іменників, їх стилістичні особливості. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичні властивості. Особливості роду іменників - назв осіб за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні особливості іменників середнього і спільного роду. Стилістичні особливості форм числа іменників. Написання і відмінювання власних особових назв, складних слів, прізвищ, імен та по батькові. Стилістичне використання кличного відмінка іменників. Порушення норм відмінювання іменників у художньому мовленні.


Прикметник як частина мови, значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Лексико-граматичні розряди прикметників (якісні, відносні, присвійні), їх особливості і функціонування в мовленні. Перехід відносних прикметників у якісні, присвійних у якісні і відносні. Ступені порівняння якісних прикметників, їх творення. Зміни приголосних при творенні ступенів порівняння прикметників. Повні і короткі форми прикметників, стягнені і нестягнені форми повних прикметників, особливості їх функціонування в сучасній українській мові.

Творення відносних і присвійних прикметників. Відмінювання прикметників.


^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичне використання якісних, відносних, присвійних прикметників. Синоніміка форм ступенів порівняння прикметників. Стилістична роль повних і коротких прикметників. Наголошення відмінкових форм прикметників. Помилки у вживанні форм ступенів порівняння. Синоніміка прикметників і непрямих відмінків іменників. Словник епітетів української мови.


Своєрідність займенника як частини мови. Співвідносність займенників з іншими частинами мови. Розряди займенників за значенням, їх характеристика. Групи займенників. Відмінювання займенників. Явище прономіналізації. Словотвірні характеристики займенника. Правопис займенників. Написання заперечних, неозначених займенників. Прономіналізація. Перехід займенників в інші частини мови.

^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичні функції займенників. Синонімічні заміни особових займенників. Ввічливо-пошанне значення займенників. Запобігання двозначності висловлювання при їх уживанні. Наголос у займенниках. Стилістичні функції займенника воно.


^ Числівник як частина мови, значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Формування числівника як частини мови. Число і числівник. Розряди числівників за значенням (кількісні, дробові, збірні, неозначено-кількісні, порядкові), їх характеристика. Групи числівників за будовою. Відмінювання числівників. Паралельне використання відмінкових форм числа. Паралельне вживання числівників з уменниками у непрямих відмінках. Синтаксичні функції числівників. Написання числівників і відчислівникових слів (дванадцятиповерховий, десятимільйонний).

^ Стилістика і культура мовлення

Стилістична роль числівників. Правильне використання відмінкових форм числівників. Наголос у числівниках. Синонімія числівників. Сполучення іменників з іменниками.


^ Дієслово як частина мови, значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Форми дієслова: дієвідмінювані, відмінювані, незмінні. Зміни звуків в особових формах дієслів. Безособові дієслова.

Особливості семантики, граматичні ознаки дієслів. Дві основи дієслова. Поділ дієслів на дієвідміни. Словозміна дієслів І та ІІ дієвідміни.

Види дієслів (доконаний і недоконаний), їх творення, вживання одного у значенні іншого. Часи дієслів (теперішній, минулий, майбутній), їх творення. Способи дієслів (дійсний, умовний, наказовий), їх творення.

Особові, родові, числові форми дієслів. Перехідні і неперехідні дієслова. Стан дієслова. Зворотні дієслова. Чергування приголосних в особових формах дієслів теперішнього та майбутнього часу.


^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичні можливості граматичних форм часу, способу, особи, виду, стану дієслів. Функції дієслова в художному стилі. Синонімія форм часу дієслів. Стилістичне вживання способових і часових форм дієслова.


Дієприкметник як особлива форма дієслова. Дієслівні та прикметникові характеристики дієприкметників. Активні та пасивні дієприкметники, їх відмінювання. Творення і правопис дієприкметників. Відмінювання і вживання дієприкметників. Дієприкметниковий зворот. Перехід дієприкметників у прикметники.

Безособові форми на - но, -то.


Дієприслівник як незмінювана форма дієслова: лексичні, морфологічні ознаки, особливості їх творення. Дієприслівники доконаного і недоконаного виду. Дієприслівниковий зворот. Творення і вживання дієприслівників.

^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичні функції дієслівних форм.


Прислівник як частина мови: лексичне значення, морфологічні ознаки, синтаксичні функції. Розряди прислівників за значенням: обставинні й означальні. Морфологічні типи прислівників. Ступені порівняння означальних прислівників. Правопис прислівників і прислівникових сполучень. Прислівники за походженням. Написання не з прислівниками.

^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичні особливості прислівників із суфіксами емоційної оцінки. Правильне наголошування прислівників. Мовленнєві помилки у вживанні прислівників і шляхи їх подолання.



^ Учень (учениця):


знає, що вивчає морфологія;

розпізнає частини мови, виконує морфологічний розбір;

визначає, за якими ознаками виділяється і характеризується кожна з частин мови;

усвідомлює відмінність між самостійними і службовими словами;

уміє працювати з таблицями “Частини мови” із зазначенням граматичних категорій;

готує повідомлення "З історії вивчення частин мови".


знає лексико-граматичні розряди, особливості словозміни іменників І-ІV відмін, правильно відмінює іменники;

використовує доцільно в усному і писемному мовленні іменники-синоніми та іменники-антоніми;

відрізняє правильні форми іменників від помилкових;

користується орфографічним словником;

знає особливості кличного відмінка іменників, його стилістичне використання в художньому, розмовному, офіційно-діловому, епістолярному стилях;

розрізняє відмінювання іменників чоловічого і середнього родів;

пояснює стилістичні функції іменників чоловічого, жіночого, середнього та спільного родів; визначає рід іменників - назв осіб за професією, посадою, званням;

характеризує стилістичні особливості іменників, що вживаються у формі однини і множини, в науковому й офіційно-діловому стилях; складає таблиці, що стосуються відмінювання іменників;

визначає граматичні помилки і стилістичні недоліки у вживанні іменників; створює тексти різних стилів, ураховуючи виражальні можливості іменника;

виконує тест на повторення навчального матеріалу про іменник.


знає лексико-граматичні ознаки прикметника, його синтаксичну роль;

утворює правильно форми вищого і найвищого ступеня порівняння якісних прикметників;

розрізняє розряди прикметників;

знаходить і виправляє помилки у правописі прикметників різних розрядів;

утворює прикметники від географічних назв;


виконує стилістичний аналіз текстів, при потребі редагує їх, ураховуючи стилістичні особливості прикметників різних розрядів;

створює тексти-описи, твори-розповіді, складає діалоги, використовуючи виражальні можливості прикметника;

виписує з творів художньої літератури приклади нестягнених прикметників;

виконує тест на повторення навчального матеріалу про прикметник.


знає морфологічні ознаки і синтаксичні функції займенника; відмінює правильно займенники різних розрядів;

помічає і виправляє помилки в написанні і вживанні займенників;

аналізує тексти щодо стилістичної ролі в них займенників;

створює монологи і діалоги-роздуми з використанням виражальних можливостей займенника для розкриття задуму висловлювання;

виконує тест на повторення навчального матеріалу про займенник.


знає розряди числівників, визначає морфологічні ознаки числівників, їх синтаксичні функції в реченні;

розрізняє відмінювання власне кількісних і збірних числівників;

відрізняє правильні форми числівників від помилкових, добирає потрібні форми числівників і правильно їх у мовленні; визначає сполучуваність числівників з іменниками;

утворює і вживає правильно відмінкові форми числівників; визначає вивчені орфограми в числівниках, пояснює їх правопис; аналізує тексти щодо стилістичної ролі в них числівників; складає тексти, створює діалоги, використовуючи виражальні можливості числівників;

знаходить у тексті числівники і слова, що зближуються з числівниками за рядом ознак;

виконує тест на повторення навчального матеріалу про числівник.

знає і визначає морфологічні ознаки, синтаксичні функції дієслова, особливості відмінювання дієслів кожної дієвідміни;

використовує один час і спосіб у значенні іншого;

визначає основні способи творення дієслів, відрізняє правильні форми дієслів від помилкових;

аналізує випадки використання дієслів із стилістичною метою;

конструює речення з дієсловами в усіх часах і особових формах, у т. ч. у переносному значенні;

редагує тексти щодо заміни дієслів певного часу, способу;

складає діалоги, усні і письмові тексти на певну соціокультурну тему, використову-ючи виражальні можливості особових дієслів, у т. ч. висловлювання у художньому стилі;

складає ділові папери, використовуючи особові дієслова;

виконує тест на повторення навчального матеріалу про дієслово.


знає морфологічні ознаки, синтаксичні функції дієприкметника;

розуміє відмінність дієприкметника від прикметника та дієприслівника, виправляє помилки у їх уживанні та правописі;

добирає й комунікативно доцільно використовує дієприкметники та дієприкметникові звороти в мовленні;

складає тексти, монологи, діалоги на певну соціокультурну тему з дієприкмет-никовими зворотами, використовуючи їх виражальні можливості;

правильно перекладає словосполучення і речення з дієприкметниками з російської мови українською;

знає морфологічні ознаки, синтаксичні функції дієприслівника;

розуміє відмінність дієприслівника від дієприкметника та прислівника, виправляє помилки в їх уживанні та правописі;

добирає й комунікативно доцільно використовує дієприслівники та дієприслівникові звороти в мовленні;

складає тексти, монологи, діалоги на певну соціокультурну тему з дієприслівниковими зворотами, використовуючи їх виражальні можливості;

правильно перекладає словосполучення і речення з дієприслівниками з російської мови українською;

виконує тест на повторення навчального матеріалу про дієприкметник та дієприслівник.

знає морфологічні ознаки, синтаксичні функції прислівника; відрізняє правильні форми прислівників від помилкових;

уміє утворювати ступені порівняння означальних прислівників; пояснює способи творення прислівників;

добирає й комунікативно доцільно використовує прислівники в мовленні;

визначає стилістичні функції прислівника в художніх і наукових текстах;

складає тексти, створює усні й письмові висловлювання на певну соціокультурну тему, використовуючи прислівник як виражальний засіб мовлення;

знаходить і виправляє мовленнєві помилки у вживанні прислівників;

виконує тест на повторення навчального матеріалу про прислівник.




^ Службові частини мови,

їх загальна характеристика (6 год.)

Прийменник, його особливості. Групи за походженням та морфологічним складом. Правопис прийменників. Особливості вживання деяких прийменників. Синонімія прийменників. Перехід повнозначних слів у прийменники.

Сполучники сурядності та підрядності. Морфологічні типи сполучників. Правопис сполучників. Особливості вживання деяких сполучників. Перехід повнозначних слів у сполучники.

Частка, їх функції, групи за значенням. Правопис заперечних часток.

Зв`язка. Вигуки, їх ознаки та розряди. Правопис вигуків і особливості їх вживання. Розділові знаки у реченнях з вигуками. Звуконаслідувальні слова.

^ Стилістика і культура мовлення

Стилістичні функції службових частин мови. Синонімія прийменникових конструкцій. Повторення прийменників, сполучників як засіб увиразнення мовлення. Функції модальних, заперечних часток. Естетична цінність часток і звуконаслідувань. Стилістичні функції вигуків. Національні етикетні вигуки.



знає морфологічні ознаки, синтаксичні функції службових частин мови;

аналізує тексти щодо правильності вживання прийменників, сполучників і сполучних слів;

складає тексти, діалоги з урахуванням прийменникових і сполучникових засобів милозвучності;

підбирає українські відповідники до прийменникових конструкцій російською мовою;

визначає функціонально-стилістичні особливості сполучників; редагує тексти, при потребі замінюючи сполучники синонімічними; бере участь у лінгвістичній вікторині;

визначає частки за їх функцією в реченні;

відрізняє вигуки від часток; аналізує тексти щодо ролі в них вигуків;

доречно використовує вигуки у власному мовленні;

готує повідомлення про функції вигуків та звуконаслідувальних слів;

складає словничок-мінімум етикетних формул українців;

складає кросворд, таблицю "Уживання службових частин мови в сучасній українській мові";

виконує тест на повторення навчального матеріалу.


^ Міжпредметні зв'язки

Іменники середнього роду іменників як засіб іронії і сатири.

Прикметники-епітети, короткі і нестягнені форми прикметників у художніх творах.

Вигуки як засіб емоційно-експресивного мовлення (література).

Власні географічні назви.

Форми числівника на уроках географії, історії, математики, фізики, хімії.

Дієприкметники, дієприслівники в наукових текстах

(історія, географія, біологія, фізика).





^ Мовленнєва (комунікативна) змістова лінія



Зміст навчального матеріалу

Навчальні досягнення учня

^ Мовленнєве спілкування. Стилістика і культура мовлення (15 год.)

Офіційне і неофіційне, публічне і непублічне мовленнєве спілкування. Вербальні й невербальні засоби спілкування. Особливості аудіювання (слухання), говоріння, читання і письма.

Мовленнєва ситуація. Мовленнєві ролі та наміри мовця і слухача. Мовленнєва тактика. Мовні засоби мовленнєвої ситуації. Причини комунікативних помилок.

^ Монологічне і діалогічне мовлення. Особливості монологічного мовлення в різних сферах спілкування. Виступ на зборах, семінарах, конференції.

Особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування. Дискусійне мовлення.

^ Види читання: переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне та ін.

Поняття про текст як продукт мовленнєвої діяльності. Текстоутворювальні категорії. Закономірності побудови тексту. Інформаційна переробка текстів різних функціональних стилів і жанрів. Написання тез, конспектів, анотацій, рефератів. Можливості комп'ютерних текстових редакторів.

Основні аспекти культури мовлення: інформативність, нормативність.

Комунікативні ознаки мовлення. Поняття про комунікативну доцільність, точність, ясність, правильність, чистоту, логіку, послідовність, образність, виразність, естетичність мови.

^ Учень (учениця):

розуміє сутність мовленнєвого спілкування як важливої форми взаємодії людей, розрізняє його види;

доцільно обирає мовленнєву тактику й мовні засоби, адекватні характеру мовленнєвої ситуації;

усвідомлює причини комунікативних помилок;

знає основні комунікативні якості мовлення, уміє доцільно ними користуватися;

складає план, тези, готує конспект статті, усвідомлює різницю між ними; здійснює самоконтроль і самокорекцію;

уміє створювати тексти різних функціонально-смислових типів, стилів і жанрів;

володіє прийомами вдосконалення й редагування текстів;

розповідає про побачене, прочитане в ситуаціях повсякденного спілкування;

оцінює усні й письмові висловлювання з позиції мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань;

виконує переглядове, ознайомлювальне читання науково-популярної, довідкової літератури;

готує доповіді, реферати, тези, рецензії, з'ясовує спільне й відмінне між ними, користується можливостями комп'ютерних текстових редакторів;

виразно читає тексти різних стилів, типів і жанрів мовлення відповідно до орфоепічних та інтонаційних норм;

готує перекази (усні, письмові) із творчим завданням, висловлює власне ставлення до подій.

^ Розмовний стиль (8 год.)

Розмовне мовлення, сфера його використання, призначення, основні ознаки. Фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості розмовного мовлення. Жанри розмовного мовлення.


^ Науковий стиль (10 год.).

Науковий стиль, сфери використання і призначення наукового стилю. Основні ознаки наукового стилю: логічність, точність, абстрактність, узагальненість, об′єктивність викладу. Наукова метафорика.

Підстилі наукового стилю: власне науковий, науково-навчальний і науково-популярний та їх особливості. Основні жанри наукового стилю. Бесіди, дискусії, повідомлення на наукову тему. Структура текстів різних жанрів. Лінгвістичний аналіз текстів науково- навчального стилю.

Особливості конспектування. Читання наукової, науково-популярної статті. Переглядове, ознайомлювальне читання науково-популярної, довідкової літератури.

Написання доповідей, рефератів, анотацій, тез, рецензій з навчально-наукової проблеми. Спільне й відмінне між ними. Редагування. Інформаційна переробка наукових і науково- навчальних текстів.

Бібліографічний пошук на тему наукової роботи із залученням сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.

^ Учень (учениця):

знає сфери використання, призначення розмовного мовлення, його фонетичні, інтонаційні, лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості;

удосконалює будову розповідного тексту, використовуючи стилістичні засоби;

будує розповідь на певну соціокультурну тему й ситуації спілкування;

складає оповідь у народно-розмовній манері, казку, розповідь різного типу, текст-роздум, міркування, комбінований текст з елементами опису пейзажного, інтер'єрного портрету й міркування.


^ Учень (учениця):

знає основні ознаки наукового стилю; пояснює спільне та відмінне між різними жанрами науково-навчального стилю (рецензія, анотація, доповідь, реферат, тези, конспект);

характеризує лексичні, морфологічні, синтаксичні особливості наукового стилю, сфери його використання та призначення;

уміє трансформувати текст одного стилю в інший стиль;

розрізняє науково-навчальний і науково-популярний різновиди наукового стилю;

застосовує орфографічні й пунктуаційні норми при конструюванні текстів наукового стилю; виконує лінгвістичний аналіз текстів науково- навчального стилю;

обґрунтовує особливості мовного етикету в науковому стилі;

бере участь у бесідах, дискусіях, учнівських конференцій, у т.ч. інтернет-конференціях;

знає правила реферування, конспектування наукової літератури; реферує науковий текст, складає план наукової статті;

готує реферати, тези, рецензії з навчально-наукової проблеми, доповіді на лінгвістичні, морально-етичні, суспільні теми, виступи в науковому стилі та їх оцінкою; здійснює корекцію та редагування науково-навчальних текстів;

створює короткі повідомлення з наукової теми, проводить пошукові дослідження;

володіє технікою інформаційного опрацювання текстів різних функціональних стилів і жанрів; застосовує можливості комп'ютерних текстових редакторів;

проводить бібліографічну роботу із залученням сучасних інформаційних і комунікаційних технологій;

складає таблиці, схеми на основі наукового тексту, формулює узагальнення;

бере участь у рольових іграх ("Конференція", "Моє бачення шкільного підручника").


^ Види робіт


Назва виду роботи

Навчальні досягнення учня

^ Сприймання чужого мовлення

Аудіювання (слухання-розуміння) текстів дiалогічного й монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.
Різновиди аудіювання (ознайомлювальне, вивчальне, критичне).

^ Читання мовчки текстів діалогічного й монологічного характеру різних стилів, типів і жанрів мовлення.

Різновиди читання (переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне).

^ Учень (учениця):

розуміє фактичний зміст почутого висловлювання (тривалість звучання художніх текстів 9-10 хв, інших стилів –

8-9 хв), адекватно сприймаючи його основну думку, особливості побудови і мовного оформлення;

користується різними видами аудіювання;
визначає власне ставлення до змісту;
формулює висновки щодо сприйнятого.

читає мовчки відповідно до його віку незнайомі тексти різних типів, стилів і жанрів мовлення зі швидкістю 150-300 слів за 1 хв;

користується всіма різновидами читання (переглядове, ознайомлювальне, вивчальне, ознайомлювально-вивчальне, ознайомлювально-реферативне) наукової, довідкової літератури;

оцінює прочитане, висловлюючи власну думку з позиції мовного оформлення та ефективності досягнення поставлених комунікативних завдань.

^ Відтворення готового тексту
Перекази (навчальні й контрольні).

Говоріння: Докладний переказ тексту художнього стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв та ін.).

Письмо: Докладний переказ тексту публiцистичного стилю з творчим завданням (висловленням власного ставлення до подій, героїв, їхніх вчинків).


Конспект прочитаного /ї (художнього твору, публіцистичної та науково-популярної статті).Тематичні виписки, план (складний), тези.

^ Учень (учениця):

переказує докладно прослуханий або прочитаний текст художнього, наукового чи публіцистичного стилів мовлення обсягом 350-400 слів, за самостійно складеним складним планом (усно і письмово), підпорядковуючи висловлювання темі та основній думці, ураховуючи комунікативне завдання, дотримуючись композиції, мовних, стильових особливостей та авторського задуму;


складає конспект, тези почутого і прочитаного, тематичні виписки;

оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;

реферує науковий текст, складає план наукової статті;

готує реферати, тези, рецензії з навчально-наукової проблеми, доповіді на лінгвістичні, морально-етичні, суспільні теми, виступи в науковому стилі та їх оцінкою; здійснює корекцію та редагування науково-навчальних текстів;

^ Створення власних висловлювань

Діалогічне мовлення

Особливості діалогічного мовлення в різних сферах спілкування.

Дискусійне мовлення.


Монологічне мовлення (навчальні й контрольні види)

Говоріння. Розгорнута відповідь на уроці (іспиті) в науковому стилі.

Доповідь у науковому стилі.

Стаття в газету на морально-етичну тему.

Бібліографія. Анотація.

^ Ділові папери: звіт про виконану роботу.

Учень (учениця):

самостійно визначає тему і зміст діалогу; доцільно добирає переконливі аргументи на захист своєї позиції, у тому числі і з власного життєвого досвіду; мовленнєву тактику й мовні засоби, адекватні характеру мовленнєвої ситуації;

змінює свою думку в разі незаперечних аргументів іншого;
дотримується норм української літературної мови;
оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення;


готує і виголошує виступи на зборах, семінарах;
складає відгук про твір мистецтва, статтю в газету, бібліографію, анотацію; роздуми відповідно до творчих завдань переказів, звіт про виконану роботу;
перевіряє результати мовленнєвої діяльності (коректує усне мовлення в процесі говоріння, ураховуючи реакцію слухача);
додержується основних правил спілкування;
оцінює текст з погляду його змісту, форми, задуму і мовного оформлення.
1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconУкраїнська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови
Випускаючи старшокласників у життя, вона відповідає на духовні, соціальні, культурні, господарські запити суспільства, нації, держави,...
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconУкраїнська мова 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням румунською (молдовською) мовою пояснювальна записка основна мета
Основна мета початкового навчання української мови як державної у знз з румунською мовою викладання полягає у формуванні комунікативної...
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconУкраїнська мова 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання Пояснювальна записка
Курс української мови – важлива складова загального змісту початкової освіти, оскільки мова є не тільки окремим навчальним предметом,...
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconПольська мова 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням польською мовою Пояснювальна записка Вступ
Головною метою навчання польської мови у 1-4 класах є можливість ознайомлення дитини з усним та писемним мовленням, а також поступове...
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconКримськотатарська мова. 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconКримськотатарська мова. 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка
Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням кримськотатарською мовою
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconМолдовська мова 5-9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою пояснювальна записка цілі І завдання навчання
Теоретичні поняття про мову, про норми літературної мови, вимоги щодо розвитку мови, мовленнєві уміння й навички сприяють виконанню...
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconМолдовська мова 5-9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням молдовською мовою пояснювальна записка цілі І завдання навчання
Теоретичні поняття про мову, про норми літературної мови, вимоги щодо розвитку мови, мовленнєві уміння й навички сприяють виконанню...
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconУкраїнська мова 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою викладання
Основна мета початкового навчання української мови як державної у знз з румунською мовою викладання полягає у формуванні комунікативної...
Українська мова 10-11 класи Профільний рівень Пояснювальна записка Вступ, мета та завдання профільного навчання з української мови iconУкраїнська мова пояснювальна записка
Одним із найголовніших завдань початкового навчання дітей з помірною розумовою відсталістю української мови є розвиток їхнього усного...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи