Історія України Всесвітня історія icon

Історія України Всесвітня історія

Реклама:



НазваІсторія України Всесвітня історія
Сторінка5/13
Дата конвертації13.09.2012
Розмір2.47 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13

^ Всесвітня історія


7-й клас

(35 год., 1 год. на тиждень)


К. г.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні засоби навчання. Форми та методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.
Поняття “історія середніх віків”. Хронологічні межі й періодизація історії середніх віків. Спадщина середньовіччя. Джерела.




6

Тема 1. ^ НАРОДЖЕННЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОГО СВІТУ, ОСОБЛИВОСТІ ЙОГО РОЗВИТКУ
Народження середньовічної Європи
Римський і варварський світи в середині I тисячоліття. Франкська держава Меровінгів. Держава Каролінгів. Загибель імперії Карла Великого, утворення держав середньовічної Європи.
^ Людина в середньовіччі
Взаємодія людини та природи. Склад і рух населення. Внутрішня колонізація.
Середньовічне європейське суспільство
Феодалізм. Основні суспільні стани. Ускладнення суспільної структури з появою міст. Сім’я, жінка в суспільстві.
^ Держава в середньовічній Європі
Середньовічне королівство. Феодальна роздробленість. Станова монархія. Право і суд.
Європейське середньовічне місто
Виникнення міст. Населення та зовнішній вигляд міста. Боротьба міст за самоврядування. Ремесло, цехи. Торгівля та лихварство. Городянин — людина нового типу.
^ Господарське та повсякденне життя в середньовічній Європі.

Сільське господарство. Розвиток техніки. Житло і хатнє начиння. Феодальний замок. Транспорт і шляхи сполучення. Зброя та військове спорядження. Одяг і прикраси. Їжа та напої.

Учень:
називає хронологічні межі середніх віків, час великого переселення народів, існування Франкської держави Меровінгів та імперії Карла Великого, дату падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії та Верденського договору;
видатних правителів раннього середньовіччя (Хлодвіг, Карл Мартелл, Карл Великий), основні стани суспільства, держави, що утворилися після розділу Франкської імперії, технічні винаходи, атрибути повсякденного життя;
характерні риси структури середньовічного суспільства, “варварських” королівств, взаємодії людини і природи у середньовіччі, станової монархії, цехового ремесла.
^ Показує на карті територію “варварських” королівств, імперії Карла Великого, розділу Франкської імперії.
Знає та може застосовувати поняття: “середньовіччя”, “міграція”, “стани”, “станова монархія”, “феодальна роздробленість”, “цех”, “ремесло”.
Розповідає просередньовічне місто, феодальний замок, інтер’єр житла, транспорт, зброю та військові спорядження.
^ Порівнює з допомогою вчителя античне і середньовічне місто, побут, житло, одяг античної та середньовічної людини, різні стани середньовічного суспільства.
Наводить приклади взаємодії людини і природи у середні віки, рухів народонаселення.
^ Вчиться формулювати та висловлювати судження щодо причин феодальної роздробленості, появи середньовічних міст, рівня розвитку техніки, транспорту.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




4

Тема 2. ^ РЕЛІГІЙНЕ ТА КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ СЕРЕДНЬОВІЧНОЇ ЄВРОПИ
Релігія та церква в середньовічній Європі
Релігія та церква в житті суспільства. Християнство на початку Середньовіччя. Християнiзація Європи. Церква в V—XI ст. Церковний розкол 1054 р. Хрестові походи. Чернечі ордени. Папство у XII—XIII ст. Єресі та інквізиція. Церква в XIV—XV ст.
^ Середньовічна культура Західної Європи
Культура на початку середньовіччя. Схоластика. Школи та університети. Зародження дослідного знання, алхімія. Героїчний епос. Рицарська культура. Міська культура. Картина світу. Архітектура та мистецтво. Ранній гуманізм і Відродження.

Учень:
називає дати церковного розколу, час хрестових походів, життя Мухаммеда, виникнення ісламу, утворення арабського халіфату;
визначні постаті європейської культури (Алкуїн, Абеляр, Фома Аквінський, Чосер, Данте, Війон) та ісламської культури (Аль-Бiруні, Ібн-Сіна, Фірдоусі), католицькі чернецькі ордени, архiтектурні стилі, ісламські моральні цінності; характерні риси ісламу, середньовічного світогляду, раннього гуманізму, рицарської культури.
^ Показує на карті територію поширення православ’я, католицизму, ісламу, напрями хрестових походів, територію держав хрестоносців, Арабського халіфату.
Розуміє та при необхідності може пояснити поняття: єретик, інквізиція, іслам, Відродження, гуманізм, теологія, схоластика, алхімія. Орден, халіфат.
^ Коротко описує романський і готичний храми, пам’ятки ісламської культури, перший хрестовий похід, навчання у школах і університетах.
За допомогою вчителя вчиться порівнювати християнство та іслам, християнську та ісламську культуру, християнську церкву в ранньому, середньому та пізньому середньовіччі.
^ Наводить приклади могутності папської влади у ХІІ—ХІІІ ст., середньовічних єресей, здобутків рицарської та міської культури.
Вчиться формулювати та висловлювати свої судження щодо причин і наслідків християнізації Європи, хрестових походів, виникнення ісламу, об’єднання арабів, появи і розвитку гуманістичних ідей.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




7

Тема 3. ^ ЄВРОПА. ВІЗАНТІЯ. АРАБСЬКИЙ СВІТ
Візантійська імперія
Народження Візантії. Правління Юстиніана. Вiзантія в VII—XI ст. Іконоборство. Візантія в XII—ХV ст. Візантійське суспільство, державне управління. Культура.
^ Арабський халіфат
Аравійський півострів і його населення. Доісламські вірування арабів. Мухаммед і виникнення ісламу. Об’єднання арабів. Халіфат за Омейядів і Аббасидів. Культура арабського світу.
Скандинавія
Нормани. Походи вікінгів. Виникнення скандинавських держав. Країни Скандинавії в ХII— ХIII ст. Духовний світ північноєвропейських народів.
Франція
Посилення королівської влади. Правління Фiліппа IV Красивого. Початок Столітньої війни. Народні повстання. Подвиг Жанни д’Арк. Завершення Столітньої війни і об’єднання Франції.
Англія
Англосаксонські королівства. Англія і вiкінги. Нормандське завоювання країни. Перші Плантагенети. “Велика хартія вольностей”. Англія в XIV—XV ст. Війна Червоної і Білої троянд.
Німеччина
Утворення Священної Римської імперії. Імперія і папство. Італійська політика німецьких імператорів. Німецький “наступ на Схід”. Зміцнення територіальних князівств. Утворення Швейцарського союзу. Німеччина в ХIV—ХV ст.
^ Країни басейну Середземномор’я
Італійські міські республіки. Папська область. Південна Італія та Сицилія. Арабська Іспанія. Реконкіста і утворення Іспанського королівства.

Учень:
називає час походів вікінгів, нормандського завоювання Англії, утворення Датського, Шведського, Норвезького королівств, правління Капетінгів у Франції, альбігойських війн, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого, правління Плантагенетів в Англії, війни Червоної та Білої троянд, боротьби німецьких імператорів з папством, німецького “наступу на Схід”, утворення Швейцарії, Великоморавської держави, Угорщини, Польщі та Великого князівства Литовського, дату скликання Генеральних штатів у Франції, початку, кінця і головних битв Столітньої війни, підписання “Великої хартії вольностей”, скликання англійського парламенту, утворення Священної Римської імперії, Грюнвальдської битви, Гуситських війн, Кревської унії;
визначні історичні постаті (Філіпп ІІ, Філіпп ІV Красивий, Жанна Д’Арк, Генріх ІІ Плантагенет, Альфред Великий, Вільгельм Завойовник, Оттон І, Фрідріх І Барбаросса, Ян Гус, Ян Жижка, Болеслав І Хоробрий), основні події історії європейських країн ІХ—ХV ст.;
характерні риси європейських парламентів, політики європейських монархів, європейського суспільства, взаємин імператорів з папством, гуситського руху.
^ Показує на карті напрямки походів вікінгів, території Датського, Швецького, Норвезького королівств, основні події Столітньої війни, територію Священної Римської імперії, напрямок німецького “наступу на Схід”, територію Чехії, Угорщини, Польщі, Великого князівства Литовського, Швейцарії, перебіг Гуситських війн.
^ Знає та пояснює поняття: “парламент”, “громадянська війна”, “станова монархія”, «духовенство», «єресь», «єретик», «романський стиль», «готичний стиль».
^ Кортко описує пам’ятки культури скандинавів, найвизначніші битви, засідання парламенту, подвиг Жанни Д’Арк.
Розповідає та за допомогою вчителя може порівнювати позиції Англії та Франції у Столітній війні, їхні армії, полiтику європейських держав, станові монархії європейських країн.
^ Наводить приклади взаємовпливу держав, формування європейських держав, взаємодії світської влади з папством.
Вчиться формулювати та з допомогою вчителя висловлювати свої судження щодо характеру й значення Столітньої війни, значення походів вікінгів, виникнення парламентів, спрямованості й значення гуситських війн, тенденції розвитку європейських держав.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




3

Тема 4. ^ СЛОВ’ЯНИ ТА ЇХ СУСІДИ
Центральна та Східна Європа
Перші держави західних слов’ян. Виникнення слов’янської писемності. Чеське королівство.

Ян Гус і гуситські війни. Угорщина. Польське королівство в X—XV ст. Велике князівство Литовське.
^ Північно-Східна Русь. Утворення та зміцнення Московської держави
Володимиро-Суздальське князівство. Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Монгольська навала, золотоординське іго. Початок об’єднання руських земель навколо Москви. Повалення іга. Посилення Московської держави в XV ст. Суспільство. Державне управління. Повсякденне життя. Культура.
Туреччина
Перші турецькі держави. Утворення Османської держави. Завоювання османських султанів у Європі та в Азії. Утворення Османської імперії.

Учень:
називає час правління Юстиніана, іконоборського руху, заснування Болгарської держави, утворення Московської держави, об’єднання руських земель навколо Москви, правління Івана ІІІ, завоювань турків-сельджуків, утворення Османської держави, існування Делійського султанату, дату загибелі Візантійської імперії, Куликовської битви, скинення монгольського іга;
визначні історичні постаті (Юстиніан, Феодора, Василь ІІ Болгаробоєць, Юрій Долгорукий, Дмитро Донський, Іван ІІІ, Тимур);
характерні риси державного управління, соціальної структури суспільства.
^ Показує на карті територію Візантійської імперії за Юстиніана, Володимиро-Суздальського князівства, Московської держави у ХV ст., Делійського султанату та імперії Моголів, Китайської держави, напрямки походів монголів, тевтонців та турків-сельджуків, місця головних битв.
^ Знає поняття: “іконоборство”, “імперія”, “яничари”, “касти”, «султанат».
Описує пам’ятки культури Візантії, Московської держави, двір Юстиніана, побут населення.
Розповідає та з допомогою вчителя порівнює Візантію і Московську державу, культуру Візантії та Русі, Індії та Китаю, релігії Індії та Китаю.
^ Наводить приклади досягнень культури, боротьби проти завойовників, шляхів подолання соціальних, світоглядних і міждержавних конфліктів.
Вчиться формулювати та за допомогою вчителя висловлювати судження щодо наслідків завоювань, взаємовпливу культур.

3

Тема 5. ^ ІНДІЯ. КИТАЙ
Імперія Гуптів. Делійський султанат. Касти. Общини. Релігійне життя. Звичаї та традиції. Наука і культура.
Китай
Китайська імперія в III—ХII ст. Монгольське іго. Китай після повалення монгольського іга. Суспільство, державне управління. Звичаї та традиції. Релігійне життя. Культура.




1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання до тем 4 і 5




3

Резервний час






^ Всесвітня історія

Ранній новий час (кінець XV — перша пол. XVII ст.)


8-й клас

(35 год., 1 год. на тиждень)


К. г.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.
Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення.




2

Тема 1. ^ ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ
Відкриття європейців
Причини й передумови великих географічних відкриттів XV—XVI ст. Початок і перебіг основних відкриттів. Перша навколосвітня подорож. Доколумбові цивілізації Америки та народи Африки.
^ Завоювання Нового Світу. Конкістадори у Новому Світі. Перші колонії. Наслідки Великих географічних відкриттів. Нова картина світу.

Учень:
називає час подорожей Ф. Магеллана та Васко да Гами, поширення ідей гуманізму, відкриття Америки Х. Колумбом;
головні європейські держави, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки;
характерні риси матеріального світу людини раннього нового часу, політичної структури та політичної думки.
^ Знає та може розповісти картину світу, життя людей, технічні прилади середньовіччя та раннього нового часу.
Показує на карті головні європейські країни та етноси, основні географічні відкриття та напрямки подорожей європейців, нові


2


Тема 2. ^ ЛЮДИНА РАННЬОЇ НОВОЇ ДОБИ
Матеріальний світ і суспільство. Людина і природа. Господарювання, мануфактури, капіталізм. Технічні вдосконалення. Зміни в суспільстві. Шлюб і сім’я, становище жінки.
^ Повсякденне життя Західної Європи
Засоби комунікації, транспорт. Житло, хатнє начиння. Комфорт та санітарія. Харчування. Одяг. Прикраси. Косметика. Мода. Дозвілля.

торговельні шляхи.
^ Знає, може застосовувати та пояснює поняття: “Великі географічні відкриття”, “колонія”, “меркантилізм”, “нові дворяни”, “утопія”, “абсолютизм”, «протистанство», «етнос».
^ Коротко описує подорожі європейців, місто раннього нового часу, життя і побут людини нового часу.
Наводить приклади руйнування середньовічного укладу, нових рис матеріального світу, нових цінностей західноєвропейців.
^ Вчиться самостійно висловлювати судження щодо характеру і значення Великих географічних відкриттів, змін у соціально-економічному житті та політичних структурах.

2

Тема 3. ^ РЕФОРМАЦІЯ І КОНТРРЕФОРМАЦІЯ
Реформація. Католицька церква на межі XV—XVI ст. Німеччина напередодні Реформації. Німецький гуманізм. Мартін Лютер і початок Реформації. Народна реформація. Від народження протестантизму до Аугсбурзького миру.
^ Поширення Реформації. Контрреформація. Кальвінізм. Контрреформація. Орден єзуїтів. Тридентський собор.

Учень:
називає час Реформації, релігійних війн у Франції, правління кардинала Ришельє, Єлизавети І, дати Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної війни в Нідерландах;
імена видатних постатей цього періоду (М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола, Ришельє, Єлизавета І, Генріх ІV, Людовік XIV, В. Оранський);
характерні риси реформаційних вчень, контрреформації, абсолютної монархії, національно-визвольної війни.

6

Тема 4. ^ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКІ ДЕРЖАВИ В XVI — ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ XVII ст.
Франція. Зміни у суспільстві. Поширення Реформації. Релігійні війни. Генріх IV. Кардинал Ришельє.
Іспанія. Іспанія за Карла V. Повстання комунерос в Кастилії. Філіпп II. Приєднання Португалії до Іспанії.
Нідерланди. Нідерланди у складі іспанської монархії. Початок національно-визвольного руху. Вільгельм Оранський. Народження республіки.
Англія. Зміни у суспільстві. Королівська Реформація. Єлизавета І. Прихід до влади династії Стюартів.
^ Міжнародні відносини. Характер міжнародних відносин. Тридцятилітня війна, перебіг основних подій. Вестфальський мир, наслідки війни.

Показує на карті основні західноєвропейські держави, регіони поширення протестантських церков, перебіг Національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни.
^ Знає та може пояснити поняття: “реформація”, “контрреформація”, “протестантизм”, “кальвінізм”, “єзуїти”, “релігійні війни”, “національно-визвольна війна”, «комунерос».
^ Коротко описує протестантську церкву, двір абсолютного монарха.
Порівнює за допомогою вчителя реформаційні вчення, абсолютну монархію Франції та Англії.
^ Наводить приклади наростання кризових явищ у католицькій церкві, національно-визвольного характеру війни у Нідерландах, контрреформаційних заходів католицької церкви.
^ Вчиться самостійно висловлювати судження щодо причин, характеру та значення Реформації, національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




2

Тема 5. ^ КУЛЬТУРА ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ XVI — ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XVII ст.
Мистецтво Високого Відродження в Італії
Особливості доби Високого Відродження. Творчість Донато Браманте, Леонардо да Вінчі, Рафаеля, Мікеланджело.
^ Північне Відродження.1
Мистецтво Нідерландів. Мистецтво Франції. Мистецтво Німеччини.

Освіта і наука
Оновлення шкіл та університетів. Наукові знання. Політичні теорії. Марновірства.
^ Література і театр. Мистецтво бароко. Утопії. Художня література. Драматургія і театр. Бароко.

Учень:
називає час епохи Відродження;
імена видатних митців та їх найвідоміші творіння;
характерні риси мистецтва епохи Відродження, натурфілософії.
^ Показує на карті найвизначніші культурні центри.
Знає та вміє застосовувати поняття: “Відродження”, “гуманізм”, “натурфілософія”.
Коротко описує найвизначніші пам’ятки культури.
Розповідає про мистецтво Відродження та середньовіччя, італійське та північне відродження.

^ Наводить приклади високого рівня розвитку мистецтва.
Вчиться самостійно висловлювати судження щодо відображення у творчості митців Відродження цінностей нової доби.

3

Тема 6. ^ ПОЛЬСЬКА ДЕРЖАВА І МОСКОВСЬКЕ ЦАРСТВО
Річ Посполита
Фільварково-панщинна система. Міста. Шляхетська демократія. Утворення Речі Посполитої. Зовнішня політика, українські землі в складі Польщі. Релігійне життя. Культура.
^ Московська держава. Правління Івана IV Грозного. “Смутний час”. Воцаріння династії Романових. Росія і українські землі. Культура.

Учень:
називає дати Люблінської та Берестейської уній, польсько-турецької війни, правління та реформи Івана ІV, становлення династії Романових;
основні стани суспільства, напрями зовнішньої політики, досягнення культури; характерні риси державного устрою Речі Посполитої, державної влади за Івана ІV, російсько-українських відносин.
^ Показує на карті територію Речі Посполитої, завоювання Івана IV Грозного.
Знає та вміє застосовувати поняття: “унія”, “шляхта”, “фільварок”, “опричнина”, «сейм», “церковний розкол”, “самодержавство”.
^ Розповідає про становище українських земель у складі Речі Посполитої.
Розповідає та з допомогою вчителя може порівнювати релігійне життя у західноєвропейських країнах і в Речі Посполитій.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




8

Тема 7. ^ КРИЗА СТАРОГО ПОРЯДКУ. ПОЧАТОК МОДЕРНІЗАЦІЇ
Англійська революція
Англія напередодні революції. Карл I. О. Кромвель. Переворот 1668 р. Значення революції.
^ Промисловий переворот в Англії. Передумови промислового перевороту. Техніка. Важка промисловість. Соціальні наслідки.
Франція. Абсолютизм за Людовіка XIV. Двір “Короля Сонце”. Жан Батист Кольбер.

Учень:
називає час доби Просвітництва;
найвидатніших представників епохи;
характерні риси Просвітництва.
^ Знає та може пояснити поняття: “просвітництво”, “енциклопедисти”, «промисловий переворот», “технічний прогрес”.
Коротко описує пам’ятки епохи Просвітництва.
Порівнює з допомогою вчителя погляди просвітників.
^ Наводить приклади технічного прогресу, нових цінностей у житті суспільства.
Вчиться самостійно висловлювати судження щодо значення доби Просвітництва в історії людства.




Тема 8. ^ ДОБА ПРОСВІТНИЦТВА
Просвітництво і абсолютизм. Просвітництво. Енциклопедисти. Наукові знання.
Австрія і Пруссія

Освічений абсолютизм. Австрійська імперія Габсбургів. Реформи Марії Терезії та Йосипа II. Українські землі в складі Австрії. Прусське королівство. Фрідріх II.
Культура
Живопис. Архітектура. Музика. Література і театр.







РОСІЯ
^ Росія наприкінці XVII — в першій пол. XVIII ст.
Російська держава наприкінці XVII ст. Петро I та його реформи. Зовнішня політика Петра I, утворення імперії. Палацові перевороти.
Епоха Катерини II
“Освічене” правління Катерини II. Посилення кріпацтва. Російське дворянство. Українські землі у складі Росії. Повсякденне життя. Культура.

Учень:
називає час правління Петра І та Катерини ІІ, дати Північної війни, поділів Речі Посполитої;
результати зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ, реформи Петра І;
характерні риси внутрішньої та зовнішньої політики Петра І та Катерини ІІ.
^ Показує на карті територіальні зміни Російської імперії у ХVІІІ ст.
Знає та може застосовувати поняття: “освічений абсолютизм”, “імперія”, “палацові перевороти”.
^ Описує повсякденне життя в Росії ХVІІІ ст.
Розповідає та за допомогою вчителя може порівнювати політику Петра І та Катерини ІІ.
Наводить приклади активної зовнішньої політики, “освіченого” правління.
^ Вчиться самостійно висловлювати судження щодо мети та засобів реалізації внутрішньої та зовнішньої політики Росії.

2

^ СПОЛУЧЕНІ ШТАТИ АМЕРИКИ
Створення США. Англійські колонії в Північній Америці. Початок боротьби проти метрополії, проголошення незалежності. Хід війни. Конституція США.

Учень:
називає час утворення англійських колоній у Північній Америці, дату Бостонського чаювання, прийняття “Декларації незалежності” та Конституції США;
імена видатних політичних діячів, основні події війни за незалежність;
характерні риси політики Англії щодо колоній, “Декларації незалежності” та Конституції США.
^ Показує на карті англійські колонії в Північній Америці, перебіг подій війни за незалежність.
Знає та вміє застосовувати поняття: “колонія”, “метрополія”, “декларація”, “конституція”, “республіка”, “федерація”, «конфедерація».
^ Коротко описує становище англійських колоній у Північній Америці, найяскравіші події війни за незалежність.
За допомогою вчителя порівнює державний устрій США й Англії, економічний розвиток метрополії та колоній у Північній Америці.

^ Наводить приклади особливостей демократичного устрою США.
Висловлює судження щодо причин, характеру й наслідків війни за незалежність.




Тематичне оцінювання




3

Тема 9. ^ СХІДНИЙ СВІТ
Османська імперія. Персія. Османська імперія. Зовнішня політика Османської імперії, турецько-українські відносини. Ослаблення Османської імперії. Культура. Перське царство. Культура.
^ Китай. Індія. Держава і суспільство. Китай і світ. Релігійне та культурне життя.
Держава Великих Моголів. Проникнення європейців у Індію, встановлення англійського володарювання. Релігійне та культурне життя.

Учень:
називає час заснування держави Великих моголів у Індії, початок правління династії Цин у Китаї, розгром турецької армії під Віднем;
основні здобутки культури, релігії Сходу;
характерні риси державного устрою.
^ Показує на карті території Османської імперії, Китаю, Індії.
Пояснює поняття: “імперія”, “іслам”, “індуїзм”, “конфуціанство”, «буддизм».
Описує пам’ятки культури.
Порівнює європейську та східні цивілізації.
Наводить приклади високого рівня розвитку культури, впливу європейців на країни Сходу, впливу культури країн Сходу на європейську культуру.
^ Вчиться самостійно висловлювати судження щодо особливостей Східного світу.




Тематичне оцінювання




1

^ Резервний час






9-й клас

(35 год., 1 год. на тиждень)


К. г.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Побудова підручника з предмета, додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.







^ Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті.

Учень:
розповідає про основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
^ Аналізує за допомогою вчителя роль технічного прогресу.
Визначає основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.

8



Тема 1. ^ ВЕЛИКА ФРАНЦУЗЬКА РЕВОЛЮЦІЯ КІНЦЯ ХVІІІ ст. ЄВРОПА У ПЕРІОД НАПОЛЕОНІВСЬКИХ ВІЙН
Французьке суспільство наприкінці ХVІІІ ст. Доба Просвітництва.
Причини та початок Французької революції. Декларація прав людини і громадянина. Конституція 1791 р.
Встановлення республіки. Якобінська диктатура. Термідоріанська реакція. Франція за Директорії. Бонапартистський переворот 1799 р. Наполеон Бонапарт.
Франція у період Консульства й Імперії. Кодекси Наполеона. Війни Наполеона. Континентальна блокада. Російський похід Наполеона. Битви під Лейпцигом і Ватерлоо. “100 днів” Наполеона.
Територіальні зміни внаслідок Віденського конгресу. Утворення Священного Союзу.

Учень:
визначає основні риси кризи феодально-абсолютистської системи у Франції наприкінці ХVІІІ ст., причини французької революції, провідні ідеї французького Просвітництва.
^ Розповідає та дає характеристику діяльності Установчих і Законодавчих зборів, наслідкам повалення монархії, поглядам жирондистів і монтаньярів, соціально-економічній політиці якобінців, суспільно-політичному життю Франції після Термідоріанського перевороту.
^ Дає оцінку якобінській диктатурі, політиці Директорії.
Розповідає та аналізує життя французів часів Консульства й Імперії, характер наполеонівських війн, їх вплив на життя і долю народів Європи.
Розповідає про суть політики континентальної блокади, причини краху наполеонівської імперії, характер, спрямованість і наслідки рішень Віденського конгресу.
^ Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Вольтеру, Монтеск’є, Руссо, Дідро, Мірабо, Сійєсу, Лафайєту, Дантону, Робесп’єру, Наполеону Бонапарту.
^ Показує на карті кордони країн Європи наприкінці ХVІІІ — на початку ХІХ ст., походи Наполеона, місце основних битв, територiальний перерозподіл Європи за рішенням Віденського конгресу.

^ Знає, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “Просвітництво”, “революція”, “права і свободи громадянина”, “інтервенція”, “реформа”, “Гора і Жиронда”, “якобінці”, “термідоріанці”, “Директорія”, “консулат”, “Перша імперія”, “кодекси Наполеона”, “континентальна блокада”, “100 днів”, “Священний Союз”.

10

Тема 2. ^ ЄВРОПА В ДОБУ РЕВОЛЮЦІЙ 1848—1849 рр.
Політичне становище у Європі після Віденського конгресу. Національний і революційний рухи в Європі у 20-і рр. ХІХ ст.
Велика Британія у першій половині ХІХ ст. Перша парламентська реформа та її наслідки. Чартизм. перехід Англії до політики вільної торгівлі.
Франція у період Реставрації. Липнева революція і Липнева монархія. Політична роздробленість Німеччини. Втрата своїх позицій Австрією й посилення Прусії. Національна політика в Австрійській імперії.
^ Суспільно-політичні течії і рухи. Повстання декабристів у Росії. О. Герцен. Слов’янофіли і західники.
Утопічний соціалізм і марксизм. К. Маркс. Комуністичний маніфест.
“Весна народів”. Революція 1848—1849 рр. у Франції. Друга Республіка. Бонапартистський переворот 1851 р. і встановлення Другої імперії.
Загальна характеристика революцій у Німеччині, Австрії та Угорщині. Особливості революції в Італії.
Причини поразки і наслідки революцій 1848—1849 рр.

Учень:
характеризує політичне становище в Європі після Віденського конгресу, основні риси економічного, політичного і суспільного життя країн Європи у 1815—1847 рр., причини і наслідки парламентської реформи в Англії, чартистського руху, переходу Британії до політики вільної торгівлі, розвиток національно-визвольного і революційного руху в Європі.
^ Відстежує з допомогою вчителя політичний розвиток Франції і Німеччини у 20—40-і рр. ХІХ ст., наслідки політики національного гноблення в Австрійській імперії.
Визначає причини і наслідки Липневої революції, характер і суть Липневої монархії, причини піднесення Пруссії, роль Митного Союзу в початку економічного об’єднання Німеччини.
^ Знає й коротко аналізує суспільно-політичні рухи в країнах Східної і Західної Європи, причини революції 1848—1849 рр.
Розповідає про особливості, характер, хід, причини поразок і наслідки революції в європейських країнах у 1848—1849 рр.
^ Показує на карті країни Європи у першій половині ХІХ ст., утворення незалежних держав в Латинській Америці, революційні і національно-визвольні рухи.
Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: королеві Вікторії, Луї Філіппу, Герцену, Луї Наполеону Бонапарту.
^ Знає, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “клерикалізм”, “політична реакція”, “національно-визвольний рух”, “чартизм”, “політика”, “політика вільної торгівлі”, “реставрація”, “Липнева монархія”, “декабристи”, “слов’янофіли”, “західники”, “національне відродження”, “утопічний соціалізм”, “марксизм”, “маніфест”, “класи”, “весна народів”.

1

Узагальнення




1

Тематичне оцінювання




8

Тема 3. ^ ЄВРОПА Й АМЕРИКА У ДОБУ ОБ’ЄДНАННЯ Й МОДЕРНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬСТВА
Боротьба Пруссії і Австрії за переважання в Німеччині. Об’єднання Німеччини у 1871 р.
Перетворення ^ Австрійської імперії на дуалістичну монархію.

Політична роздробленість Італії, піднесення П’ємонту. Два напрями боротьби за об’єднання Італії. Утворення Італійського королівства. Об’єднання Італії.
^ Вікторіанська Британія. Англія — “майстерня світу”. Утвердження лібералізму. Формування ліберальної та консервативної партій. Друга парламентська реформа. Ірландське питання. Зовнішня політика Англії.
Утворення незалежних держав у Латинській Америці.
США у першій половині ХІХ ст. Особливості соціально-економічного розвитку. Доктрина Монро та її реалізація. Громадянська війна 1861— 1865 рр. Реконструкція Півдня.

Учень:
розповідає та дає характеристику процесам та наслідкам політичного об’єднання Німеччини і Італії, перетворенню Австрійської імперії на дуалістичну монархію.
^ Разом з вчителем робить аналіз двох шляхів ринкової революції США, територіальної експансії США на американському континенті, причинам, ходу та наслідкам громадянської війни.

Пояснює причини і наслідки перетворення Англії на провідну економічну державу світу, наслідки Другої парламентської реформи, причини утвердження ідеології і політики лібералізму.
^ Описує колоніальні загарбання Англії у ХІХ ст., визначає суть політики блискучої ізоляції.
Показує на карті країни Європи у середині ХІХ ст., колоніальні загарбання Англії, об’єднання Німеччини і Італії, хід громадянської війни в США.
^ Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: фон Бісмарку, Мадзіні, Кавуру, Гарібальді, Лінкольну.
Тлумачить, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “конституційний конфлікт”, “Північнонімецький Союз”, “лібералізм”, “ідеологія”, “політика”, “консерватизм”, “колонія”, “метрополія”, “аболіціонізм”, “плантаційне господарство”, “ринкова економіка”, “федерація”, “конфедерація”, “громадянська війна”, “афроамериканці”, “реконструкція Півдня”.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




1

Підсумкове узагальнення




2

^ Резервний час





10-й клас

(35 год., 1 год. на тиждень)


К. г.

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

2

ВСТУП
Ознайомлення учнів із завданнями і структурою курсу. Додаткова навчальна література та електронні ресурси. Форми й методи організації навчальної діяльності на заняттях із курсу. Періодичність, критерії й засади тематичного, семестрового й річного оцінювання.







^ Світ наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
Періодизація нової історії. Загальна характеристика змін у господарюванні, політичному житті, утвердження парламентаризму, розвитку духовної сфери суспільства, технічного прогресу, змін у побуті людей та у їхньому світосприйнятті.

Учень:
розповідає про основні особливості розвитку світової цивілізації наприкінці ХVІІІ — у ХІХ ст.
^ Аналізує за допомогою вчителя роль технічного прогресу.
Визначає основні зміни в політичному житті, напрямки політичної еволюції провідних держав світу, розвитку духовного життя, зміни в побуті людей та їхньому мисленні.

11

Тема 1. ^ УТВЕРДЖЕННЯ ІНДУСТРІАЛЬНОГО СУСПІЛЬСТВА У ПРОВІДНИХ ДЕРЖАВАХ СВІТУ
Формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і в США. Науково-технічна революція кінця ХІХ ст. та її наслідки. Виникнення великих корпорацій і фінансово-промислових груп. Монополізація економіки. Нові класи і суспільні верстви. Перший і Другий Інтернаціонали. Жіночі й профспілкові організації. Міграційні рухи. Утвердження демократії та громадянського рівноправ’я. Зростання ролі держави у суспільно-економічному житті.
Криза Другої імперії у Франції. Франко-нiмецька війна 1870—1871 рр. та її наслідки. Громадянська війна у Франції. Паризька комуна. Становлення Третьої Республіки. Політичні кризи 80—90-х рр. Формування Французької колоніальної імперії.
^ Німеччина у 1871—1900 рр. Конституція 1871 р. Внутрішня і зовнішня політика Отто фон Бісмарка. Німецька соціал-демократія. Перехід Німеччини до світової політики.

^ Велика Британія в останній третині ХІХ ст. Втрата Англією промислового лідерства. Внутрішнє становище. Ірландське питання. Криза класичного лібералізму. Тред-юніони.
США у 1877—1900 рр. Економічне піднесення країни, зростання впливу великих корпорацій. Політичне життя, становлення антимонопольного законодавства. Расова політика, юридичне оформлення сегрегації на Півдні. Суфражизм. Робітничий рух.
^ Модернізація Російської імперії. Скасування кріпосного права. Зовнішня і колоніальна політика Російської імперії. Реформи Олександра ІІ та їх наслідки. Росія у пореформений період. Особливості економічного розвитку. Формування нової соціальної структури. Внутрішнє становище у країні. Народництво. Робітничий рух і формування соціал-демократії.
Доба Мейдзі в Японії. Крах політики самоізоляції. Реформування економічного та суспільно-політичного життя. Економічне зростання країни.

Учень:
дає характеристику процесу завершення формування індустріального суспільства у провідних державах Європи і США, науково-технічній революції кінця ХІХ ст. та її наслідкам, виникненню великих корпорацій і фінансово-промислових груп, монополізації економіки, новим класам і суспільним верствам, міграційним рухам, ствердженню демократії та громадянського рівноправ’я, зростанню ролі держави у суспільному і економічному житті.
^ Розповідає про основні напрямки соціально-економічного і політичного розвитку провідних держав світу в останній третині ХІХ ст., головні події життя, проблеми внутрішньої та зовнішньої політики.
^ Знає та може пояснити причини посилення нерівномірності економічного і політичного розвитку європейських країн і США та наслідки цього явища.
Самостійно, або разом з вчителем аналізує причини, хід та наслідки модернізації Росії і Японії, реформи 60—70-х рр. ХІХ ст. в Російській імперії та реформи Мейдзі в Японії.
^ Показує на карті країни світу в останній третині ХІХ ст., основні індустріальні центри Європи і США, хід франко-німецької війни.
Дає характеристику визначним особистостям цього періоду: Тьєру, Клемансо, Гладстону, Дізраелі, Олександру ІІ.^ Знає, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “індустріальне суспільство”, “науково-технічна революція”, “корпорація”, “монополія”, “капіталізм”, “інвестиції”, “міграція”, “демократія”, “світова політика”, “тред-юніон”, “двопартійна система”, “антимонопольне законодавство”, “расова політика”, “сегрегація”, “міжнародний робітничий рух”, “Комінтерн”, “суфражизм”, “модернізація”, “реформа”, “народництво”, “тероризм”, “соціал-демократія”, “доба Мейдзі”.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




8

Тема 2. ЗАВЕРШЕННЯ ФОРМУВАННЯ СВIТОВИХ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. МІЖНАРОДНІ ВІДНОСИНИ В ОСТАННІЙ ТРЕТИНІ ХІХ ст.
Завершення територіального поділу світу. Колоніальна політика на Сході й у Африці. Суперечливість наслідків колоніального панування. Зворотний вплив колоній на метрополії.
^ Британське володарювання в Індії. Політика кастового і релігійного розбрату. Повстання сипаїв. Міф про тягар білої людини.
Китай у другій половині ХІХ ст. Тайпінське повстання. Економічне проникнення в країну західних держав.
Народи Африки під владою європейських колонізаторів.

^ Міжнародні відносини у 1871—1900 рр. Геополітичні наслідки франко-німецької війни. Союз трьох імператорів. Загострення англо-німецького колоніального суперництва. Утворення нових незалежних держав на Балканах. Утворення Троїстого союзу і загострення російсько-нiмецьких відносин. Оформлення англо-франко-російського альянсу. США у міжнародних відносинах. Панамериканізм. Зовнішня та колоніальна політика Японії.

Учень:
характеризує завершення територіального поділу світу, колоніальний гніт у країнах Сходу і Африки, експлуатацію сировинних і людських ресурсів, особливості британського, французького і німецького колоніалізму, геополітика, суперечливі наслідки колоніального панування, зворотний вплив колоніальних володінь на розвиток і долю метрополій.
Розповідає про наслідки британського володарювання в Індії, політику кастового і релігійного розбрату, повстання сипаїв, становище Китаю у другій половині ХІХ ст., хід тайпінського повстання, економічне проникнення західних держав, становище народів Африки під владою європейських колонізаторів.
^ Аналізує стисло міжнародні відносини у 1871—1900 рр., політичні наслідки франко-німецької війни, союз трьох імператорів, утворення Троїстого союзу, оформлення франко-російського альянсу, роль США у міжнародних відносинах, суть панамериканізму.

^ Дає характеристику міжнародному робітничому, профспілковому, жіночому рухам, Першому і Другому Інтернаціоналу, міжнародній діяльності папства.
Показує на карті колоніальний поділ світу наприкінці ХІХ ст., колонії та напівколонії, утворення Троїстого союзу, перші війни за перерозподіл колоній, сферу діяльності міжнародних організацій.

^ Знає, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “територіальний поділ світу”, “тайпіни”, “сипаї”, “союз трьох імператорів”, “Троїстий союз”, “панамериканізм”.

7

Тема 3. ^ КУЛЬТУРА НАРОДІВ СВІТУ НАПРИКІНЦІ ХVІІІ — У ХІХ ст.
Духовне життя народів Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст. Розвиток науки і техніки. Література і мистецтво. Культура народів Азії й Африки.
Повсякденне життя людей. Дозвілля. Наслідки урбанізації. Аристократія, буржуазія і пролетаріат. Родинні стосунки. Фемінізм. Освіта. Релігія й мораль.

Учень:
характеризує духовне життя країн Європи і Америки у ХVІІІ — наприкінці ХІХ ст., розвиток науки і техніки, суспільні науки, розвиток філософської, економічної, соціальної й політичної думки, літературу і мистецтво, культуру народів Азії й Африки.
Описує повсякденне життя людей, наслідки урбанізації, житло і повсякденний побут різних прошарків населення, родинні стосунки, релігію і мораль, дозвілля.

^ Знає, співвідносить і застосовує поняття і терміни: “культура”, “духовне життя”, “урбанізація”, “фемінізм”.

1

Узагальнення




1

^ Тематичне оцінювання




1

Підсумкове узагальнення




2

^ Резервний час




Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов’язкового врахування зниження слуху, мовленнєвого запасу, вікових особливостей учнів та особливостей навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів чи, наприклад, десятикласника. Так, має ряд особливостей пропедевтичний курс “Вступ до історії. 5-й клас”. Без її урахування застосування критеріїв неминуче призведе до переобтяження учнів.


^ КЛАСИФІКАЦІЯ УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ З ІСТОРІЇ


Уміння і навички



загальнОНАВЧАЛЬНІ

предметнО-ІСТОРИЧНІ






мовленнєві(усні та письмові)


розумові

хронологічні

картографічні

спеціальніі








^ ОСНОВНА ШКОЛА

  • аналізувати інформацію;

  • виділяти головні ідеї в тексті чи розповіді вчителя;

  • синтезувати засвоєну інформацію;

  • співставляти та порівнювати однотипні явища, інформацію з різних джерел;

  • оцінювати окремі факти, події;

  • формулювати нескладні висновки та узагальнення;

  • аналізувати та узагальнювати;

  • будувати доказ чи спростування;

  • давати визначення понять на основі вивченого матеріалу;

  • визначати головне та другорядне, об’єктивне та суб’єктивне;

  • самостійно будувати відповідь, використовуючи різні джерела знань;

  • давати усний відгук на відповідь однокласника;

  • писати коротке оповiдання про подію;

  • оцінювати власну відповідь;

  • складати оповідання (письмово або усно) по картині;

  • готувати невеликі повідомлення і доповіді та виступати перед однокласниками;

  • брати участь в дискусії, аргументувати власну позицію з посиланням на джерело;

  • давати усний відгук на повідомлення і доповіді інших учнів;

  • визначати дати і хронологічні межі подій;

  • співвідносити рік зі століттям, століття з тисячоліттям;

  • співвідносити дати подій з певним перiодом історії;

  • правильно користуватися лінією часу;

  • встановлювати послiдовність та синхронність історичних подій;

  • складати хронологічні таблиці;

  • синхронізувати події історії України та всесвітньої історії;

  • складати синхроністичні таблиці;

  • визначати географічне положення країни, рельєф місцевості;

  • показувати на карті місця історичних подій;

  • читати історичну карту, правильно використовуючи знання легенди карти;

  • виконувати завдання на контурній карті;

  • використовувати карту як джерело інформації при характеристиці історичних подій, явищ, процесів;

  • користуючись картою, визначати причини та наслідки історичних подій, пов’язані з геополiтичними чинниками і факторами навколишнього середовища;

  • самостійно здобувати інформацію з тексту та позатекстових компонентів підручника з історії;

  • аналізувати нескладні та адаптовані джерела історичної інформації;

  • визначати, застосовувати історичні терміни та поняття, конкретизуючи поняття на прикладах чи визначаючи ознаки поняття на основі аналізу фактів;

  • розповідати про історичні події й явища та описувати їх;

  • давати історичну характеристику видатним діячам;

  • формулювати емоційно-ціннісну оцінку історичних подій і діяльності історичних осіб;

  • визначати причини, сутність, наслідки та значення історичних явищ та подій;

  • складати порівняльну та узагальнюючу характеристику явищ, процесів;

  • складати нескладні таблиці та схеми і будувати відповідь на основі схеми чи таблиці.

  • складати різні типи планів;

  • користуватись словниками;

  • розповідати на основі плану.

  • виділяти сутнісні ознаки історичного періоду чи етапу.

  • використовувати картографічну інформацію для пояснення розвитку міжнародних відносин, полiтичних інтересів тієї чи іншої країни.

  • висловлювати власну точку зору щодо історичної інформації й обґрунтовувати її;

  • відокремлювати упереджену інформацію від неупередженої.


Тема Середньовічна культура Західної Європи може вивчатися після теми 3.

Теми можуть бути викладені після теми 2.


Правознавство

(практичний курс)

9-10 класи


Пояснювальна записка

Мета і завдання курсу

У сучасних умовах українського суспільства правова освіта є одним з найважливіших чинників розвитку особистості, становлення громадянського суспільства і демократичної правової держави, умовою формування правосві-домості громадянина. Вона спрямована на отримання знань, навичок, ставлень і ціннісних орієнтацій, необхідних людині для ефективного соціального функціонування, реалізації її життєвих цілей і завдань.

Це потребує посилення практичної спрямованості навчання правознавства, насамперед запровадження для старших підлітків спеціального практичного курсу, основним результатом якого має стати перетворення права на важливий регулятор життя і поведінки учня в умовах його швидкої соціалізації.

Програма з правознавства для загальноосвітніх шкіл для дітей зі зниженим слухом розроблена на основі програм для загальноосвітніх шкіл та у відповідності до положень Державного стандарту базової і повної середньої освіти.

Основні риси практичного курсу правознавства для учнів 9-10 класів спеціальних загальноосвітніх шкіл для дітей зі зниженим слухом полягають у тому, що він:

  • виходить із змісту правознавства, передбаченого Державним стандартом освіти (галузь «Суспільствознавство») й наповнений переважно інформацією, орієнтованою на життєві потреби учнів 14-16 років, норми права, що стосуються неповнолітніх,

  • побудований на нерозривній єдності нових для учнів юридичних знань та соціального досвіду школярів, практичних дій щодо вирішення конкретних життєвих проблем, зокрема дітей - інвалідів з дитинства. Це дозволяє учням вийти за межі виключно урочної діяльності й включитися в активне громадське життя, використовуючи набуті знання;

  • націлений на виховання учнів у дусі демократичних і національних цінностей, що визначають громадянську самосвідомість та правомірну поведінку особистості;

  • містить профорієнтаційний компонент для забезпечення можливості свідомого вибору учнями правового профілю навчання в старшій школі.

Метою курсу є забезпечення умов для формування елементів правової культури, правових орієнтирів та правомірної поведінки учнів.

Завданнями, реалізація яких забезпечить досягнення означеної мети, є:

  1. познайомити учнів з правом, його важливою роллю в житті суспільства, сприяти усвідомленню ними найбільш важливих понять і термінів юридичної науки;

  2. сприяти формуванню у дітей фундаментальних цінностей, таких як права та свободи людини і громадянина, демократія, активна громадянська позиція й інші, що складають основу демократичної правової держави і громадянського суспільства в Україні;

  3. виробити в учнів уміння: використовувати правові знання для реалізації і захисту своїх прав, свобод та законних інтересів; оцінювати і регулювати свої взаємини з іншими; здійснювати вибір моделі поведінки у повсякденних життєвих ситуаціях, орієнтуючись на норми права, що стосуються неповнолітніх; опрацьовувати окремі положення нормативно-правових актів; застосовувати на правовому матеріалі критичне мислення, аналіз, синтез, оцінку, рефлексію, уміння спілкуватись, дискутувати, розв’язувати проблеми; сформувати навички правомірної поведінки;

  4. прищепити дев’ятикласникам інтерес до права, заохотити їх до свідомого використання, застосування й дотримання правових норм.

Структура курсу та його зміст відповідають переліченим завданням.


^ Структура курсу і навчальної програми

Навчальний матеріал структурований за послідовністю введення найважливіших понять юридичної науки і містить: елементи теорії права, що забезпечують формування в учнів уявлень про право як особливу предметно-практичну область, відомості про основні права і свободи людини, про різно-манітні галузі права, способи реалізації та захисту людиною і громадянином своїх прав і свобод. Курс надає учням правову інформацію практичного характеру, знайомить їх з типовими для їх віку соціально-правовими проблемами і способами їх вирішення, спираючись на конкретні норми законодавства України.

Зміст розподілено за такими розділами:

Розділ 1. Правила і закони у твоєму житті.

Розділ 2. Ти - людина, значить маєш права.

Розділ 3. Ти і цивільно-правові відносини.

Розділ 4. Закони в житті твоєї сім’ї.

Розділ 5. Твої права у трудових відносинах.

Розділ 6. Твої орієнтири в адміністративному та кримінальному праві.

Розділ 7. Твоя подорож у світ юридичних професій.

За навчальним планом загальна кількість годин на курс 2х років - 35, 1 година на тиждень. Програма визначає години на вивчення кожного з розділів, а також уроки тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів (4 уроки на рік). Запропонована кількість годин на вивчення кожного розділу є орієнтовною і може бути змінена і використана вчителем на власний розсуд, так само як і резервний час.

Ліва колонка змісту навчальної програми містить перелік інформаційних питань, що мають бути опрацьовані учнями під час вивчення розділів. Ці питання розподілені у відповідності до окремих тем, хоча цей розподіл може бути змінений вчителем.

Права колонка змісту програми містить державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів - перелік основних знань, умінь, навичок, ставлень, що мають бути сформовані в учнів як результат засвоєння кожної теми. Особливий наголос зроблено на навчально-інтелектуальні і творчі пізнавальні вміння, а також уміння учня розв’язувати правові ситуації, спираючись на відповідні знання, давати правову оцінку власним вчинкам і поведінці, а також вчинкам і поведінці однолітків.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   13



Реклама:

Схожі:

Історія України Всесвітня історія iconПредмети суспільно-гуманітарного спрямування
У 2010 —2011 навчальному році учні 6 10 класів навчатимуться за програмою “Історія України. Всесвітня історія. 5 – 11 класи”, котра...

Історія України Всесвітня історія iconПредмети суспільно-гуманітарного спрямування Історія України. Всесвітня історія
України. 10-11 класи" авторів Пометун О.І., Гупана Н. М., Фреймана Г. О. (52 години на рік, 1,5 години на тиждень); для класів історичного...

Історія України Всесвітня історія iconУзагальнені результати моніторингу якості підручників для 9-го класу з Всесвітньої історії. Моніторинг якості підручників «Всесвітня історія»
Моніторинг якості підручників «Всесвітня історія» для 9-го класу є складовою систематичних моніторингових досліджень новоствореної...

Історія України Всесвітня історія iconУзагальнені результати моніторингу якості підручників для 9-го класу з Всесвітньої історії. Моніторинг якості підручників «Всесвітня історія»
Моніторинг якості підручників «Всесвітня історія» для 9-го класу є складовою систематичних моніторингових досліджень новоствореної...

Історія України Всесвітня історія iconІсторія України Всесвітня історія
Державного стандарту базової І повної середньої освіти, на основі навчальних програм початкової та основної ланок загальної середньої...

Історія України Всесвітня історія iconВсесвітня історія, 9 клас
Розкрийте причини та передумови Великих географічних відкриттів. Охарактеризуйте одну з доколумбових цивілізацій Америки

Історія України Всесвітня історія iconВсесвітня історія, 9 клас
Розкрийте причини та передумови Великих географічних відкриттів. Охарактеризуйте одну з доколумбових цивілізацій Америки

Історія України Всесвітня історія iconПро проведення освітнього симпозіуму вчителів історії, науковців, представників національних громад України «Багатокультурна історія України» 16 березня 2012 року у Київському будинку вчителя (вул. Володимирська, 57)
Викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» провела освітній симпозіум на тему: «Історія України багатокультурна». У ході...

Історія України Всесвітня історія iconУзагальнені результати моніторингу якості підручників для 9-го класу з історії України. Моніторинг якості підручників «Історія України»
Моніторинг якості підручників «Історія України» для 9-го класу є складовою систематичних моніторингових досліджень новоствореної...

Історія України Всесвітня історія iconУзагальнені результати моніторингу якості підручників для 9-го класу з історії України. Моніторинг якості підручників «Історія України»
Моніторинг якості підручників «Історія України» для 9-го класу є складовою систематичних моніторингових досліджень новоствореної...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи