Рекомендації з ведення лісового господарства icon

Рекомендації з ведення лісового господарства



НазваРекомендації з ведення лісового господарства
Сторінка9/10
Дата конвертації21.10.2012
Розмір2.09 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

^ 6.3. Великий сосновий довгоносик

Найбільша загроза пошкодження культур великим сосновим довгоносиком виникає на 2-річних зрубах, згарищах, вітровалах, а також на інших ділянках ослабленого лісу та на відстані до 1 км від них. Навіть пониження пнів не призводить до зменшення загрози розмноження цього виду, оскільки підземні частини пнів досить довго зберігають вологу і є субстратом для розмноження цього виду.

Чисельність і шкодочинність великого соснового довгоносика при обстеженні культур рекомендується оцінювати за пошкодженістю (ураженням) молодих рослин. При цьому стан культур оцінюють за такою шкалою:

I – здорові або слабо пошкоджені рослини – до двох неглибоких погризів на пагонах;

II – слабко пошкоджені – ранки на пагонах і гілках, неглибокі окремі вигризи на стовбурцях;

III – середньо пошкоджені – ранки на пагонах і гілках, на стовбурцях –окремі глибокі ранки;

IV – сильно пошкоджені, всихаючі, всохлі – глибокі ранки зливаються й окільцьовують стовбурці;

V – всохлі.

За результатами переліку (не менше, ніж 200 рослин за діагоналлю ділянки) визначають середньозважену пошкоджуваність культур.

Захисні заходи призначають, якщо пошкоджено понад 30% рослин, у тому числі, якщо понад 10% рослин мають IV категорію стану.

Для обліку довгоносика за заселеністю пнів окорюють на зрубі 10 пнів, у тому числі, кореневі лапи до глибини 30 см, підраховують кількість личинок, лялечок і імаго довгоносиків та перераховують на 1 га. Високою вважається абсолютна чисельність 10 тисяч особин на 1 га.

При обліку великого соснового довгоносика в ямах із використанням шматків кори та жердин високою вважається його чисельність 10 штук на яму за одну добу.

^ 6.4. Сосновий підкоровий клоп

Облік соснового підкорового клопа рекомендується проводити шляхом аналізу модельних дерев у період із позитивною температурою повітря.

Підраховують личинок і імаго на найбільш заселених міжвузлях 10–15 дерев, що ростуть на периферії осередку. Щільність клопів перераховують на 1 дм2. Слабим заселенням вважають наявність до 15 особин клопа на 1 дм2 найбільш заселеного міжвузля, середнім – 16–30, сильним – 31–50, дуже сильним – понад 50 особин.

Науковцями Степового філіалу запропоновано ефективний метод «липкої стрічки», який дає змогу обстежити в короткі терміни велику кількість культур. Метод полягає в накладанні відрізків прозорого «скотчу» (липких стрічок) шириною 10 см на стовбури сосен липкою стороною до крони. Личинки й імаго клопа соснового накопичуються під «стрічками». Для виробничого обстеження соснових культур достатнім є накладання у кожному виділі липких стрічок на 10 дерев.

Категорії осередків визначають за такими критеріями:

I – осередок, який виникає: вік культур 5–10 років, найбільш заселені клопами міжвузля – п’яте–шосте; на дереві до 30 клопів; ознаки пошкодження непомітні;

II – осередок, який розвивається: вік культур 8–15 років, найбільш заселені шосте й сьоме міжвузля, клопи наявні майже під кожною лусочкою кори, на одному міжвузлі їх до 150 шт., на всьому дереві – до 500 шт.; признаки ослаблення незначні;

III – діючий осередок: вік культур 13–20 років, найбільш заселені сьоме-десяте міжвузля, під кожною лусочкою наявні по декілька штук клопів, на найбільш заселеному кільці – декілька сотень, на дереві – декілька тисяч; дерева ослаблені, хвоя стає блідою та опадає, приріст різко знижується, верхівки та цілі дерева відмирають;

IV – осередок, який згасає: вік культур 20–25 років, заселеність дерев – як в осередках II категорії, але свіжо всохлих дерев немає. Спостерігається відновлення хвої та всихання верхівок;

V – згаслий осередок: вік культур понад 25 років, заселеність дерев – як в осередках I категорії. Про діяльність клопа в минулому свідчить наявність засохлих верхівок і смоляних напливів на стовбурах живих дерев.

Винищувальні заходи стосовно соснового підкорового клопа здійснюють в осередках II–IV категорій.

Стан культур в осередках соснового підкорового клопа оцінюють при переліку 200 дерев за діагоналлю ділянки:

I – здорові дерева – без ознак ослаблення;

II – ослаблені – приріст за висотою зменшений, крона ажурна;

II – сильно ослаблені – суха верхівка, крона ажурна, на стовбурі смоляні напливи;

IV – всихаючі та всохлі – з помітними ознаками свіжого всихання й мертві дерева.

За результатами переліку визначають середню зважену категорію стану.

Про тенденцію до поширення осередків соснового підкорового клопа свідчить поява довгокрилих самок.

Всихання культур понад 50% є підставою для їх реконструкції.


6.5. Пагонов’юни

Стан культур в осередках пагонов’юнів визначають шляхом переліку 200 дерев за діагоналлю ділянки:

I – здорові, непошкоджені рослини;

II – слабо пошкоджені – стрижневий пагін не пошкоджений, бокові пошкоджені не більше, ніж на 10%; стовбури не викривлені;

III – середньо пошкоджені – пошкоджені верхівковий і до 25% бокових пагонів, стовбурець викривлений;

IV – сильно пошкоджені – пошкоджені центральні й понад 25% бокових пагонів, дерево кущоподібної форми.

За результатами переліку розраховують середньозважену категорію стану.

Захисні заходи в культурах доцільно проводити при пошкодженні пагонов’юнами понад 30% рослин, у тому числі понад 10% – IV категорії.

Для захисту не зімкнених лісових культур застосовують інсектициди згідно із „Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання у лісовому господарстві”.


^ 6.6. Комахи хвоєлистогризи

Спалахи масового розмноження комах-хвоєлистогризів повторюються на певних ділянках насаджень через неоднакові проміжки часу (від 5 до 30 років, у середньому – через 10–12 років) і тривають від 4 до 7 років, чисельність особин збільшується у десятки та сотні разів упродовж 1–2 років. Личинки (гусениці) об’їдають крони дерев на 30–100% (залежно від чисельності особин) і поступово розселяються від первинних осередків у насадження, які менш сприятливі для розвитку комах. Унаслідок пошкодження крон комахами-хвоєлистогризами знижується приріст деревини, а іноді відбувається всихання окремих дерев і насаджень.

Нагляд і облік комах-хвоєгризів базуються на знанні їх біологічних особливостей, місць скупчення, періодів живлення, зимівлі, тощо. Загальна характеристика комах-хвоєгризів подана в табл. 1.

^ Таблиця 1.

Характеристика сезонного розвитку комах-хвоєлистогризів і періодів пошкодження ними листя або хвої

Види комах

Генерація

Стадія, що

зимує

Період

пошкодження

листя або хвої

1

2

3

4

Сосновий шовкопряд

1–2-річна

Г

^ VIII–IX, III–VI

Шовкопряд-монашка

1-річна

Я(Г)

V–VI

Соснова совка

1-річна

Л

V–VI

Сосновий п’ядун

1-річна

Л

VI–IX

Звичайний сосновий пильщик

1 – 2 / рік

Е

^ V–VI, VIII–IX

Рудий сосновий пильщик

1-річна

Я, Е

V–VI

Глодова листокрутка

1-річна

Я

IV–V

Зелена дубова листокрутка

1-річна

Я

IV–V

Непарний шовкопряд

1-річна

Я(Г)

V–VII

Золотогуз

1-річна

Г

^ IV–VI, VII–IX

Червонохвіст

1-річна

Л

VI–X

Кільчастий шовкопряд

1-річна

Я

V–VII

Зимовий п’ядун

1-річна

Я

V

П’ядун-обдирало

1-річна

Я

V

Дубова чубатка

1-річна

Л

VI–VII

Лунка срібляста

1-річна

Л

VI–IX

Дубовий похідний шовкопряд

1-річна

Я

IV–VII


Примітки: Я – яйце; Я(Г) – гусениця в яйці; Г – гусениця; Л – лялечка; Е – еонімфа.


Оцінку чисельності популяцій комах-хвоєлистогризів слід проводити на стадіях, коли їх можна легко виявити (переважно під час зимівлі або діапаузи).

Ділянки для нагляду вибирають з урахуванням їхньої принадності для комах-хвоєлистогризів (табл. 2).

^ Таблиця 2.

Ділянки, найбільш принадні для комах-хвоєлистогризів

Показник

Значення показників для груп комах

хвоєгризи

листогризи

Тип лісорослинних умов

А1, А2, В1

D1, D2

Частка найбільш принадної кормової породи у складі насаджень (дуба для листогризів, сосни для хвоєгризів)

>=0,9

>=0,9

Повнота насаджень

0,4–0,5

0,4–0,5

Наявність підросту, підліску

Відсутні

Відсутні

Розташування ділянки

Поряд із згарищами,

зрубами, незімкненими

культурами

Поряд із зрубами,

незімкненими

культурами

Вік насаджень

20–50

61–70

Походження насаджень

Штучне

Штучне і природне

порослеве


Терміни нагляду й обліку окремих стадій комах-хвоєлистогризів визначають з використанням таблиць 3–6.

^ Таблиця 3.

Терміни й характерні ознаки для нагляду за основними комахами-листогризами

Види комах

Терміни нагляду

Ознаки нагляду

1

2

3

Зелена дубова листокрутка

Середина червня

Пошкодження листя на верхівках дерев, скручені листя, зелені метелики на стовбурах, кущах, гілках

Жовтень –квітень

Яйця на гілках

Глодова листокрутка

Початок червня

Пошкодження листя на верхівках дерев, згорнуті листя, літ метеликів

Липень – квітень

Типові білі яйцекладки на стовбурі та гілках

Непарний шовкопряд

Кінець червня

Огризки листків та екскременти на землі, волохаті гусениці в кронах, на стовбурах

Кінець липня – початок серпня

Помітні метелики-самки та яйцекладки, вкриті жовтими волосками, на стовбурах

Золотогуз

Перша половина липня

Білі метелики на нижньому боці листків, іноді на стовбурах, яйцекладки на листках

Жовтень –квітень

Зимові гнізда з сухих листків у кронах

Продовження табл. 3.

1

2

3

Кільчастий шовкопряд

Перша поло-вина червня

Розвилки гілок оплетені павутинням, велика скупченість гусениць всередині

Жовтень

Яйцекладки на гілках у вигляді кільця

П’ядуни - зимовий та обдирало

Травень

Пошкоджені та зв’язані шовковими нитями листки, гусениці

Жовтень–листопад

Ловлення самок клейовими кільцями на стовбурах

Дубовий похідний шовкопряд

Друга половина червня – липень

Павутинні гнізда з гусеницями або лялечками на стовбурах та гілках, павутинні доріжки на стовбурах від гнізда до крони

Червонохвіст

Вересень

Пошкодження крон, гусениці, огризки листя на землі

Дубова чубатка

Червень–липень

Гусениці та пошкодження крон

Лунка срібляста

Друга половина серпня

Гусениці, пошкодження листя, екскременти в підстилці


^ Таблиця 4.

Терміни та характерні ознаки нагляду за основними комахами-хвоєгризами

Види комах

Термін нагляду

Ознаки нагляду

1

2

3

Сосновий шовкопряд

Червень

Гусениці в кронах, екскременти на підстилці

Вересень-жовтень

Гусениці під підстилкою

Шовкопряд-монашка

Червень

Гусениці в кронах, екскременти та помітні шматки хвоїнок на підстилці

Середина липня – середина серпня

Метелики на стовбурах удень, літ на світло вночі

Вересень–жовтень

Яйця у тріщинах кори, під лусочками

Соснова совка

Червень

Пошкодження травневих пагонів сосни, екскременти на підстилці

Вересень–жовтень

Зимуючі лялечки під підстилкою та у ґрунті

Сосновий п’ядун

Вересень–жовтень

Екскременти на підстилці, специфічне пошкодження хвої, зимуючі лялечки під підстилкою




Звичайний сосновий пильщик

Друга половина травня (1 генерація) середина вересня (2 генерація)

Специфічне пошкодження хвої




Друга половина червня (1 генерація) середина вересня (2 генерація)

Скупчення личинок на хвої, екскременти на підстилці




Жовтень

Зимуючі кокони під підстилкою

Рудий сосновий пильщик

Друга половина травня

Специфічне пошкодження хвої




Середина липня –серпень

Кокони під підстилкою

^ Таблиця 5.

Розташування особин основних комах-листогризів на різних стадіях,

доступних для нагляду та кількісного обліку

Види комах

Розташування та метод обліку особин у різних стадіях розвитку комах

яйце

личинка

лялечка

імаго

1

2

3

4

5

Зелена дубова листокрутка

На гілках

У кроні

У кроні

Відлов на феромонні пастки

Глодова листокрутка

На стовбурі та гілках

У кроні

У кроні

Відлов на феромонні пастки

Непарний шовкопряд

На стовбурі

Молоді у кроні, старші у ловильних поясах на стовбурах

Ловильні пояси на стовбурах

Відлов на феромонні пастки

Кільчастий шовкопряд

На гілках

У кроні

У кроні, у розвилках

Метод околоту

Золотогуз

На листках

Зимові гнізда у кронах

У кроні

Метод околоту

П’ядуни зимовий та обдирало

На стовбурі та гілках

У кроні

У ґрунті

Клейові кільця на стовбурах

Дубовий похідний шовкопряд

На гілках і стовбурі

Павутинні гнізда, гусениці

Павутинні гнізда

Відлов на феромонні пастки

Продовження табл. 5.

1

2

3

4

5

П’ядуни-шовкопряди

На корі ске-летних гілок

У кроні

У ґрунті

Відлов на світлові пастки

Червонохвіст

На корі гілок та стовбурів

У кроні, харак-терна гусениця

У щілинах кори, у підстилці, серед коріння

Відлов на світлові пастки

Лунка срібляста

На листках

У кроні харак-терна гусениця

У ґрунті

Відлов на світлові пастки

Дубова чубатка

На гілках та стовбурі

У кроні харак-терна гусениця

У ґрунті

Відлов на світлові пастки

Американський білий метелик

На листках

Гнізда у кроні

У тріщинах кори, дуплах, дерев’яних будівлях

Відлов на світлові та феромонні пастки



Таблиця 6.

Розташування особин основних комах-хвоєгризів на різних стадіях, доступних для нагляду та кількісного обліку

Види

Розташування особин (метод обліку) у різних стадіях розвитку комах

яйце

личинка

лялечка / кокон

імаго

Сосновий шовкопряд

У кронах

Зимівля у ґрунті

Крони, стовбури

Відлов на світлові пастки

Шовкопряд-монашка

Зимівля на стовбурі

У кронах

Крони, стовбури

Відлов у феро-монні пастки

Соснова совка

У кронах

У кронах

Зимівля у ґрунті

Відлов у феро-монні пастки

Сосновий п’ядун

У кронах

У кронах

У ґрунті

Відлов на світлові пастки

Звичайний сосновий пильщик

У кронах

У кронах

У ґрунті

Відлов у феро-монні пастки

Рудий сосновий пильщик

Зимівля у кронах

Гнізда у кронах

У ґрунті

Відлов у феро-монні пастки


Для виявлення осередків масового розмноження комах-хвоєлистогризів слід закладати по одному пункту обліку на кожні 50 га насаджень. На кожному пункті облік комах на гілках проводити не менше ніж на 2 модельних деревах, облік зимових гнізд золотогуза – не менш ніж на 10 модельних деревах, облік лялечок у ґрунті або підстилці – не менш ніж на 3 пробних площадках, облік на стовбурі яйцекладок непарного шовкопряда – не менш ніж на 10 модельних деревах, яйцекладок монашки – не менш ніж на 3 модельних деревах.

У період початку росту чисельності та в період кризи, коли більшість особин шкідника сконцентрована у виділах із сприятливими умовами для виживання й розмноження комах, кількість облікових пунктів слід зменшити до 5 штук на 1000 га щодо кожного виду комах, збільшуючи при цьому обсяг вибірки дерев (облікових майданчиків, гілок тощо) на кожному обліковому пункті залежно від щільності комах.

Аеровізуальні лісопатологічні обстеження виконуються льотчиками-спостері­гачами баз авіаційної охорони лісів, а також фахівцями лісозахисних підприємств.

Проведення аеровізуальних обстежень дає змогу у короткий термін на великих площах визначити загальний санітарний стан лісових насаджень, межі осередків масового пошкодження лісів, побудувати на підставі отриманих даних тематичні карти для подальшого використання при проведенні наземного лісопатологічного обстеження та проектування лісозахисних заходів. Ознаки пошкодження крон насаджень комахами-хвоєлистогризами, що виявля­ються при аеровізуальних обстеженнях, подано в табл. 7.


^ Таблиця 7.

Ознаки пошкоджень насаджень комахами-хвоєлистогризами, що виявляються при аеровізуальних обстеженнях

Види шкідників

Терміни спостережень

Ступінь пошкодження листя/хвої

25%

26–50%

51–75%

76–100%

1

2

3

4

5

6

Звичайний сосновий пильщик

Початок червня

На фоні нормального забарвлення верхівок і на узліссях жовто-бліді плями по всій глибині крони

Блідо-сіру-жовтий відтінок на зеленому фоні із залишками жовто-блідих плям

Блідо-сіру-жовтий відтінок із залишками плям

Друга половина серпня – вересень

1–5 на 10 дерев

5–10 / 1 дерево

«»

«»

Рудий сосновий пильщик

Травень – початок червня

«»

«»

«»

«»

Соснова совка

Кінець червня – початок липня

Сіро-зелений тон травне-вих пагонів без хвої

Сіро-зелений тон травне-вих пагонів без хвої на зеленому фоні хвої минулих років до 30%

Блідо-помаран-чевий відтінок на зеленому фоні із знехвоєними травневими пагонами

Блідо-помаран-чевий відтінок майже без зеленого фону

Сосновий п’ядун




Без ознак

Слабке сіру-вато-жовте забарвлен

ня пагонів поточного року

Сірувато-жовте забарвлення на зеленому фоні

Сірувато-жовте забарвлення майже без зеленого фону

Продовження табл. 7.

1

2

3

4

5

6

Пильщики-ткачі

Друга половина червня

Без ознак

Сірувате за-барвлення пошкодже-них пагонів на зеленому фоні

Інтенсивне сірувате забарвлення (куртинами) на зеленому фоні

Інтенсивне сірувате забарвлення майже без зеленого фону

Сосновий шовкопряд

Кінець червня-липень

Без ознак

Без ознак

Блідо-по-маранчевий відтінок на зеленому фоні

Блідий сіро-коричневий відтінок майже без зеленого фону

Вересень-жовтень

Без ознак

Без ознак

На узліссях сіро-коричневий відтінок у нижній частині крон

Монашка

Кінець червня-липень

Без ознак

Без ознак

На узліссях сіро-коричневий відтінок у нижній частині крон. Блідо-помаранчевий відтінок на зеленому фоні

Непарний шовкопряд

Кінець червня

Темно-зелений тон намету лісу

Помітна пев-на ажурність намету. Загальний тон намету – слабка жовтизна

Крони дерев і весь намет ажурні, по-мітні жовто-зелені і ко-ричневі пля-ми листя, що відновлю-ється

Відтінок забарвлення світло-жовто-зелений. Об’їдені дерева сіро-коричневі

Зелена дубова листокрутка

Кінець травня-початок червня

Темно-зелений тон намету лісу

Жовтувато-сірий тон намету за рахунок об’їдених і відновлених листків. Намет світ-ліший, ніж у здоровому лісі

Ажурність крон, світло-салатні пля-ми на світло-зеленому загальному фоні намету

Відтінок зелену-вато-сірий. Добре видно об’їдені де-рева з ко-ричнево-сірим лис-тям. Скрізь насадження видно ґрунт.

П’ядуни зимовий і обдирало

Кінець травня-початок червня

Темно-зелений тон намету лісу

Ажурність куртинами

На загаль-ному темно-зеленому фоні плями світло-сірого відтінку. Ажурність куртинами

Повністю об’їдені дерева. Зеленувато-сірі куртини. Фон сіру-вато-корич-невий. По-мітні зимові гнізда Скрізь насадження видно ґрунт.

Продовження табл. 7.

1

2

3

4

5

6

Дубовий похідний шовкопряд

Кінець червня

Темно-зелений тон лісу

Тон забарвлення крон дещо світліший, ніж у непошко-джених насаджень

Відтінок забарвлення крон світліший, ніж у здо-рового на-садження. Видно зе-лено-жовті та темно-корич-неві плями, ажурність крон

Відтінок забарвлення світло-жовто-зелений. Добре видно знелистяні верхівки дерев чорно-сіро-коричневого кольору. Скрізь насадження видно ґрунт.


Обприскування крон дерев інсектицидами призначають при загрозі пошкодження хвої понад 30%, а листя — 50%. Застосовують препарати і норми їх витрати згідно із «Списком пестицидів та агрохімікатів, дозволених до використання в Україні».

Роботи організовують згідно з положеннями статей 16 і 18 Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи". Виконання працівниками лісового господарства і службою захисту лісу всього комплексу лісозахисних заходів на радіоактивно забруднених територіях обмежується нормами радіаційної безпеки.

1   2   3   4   5   6   7   8   9   10



Схожі:

Рекомендації з ведення лісового господарства iconЗвіт щодо стану ведення лісового І мисливського господарства Волинським обласним управлінням лісового та мисливського господарства в цілому-про звіт щодо стану ведення лісового І мисливського
...
Рекомендації з ведення лісового господарства iconРозпорядження Чернігівської обласної адміністрації від 12 лютого 2009 року №32 "Про розвиток лісового господарства". Розробник Програми Чернігівське обласне управління лісового та мисливського господарства
Програми комплексного розвитку лісового господарства Чернігівської області на 2011 – 2015 роки
Рекомендації з ведення лісового господарства iconЛісогосподарська діяльність у 2012 році
Обсяги виробництва продукції (робіт, послуг) лісового господарства у фактичних цінах (без пдв) становили 98,9 млн грн. Частка продукції...
Рекомендації з ведення лісового господарства iconПро використання лісосировинних ресурсів та відновлення лісового фонду області
Сумиоблагроліс” (Савченко Г. Т.), ознайомившись з аналітичними матеріалами щодо стану використання лісосировинних ресурсів та відновлення...
Рекомендації з ведення лісового господарства iconРішення районної ради.. 2012 № перелік площ мисливських угідь на території сільських рад для ведення мисливського господарства Баштанського лісового господарства Ленінська сільська рада 6398,62 га

Рекомендації з ведення лісового господарства iconОсновні показники ведення лісового господарства у 2010 році

Рекомендації з ведення лісового господарства iconНаближене до природи лісівництво шлях до сталого ведення лісового господарства в Українських Карпатах Ситуація
Наближене до природи лісівництво шлях до сталого ведення лісового господарства в Українських Карпатах
Рекомендації з ведення лісового господарства iconЗа січень-червень п р. лісогосподарські підприємства області виробили продукції, робіт та послуг лісового господарства на 132,9 млн грн., що на 6,4% більше, ніж за відповідний період 2011р
Обсяг продукції, виробленої підприємствами Державного агентства лісових ресурсів, основною діяльністю яких є ведення лісового господарства,...
Рекомендації з ведення лісового господарства iconНачальнику Миколаївського обласного управління лісового та мисливського господарства Паламарюку П. М. Заява
...
Рекомендації з ведення лісового господарства iconОбсяги виробництва продукції лісового господарства за 2009 рік склали у фактичних цінах 35196,3 тис грн. Частка лісозаготівель у загальних обсягах продукції лісового господарства становила 29,1%

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи