Базовий компонент дошкільної освіти україни icon

Базовий компонент дошкільної освіти україни

Реклама:



НазваБазовий компонент дошкільної освіти україни
Сторінка7/7
Дата конвертації10.11.2012
Розмір1 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7

^ КОМПЕТЕНТНІСТЬ ДОШКІЛЬНИКА У МОВЛЕННЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Для дитини дошкільного віку мовлення виступає засобом пізнання світу та самої себе. Метою мовленнєвого розвитку є формування мовленнєвої особистості, здатної слухати, розповідати й пояснювати. На кінець дошкільного віку дитина має усвідомлювати необхідність оволодіння мовою як засобом спілкування та пізнання, позитивно ставитися до правильного мовлення як показника людської культури; володіти початковими орфоепічними, лексичними, граматичними навичками рідної (української) літературної мови, мовленнєвого етикету.

Мовлення дитини на кінець дошкільного віку має бути:

  • змістовним (інформативним, цікавим, смисловим);

  • логічно вибудуваним (речення мають узгоджений зміст, що передає закінчену думку, логічно пов’язані, послідовно викладені);

  • граматично правильним (правильно вживані, поєднані та узгоджені різні частини мови);

  • точним (відповідним задуму та дійсності);

  • виразним (забарвленим яскравими і переконливими засобами);

Мовленнєва діяльність дошкільника визначається відповідною віку мовленнєвою та мовною зрілістю, рівнем оволодіння елементами грамоти, сформованістю ставлення до використання слова у взаєминах з дорослими та дітьми, розвиненістю комунікативних здібностей.

^ Мовна компетентність як складова мовленнєвої діяльності дитини передбачає сформованість фонетичної, лексичної та граматичної її складових. Їх єдність забезпечує розуміння дитиною мовлення партнерів по спільній діяльності, розвиває її зв’язне розмовне мовлення, його чіткість, сприяє оволодінню вмінням читати, а згодом й писати.

^ Мовленнєва компетентність як складова мовленнєвої діяльності, забезпечує вміння дитини підтримувати мовленнєву взаємодію з іншими, вибудовувати логіку висловлювань, забезпечувати мовленнєве взаєморозуміння з дорослими та однолітками, формувати комунікативні здібності, мовленнєве самовираження, розвивати соціальне мовлення (вміння презентувати себе оточуючим, виражати особисту позицію по відношенню до інших тощо).

Становлення мовленнєвої особистості в дошкільному віці передбачає оволодіння рідною мовою, яка здебільшого є побутовою, ситуативною, експресивною, уривчастою за своєю суттю. Вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільника, на урізноманітненні й зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів.

Окремий напрям формування мовленнєвої компетентності пов’язаний з навчанням дитини-дошкільника читанню, підготовкою руки до письма, що є одним з показників шкільної зрілості.

Особливість мовленнєвої діяльності полягає в її «обслуговуючому» характері, інтеграції в усі сфери життєдіяльності дитини – «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам». Це стосується як мовної, так і мовленнєвої діяльності дитини дошкільного віку. Компетентний дошкільник може вербалізувати свої знання про світ та самого себе, забарвити свої висловлювання інтонаційно, супроводити їх відповідною мімікою та жестами.


^ ПОКАЗНИКИ КОМПЕТЕНТНОСТІ ДОШКІЛЬНИКА У МОВЛЕННЄВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ


Змістові лінії

Результати освітньої роботи


^ Мовна компетентність


Звукова культура


Лексика


Граматика


Елементи грамоти


Мовленнєва компетентність


Розуміння мовлення


Розмовне мовлення


Зв’язне мовлення


Довільне та логічне мовлення


Комунікативні здібності


Мовленнєве самовираження


Мовленнєва культура




Гармонійно поєднує фонематичну, лексичну та граматичну складові мовленнєвої діяльності.


Правильно і чітко вимовляє усі звуки рідної (української) мови; виділяє звуки в словах, диференціює близькі й схожі звуки; має добре розвинений фонематичний слух; виділяє склади у словах, визначає їх кількість (один, два, три); вживає розповідну, запитальну та окличну інтонації; регулює гучність голосу в різних життєвих ситуаціях (говорить тихо або голосно залежно від необхідності); регулює темп мовлення, (говорить повільно або швидко залежно від ситуації); протяжно вимовляє звуки; має розвинуте мовленнєве дихання; виявляє неточності у вимові звуків або слів, вживанні наголосу.


Має збалансований словниковий запас із різних сфер життєдіяльності – «Природа», «Культура», «Люди», «Я Сам»; активно їх вживає; добирає найбільш точні слова відповідно до ситуації мовлення; називає ознаки, якості, властивості предметів (явищ, подій). Володіє прийомами сло­во­зміни та словотворення. У процесі порівняння та класифікації явищ, предметів навколишньої дійсності вживає узагальнюючі слова, синоніми та антоніми. Час-від-часу застосовує слова не лише у прямому, а й переносному значенні. Вживає багатозначні слова, фразеоло­гічні звороти, образні вирази, елементи усної народної творчості.


Вживає різні частини мови – іменники, дієслова, займенники, прикметники, прийменники. Змінює слова за відмінками, особами, числами, в часі; узгоджує слова у фрази згідно з мовними нормами; утворює нові слова, в тому числі й власні неологізми. Будує речення згідно з порядком слів; вживає різні за складністю синтаксичні конструкції – поширені й непоширені, прості й складні (складносурядні та складнопідрядні) речення.


Здійснює звуковий аналіз слів; називає звуки, що повторюються; виокремлює звук, з якого розпочинається або закінчується слово; вміє позначити голосні і приголосні звуки, будувати звукову схему слова, визначати кількість складів в ньому. Орієнтується в алфавіті, читає відкриті й закриті склади, слова з декількох букв. Має сформовані рухові навички, необхідні для письма.


Гармонійно поєднані розуміння мовлення інших, власне розмовне та зв’язне мовлення, мовленнєва комунікації, культура мовленнєвого самовираження.


Цікавиться мовленням дорослих та однолітків, слухає і розуміє досить складні звернення, прохання, доручення; намагається точно їх виконати. Вирізняє висловлювання рідною (українською) та іншими мовами. Прислухається до мовлення людей у різних життєвих ситуаціях, помічає у висловлюваннях нове, виділяє цікаве. Диференціює зміст почутого та його форму, звучання; може схарактеризувати, про що говорили люди, і те, як вони це робили. З інтересом слухає казки, розповіді, вірші тощо. Розуміє сюжет, яскраво уявляє героїв та їх дії, запитує про незрозуміле, використовує пояснення дорослого у спілкуванні з іншими. Уважно та критично ставиться до власного та чужого мовлення.


Володіє розмовною мовою, використовує її у спілкуванні з дорослими та дітьми. Чутлива і уважна до образних виразів, намагається їх використати, апробує новостворені висловлювання в різних життєвих ситуаціях. Підтримує розмову, доречно засто­совує мовленнєві й немовленнєві засоби, регулює силу голосу, темп мовлення, вдається до пауз, використовує засоби інтонаційної виразності, передає різні почуття. Переповідає іншим події власного життя, свої враження від побаченого і почутого. Може розповісти про них іншим, висловити щодо нього свої судження. Сформоване внутрішнє мовлення.


Добре розуміє почуте, охоче його обговорює, відповідає на запитання стосовно змісту, коротко переказує його; правильно відповідає на запитання стосовно різних сфер життєдіяльності (власної та інших людей); залежно від ситуації вживає коротку або розгорнуту форму висловлювання;виділяє основну думку висловлювання; придумує розповіді самостійно; описує, розповідає, розмірковує про предмети (події, явища, людей, саму себе); характеризує внутрішні стани (свої та інших людей); за допомогою мовних засобів виявляє пізнавальну ініціативу, запитує, розмірковує, висловлює самостійні судження стосовно різних сфер життєдіяльності (власної та інших людей). Веде діалог з різних проблем з дорослими та однолітками, обмінюється інформацією, відстоює власну точку зору. Орієнтується в ситуації спілкування, вживає відповідні мовленнєві засоби для вирішення комунікативних завдань.


Швидко орієнтується в умовах спілкування, визначається з його змістом; правильно планує своє мовлення. Знаходить адекватні засоби для передачі своїх думок; вміє забезпечити зворотній зв'язок. Вільно користується рідною мовою в усіх життєвих ситуаціях: легко вступає у невимушену розмову, підтримує бесіду. Висловлюється чітко, логічно, образно, переконливо. Пов’язує за смислом попереднє речення з наступним, не вживає повторів, закінчує свою думку. Вміє запитати, відповісти на запитання, заперечити, обґрунтувати свою позицію, подякувати, вибачитися, розповісти про себе, вести діалог, скласти різні види розповідей. Помічає помилки у послідовності викладення подій певного літературного твору, усвідомлює, що це порушує його смисл, прагне відновити порушену логіку. Слідкує за послідовністю викладу власних висловлювань, визнає і виправляє помилки. Помічає суперечності, нісенітності, незграбності у висловлюваннях (власних та інших людей), вдається до гумору.


Ініціює контакти, адекватно реагує на пропозиції інших, виразно передає словами і мімікою свою готов­ність спілкуватися. Вміє обмінюватись інформацією, вислуховувати, не переривати іншого, брати почуте до уваги, домовлятися, узгоджувати позиції, розподіляти ролі, налагоджувати плідну взаємодію. Цінує партнера спілкування незалежно від сту­пеня своєї прихильності до нього, визнає його чесноти, не зловтішається з недоліків, радіє успіхам.. Дорожить взає­ми­нами, виявляє доступні віку відданість, надій­ність, вдячність. Орієн­ту­ється в ситуації спілкування, може коректно припинити взаємодію. Володіє навичками корекції та самокорекції мовлення, усвідомлює, що це допомагає порозумітися з дорослими та однолітками.


Прагне творчо самореалізуватися, розкрити свої можливості, передати через мовлення значущі думки, переживання, устремління. Намагається в різних сферах життя та видах діяльності проявити свої здібності, виразити свою сутність, відстояти право на індивідуальність, презентувати іншим свої можливості. Добирає для цього виразні мовленнєві конструкти, використовує соціально прийнятні їх форми, адресує своє звернення авторитетним людям, домагається визнання ними її заслуг. Відповідально ставиться до своїх висловів, розуміє, що словом можна не лише підняти настрій, але й образити. Проявляє моральну активність, утримується від неприйнятних форм мовленнєвого самовираження.


Знає про існування певних правил використання слів, вимоги до культури мовлення. Добирає доцільні варіанти мовленнєвої поведінки (точні за смислом, стилістично доречні, виразні). Дотримується правил мовленнєвої поведінки у взаємодії з дорослими та однолітками. Ввічливо ставиться до партнера по спілкуванню, демонструє йому свою зацікавленість у розмові, емпатію, щирість висловлювання. Вміє делікатно, без надмірної зацікавленості запитати його про щось; добирає зміст і форму адресного висловлювання, враховує емоційний стан співрозмовника і ситуацію спілкування. Вживає лагідні, пестливі, приємні слова; утримується від образливих, принизливих, брутальних висловлювань. Усвідомлює свою відповідальність за сказане, контролює своє мовлення, намагається поводитися морально. Відстоює своє право на культуру висловлювань на його адресу інших людей.



^ Логіко-математична компетентність

Однією з складових життєвої компетентності дошкільника є логіко-математична, що передбачає розвиток як логічних так і математичних операцій. Логіко-математична компетентність - це здатність дошкільника в межах вікового періоду здійснювати: класифікацію геометричних фігур, предметів, розташування предметів за обраною ознакою (за величиною, масою, об’ємом, розташуванням у просторі, часі); обчислення та вимірювання кількості, відстані, довжини, ширини, висоти, об’єму, маси, часу.

Саме тому зміст розділу ,,Логіко-математична компетентність” передбачає оволодіння дошкільниками математичними знаннями (кількість, форма, величина, розуміння часових та просторових ознак) та логічними операціями (аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, класифікація, впорядкування тощо). Такий підхід забезпечує не тільки засвоєння дошкільником певної суми знань, але й передбачає здатність встановлювати зв’язки і залежності, віднаходити причини і наслідки, розмірковувати та висловлювати судження. У процесі здійснення логіко-математичних операцій у дошкільника виникають перші спроби логічно міркувати, з’ясовувати суперечності, висловлювати передбачення, обґрунтовувати свої думки та доводити їх істинність. Така діяльність сприяє розвитку важливих якостей дошкільника: розсудливості, спостережливості, творчості, самостійності, які реалізуються у контексті його особистісного розвитку в цілому та логіко-математичного, зокрема.

Зміст розділу ,,Логіко-математична компетентність,, спрямований на збереження науково обґрунтованої схеми інтеграції змісту дошкільної освіти та фіксації пріоритету цілого над частиною. Такий підхід сприяє формуванню у дитини цілісної картини світу і реалізується в усіх сферах життєдіяльності: ,,Природа,, ,,Культура,, ,,Люди,, ,,Я Сам,,.




^ Змістові лінії

Результати освітньої роботи.




КІЛЬКІСТЬ


Лічба


Обчислення


Множини


Розташування предметів за обраною ознакою


Орієнтування в просторі


Класифікація


ФОРМА


Класифікація


Перебіг подій у часі


Орієнтування в просторі


ВЕЛИЧИНА


Класифікація


Розташування предметів за обраною ознакою


Вимірювання

Усвідомлює збереження кількості незалежно від форми, величини предметів, відстані між ними, просторового розміщення; вміє порівнювати контрастні за кількістю предмети, використовуючи слова багато”, мало”, більше”, менше”, ,,стільки ж”…, ,,стільки – скільки”, ,,однаково”.


Рахує у межах 10 у прямому та зворотному порядку: предмети, рослини, тварини, кількість власних та чужих вчинків, якостей, позитивних і негативних особливостей тощо, користуючись кількісними та порядковими числівниками; визначає склад числа з двох менших, користуючись цифрами першого десятка.


Здійснює найпростіші усні обчислення на додавання, віднімання, пов’язані з природнім, предметним та соціальним середовищем. Розв’язує елементарні математичні та логічні задачі: може скласти задачу про себе, свою сім’ю та найближче природне та предметне оточення, прагне віднаходити свої шляхи розв’язання завдань.


Оперує множинами: об’єднує, розбиває на підмножини, доповнює, вилучає зайве, використовуючи слова: ,,всі”, ,,деякі”, ,,належить”, ,,не належить”, „ якщо…, то”,

вдаючись до висловлення своїх міркувань доведення чи спростування думки та аргументації своїх дій; визначає у довкіллі множини (посуд, одяг, транспорт тощо), описує їх призначення, використання, спосіб пересування.

Диференціює людей за ознаками віку, спорідненості, оперує поняттями ,,людина”, ,,країна”,, , людство”, знаходить в людському довкіллі спільне і відмінне, близьке і далеке.

Упорядковує об’єкти в порядку зростання чи зменшення певної ознаки; визначає місце об’єкта, називає якісні співвідношення між упорядкованими предметами: будь-який предмет, окрім першого і останнього є більшим за попередній, але меншим за наступний, або навпаки, меншим за попередній, але більшим від наступного;


Впорядковує предмети довкілля за їх розміщенням у просторі, (ближче, далі, ліворуч, праворуч, всередині, від, над, зверху, внизу, перший, останній), орієнтується на площині, аркуші паперу, книги тощо.


Класифікує предмети, їх сукупності за кількісними та якісними ознаками, що є визначальними: кольором, величиною, формою, матеріалом, призначенням, кількістю.

Довільно й легко відтворює знання, доцільно використовує їх у різних життєвих ситуаціях, проявляє в різних формах активності та співвідносить із власною життєдіяльністю.


Визначає форму предметів за допомогою геометричної фігури як еталона; правильно називає геометричні фігури: трикутник, квадрат, прямокутник, багатокутник куля, круг, куб, овал; може співставити об’єкти довкілля, частини свого тіла, одягу з різними геометричними фігурами.

Уміє класифікувати геометричні фігури за однією чи кількома ознаками, що визначаються дорослим або самостійно. Порівнює геометричні фігури, називає спільні та відмінні ознаки, користуючись при цьому зв’язками ,,такий як”…, ,,такий самий як”.


Називає в певному порядку пори року, дні тижня, частини доби, встановлюючи причинно-наслідкові зв’язки між різними явищами, подіями (зміна пір року, дня і ночі, сезонні зміни в природі, розуміє їх залежність, вплив сонячного тепла на розвиток рослин тощо), використовує календар погоди; встановлює послідовність подій: сьогодні, вчора, завтра, раніше, потім, зараз, віднаходить спільне і відмінне, близьке й далеке.

Уміє розподіляти геометричні фігури на площині, складати орнаменти, малюнки за допомогою геометричних фігур, різних за формою, величиною та кольором, ділити їх на 2, 4 рівні частини, розміщувати їх всередині однієї даної фігури або поза нею.

Виявляє інтерес до логіко-математичної діяльності, проявляє спостережливість, кмітливість, допитливість, диференціює головне і другорядне, володіє елементарними формами критичного мислення, творчої уяви, довільної пам’яті.


Володіє поняттями про величину предметів, вміє порівнювати предмети за довжиною, шириною, висотою, об’ємом, масою.


Класифікує предмети за величиною, розподіляючи групи предметів за принципом: великі – малі, вузькі – широкі, високі – низькі, глибокі – мілкі тощо.

Впорядковує предмети, геометричні фігури за ознаками величини, викладає їх у порядку зростання чи зменшення певних ознак величини (тонкий, тонший, найтонший, короткий, довший, найдовший, високий, вищий, найвищий, глибокий, глибший, найглибший тощо).


способи вимірювання величини: відстань – метром, об’єм – літром, масу – кілограмом, довжину – сантиметром, лінійкою, умовною міркою, використовує нестандартні умовні мірки; вдається до вимірювання часу за допомогою годинника.

Уміє розсудливо поводитися, проявляє кмітливість, самостійність суджень, уміє спростовувати чи доказувати свою думку використовуючи при цьому зв’язки ,, я переконаний, бо…”, це правильно, тому, що…”, якщо, то…”, тому, що”.

1   2   3   4   5   6   7



Реклама:

Схожі:

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconБазовий компонент дошкільної освіти україни
Орієнтація на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності, осучаснення світоглядної позиції, переосмислення виховних І...

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconБазовий компонент дошкільної освіти україни
Орієнтація на фундаментальні загальнолюдські й національні цінності, осучаснення світоглядної позиції, переосмислення виховних І...

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconІнформація про співпрацю Інституту інноваційних технологій І змісту освіти з Національною Академією педагогічних наук України
Оновлено Базовий компонент дошкільної освіти України як державний освітній стандарт

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconБазовий компонент дошкільної освіти україни
Зауваження та пропозиції до проекту документу просимо надсилати на електронну адресу: domon2010@ukr net

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconІнформація про співпрацю Інституту інноваційних технологій І змісту освіти з Національною Академією педагогічних наук України № з/п Структурний підрозділ нтзо
Оновлено Базовий компонент дошкільної освіти України як державний освітній стандарт

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconРішення колегії міністерства освіти І науки, молоді та спорту україни
Заслухавши інформацію заступника директора департаменту загальної середньої та дошкільної освіти – начальника відділу дошкільної...

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconЗатверджено Державну цільову соціальну програму розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року. Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України оголошено «хрестовий похід»
На форумі міністрів освіти європейських країн «Школа XXI століття: Київські ініціативи» першим із семи напрямів євроінтеграції визначено...

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconЗ а к о н у к р а ї н и від 11 липня 2001 р. N 2628-iii зміни тексту: Закон
Завдання дошкільної освіти Завданнями дошкільної освіти є: виховання у дітей любові до України, шанобливого ставлення до

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconПро організацію роботи з дітьми п'ятирічного віку Міністерство освіти І науки звертає увагу, що на виконання Закону України " ", розпорядження Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2010
Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року у частині обов'язковості здобуття...

Базовий компонент дошкільної освіти україни iconПро організацію роботи з дітьми п'ятирічного віку Міністерство освіти і науки звертає увагу, що на виконання Закону України " ", розпорядження Кабінету Міністрів України від 27. 08. 2010
Про схвалення Концепції Державної цільової програми розвитку дошкільної освіти на період до 2017 року у частині обов'язковості здобуття...

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2013
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи