Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг icon

Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг



НазваЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг
Дата конвертації04.09.2016
Розмір381.5 Kb.
ТипЗакон
скачать >>>

проект вноситься

народними депутатами України

Ляшко О.В.

Галасюк В.В.

Алексєєв І.С.

Кривенко В.М.

Гопко Г.М.

Продан О.П.

Івченко В.Є.

Кудлаєнко С.В.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України
щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг
_____________________________________________
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:

І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

1. У Кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради УРСР, 1984 р., додаток до № 51, ст. 1122):

1) у статті 197:

назву доповнити словами «та без реєстрації місця проживання»;

в абзаці першому слова «а також проживання громадян без реєстрації місця проживання чи перебування» замінити словами та цифрою «строком більше 6 місяців, а також проживання військовозобов’язаних громадян без реєстрації місця проживання»;

2) в абзаці першому статті 199 слова «або без реєстрації місця проживання чи перебування» виключити;

3) у частині другій статті 217 слова та цифру «у пункті 5» замінити словами та цифрами «у пунктах 2, 5»;

4) у статті 219:

частину першу після цифр «1861» доповнити цифрами «197, 198»;

доповнити частиною другою такого змісту:

«Від імені виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 197, 198 цього Кодексу, і накладати адміністративні стягнення мають право адміністратори центрів надання адміністративних послуг»;

5) у частині першій статті 2222 слова та цифри «статті 197-201, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206» замінити словами та цифрами «статті 199-201, частина перша статті 203, статті 204, 205, 206»;

6) у частині першій статті 255:

пункт 2 доповнити цифрами «197, 198»;

пункт 21 викласти в такій редакції:

«21) посадові особи, уповноважені на те виконавчими
комітетами селищних, міських рад або місцевими державними адміністраціями (частини третя - п'ята статті 961, статті 197, 198)»;

7) частину першу статті 258 після цифр «1853» доповнити словами та цифрами «статтями 197 та 198 (при накладенні адміністративного стягнення у вигляді попередження в центрі надання адміністративних послуг)».

2. У статті 12 Земельного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2002 р., № 3-4, ст. 27):

назву після слів «міських рад» доповнити словами «та їх виконавчих органів»;

доповнити частиною другою такого змісту:

«До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить:

1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону.

3. У Законі України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України» (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 18, ст. 101 із наступними змінами):

1) у статті 6:

у частині першій:

в абзаці першому слова «у видачі паспорта» замінити словами «у виїзді за кордон»;

пункти 2,5,6, 8 виключити;

частину другу виключити;

частину третю викласти у такій редакції:

«У разі виникнення обмежень, передбачених цієї статтею, державний орган, що їх запровадив, повідомляє про них у десятиденний строк з моменту їх запровадження:

1) громадянина України, щодо якого запроваджено відповідні обмеження;

2) органи Державної прикордонної служби України, які здійснюють контроль за дотриманням таких обмежень»;

2) у статті 8:

у частині другій слова та цифри «пунктами 1, 2 і 6-8» замінити словами та цифрами «пунктами 1 і 3»;

у частині третій слова та цифри «пунктами 3-5 і 9» замінити словами та цифрами «пунктами 3, 4 і 9».

4. У Законі України «Про місцеве самоврядування в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 1997 р., № 24, ст. 170 із наступними змінами):

1) пункт «б» частини першої статті 33 доповнити підпунктом 13 такого змісту:

«13) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону»;

2) доповнити статтею 371 такого змісту:

«Стаття 37-1. Повноваження в сфері реєстрації місця проживання фізичних осіб

1. До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать такі власні (самоврядні) повноваження:

1) формування та ведення реєстру територіальної громади відповідно до закону;

4) пункт 2 частини другої статті 38 викласти в такій редакції:

«2) сприяння у забезпеченні додержання правил паспортної системи у межах і порядку, встановленому законом»;

5. У Законі України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., № 15, ст. 232 із наступними змінами):

1) у статті 3:

у абзаці третьому слова «чи перебування» виключити;

абзац четвертий виключити;

абзаци п’ятий та сьомий викласти в такій редакції:

«місце проживання – житловий будинок, квартира, приміщення, придатне для проживання в ньому, розташоване у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці, у якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини»;

«орган реєстрації – виконавчий орган сільської, селищної або міської ради, сільський голова (у випадку, коли відповідно до закону виконавчий орган сільської ради не утворено), що здійснює реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання особи на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на яку поширюються повноваження відповідної сільської, селищної або міської ради»;

у абзаці дев’ятому слова «та місце перебування» виключити;

доповнити абзацами десятим - тринадцятим такого змісту:

«реєстрація місця проживання особи – внесення відомостей про місце проживання із зазначенням адреси житла особи або адреси спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, військової частини до визначених цим Законом документів, Реєстру територіальної громади;

Реєстр територіальної громади - база даних, в тому числі автоматизована інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації, що належить міській, селищній або сільській раді, призначена для обліку осіб, які проживають на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

реєстраційний облік фізичних осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб (далі - реєстраційний облік) – узагальнення обліку здійснення реєстрації місця проживання осіб на території однієї або декількох областей шляхом внесення відомостей до баз даних, в тому числі автоматизованих інформаційно-телекомунікаційних систем центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб;

зняття з реєстрації місця проживання особи – внесення відомостей про вибуття особи з зареєстрованого місця проживання до визначених цим Законом документів, Реєстру територіальної громади»;

2) текст статті 6 викласти в такій редакції:

«Громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов’язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або законні представники зобов’язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання.

У разі якщо особа не може самостійно звернутися до органу реєстрації місця проживання, реєстрація може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника на підставі довіреності, посвідченої в установленому законом порядку (далі - представник).

Для реєстрації особа або її представник подає органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг):

1) письмову заяву встановленого Кабінетом Міністрів України зразка;

2) документ, до якого вносяться відомості про місце проживання. Якщо дитина не досягла 16-річного віку, подається свідоцтво про народження;

3) квитанцію про сплату адміністративного збору;

4) документи, що підтверджують право на проживання в житлі, перебування або взяття на облік у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту, проходження служби у військовій частині, адреса яких зазначається під час реєстрації;

5) військовий квиток або посвідчення про приписку (для громадян, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

У разі подачі заяви представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

За бажанням батьків чи одного з них, (усиновлювачів), законного представника реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється органами реєстрації на підставі направлених органами державної реєстрації актів цивільного стану даних, що зазначив один із батьків, (усиновлювач), законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про державну реєстрацію народження дитини в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Реєстрація місця проживання новонародженої дитини здійснюється також на підставі направлених органами соціального захисту населення даних, що зазначив законний представник, з яким постійно проживає дитина, у заяві про призначення допомоги при народженні дитини.

Забороняється вимагати для реєстрації місця проживання подання особою інших документів.

За бажанням особи, подання заяви про реєстрацію місця проживання може здійснюватись відповідними посадовими особами виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку за місцем її проживання.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією поштовою адресою. У випадку, коли особа проживає в двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За цією адресою з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

У випадку, якщо нове місце проживання особи знаходиться в іншій адміністративно-територіальній одинці, орган реєстрації не пізніше наступного робочого дня після реєстрації такого місця проживання надсилає письмове повідомлення про зняття особи з реєстрації відповідному органу реєстрації за попереднім місцем проживання особи. За можливості повідомлення також надсилається засобами телекомунікаційного зв’язку.

У разі внесення під час реєстрації помилкових відомостей про особу орган реєстрації зобов’язаний на підставі поданих особою або її представником, достовірних відомостей у день звернення внести необхідні зміни до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання та до відповідного реєстру.

Орган реєстрації у разі виявлення у Реєстрі територіальних громад помилкових відомостей про особу повідомляє її про це у тридцяти денний термін з дня виявлення таких відомостей, а також звертається до особи з проханням надати достовірні відомості для внесення змін до відповідного реєстру та/або до документів, до яких вносяться відомості про місце проживання.

Для здійснення реєстраційного обліку орган реєстрації передає відомості про проведення реєстрації місця проживання особи та зняття з реєстрації до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, який є розпорядником відомостей реєстраційного обліку. Порядок передачі таких відомостей встановлюється Кабінетом Міністром України.

Надання органами реєстрації та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, відомостей про місце проживання особи та інших персональних даних здійснюється виключно у випадках, передбачених законами України, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини або за згодою самої особи.

Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов’язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов’язані письмово повідомити орган реєстрації про своє фактичне місце проживання.

Реєстрація та продовження реєстрації тимчасового перебування іноземців, осіб без громадянства здійснюється відповідно до законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»;

3) доповнити статтею 61 такого змісту:

«Стаття 61. Особливості реєстрації місця проживання бездомних осіб

Бездомні та інші особи, що не мають постійного місця проживання, реєструються за адресою спеціалізованої соціальної установи, закладу соціального обслуговування та соціального захисту, створених органами місцевого самоврядування.

Подання заяви про реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання таких осіб у порядку і строки, встановлені цим Законом, покладається на відповідну спеціалізовану соціальну установу, заклад соціального обслуговування та соціального захисту, де проживають зазначені особи»;

4) у статті 7:

абзац другий частини першої викласти в такій редакції:

«заяви особи або її представника, яка подається до органу реєстрації»;

частину другу доповнити словами «з урахуванням вимог визначених частиною одинадцятою статті 6 цього Закону»;

в абзаці другому частини четвертої слова «або свідоцтво про належність до громадянства України» виключити;

частину п’яту викласти в такій редакції:

«У разі подачі заяви представником особи додатково подаються:

документ, що посвідчує особу представника;

документ, що підтверджує повноваження особи як представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі)»;

доповнити частиною сьомою такого змісту:

«За бажанням особи, подання заяви про зняття з реєстрації місця проживання може здійснюватись відповідними посадовими особами виконавців послуг з управління (утримання) багатоквартирного будинку (гуртожитку), об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельного кооперативу, управителя багатоквартирного будинку за місцем її проживання»;

5) доповнити статтею 91 такого змісту:

«Стаття 91. Підстави для відмови в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання

Орган реєстрації відмовляє в реєстрації або знятті з реєстрації місця проживання, якщо:

1) особа не подала передбачені цим Законом документи або інформацію;

2) у поданих особою документах містяться неправдиві відомості або подані нею документи є недійсними;

3) для реєстрації або зняття з реєстрації звернулася особа, яка не досягла 14-річного віку.

Рішення про відмову приймається в день звернення особи. Заява про реєстрацію чи зняття з реєстрації місця проживання повертається особі із зазначенням у ній причин відмови»;

6) статті 10 та 11 викласти в такій редакції:

«Стаття 10. Правила реєстрації місця проживання та ведення реєстраційного обліку

Правила здійснення реєстрації місця проживання, ведення реєстраційного обліку та форми необхідних для цього документів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 11. Повноваження органів реєстрації місця проживання та державних органів у сфері реєстрації фізичних осіб

Орган реєстрації здійснює:

1) формування та ведення Реєстру територіальних громад;

2) реєстрацію та зняття з реєстрації місця проживання осіб у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці;

3) передачу у встановленому законом порядку відомостей для здійснення реєстраційного обліку.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб здійснює:

1) узагальнення практики застосування нормативно-правових актів з питань реєстрації місця проживання, виявлення проблемних питань у сфері реєстрації місця проживання та розробку шляхів їх вирішення;

2) розроблення проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації місця проживання, зокрема щодо стандартів захисту персональних даних та взаємодії між реєстрами територіальних громад, та внесення їх на розгляд відповідного органу державної влади в порядку, встановленому законом;

3) встановлює у межах своїх повноважень вимоги до програмного забезпечення реєстрів територіальних громад та стандарти обміну даними між такими реєстрами;

4) у разі неможливості виконання органом реєстрації своїх повноважень внаслідок збройного конфлікту, тимчасової окупації території України, та надзвичайних ситуацій, щодо яких уповноваженими державними органами прийнято відповідне рішення в установленому законом порядку, на території відповідного села, селища, міста, уповноважує інший орган реєстрації на виконання таких повноважень.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб:

1) контролює дотримання органами реєстрації законодавства з питань реєстрації місця проживання та захисту персональних даних;

2) надає методологічну та технічну допомогу у забезпеченні взаємодії між реєстрами територіальних громад;

3) уносить пропозиції щодо забезпечення формування державної політики у сфері реєстрації фізичних осіб та бере участь у розробленні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері реєстрації фізичних осіб;

4) здійснює реєстраційний облік та надає інформацію за наявності підстав, визначених цим законом.

Облік громадян України, які проживають за межами України, ведеться закордонними дипломатичними установами України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку»;

7) доповнити статтями 111 – 113 такого змісту:

«Стаття 111. Адміністративний збір

За реєстрацію, зняття з реєстрації місця проживання сплачується адміністративний збір:

1) у разі звернення особи протягом встановленого цим Законом строку - у розмірі 0,0085 мінімальної заробітної плати;

2) у разі звернення особи з порушенням встановленого цим Законом строку – у розмірі 0,0255 мінімальної заробітної плати.

У разі реєстрації місця проживання одночасно зі зняттям з попереднього місця проживання адміністративний збір стягується лише за одну адміністративну послугу та зараховується до місцевого бюджету за новим місцем проживання.

Стаття 112. Реєстр територіальної громади

Орган реєстрації для потреб реєстрації місця проживання відповідно до цього Закону формує, та веде Реєстр територіальної громади. Орган реєстрації є розпорядником відповідного Реєстру.

Органи реєстрації здійснюють обмін відомостями між реєстрами різних територіальних громад для реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання особи при її вибутті з однієї адміністративно-територіальної одиниці та прибутті до іншої адміністративно-територіальної одиниці у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Вимоги до збирання, зберігання, обробки, використання і захисту інформації у реєстрах територіальних громад визначаються законом.

До Реєстру територіальної громади вносяться:

1) дані про особу:

а) прізвище, ім’я та по батькові;

б) дата народження;

в) місце проживання;

2) дата реєстрації місця проживання;

3) прізвище, ім’я та по батькові представника, якщо він діє від імені особи, та відомості про документ, що посвідчує повноваження представника;

4) інформація про останнє попереднє місце проживання;

5) дата припинення реєстрації місця проживання (після вибуття особи);

6) найменування органу реєстрації, прізвище, ім’я, по батькові та посада особи, яка вносила записи до Реєстру.

Стаття 113. Доступ до реєстрів територіальних громад

Доступ до інформації, що міститься у реєстрах територіальних громад, здійснюється з дотриманням вимог цього Закону, законів України «Про інформацію» та «Про захист персональних даних».

Службовим та посадовим особам розпорядників реєстрів та інших органів державної влади, що обробляють персональні дані внесені до реєстрів, забороняється розголошувати персональні дані, що стали їм відомі у зв’язку з виконанням службових обов’язків.

Кожна особа має право на доступ до своїх персональних даних, внесених до реєстрів, а також інші права щодо своїх персональних даних, передбачені Законом України «Про захист персональних даних».

Доступ до реєстрів здійснюється виключно авторизовано, із збереженням інформації про службову або посадову особу, яка здійснювала запит та час такого запиту.

Органу реєстрації заборонено передавати дані з Реєстру територіальної громади третім особам з метою, не передбаченою цим Законом.

Обмін інформацією між органами реєстрації та іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування здійснюється за письмовою згодою особи з метою надання їй адміністративних послуг.

Передача персональних даних, внесених до реєстрів територіальних громад, органам державної влади без письмової згоди особи може здійснюватися лише у випадках, передбачених законом.

Дані реєстрів територіальних громад можуть використовуватися зі статистичною або науковою метою за умови їх знеособлення».

6. У Законі України «Про Державний реєстр виборців» (Відомості Верховної Ради України, 2011 р., № 5, ст. 34; 2013 р., № 48, ст. 682; 2014 р., № 5, ст. 62, № 20-21, ст. 731, № 26, ст. 892):

1) частини першу та другу статті 8 викласти в такій редакції:

«1. Виборчою адресою виборця є адреса його місця проживання чи інша адреса, що її замінює, яка є підставою для віднесення виборця до відповідної виборчої дільниці.

2. Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»;

2) у статті 22:

у частині першій «одинадцятій та п’ятнадцятій» замінити словами «дванадцятій та шістнадцятій»;

у частині третій:

в абзаці першому слова «реєстрації фізичних осіб» замінити словом «громадянства»;

пункти 1, 4 та 5 виключити;

після частини одинадцятої доповнити новою частиною такого змісту:

«12. Уповноважена посадова особа органу реєстрації місця проживання подає відомості про:

1) громадян України, зареєстрованих за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці, яким протягом наступного місяця виповниться 18 років;

2) виборців, які протягом попереднього місяця зареєстрували своє місце проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці;

3) виборців, які протягом попереднього місяця зняті з реєстрації за місцем проживання у відповідній адміністративно-територіальній одиниці».

У зв’язку з цим частини дванадцяту – двадцять другу вважати відповідно частинами тринадцятою – двадцять третьою;

у частині тринадцятій слова «житла виборця» виключити;

у частинах тринадцятій, чотирнадцятій, сімнадцятій, двадцять першій, двадцять другій та двадцять третій слово «одинадцятою» замінити словом «дванадцятою»;

у частині вісімнадцятій слова «та адресою житла виборця» виключити;

у частині дев’ятнадцятій слово «п’ятнадцятою» замінити словом «шістнадцятою»;

3) частину шосту статті 26 викласти в такій редакції:

«6. Персональні дані Реєстру можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, для реалізації покладених на нього повноважень»;

4) у частині першій статті 28 слово «одинадцятою» замінити словом «дванадцятою»;

5) розділ VI «Перехідні положення» доповнити пунктом 3 такого змісту:

«3. Персональні дані Реєстру можуть бути використані органами реєстрації місця проживання для створення Реєстрів територіальних громад. За запитами органів реєстрації місця проживання сільських, селищних міських рад органи ведення Реєстру одноразово передають протягом 10 днів з дня надходження такого запиту відомості Реєстру про виборчі адреси виборців – жителів відповідних сіл, селищ, міст, зазначені у пунктах 1-9, 11 частини сьомої статті 8 цього Закону».

8. У Законі України «Про Державний земельний кадастр» (Відомості Верховної Ради України, 2012 р., № 8, ст. 61 із наступними змінами):

1) частину першу статті 1 після абзацу шостого доповнити новим абзацом такого змісту:

«електронна заява – заява про отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, яка формується і подається через єдиний веб-портал адміністративних послуг або інтегрований до нього офіційний веб-сайт центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин».

У зв’язку з цим абзаци сьомий – дванадцятий вважати відповідно абзацами восьмим - тринадцятим;

2) у статті 9:

частину першу доповнити абзацами другим – сьомим такого змісту:

«Надання відомостей Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках може здійснюватися також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг в порядку, встановленому Законом України «Про адміністративні послуги» або уповноваженими посадовими особами виконавчих органів місцевого самоврядування, які успішно пройшли стажування у сфері земельних відносин та відповідають кваліфікаційним вимогам, зазначеним у частині третій цієї статті.

Місцева державна адміністрація, селищна, міська рада, у структурі яких перебуває центр надання адміністративних послуг або сільська, селищна, міська рада (у разі, якщо центр надання адміністративних послуг не утворено) визначають можливість здійснення ними повноваження з надання відомостей із Державного земельного кадастру з урахуванням можливості організаційного та технічного забезпечення його реалізації.

Стажування особи у сфері земельних відносин проводиться безоплатно державним кадастровим реєстратором терміном не менше одного місяця. За результатами успішного стажування особі державним кадастровим реєстратором видається відповідна довідка.

Не потребує проходження стажування особа, що перед призначенням на посаду адміністратора чи на посаду в орган місцевого самоврядування, працювала державним кадастровим реєстратором протягом останнім двох років.

Порядок проведення стажування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Право на отримання відомостей Державного земельного кадастру у визначених частиною першою статті 38 цього Закону випадках мають нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій пов’язаних з об’єктами нерухомості, та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та особи, що відповідно до закону здійснюють державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень під час проведення такої реєстрації»;

3) у статті 30:

у абзаці п’ятому частини першої слова «прав доступ до перегляду кадастрових карт (планів)» замінити словами «доступ до перегляду відомостей Державного земельного кадастру в обсязі, визначеному цим Законом»;

частину другу доповнити абзацом п’ятнадцятим такого змісту:

«Орган державної реєстрації прав надає органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, доступ до перегляду відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в обсязі, визначеному цим Законом, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

4) у частині четвертій статті 36 слова «зазначених у пунктах «а»-«е» замінити словами «зазначених у пунктах «а»-«є»», а слова «зазначених у пунктах «є»-«і» - словами «зазначених у пунктах «ж»-«і»»;

5) у статті 38:

частину першу викласти у такій редакції:

«1. Відомості Державного земельного кадастру надаються державними кадастровими реєстраторами у формі:

витягів з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру;

довідок, що містять узагальнену інформацію про землі (території) за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;

викопіювань з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану);

копії документів, які створюються під час ведення Державного земельного кадастру.

Відомості Державного земельного кадастру, внесені або перенесені до нього з Державного реєстру земель після 1 січня 2013 року, надаються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у формах, зазначених у абзацах другому – п’ятому частини першої цієї статті, також адміністраторами центрів надання адміністративних послуг та уповноваженими посадовими особами органів місцевого самоврядування, а витяги з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - також нотаріусами при здійсненні нотаріальних дій та/або під час здійснення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно щодо відповідної земельної ділянки за зверненнями осіб, визначених у абзацах другому - п’ятому частини п’ятої цієї статті.

Користування відомостями Державного земельного кадастру може також здійснюватися у формі надання доступу до нього в режимі читання.

Доступ до Державного земельного кадастру в режимі читання надається органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам і підрозділам Служби безпеки України, які здійснюють контррозвідувальну діяльність та боротьбу з тероризмом, нотаріусам, банкам, та особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників та Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки надаються у формі витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку може бути виданий будь-яким Державним кадастровим реєстратором, адміністратором центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування»;

частину третю доповнити абзацами такого змісту:

«За надання відомостей справляється адміністративний збір:

а) за витяг з Державного земельного кадастру про:

земельну ділянку - 0,05 мінімальної заробітної плати;

обмеження у використанні земель 0,055 мінімальної заробітної плати;

землі в межах адміністративно – територіальних одиниць - 0,06 мінімальної заробітної плати;

б) за довідку, що містить узагальнену інформацію про землі (території) - 0,06 мінімальної заробітної плати;

в) за викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації Державного земельного кадастру - 0,03 мінімальної заробітної плати;

г) за копію з документу Державного земельного кадастру - 0,03 мінімальної заробітної плати;

ґ) за пошук, перегляд, копіювання та роздрукування відомостей з Державного земельного кадастру про:

нормативно-грошову оцінку земель та земельних ділянок - 0,08 мінімальної заробітної плати;

земельні угіддя (за 1 дм-2 плану масштабу 1:2000 – 1:5000 території населених пунктів та масштабу 1:5000 – 1:10000 за межами населених пунктів) - 0,065 мінімальної заробітної плати;

частини земельної ділянки, на яку поширюється дія земельного сервітуту, договору суборенди земельної ділянки - 0,07 мінімальної заробітної плати;

координати поворотних точок меж об’єктів кадастру (за один аркуш формату А4 (до 30 точок меж об’єктів) - 0,065 мінімальної заробітної плати;

бонітування грунтів (за 1 дм-2 плану масштабу 1:5000 – 1:10000 за межами населених пунктів - 0,1 мінімальної заробітної плати;

д) за виправлення технічної помилки у відомостях Державного земельного кадастру, яка була допущена не з вини органу, що здійснює його ведення - 0,13 мінімальної заробітної плати.

Адміністративний збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому надається відповідна адміністративна послуга»;

частину п’яту після абзацу п’ятого доповнити новим абзацом такого змісту:

«нотаріуси, державні реєстратори речових прав на нерухоме майно у випадках, встановлених цих Законом»;

У зв’язку з цим абзаци шостий та сьомий вважати відповідно абзацами сьомим та восьмим;

у частині сьомій:

абзац перший доповнити словами «або іншій особі, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості Державного земельного кадастру»;

абзац сьомий викласти у такій редакції:

«Державний кадастровий реєстратор або інша особа, яка відповідно до частини першої цієї статті надає відомості Державного земельного кадастру, протягом десяти робочих днів з дати реєстрації заяви (а при поданні заяви про надання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку - в день надходження заяви), надає заявнику документ, передбачений частиною першою цієї статті, або надає мотивовану відмову у наданні такого документа»;

після абзацу сьомого доповнити п’ятьма новими абзацами такого змісту:

«Для отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку особа, зазначена у абзацах другому-шостому частини п’ятої цієї статті, може подати електронну заяву, форма якої розміщена на єдиному веб-порталі адміністративних послуг (інтегрованому до нього офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин) та заповнюється шляхом внесення відповідних даних у режимі он-лайн (on-line).

При поданні електронної заяви оплата послуг за надання витягу з Державного земельного кадастру здійснюється із застосуванням електронних платіжних засобів відповідно до Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні».

Видача витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивованої відмови у наданні такого витягу, за бажанням заявника, здійснюється Державним кадастровим реєстратором, адміністратором Центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування або направленням зазначеними особами поштою цінним листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

У разі подання електронної заяви за власним електронним цифровим підписом (печаткою) заявника, витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку або мотивована відмова у наданні такого витягу, за бажанням заявника, видаються також у формі електронного документа засобами телекомунікаційного зв’язку.

Незалежно від місця, форми та способу надання відомостей Державного земельного кадастру додаткові кошти, крім встановленої згідно закону плати за надання відповідних адміністративних послуг, не стягуються».

У зв’язку з цим абзаци восьмий – дванадцятий вважати відповідно абзацами тринадцятим – сімнадцятим;

частину дев’яту після слів «кадастровим реєстратором» доповнити словами «адміністратором Центру надання адміністративних послуг, уповноваженою посадовою особою органу місцевого самоврядування, нотаріусом»;

6) статтю 40 доповнити частиною другою такого змісту:

«2. Фінансове забезпечення створення та функціонування облаштування місць здійснення прийому юридичних та фізичних осіб для надання відомостей Державного земельного кадастру в центрах надання адміністративних послуг здійснюється органом, що прийняв рішення про утворення такого центру за рахунок коштів відповідно Державного бюджету України або місцевого бюджету, а щодо робочих місць уповноважених посадових осіб органу місцевого самоврядування - за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів, з урахуванням вимог, визначених статтею 67 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

8. У Законі України «Про адміністративні послуги» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 32, ст.409; 2014 р., № 14, ст. 255):

1) у статті 3:

у частині третій слова «Вимоги цього Закону поширюються на надання суб'єктом надання адміністративних послуг витягів та виписок з реєстрів, свідоцтв» замінити словами «До адміністративних послуг також прирівнюється надання органом виконавчої влади, іншим державним органом, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування, їх посадовими особами витягів та виписок з реєстрів»;

частину четверту після слова «Якщо» доповнити словом «чинним»;

2) у статті 5:

пункт 1 частини першої викласти в такій редакції:

«1) найменування адміністративної послуги та підстави для її одержання»;

частину другу викласти у такій редакції:

«Адміністративні послуги визначаються виключно законом»;

3) у статті 6:

у частині першій слова «цілодобової Урядової» виключити;

у пункті 3 частини другої слова « у тому числі в суботу - не менше шести годин» виключити;

4) у статті 8:

після частини першої доповнити трьома новими частинами такого змісту:

«2. Інформаційна картка адміністративної послуги, яка надається територіальним органом центрального органу виконавчої влади, іншого державного органу, їх посадовими особами, які уповноважені відповідно до закону надавати адміністративну послугу, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої відповідним центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом.

3. У разі делегування центральним органом виконавчої влади, іншим державним органом, відповідно до закону повноважень з надання адміністративних послуг органам місцевого самоврядування, інформаційна картка адміністративної послуги, яка надається органом, якому делеговані такі повноваження, затверджується на підставі типової інформаційної картки, затвердженої органом, який відповідає за формування державної політики щодо делегованого повноваження».

У зв’язку з цим частини другу – четверту вважати відповідно частинами четвертою – шостою;

у пункті 3 частини четвертої слова «плати (адміністративного збору)» замінити словами «адміністративного збору»;

5) у статті 9:

частину першу викласти в такій редакції:

«1. Адміністративні послуги надаються суб'єктами надання адміністративних послуг безпосередньо або через центри надання адміністративних послуг в паперовій або електронній формі. Адміністративні послуги в електронній формі надаються через Єдиний державний портал адміністративних послуг та/або інтегровані з ним інші інформаційні системи в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України»;

у частині четвертій:

в абзаці першому слова «чи усній формі» замінити словами «усній чи електронній формі»;

в абзаці другому слова «або у випадках, передбачених законом, за допомогою засобів телекомунікаційного зв'язку» замінити словами «а у випадку надання адміністративних послуг в електронній формі - через Єдиний державний портал адміністративних послуг та/або інтегровані з ним інші інформаційні системи»;

частину восьму викласти в такій редакції:

«8. Суб'єкт надання адміністративної послуги отримує відповідні документи або інформацію без участі суб'єкта звернення на підставі поданих відомостей у заяві, у тому числі шляхом доступу через систему електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів до інформаційних систем або баз даних інших суб'єктів надання адміністративних послуг, підприємств, установ або організацій, що належать до сфери їх управління»;

частину дев’яту доповнити пунктами 4 і 5 такого змісту:

«4) забезпечити безоплатний віддалений доступ через систему електронної взаємодії до власних інформаційних систем та електронних баз даних (реєстрів), що містять інформацію необхідну для надання адміністративних послуг, адміністраторам центрів надання адміністративних послуг та суб'єктам надання таких адміністративних послуг;

5) вживати заходів щодо запровадження надання адміністративних послуг в електронній формі»;

6) у статті 11:

назву викласти в такій редакції:

«Стаття 11. Адміністративний збір»;

у частині першій слова «справляється плата (адміністративний збір)» замінити словами «справляється плата - адміністративний збір»;

частину третю викласти у такій редакції:

«3. Розмір адміністративного збору і порядок його справляння визначаються законом з урахуванням собівартості надання адміністративної послуги»;

у частині четвертій слова «Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір)» замінити словами «Адміністративний збір відповідно до закону»;

у частині п’ятій слова «Плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір)» замінити словами «Адміністративний збір»;

у частині сьомій слова «не передбачені законом про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання» виключити;

частину восьму після слів «адміністративних послуг» доповнити словами «і є складовою адміністративних послуг».

7) у статті 12:

частини другу, третю, сьому, дев’яту та одинадцяту викласти у такій редакції:

«2. Центри надання адміністративних послуг утворюються при:

1) Київській міській державній адміністрації;

2) Севастопольській міській державній адміністрації;

3) районній державній адміністрації;

4) районній у місті Києві державній адміністрації;

5) районній у місті Севастополі державній адміністрації;

6) міській раді (її виконавчому органі) міста обласного чи республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.

3. У містах чи селищах, які є адміністративними центрами Автономної Республіки Крим, областей чи районів, а також у містах Києві та Севастополі центри надання адміністративних послуг можуть забезпечувати надання адміністративних послуг обласних, районних та міських державних адміністрацій на основі узгоджених рішень.

У разі утворення центрів надання адміністративних послуг районними державними адміністраціями такі центри можуть забезпечувати надання адміністративних послуг обласних державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування на основі узгоджених рішень»;

«7. Кабінет Міністрів України затверджує перелік адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг, що включає адміністративні послуги органів виконавчої влади та адміністративні послуги, надання яких делеговано законом органам місцевого самоврядування»;

«9. За рішенням органу, який утворив центр надання адміністративних послуг, у такому центрі також може здійснюватися:

1) прийняття звітів, декларацій, скарг;

2) надання консультацій;

3) прийняття та видача документів, не пов’язаних з наданням адміністративних послуг;

4) укладення договорів і угод представниками суб'єктів господарювання, які займають монопольне становище на відповідному ринку послуг, які мають соціальне значення для населення (водо-, тепло-, газо- електропостачання тощо)»;

«11. Час прийому суб’єктів звернень є загальним (єдиним) для всіх адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг, і становить:

1) у центрах надання адміністративних послуг, утворених при міських радах міст, що є адміністративними центрами областей, Автономної Республіки Крим, а також при Київській, Севастопольській міських та районних у містах Києві та Севастополі державних адміністраціях – не менше шести днів на тиждень та семи годин на день;

2) в інших центрах надання адміністративних послуг – не менше п’яти днів на тиждень та семи годин на день;

3) у територіальних підрозділах центру надання адміністративних послуг та у віддалених робочих місцях адміністраторів центру час прийому суб’єктів звернень визначається органом, що утворив центр надання адміністративних послуг.

При цьому прийом суб'єктів звернень у центрі надання адміністративних послуг здійснюється без перерви на обід та не менше одного дня на тиждень до двадцятої години.

За рішенням органу, який прийняв рішення про утворення центру надання адміністративних послуг, час прийому суб'єктів звернень може бути збільшено»;

частину четверту доповнити словами «та віддалені місця для роботи адміністраторів такого центру»;

частину десяту доповнити абзацом другим такого змісту:

«Рішення про утворення центру, про затвердження положення про центр надання адміністративних послуг, а також переліку адміністративних послуг, які надаються через центр надання адміністративних послуг, які прийняті на підставі примірного положення про центр надання адміністративних послуг та з урахуванням положень частини сьомої цієї статті не є регуляторними актами у сфері господарської діяльності та не підлягають державній реєстрації»;

8) у пункті 4 частини першої статті 16 слова «плати (адміністративний збір)» замінити словами «адміністративного збору»;

9) у статті 15:

частину першу доповнити абзацом другим такого змісту:

«Забороняється відносити до супутніх послуг надання консультацій, інформації, пов’язаних з наданням адміністративних послуг, продаж бланків заяв та інших документів, необхідних для звернення щодо надання адміністративних послуг, та надання допомоги в їх заповненні, формуванні пакету документів»;

частину другу та третю виключити;

10) статтю 18 після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:

«3. Суб’єкти надання адміністративних послуг та центри надання адміністративних послуг звільняються від плати за підключення (у тому числі обслуговування та використання) до реєстрів, інших інформаційних баз, що використовуються для надання адміністративних послуг».

У зв’язку з цим частини третю – сьому вважати відповідно частинами четвертою – восьмою;

11) у статті 20:

пункт 2 виключити;

абзаци другий - четвертий підпункту «д» підпункту 2 пункту 6 виключити;

у пункті 7 слова «з дня набрання чинності законом про перелік адміністративних послуг та плату (адміністративний збір) за їх надання, але» виключити.

9. Абзац третій частини шостої статті 7 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» (Відомості Верховної Ради України, 2013 р., № 51, ст. 716; 2014 р., № 36, ст. 1190) доповнити словами «а також адміністраторів центрів надання адміністративних послуг».

10. У Декреті Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року
№ 7-93 «Про державне мито» (Відомості Верховної Ради України, 1993 р.,
№ 13, ст. 113 із наступними змінами):


1) пункт 7 статті 2 виключити;

2) підпункт «м» пункту 6 у статті 3 виключити.

II. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності з дня наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 січня 2016 року, крім пунктів 3, 8 і 9 розділу І (щодо внесення змін до законів України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», «Про адміністративні послуги» та «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус»), а також цього пункту та пунктів 2 та 3 розділу ІІ цього Закону, які вводяться в дію одночасно з набранням чинності цим Законом.

2. Встановити, що:

1) до 1 січня 2016 року довідки про склад сім’ї та/або зареєстрованих осіб видаються підприємствами, установами та організаціями, органами державної влади та місцевого самоврядування, які мають у своєму володінні відповідні картотеки з питань реєстрації фізичних осіб;

2) з 1 січня 2016 року запитування, надання та отримання відомостей про склад сім’ї та/або зареєстрованих осіб за відповідним місцем проживання особи (крім сіл та селищ), що необхідні для надання адміністративних послуг, здійснюється лише в електронному вигляді та виключно органами державної влади та місцевого самоврядування, які відповідно до закону надають адміністративні послуги.

Житлово-експлуатаційні організації, інші підприємства, установи та організації, що забезпечували ведення картотек з питань реєстрації фізичних осіб, а також територіальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, яким передано такі картотеки, зобов’язані до 1 січня 2016 року передати їх сільським, селищним, міським радам, повноваження яких поширюються на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

3. Кабінету Міністрів України на момент введення в дію цього Закону:

1) забезпечити прийняття актів, необхідних для реалізації цього Закону;

2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;

3) забезпечити приведення органами виконавчої влади своїх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Голова Верховної Ради України



Схожі:

Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconПояснювальна записка до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг»
Органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг (далі – законопроект) розроблено в рамках виконання...
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconПорівняльна таблиця до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг»
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування...
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг icon2984 Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг
Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування...
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconДо №2984 від 02. 06. 2015 р. Н. д. О. Ляшко та ін
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації...
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconДо реєстр. №2984 (друге читання)
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації...
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconДо реєстр. №2984 (друге читання)
«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації...
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг icon1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту
Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування...
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг
У кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради урср, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122)
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг
У кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради урср, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122)
Закон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг iconЗакон україни про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень органів місцевого самоврядування та оптимізації надання адміністративних послуг
У кодексі України про адміністративні правопорушення (Відомості Верховної Ради урср, 1984 р., додаток до №51, ст. 1122)
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2015
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи