Розділ соціально- економічна характеристика icon

Розділ соціально- економічна характеристика



НазваРозділ соціально- економічна характеристика
Сторінка1/7
Дата конвертації08.01.2013
Розмір0.91 Mb.
ТипДокументи
джерело
  1   2   3   4   5   6   7




СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СЛОВ’ЯНОСЕРБСЬКОГО РАЙОНУ

на 2012 - 2020 роки

ЗМІСТ


Вступ..................................................................................................................................3


РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ...6

1.1. Географічне розташування району..........................................................................6

1.2. Історія району............................................................................................................7

1.3. Людський потенціал..................................................................................................9

1.4. Рівень життя, зайнятість та доходи населення.....................................................11

1.5. Освіта та культура...................................................................................................14

1.6. Розвиток охорони здоров’я.....................................................................................17

1.7. Бюджетна політика..................................................................................................19

1.8. Розвиток промисловості..........................................................................................22

1.9. Розвиток сільського господарства.........................................................................24

1.10. Розвиток малого та середнього бізнесу...............................................................30

1.11.Регулювання земельних відносин.........................................................................31

1.12. Інвестиційна діяльність.........................................................................................33

1.13. Розвиток та реформування житлово-комунального господарства...................35

1.14. Навколишнє природне середовище та розвиток оздоровчо-рекреаційної та туристичної галузі..........................................................................................................36


^ РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ СИЛЬНИХ ТА СЛАБКИХ СТОРІН РАЙОНУ І МОЖЛИВОСТЕЙ РОЗВИТКУ РАЙОНУ...............................................................40


РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМНІ ПИТАННЯ РОЗВИТКУ РАЙОНУ.............................43


^ РОЗДІЛ 4. ОСНОВНІ СТРАТЕГІЧНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ РАЙОНУ...48

4.1. Підвищення рівня життя населення.......................................................................48

4.2. Висока якість послуг культури і широкі можливості для культурного розвитку та дозвілля.......................................................................................................................48

4.3. Покращення належних умов для навчально-виховного процесу в навчальних закладах та дитячих закладах........................................................................................50

4.4. Реформування системи охорони здоров’я.............................................................53

4.5. Бюджетна політика..................................................................................................55

4.6. Розвиток промисловості..........................................................................................56

4.7. Розвиток аграрного сектору економіки.................................................................57

4.8. Розвиток малого та середнього бізнесу.................................................................58

4.9. Раціональне використання земельних ресурсів....................................................59

4.10.Інвестиційна діяльність..........................................................................................60

4.11.Реформування житлово-комунального господарства.........................................61

4.12.Розвиток оздоровчо-рекреаційної та туристичної галузі....................................62


Висновки........................................................................................................................64

ВСТУП


Однією з основних проблем, що стримує соціальний і економічний розвиток Слов’яносербського району є відсутність плану на перспективу, а саме, відсутність Стратегії соціально-економічного розвитку району. Виходячи із ситуації, що за останні роки склалася у районі внаслідок фінансово-економічної кризи, пріоритетами Стратегії має бути розвиток агропромислового та промислового секторів економіки з урахуванням внутрішнього потенціалу та сприятливих вітчизняних та зовнішніх чинників, поліпшення соціальної інфраструктури району та створення умов для привабливого інвестиційного клімату з метою залучення іноземних інвестицій для подальшого впровадження нових технологій та будівництва нових підприємств.


Життя сучасного суспільства неможливе без передбачення майбутнього, визначення цілей і завдань його розвитку, обґрунтування засобів досягнення поставлених цілей, тобто без стратегії розвитку на певний період часу.


Стратегія – це напрямок розвитку території, це інструмент діалогу органів влади з підприємствами, громадськими організаціями, мешканцями та потенційними інвесторами. Наявність стратегічного плану свідчить про прагнення влади проводити прозору передбачену політику, рухатися по шляху демократичних перетворень і продовжувати економічні реформи.


Стратегія - це узагальнена модель майбутнього стану економіки та планових дій щодо його досягнення, яка встановлює основні напрями, цілі та пріоритети діяльності, визначає критичні ресурси та необхідні нововведення, включає засоби реалізації пріоритетів та індикатори досягнення планованого результату.


Нормативно-правовою базою розробки Стратегії економічного та соціального розвитку Слов’яносербського району на період до 2020 року (далі – Стратегії є Конституція України, Закони України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, ”Про стимулювання розвитку регіонів”, постанова Кабінету Міністрів України від 21.07.2007 № 1001 ”Про затвердження Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року” та інші відповідні акти Президента України, Кабінету Міністрів України.


^ Основною метою Стратегії розвитку Слов’яносербського району є досягнення високих темпів економічного зростання, створення нових робочих місць, підвищення добробуту та якості життя населення Слов’яносербського району.

^ Головним завданням Стратегії є створення таких можливостей для мешканців, організацій і підприємств району, вітчизняних та іноземних інвесторів, які дадуть їм змогу реалізовувати власні інтереси, створювати високооплачувані робочі місця, отримувати доходи та наповнювати бюджет.


Роль місцевої влади при цьому полягає у створенні умов для розвитку ринкової конкуренції і, одночасно, захисту інтересів соціально вразливих верств населення. Кінцевим результатом реалізації стратегії повинно бути створення у районі сприятливого для його мешканців проживання з розвинутою економікою, з широким доступом до культури, освіти, охорони здоров’я, з безпечним навколишнім середовищем.


Організаційний процес стратегічного планування забезпечила спеціально створена робоча група з розробки Стратегії розвитку Слов’яносербського району (розпорядження голови райдержадміністрації та голови районної ради № 214 від 01.06.2011 року)

До її складу включено представників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, представників бізнесу, громадських об’єднань, преси.


Успіх розвитку Слов’яносербського району буде забезпечений і встановлені стратегічні цілі будуть виконані лише за умов консолідованої участі місцевого співтовариства. Основним змістом діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування відповідно до Стратегії розвитку району у наступних роках повинна стати злагоджена робота системи управлінських, економічних, соціальних та культурних взаємовідносин на користь інтересів мешканців територіальних громад району.


Для вивчення пріоритетів розвитку залучалася громадськість району, шляхом проведення анкетування його жителів, депутатського корпусу району, проведення круглих столів, зустрічей в трудових колективах.


Робоча група з розробки Стратегії розвитку Слов’яносербського району звернулась до громадян району з переліком різноспрямованих питань щодо стану та розвитку місцевих територій, таких як: „Що найбільше потрібно громаді у вашому селі/селищі/місті? Що б ви хотіли змінити у вашому селі/селищі/місті? В якому стані знаходиться комунальна служба, медична допомога? На що слід звернути увагу та що треба зробити для того, аби в нашому районі жилося комфортно всім жителям громади? Яким має бути село/селище/місто, щоб у ньому залишалась молодь?”.


Найбільш гострими питаннями були:

- в медицині - неякісне медичне обслуговування в лікарнях, незадовільна матеріально-технічна база установ, нестача ФАПів і амбулаторій в населених пунктах району, низький рівень оснащення сучасним устаткуванням та недостатня кількість кваліфікованих фахівців в медичних закладах, необхідність підвищення якості профоглядів і низка інших запитань;

- в житлово-комунальному господарстві - 80% респондентів вважають діяльність незадовільною, також незадовільним визнали стан автомобільних доріг в районі.

На питання щодо благоустрою району і населених пунктів, населення відгукнулось дуже активно, - поступило багато пропозицій з викладенням власного бачення благоустрою населених пунктів, облаштування зон відпочинку і розвитку зеленого туризму.

Населення району хвилюють ситуація у вугільній промисловості, відродження промислових, переробних підприємств та сільського господарства, дуже повільно здійснюється проведення роботи по створенню нових робочих місць, існує велика міграція населення з району.


Результатом реалізації Стратегії розвитку Слов’яносербського району до 2020 року буде створення ефективного аграрного та промислового комплексів, розвинутої транспортної та соціальної інфраструктури, поліпшення умов та якості життя населення.

^ РОЗДІЛ 1. СОЦІАЛЬНО- ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ.


1.1. Географічне розташування району



Слов'яносербський район розташований в степовій зоні України. Найвища точка - 223 м.

Слов'яносербський район межує на півночі з Новоайдарським, на півночі та північному сході зі Станично-Луганським, на півдні - з Лутугінським, на південному сході - з Перевальским, на заході - з Попаснянським районами Луганської області.

Загальна площа району - 111337,0 га, у тому числі: сільськогосподарських угідь 72748,9756 га; з них рілля - 53099,7074 га, і займає 4,17 відсотка території області.

Територією району протікають 5 річок: Сіверський Донець, Лугань, Біла, Лозова, Комишеваха.

Протяжність р. Сіверський Донець по території Слов’яносербського району складає 54 км, р. Лугань – 37 км.

Слов’яносербський район розташований у центральній частині Луганської області на відстані 32 км від м. Луганськ.

Виробництво промислової продукції складає 39,2%, сільськогосподарського виробництва – 60,8%.

Населення - 55,9 тис. осіб, у тому числі сільське населення - 19,8 тис. осіб, міське -36,8 тис. осіб.

Адміністративно-територіальний устрій: місто - 1, селищ міського типу - 5, сільських населених пунктів - 49, кількість міськселсільрад - 15.

На території Слов'яносербського району зареєстровано 64 районні структурні утворення політичних партій та 22 громадські організації.


Слов’яносербський район розташований в степовій зоні України.

Ліси в районі займають меншу площу, ніж степова рослинність. Розміщені вони в основному на схилах річкових долин, балок, ярів. Найпоширеніші ліси байрачного типу. У складі рослинних асоціацій переважають злаки і посухостійкі представники різнотрав’я.

Клімат - помірно-континентальний: сухе і жарке літо, холодна малосніжна зима.


На території району широко розповсюджені поклади: кам’яного вугілля, вапняків, крейди, мергелів, пісковиків, глини, пісків.

Ґрунти району відрізняються значною різноманітністю. Зональними ґрунтами тут є чорноземи звичайні на льосовидних породах. Ґрунти даної групи займають вершини і схили водорозділів. Це найродючіші ґрунти району.


^ 1.2. Історія району


Слов’яносербія існувала як автономна одиниця з 1753 по 1764 рік. У зв'язку з реорганізацією Сербських військових полків в 1764 році ці землі ввійшли до складу Єкатеринославської провінції Новоросійської губернії. В 1802 році Новоросійська губернія була розділена на три: Миколаївську, Екатерінославську і Таврійську. Землі Слов’яносербського, Бахмутського і Олександрівського повітів увійшли до Єкатеринославської губернії і залишалися в її складі до 1920 року. У складі повіту теж постійно відбувалися адміністративно-територіальні зміни. В 1784 році с.Підгірне переведене в категорію міста, перейменовано у Донецьк і стає центром Донецького повіту.

Швидке зростання населення і розширення господарської діяльності вимагали розукрупнення повіту. В самостійну одиницю був виділений Донецький повіт, з центром у м. Донецьк (Підгірне).

В цей час розробляється план міста, складовою частиною якого є с. Підгірне. Місто вирішили підняти вище від Сіверського Дінця, щоб його не заливала весняна повінь. В центрі планувалася восьмигранна площа, від якої в радикальних напрямах на рівній відстані відходили б 8 вулиць. В тексті, що пояснював план, було сказано: "це місто вважається знов влаштувати праворуч річки Сіверський Донець на піднесеному, просторовому і рівному місці, при казенному селі Підгірному, що сприйняв початок свого поселення в 1754 році по найвищому привілею, подарованому Слов’яносербському народу".

Донецький повіт займав значну територію. Площа його складала 572357 десятини, у тому числі 489020 – придатної для обробки землі (одна десятина 1,09 га). В повіт входили 96 великих і малих сіл. В них проживало 39337 чоловік (20778 - чоловічого і 18559 – жіночої статі).

В Донецьку створюються установи повітів. Але будівництво міста не було завершено, недовго він носив славне ім'я, отримане від річки. Ще менше проіснував Донецький повіт. В 1817 році місто перейменовується в Слов’яносербськ.

За статистичними даними в Слов’яносербську було: будинків кам'яних – 2, дерев'яних – 277, торгових лавок – 10, шинків – 2, кузень – 3. Жителів налічувалося 894 людини чоловічої статі і 737 – жіночого. Дворян проживало 101 чоловік, священнослужителів – 20, канцелярських урядовців – 48, військових – 51, міщан – 283, державних селян – 814, військових інвалідів – 119, відставних солдатів – 32, купців – 14. Медичних працівників було 4, поліцейських – 3, стільки ж поштових працівників. За даними церковного обліку 1857 року 10-ї ревізії 1858 року в Слов’яносербському повіті проживали люди різних національностей: Українців – 76.2%, росіян – 18.6, Молдаван – 3.5, німців – 0.7, євреїв – 0.3 відсотки.

В передреформні роки в Слов’яносербську налічувалося 7515 чоловік. За даними 1858 року місту належало 7667 десятини землі, у тому числі 1457 – за його межами.

В документах за 60-ті роки 19-го сторіччя є згадка про існування в Слов’яносербську цегляного заводу, який виробляв щорічно продукції на 800 рублів сріблом. Виробництво місцевого будівельного матеріалу сприяло забудові міських вулиць. В місті було 410 приватних будинків і 4 державні будови. На центральній площі щорічно проводилися три ярмарки, йшла жвава торгівля хлібом, худобою, молочними продуктами, а також глиняним посудом, полотном, косами, бочками, хутряними шапками, кожушками, корзинами, плетеними з лози. Чумаки возили хліб до Таганрога, Ростова, Маріуполя, Бердянська, а звідти – рибу, сушені фрукти, сіль. Центр повіту Слов’яносербськ, інші населені пункти повіту бурхливо розвивалися.

Рішенням Кабінету Міністрів Росії повітне місто в 1882 році переведено до Луганська, територія повіту збільшується, але назва залишається незмінною до 1919 року. Саме цього року район знову був відновлений з центром в Слов’яносербську. Зі створенням в січні 1920 року Донецької губернії в її складі утворюється Слов’яносербський підрайон з шістьма волостями, а з 7 березня 1923 року він стає знову районом. З ліквідацією округів в 1930 році територія Слов’яносербського району була приєднана до Кадієвського району, а в 1938 році Указом Президії Верховної Ради СРСР знову утворений Слов’яносербський район у складі Ворошиловградської області.

В подальшому територія району неодноразово змінювалася, як і його назва. З 1949 року він називався Фрунзенський, а потім був роздільний на частини і окремі ради включені до складу Лисичанського, Перевальського, Лутугинського, Станично-Луганського і Новоайдарського районів. В 1966 році була відновлена історична справедливість і Слов’яносербський район був відновлений у нині існуючих межах.


^ 1.3. Людський потенціал


Забезпечення якості людських ресурсів є запорукою динамічного розвитку району та громад сіл, селищ, міста району, що сприятиме створенню нових робочих місць, забезпеченню самозайнятості населення, підтримці малого і середнього бізнесу.

Демографічні зміни, які відбулися впродовж останнього десятиріччя, є несприятливими щодо розвитку району і характеризуються зростанням смертності, зменшенням природного приросту.

Станом на 1 січня 2011 року в районі проживало 55,9 тис. осіб (2,4% від загальної чисельності наявного населення області), серед яких 64,8% - міське населення, 35,2% - сільські мешканці. На кожний квадратний кілометр території припадає 50 осіб (по області - 86).

За період з 2001 до 2011 роки кількість населення району зменшилась на 10% , або на 6,2 тис. осіб (по області - на 10%).


^ Наявне населення міської, сільських, селищних рад за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 р. (чол.)




Загальне погіршення показників демографічного розвитку району обумовлено, насамперед, падінням рівня народжуваності і збереженням високих показників смертності, значним рівнем міграції населення. Народжуваність не забезпечує простого відтворення населення. Наслідком зниження народжуваності та збереження її протягом тривалого періоду на рівні, що не забезпечує відтворення населення, є процес старіння населення, який у майбутньому може створити демографічні проблеми.


^ Динаміка чисельності населення по Слов’яносербському району, тис. чол.




Протягом 2010 року в районі народилось 444 немовлят, а померло 984 особи. У середньому на кожну тисячу осіб народилося 7,9 немовляти (по області - 9,1). Рівень смертності становив 17,6 особи на тисячу населення (по області - 16,9 особи).

Природний приріст по району «-» 9,7 осіб (по області «-» 7,8 осіб).


^ Динаміка народжуваності та смертності населення

у Слов’яносербському районі за 2007-2010 рр.




Негативним є показник дитячої смертності, який за 2010 рік склав 11,3 проміле і є майже у 1,2 рази вищий, ніж в цілому по області.

Низький рівень народжуваності разом з високою смертністю підсилюють негативні зміни у віковій структурі населення. Частка осіб у віці 60 років і старші склала 25,2% загальної чисельності населення. Середній вік населення району становить 43,6 років.

Статевий склад населення характеризується перевагою чисельності жінок над чоловіками. На кожну тисячу жінок припадає 880 чоловіків. При цьому, з віком диспропорція поглиблюється.

Значну роль у формуванні чисельності населення району відіграють міграційні процеси. Міграційна ситуація в районі, як і загалом в країні, зумовлена реаліями сучасної соціально-економічної ситуації. Однією з вагомих причин цього є виїзд найактивнішої працездатної частини населення у пошуках роботи до регіонів із більш високим рівнем заробітної плати.


Позитивне сальдо міграції за 2009 рік склало 227 осіб, за 2010 рік - 394 особи.




^ 1.4. Рівень життя, зайнятість та доходи населення


Негативні тенденції щодо зменшення чисельності населення, погіршення його віково-статевої структури позначилися на формуванні демографічної основи трудових ресурсів та структурі зайнятості населення.

Зайнятість населення є однією з передумов, які впливають на соціальний рівень життя населення, і залежить, як від соціально-економічних процесів, так і від розвиненості ринку праці. Ринок праці відображає всі економічні процеси, які відбуваються в регіоні.

Стійкою є тенденція до скорочення чисельності працюючих за наймом на підприємствах, в установах та організаціях району.

За останні роки середньооблікова кількість штатних працівників на підприємствах району (без врахування малих підприємств та фізичних осіб) скоротилася з 12,0 тис. осіб у 2001 році до 7,3 тис. осіб у 2010 році.


Чисельність населення працездатного віку складає 58,3% від всього населення району.

  1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Розділ соціально- економічна характеристика iconСоціально-економічна характеристика міста
Перша письмова згадка про Стрий припадає на 1385 рік. У 1431 році Стрию надано Магдебурзьке право
Розділ соціально- економічна характеристика iconСоціально-економічна характеристика міста
Перша письмова згадка про Стрий припадає на 1385 рік. У 1431 році Стрию надано Магдебурзьке право
Розділ соціально- економічна характеристика iconСоціально – економічна характеристика
Район об'єднує 94 населені пункти, в тому числі 1 місто, 2 селища, та 91 село. Адміністративно його територія поділена на 40 сільських,...
Розділ соціально- економічна характеристика iconСоціально – економічна характеристика
Район об'єднує 94 населені пункти, в тому числі 1 місто, 2 селища, та 91 село. Адміністративно його територія поділена на 40 сільських,...
Розділ соціально- економічна характеристика iconРішення проблем поводження з тпв 14 Розділ ІV. Заходи щодо запровадження роздільного збирання твердих побутових відходів, в т ч. використаної тари І упаковки 16 Розділ V.
Розділ І. Загальна характеристика існуючого стану сфери поводження з твердими побутовими відходами в Київській області та аналіз...
Розділ соціально- економічна характеристика iconРішення проблем поводження з тпв 15 Розділ ІV. Заходи щодо запровадження роздільного збирання твердих побутових відходів, в т ч. використаної тари 16 І упаковки 16 Розділ V.
Розділ І. Загальна характеристика існуючого стану сфери поводження з твердими побутовими відходами в Київській області та аналіз...
Розділ соціально- економічна характеристика iconПрограма поводження з відходами в місті Вугледарі на 2011-2015 роки 2011 Розділ Загальна характеристика регіону та аналіз існуючого стану сфери поводження з
Розділ Загальна характеристика регіону та аналіз існуючого стану сфери поводження з відходами
Розділ соціально- економічна характеристика iconНаціональна тристороння соціально-економічна рада при Президентові України

Розділ соціально- економічна характеристика iconСоціально-економічна взаємодія спорту І політики в умовах трансформації суспільства

Розділ соціально- економічна характеристика iconСоціально-економічна взаємодія спорту і політики в умовах трансформації суспільства

Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи