Профілактика гельмінтозів icon

Профілактика гельмінтозів



НазваПрофілактика гельмінтозів
Дата конвертації25.06.2012
Розмір106.06 Kb.
ТипДокументи
джерело

Профілактика гельмінтозів


(рекомендації підготовлені фахівцями паразитологічного відділення Київської міської санітарно – епідеміологічної станції)


Гельмінти або глисти – це паразитичні черв’яки, що можуть вражати кишковик, печінку, жовчні протоки, легені, дихальні шляхи, інші органи та системи організму людини. Глисти викликають у людини захворювання (гельмінтози), які негативно впливають на стан її здоров’я.

Клінічні прояви захворювання залежать від виду паразита, його кількості, імунного стану організму людини. Глисти знижують працездатність, викликають слабкість, запаморочення, нудоту, блювоту, головний біль, роздратованість, біль в животі, часто спричинюють малокрів’я, алергічні прояви. Нерідко у хворих спостерігається порушення апетиту, розвиваються запальні процеси органів травлення, ускладнюється перебіг інших захворювань.

В однієї особи можуть одночасно паразитувати декілька видів глистів. Особливо тяжко переносять глистяні інвазії діти, внаслідок яких вони можуть відставати в фізичному та розумовому розвитку.

Найчастіше зустрічаються такі види гельмінтів, як гострики, аскариди, волосоголовці, бичачий, свинячий ціп’яки, широкий стьожак, трихінели, опісторхіси тощо.

Найпоширенішим гельмінтозом є ентеробіоз (викликається гостриками), зараження яким відбувається контактним шляхом від хворого або через предмети, якими той користувався. Такий шлях передачі обумовлює широке розповсюдження цього захворювання, особливо серед дітей молодшого віку, а також послідовне зараження всіх членів родини хворого.

Гострики – це невеликі, круглі, білого кольору глисти завдовжки до 1 см. Живуть в нижніх відділах тонкого та в товстому кишечнику, тривалість їх життя, за останніми даними, становить до 3-х місяців. Дорослі самки, наповнені дозрілими яйцями, виповзають з прямої кишки і відкладають їх в складках шкіри біля заднього проходу, викликаючи при цьому нестерпну сверблячку, яка особливо дошкуляє у вечірній та нічний час.

При розчісуванні яйця цих глистів забруднюють руки, попадають на предмети довкілля, харчові продукти, а з ними - до рота, що може призвести до самозараження.

Щоб попередити захворювання на ентеробіоз, слід дотримуватись правил особистої гігієни: ретельно мити руки з милом після відвідування туалету та перед вживанням їжі, утримувати нігті в чистоті та боротися зі шкідливою звичкою гризти нігті, перед та після сну приймати гігієнічний душ, обдавати кип’ятком дитячі горщики та мити іграшки водою з милом, проводити вологе прибирання приміщень тощо.

^ Аскаридами, волосоголовцями людина заражається при вживанні немитих фруктів, овочів, ягід (зелень, редиска, огірки, морква, полуниця), що забруднені яйцями цих гельмінтів.


Безпосередньо від людини до людини паразити не передаються. Виділені з випорожненнями хворої людини яйця цих круглих гельмінтів стають небезпечними після дозрівання при сприятливих умовах в ґрунті.

В ґрунт яйця потрапляють при удобренні людськими нечистотами, де можуть зберігати життєздатність протягом багатьох років. В наших широтах найчастіше зараження на аскаридоз, збудниками якого є аскариди, відбувається через полуницю.

При попаданні дозрілого яйця аскариди до шлунку людини з нього виходить личинка, яка проникає у кров’яне русло та разом з кров’ю заноситься в легені. В цей період (перші 10-14 днів після зараження) лабораторна діагностика аскаридозу неможлива, але можуть відмічатись алергічні прояви (кропивниця, сверблячка); при великій кількості личинок спостерігається бронхіт, пневмонія.

При повторному заковтуванні зі слиною личинка потрапляє до кишковику, де через 2,5-3 місяці стає статевозрілою. Доросла аскарида має веретеноподібне, видовжене тіло біло-жовтого кольору, завдовжки від 15 до 40 см. Тому, якщо зараження відбулося влітку, лабораторне обстеження стає доцільним лише через 3 місяці, коли аскарида починає виділяти яйця. Дорослі самки аскарид щодня виділяють до 240 тисяч яєць. Тривалість життя гельмінта становить близько одного року.

Гельмінт паразитує в тонкому кишковику. Хворий на аскаридоз відчуває погіршення апетиту, нудоту, блювоту, біль у животі, проноси з домішками слизу та крові або запори. Діти втрачають вагу, швидко втомлюються, скаржаться на поганий сон, запаморочення.

В окремих випадках міграція дорослих аскарид в організмі людини за межами кишечнику є причиною завороту кишок, кишкової непрохідності, закупорки жовчних протоків, протоків підшлункової залози з розвитком абсцесу, апендициту.

При проковтуванні людиною дозрілого в грунті яйця волосоголовця, личинка, яка з нього виходить, занурюється в слизову оболонку товстої кишки і там виростає в дорослого паразита, збудника трихоцефальозу. Дорослий волосоголовець - білого кольору, завдовжки до 5,5 см, складається з волосовидного головного кінця й товстої хвостової частини, є збудником трихоцефальозу. Тривалість життя паразита становить до 5 років, що забезпечує довге існування паразита. Самка волосоголовця щодня виділяє від 1 до 3,5 тисяч яєць.

Кріплення тонким головним кінцем до слизової оболонки супроводжується больовими симптомами в області живота. При трихоцефальозі відмічаються розлади шлунку, проноси з домішками слизу та крові, порушення апетиту, нудота, блювота, слабкість, втрата ваги, нездужання, головний біль, запаморочення, дратівливість.

Живиться волосоголовець поверхневим шаром слизової оболонки кишечнику та кров’ю. За добу один гельмінт споживає 0,005 мл крові людини, що призводить до великої кількості виразок слизової оболонки кишечнику, розвитку анемії.

Щоб не заразитися аскаридами та волосоголовцями, в приватних садибах слід користуватися тільки вбиральнями, не використовувати для удобрення незнешкоджені фекалії. Овочі, зелень, ягоди та фрукти перед вживанням в їжу в сирому вигляді слід ретельно помити проточною водою.

При вживанні дичини (кабан, борсук тощо), м’яса домашніх свиней та сала з проріззю, що не пройшли ветеринарно–санітарну експертизу, людина може заразитися на трихінельоз - небезпечним для здоров’я і життя гельмінтозом.

Збудниками трихінельозу є дуже дрібні (довжиною до 4,4 мм) круглі гельмінти – трихінели, які живуть в кишковику людини та тварини.

Зараження людини, тварини відбувається при вживанні м’яса тварини, що уражено личинками трихінел, які через 2-3 дні стають статевозрілими. Самиці відкладають личинки, які з течією крові розносяться в різні органи. Їх подальший розвиток відбувається тільки у м’язах, де личинки осідають на 6-й день, виростають до 0,1 мм, скручуються в спіраль. Через 35-40 днів навколо личинки трихінели, що потрапила у м’язи, з’являється капсула. В ній м’язові личинки можуть залишатись живими багато років.

В кишковику людини трихінели живуть до 56 днів. Одна самка паразита протягом життя відроджує до 1500 личинок.

Захворювання людини на трихінельоз характеризується гострим та тяжким перебігом: підвищенням температури тіла (до 400 С), лихоманкою, набряком повік та обличчя, розладами кишково-шлункового тракту, болями в міжреберних, литкових, язикових м’язах, внаслідок інтенсивного розмноження паразитів, що потрапили в організм, та осіданням личинок у м’язах.

В тяжких випадках захворювання на трихінельоз може закінчитися смертю людини внаслідок ураження серця, нервової системи. Для попередження ускладнень та смерті лікування хворого проводиться в умовах стаціонару.

Щоб не допустити зараження трихінельозом, не треба купувати м’ясні продукти на стихійних ринках, м’ясо домашніх свиней та дичину вживати тільки після проходження санітарно-ветеринарного контролю, дотримуватись правил приготування м’ясних страв.

Зараження людини свинячим, бичачим ціп’яками відбувається при куштуванні сирого м’ясного фаршу, при вживанні недостатньо термічно обробленого м’яса (шашлику), яке містить фінки (зародки) цих гельмінтів, з яких в кишечнику людини розвиваються дорослі особини. Зазначені гельмінти викликають у людини теніоз та теніаринхоз.

Це плоскі стьожкові гельмінти, які можуть сягати довжини до 3-6 метрів та викликати у людини серйозні порушення стану здоров’я. Ціп’яки можуть паразитувати у людини від кількох до 20 років. Розвиток цих паразитів відбувається зі зміною хазяїв: статевозрілі форми живуть в кишечнику людини, личинкова форма – в організмі свиней (свинячий) або великої рогатої худоби (бичачий).

Хворого турбують періодичні болі в животі, кишкові розлади, порушення апетиту, головний біль. Але найчастіше хворі скаржаться на свербіж в області заднього проходу і періодичне відходження члеників (фрагменти тіла гельмінта у вигляді утворень білого кольору, що нагадують лапшу, які можна побачити неозброєним оком). Ці ознаки повинні насторожити хворого та змусити його звернутись до лікаря.

Для попередження зараженнями ціп’яками не слід купувати м’ясо на стихійних ринках, куштувати сирий фарш, вживати м’ясні страви з кров’ю та недостатньо термічно оброблені м’ясні продукти.

Із вживанням в’яленої, копченої річної риби домашнього приготування або з її недостатньою термічною обробкою може бути пов’язане зараження людини такими гельмінтозами, як дифілоботріоз (збудник - широкий стьожак) та опісторхоз (збудник – печінковий сисун).

^ Широкий стьожак – це найбільший гельмінт людини, який може сягати 20 м завдовжки. Це і найбільш продуктивний паразит – щодня виділяє більше 1 мільйона яєць, які, потрапляючи до водойми, проходять стадії личинкового розвитку спочатку в прісноводних рачках, потім в організмі хижих річкових та озерних риб (окунь, щука, судак, налим). При вживанні зараженої та недостатньо термічно обробленої риби, малосольної ікри личинки попадають до кишкового-шлункового тракту людини, де відбувається їх розвиток до статевозрілих особин.

У людини широкий стьожак викликає слабкість, головокружіння, розлади шлунково-кишкового тракту, шкірні висипи, призводить до розвитку анемії (малокрів’я), схуднення. У хворого спостерігається періодичне відходження разом з випорожненнями фрагментів тіла гельмінта.

Опісторх – плоский гельмінт завдовжки 8-13 мм, який паразитує в протоках підшлункової залози, жовчних та печінкових протоках протягом десятиріч. Може викликати запальні процеси в печінці, 12-палій кишці та підшлунковій залозі, стимулювати розвиток цукрового діабету, раку печінки. Характеризується тяжким тривалим клінічним перебігом.

З організму людини, кішки, лисиці та інших рибоїдних тварин яйця опісторха з личинками потрапляють у воду, де відбувається їх розвиток, потім - до організму прісноводного молюска, потім - риб родини карпових (лящ, язь, карась тощо), у м’язах яких осідають личинки. Зараження людини на опісторхоз відбувається при порушенні правил приготування риби.

Захворювання на опісторхоз реєструється серед населення, що мешкає у басейні річок: Дніпро, Десна, Південний Буг, Ворскла, Сіверський Донець (Сумська, Полтавська, Чернігівська області).

Для попередження зараження на дифілоботріоз та опісторхоз необхідно, по-перше, охороняти водойми від забруднення стічними водами, де можуть бути яйця паразита, по-друге, дотримуватись правил приготування риби: смажити її в пластованому вигляді під кришкою протягом 15-20 хвилин, варити – 20 хвилин, при солінні витримувати рибу протягом 2 тижнів в 14% солі від ваги риби, в’ялити шматки риби до 25 см протягом 3 тижнів, перед цим витримати 3 дні в 15% солі від ваги продукту.

Якщо зараження відбулось, людина відчуває вище приведені симптоми (в окремих випадках, при зараженні ціп’яками, стьожаком широким, хворий відмічає відходження члеників разом з калом), слід звернутися до лікаря.

Діагноз гельмінтозу встановлюється на підставі скарг пацієнта, особливостей клінічних проявів, результатів лабораторних досліджень фекалій на наявність яєць та личинок гельмінтів, крові (спостерігається підвищений рівень еозинофілів, в деяких випадках – анемія).

Результати комп’ютерної діагностики, обстеження за методом Фолля на наявність гельмінтозів не є остаточним діагнозом та потребують підтвердження лабораторними методами дослідження.

При деяких видах гельмінтозів (трихінельоз, токсокароз, ехінококоз), коли паразит знаходиться в тканинах, а не в кишечнику людини, необхідно провести дослідження сироватки крові на наявність відповідних антитіл.

Кратність та показання до обстеження, методи дослідження на гельмінтози затверджені наказом МОЗ УРСР від 15.10.86 р. № 579 „Об усилении борьбы с гельминтозами в УССР”.

Дослідження проводяться клініко-діагностичними лабораторіями лікувально-профілактичних закладів за направленням дільничних лікарів, лікарів-інфекціоністів.

Всі гельмінтози, крім ентеробіозу, аскаридозу, трихоцефальозу, відносяться до рідкісних видів та потребують підтвердження в паразитологічному відділенні Київської міської санепідстанції (вул.Естонська, 3, тел. 400-80-17).

При підтвердженні діагнозу лікування призначається лише лікарем лікувально – профілактичного закладу. Вибір препарату, його дозування, схема прийому залежить від виду збудника, перебігу хвороби, віку та стану хворого.

Після лікування обов’язково слід пройти контрольні лабораторні обстеження.

Найкращий спосіб вберегтися від зараження гельмінтами та зберегти здоров’я – це виконання рекомендацій щодо особистої гігієни, дотримання правил обробки овочів та фруктів, приготування страв з риби, м’яса.

Також надаємо роз’яснення окремих цікавих фактів щодо гельмінтозів, які найчастіше вводять в оману дітей та їх батьків.

^ На глисти хворіють лише діти.

В дійсності на гельмінтози хворіють як діти, так і дорослі. Якщо діти ще недосконало володіють навичками особистої гігієни, то дорослі найчастіше свідомо порушують «золоті правила» особистої гігієни та страждають від захворювань через звички, особливості харчування, образ життя. Наприклад, до захворювання на гельмінтози може призвести вживання сирої риби або м’яса.

Також слід врахувати, що в усіх регіонах світу існують природні вогнища гельмінтозів, зараження якими відбувається тільки під час перебування в даній місцевості. Наприклад, в Африці та Азії є такі паразитози (шистосомози, філяріатози), з якими не зустрінешся в Європі.

^ Якщо дитина скрипить зубами уві сні – у неї глисти.

Дійсно, за народними прикметами, скрип зубами уві сні є ознакою глистяної інвазії. В сучасному житті ніякого зв’язку не має: у більшості дітей, які скриплять зубами уві сні, гельмінти не виявляються, в той же час, більшість дітей хворих на гельмінтози зубками не скриплять.

^ Гарний апетит у худорлявої людини – ознака зараження гельмінтами.

Справа в тому, що при повноцінному харчуванні окремі гельмінти себе проявляють слабко або не проявляють зовсім. А на фоні дефіциту білків, вітамінів у разі паразитування гельмінтів в організмі людини можлива поява анемії та інших розладів здоров’я.

^ Морська риба є абсолютно безпечною, зараження можливе через вживання річної риби.

Як річна риба (лящ, язь, карась, окунь, щука, судак, налим тощо), так і морська риба (тріска, морській окунь, оселедцеві, мерлуза, макрель, камбала, хек, мойва, нототенія, ставрида тощо) може бути уражена паразитами. Вживання в їжу сирої морської риби може призвести до зараження людини на анізакідоз.

Існують дієві народні засоби проти гельмінтів.

На жаль, часник, який має протибактеріальну та противірусну дію не в змозі знищити гельмінти. Іноді його вживання у великій кількості, з метою визволення від гельмінтів, може призвести до гастриту, використання в якості засобу від анального свербежу – до проктиту (запалення прямої кишки). Щоденне вживання з цією ж метою алкогольних напоїв (водка з перцем, водка з медом тощо, що виготовлені за народними рецептами), ні до чого іншого, крім звикання до алкоголю, не призводить.

^ Від гельмінтів можна врятуватись за допомогою клізм.

Для гельмінтів, що паразитують в кишечнику людини, клізма не наносить ніякої шкоди. Змити їх механічно неможливо, оскільки різні гельмінти мають різні засоби кріплення (присоски, крюччя тощо), а окремі паразити занурюються в його слизову оболонку, розміщаються в різних відділах кишковика.

Від паразитів необхідно позбавитись як можна швидше.

В окремих випадках, наприклад, у разі вагітності, при зараженні гельмінтами, які не загрожують життю жінки та майбутньої дитини, слід зачекати та пролікувати жінку вже після пологів.

Чи можна дитині грати в пісочниках?

Існують окремі види гельмінтів (аскариди, волосоголовці, токсокари), яйця яких повинні дозріти в грунті та лише після цього стають небезпечними. Тому, після прогулянки на дитячих майданчиках, контакту з грунтом, піском, тваринами необхідно слідкувати, щоб дитина ретельно вимила руки з милом.


Завідувачка паразитологічним відділенням Хархун Т.О.


Лікар-паразитолог Куликівська С.В.







Схожі:

Профілактика гельмінтозів iconПрофілактика гельмінтозів
Гельмінти або глисти – це паразитичні черв’яки, що можуть вражати кишковик, печінку, жовчні протоки, легені, дихальні шляхи, інші...
Профілактика гельмінтозів iconНавчально-методичний посібник Модуль «Технологія проведення профілактичного тренінгу в умовах шкільного середовища. Профілактика алкогольних та наркотичних проблем.»
Профілактика алкогольних та наркотичних проблем. Навчально-методичний посібник. / Вієвський А. М., Лепеха К. І., Балакірєва О. М.,...
Профілактика гельмінтозів iconПро запровадження наступного етапу науково-педагогічного експерименту „Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх в умовах загальноосвітньої школи соціальної реабілітації
Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх в умовах загальноосвітнього навчального закладу соціальної реабілітації” та надати...
Профілактика гельмінтозів iconПро запровадження наступного етапу науково-педагогічного експерименту „Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх в умовах загальноосвітньої школи соціальної реабілітації
Профілактика девіантної поведінки неповнолітніх в умовах загальноосвітнього навчального закладу соціальної реабілітації” та надати...
Профілактика гельмінтозів iconНа веб-сторінку
У 2011 році відмічається зниження загальної захворюваності на паразитози на 5,7%: за рахунок гельмінтозів на 4,0%, протозоозів —...
Профілактика гельмінтозів iconПрофілактика малярії
Засоби попередження – застосування протималярійних препаратів та захист від укусів комарів !
Профілактика гельмінтозів icon«Профілактика скоєння правопорушень та злочинів серед неповнолітніх», в ході якої було охоплено 150 учнів

Профілактика гельмінтозів iconВсеукраїнський семінар-нарада на тему: Діагностика, профілактика І заходи боротьби з лейкозом врх в сучасних умовах господарювання
...
Профілактика гельмінтозів iconRound 10 – hiv коротке резюме заявки
Чинну національну стратегію по віл: профілактика, лікування, догляд та підтримка
Профілактика гельмінтозів iconДу „інститут ендокринології та обміну речовин
Профілактика йодозалежних захворювань в україні, розробка І впровадження нових засобів запобігання цій патології
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи