Вступне слово icon

Вступне слово



НазваВступне слово
Сторінка21/38
Дата конвертації03.08.2012
Розмір7.63 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   38
1. /Допов_дь.docВступне слово

В порівнянні з 2007 роком загальна кількість надзвичайних ситуацій зменшилась на 7,2 %, при цьому кількість надзвичайних ситуацій техногенного характеру збільшилася в 3 рази, а кількість надзвичайних ситуацій природного характеру зменшилася на 53,8 %.


Вкрай складною була ситуація на системах життєзабезпечення; 35 % теплових мереж перебувають у ветхому та аварійному стані, із загальної кількості установлених котлів (енергоустановок) 38% експлуатуються понад 20 років, майже 37,5 % комунальних мереж каналізації відносяться до аварійних, близько 31,1 % комунальних мереж водопроводів знаходяться в передаварійному стані.

Найбільших збитків економіці області завдали надзвичайні ситуації, пов’язані з аваріями на каналізаційних колекторах в м. Чернігові.

Природні небезпеки представлені небезпечними процесами і явищами геологічного, гідрометеорологічного характеру, загрозами пожеж у природних екосистемах та загрозами медико-біологічного характеру.

У 2008 році продовжувалась активізація екзогенних геологічних процесів, що призвело до виникнення надзвичайних ситуацій. Найбільшу небезпеку для об’єктів економіки та життєдіяльності людей становили зсуви. На території області зсуви мають розвиток на крутих берегах і крутих схилах долин річок Десна, Дніпро, Удай, їх притоках, а також в ярах і балках.

Адміністративно ці території відносяться до Бахмацького, Коропського, Новгород-Сіверського, Прилуцького, Ріпкинського, Срібнянського, Талалаївського Чернігівського районів, мм. Прилуки та Чернігова. Близько 37 населеним пунктам області в цих районах загрожують зсувні процеси. Загальна площа таких земель складає 21 км2.

У 2008 році було зареєстрована 1 надзвичайна ситуація регіонального рівня геологічного характеру.

В селищі Батурин Бахмацького району 21 січня виникла надзвичайна ситуація, пов’язана із активізацією зсувних процесів, внаслідок чого створилася реальна загроза руйнування історичних пам’яток архітектури: палацу К. Розумовського, „Воскресенської церкви”, „Воскресенської школи”, пам’ятному хресту жертвам Батуринської трагедії 1708 року, будинку культури, школи-інтернату. На окремих ділянках відстань від зазначених об’єктів до зсувів становить від 2 м до 20 м, в загрозливому стані знаходяться фундаменти гетьманського палацу та пам’ятний хрест жертвам Батуринської трагедії 1708 року. За попередніми розрахунками матеріальні збитки складають 8,0 млн. гривень, для проведення протизсувних заходів потрібні кошти в сумі понад 15 млн. гривень.

Постійного і сезонного підтоплення природного та техногенного походження зазнають 46 сільських населених пунктів, 1391 садиба, загальною площею підтоплення близько 1296 га, з них сезонного або постійного природного підтоплення зазнають 486 садиб на території 15 сільських населених пунктів з загальною площею підтоплення 539,44 га, техногенного підтоплення - 905 садиб на території 31 сільського населеного пункту з загальною площею підтоплення 756,57 га.

Наслідками підтоплення земель є підвищення рівня ґрунтових вод, заболочення земель, що погіршує умови землеробства і будівництва. В останні роки значна частина заплавних низинних територій річки Десна забудована міськими і сільськими поселеннями, дачними будівлями, інженерними спорудами і комунікаціями, що належать до зон можливого затоплення. На забудованих та освоюваних територіях не здійснюються заходи щодо запобігання розвитку процесів підтоплення. Інженерних споруд та захисних дамб для ефективного запобігання затоплення територій внаслідок повеней на річці Десна в області майже немає.

Згідно з довгостроковим прогнозом циклічності природної водності очікується подальше підвищення рівня ґрунтових вод, що триватиме до 2035 року. Це ще більше погіршить ситуацію в області, особливо на територіях з техногенним підтопленням, що має невідворотний постійний характер.

Річка Десна характеризується, як одна з небагатьох річок України, яка має найменшу стійкість і відповідно найбільшу інтенсивність переформування русла по типу вільного меандрування.

Найбільш водонебезпечна ситуація на р. Десна простежується на наступних ділянках:

• біля с. Максаки Менського району друга меандра р. Десни досить близько підходить до південно-західної околиці с. Максим. Розмив берега на даній ділянці не відзначається високою динамікою, але направленість деформаційних процесів берегового уступу створюють реальну загрозу руйнування біля 10 житлових будинків та господарських об’єктів.

• на території смт Макошине Менського району, розташованого на правому березі р. Десна між двома меандрами, що досить активно розвиваються. Русло Десни, розвиваючи меандру своїм верхів’ям, примикає до західної околиці селища, де ще в післявоєнні роки розміщено дитячий санаторій (нині не працює). Відстань від будівель санаторію до бровки берега становить біля 100 м. Руйнування берега відбувається за рахунок руслових деформацій і площинної ерозії. За рахунок площинного змиву нижче берегоукріплення на береговому уступі утворились три яри.

Друга меандра, що активно розвивається за Макошинським затоном, знаходиться в 750 м від північно-східної околиці селища і просувається в напрямку лощини, що змикається з староріччям р. Десни (Макошинським затоном).

• біля південно-східної околиці с. Мале Устя Сосницького району внаслідок процесу вільного мандрування р. Десни утворилась меандра, яка відповідно до закономірностей руслових процесів, розвивається поступово. В результаті цих природних процесів річка переміщується в напрямку села, руйнуючи правий берег на ділянці довжиною близько 1,5 км, що створює загрозу руйнування будівель та присадибних ділянок розміщених на березі річки. До межі присадибних земельних ділянок жителів с. Мале Устя залишилось 5 м. Відстань до найближчих житлових та господарських будівель складає 35–150 м.

• біля с. Змітнів Сосницького району процес вільного мандрування річки Десни та утворення меандри створює небезпечну ситуацію для цього населеного пункту та (особливо для південно-східної околиці села). Довжина найбільш небезпечної ділянки, на якій склалася потенціальна загроза населеному пункту берега, складає 0,53 км. Тут берегова лінія р. Десни частково руйнує територію присадибних ділянок і проходить на відстані 10 - 30 метрів від будівель села. Відстань від бровки берега до лікарні складає 44 метри. За рахунок площинного змиву на береговому уступі утворились два яри, один з яких досить динамічно розвивається. На ділянці поблизу с. Змітнів за рахунок деформації правого берега річка за 50 років перемістилася в бік цього села на 70-100 м та наблизилась до житлових будинків та господарських об’єктів мешканців села на відстань 20-25 м.

На території області водонебезпечна ситуація на лівому березі річки Дніпро склалася біля смт Любеч Ріпкинського району (довжина ділянки – 2,0 км) на віддалі 1,6 км від смт Любеч, за 1081 км від гирла річки. Поблизу смт Любеч Дніпро різко міняє напрямок течії з півночі на захід, утворюючи в цьому районі чітко виражену меандру, яка, розвиваючись, просувається в бік території України. За останні 52 роки русло р. Дніпро перемістилось в бік території України на 150 м. Створилася реальна загроза природного спрямлення (прориву) річки Дніпро через систему заплавних озер, що в свою чергу може призвести до ускладнення територіальної ситуації з Республікою Білорусь, кордон з якою в даний час проходить по фарватеру річки Дніпро.

Техногенно-екологічна небезпека в області пов’язана з із наявністю об’єктів, що використовують хімічні речовини, забрудненням довкілля та утворенням відходів. Факторами, що могли призвести до виникнення аварій або призвести до погіршення загального стану техногенної безпеки області, залишається наявність на її території 697 потенційно небезпечних об’єктів, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин. Площа зон можливого ураження від надзвичайних ситуацій техногенного походження становить 7,4 тис.км2 (23,2 % від загальної площі області).

В 2008 році на території області функціонувало 29 хімічно небезпечних об’єктів (ХНО), де зберігаються та використовуються 536,35 тонн хімічних речовин, з них аміаку – 274,6 тонни, хлору – 6,75 тонн, інші – 255,0 тонн. Ці підприємства розподілені по ступенях хімічної небезпеки наступним чином: до ІІ ступені ХНО належить 3 об'єкти, до ІІІ – 16, до ІУ - 10. Найбільше хімічно небезпечних об’єктів зосереджено у м. Чернігові (10). Практично на всіх аміачно-холодильних установках області експлуатується обладнання, яке відпрацювало встановлений термін роботи і потребує капітального ремонту або заміни. Рівень ризику виникнення на них аварійних ситуацій, пов’язаних з викидом аміаку, залишається дуже високим.

З метою та на виконання вимог Постанови КМУ від 20.06.1995р. № 440 “Про затвердження Порядку одержання дозволу на виробництво, зберігання і транспортування, використання, захоронення та утилізацію отруйних речовин, продуктів біотехнології та інших біологічних агентів” Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області протягом 2008 року видано 53 дозволи.

Протягом 2008 року класифікованих надзвичайних ситуацій на об'єктах хімічної небезпеки не виникало.

Разом з тим, на території області зареєстровано 34 випадки виявлення ртуті загальною вагою близько 5 кг 694 грами, з них 30 випадків сталися в м. Чернігові. В усіх випадках, де був розлив ртуті, проведено демеркуризацію, виявлену ртуть відправлено на утилізацію на приватне підприємство „Дон-Бас".

Протягом року було зареєстровано 2 надзвичайні події з отруйними речовинами, а саме:

- 05 листопада на полі ТОВ „Агрікор" на відстані 2,5 км від с. Червоні Партизани Носівського району під час перекачки газоподібного аміаку з цистерни аміаковозу ємністю 20 тонн на шасі автомобіля МАЗв причіпну бочку до трактора Т-150 ємністю 6 тонн для подальшої заправки агрегату по внесеннюаміаку в ґрунт в результаті порушення технології перекачування спрацював запобіжний клапан і стався виток близько 120 кг аміаку. Потерпілих не було.

- 07 грудня в м. Чернігові по вул. Любецькій, 76 на ВАТ "Чернігівській молокозавод" внаслідок розгерметизації сальникового ущільнювача запірного вентилю аміакопроводу діаметром 100 мм між резервним компресором високого тиску та масловідділювачем стався викид 25 кг газоподібного аміаку в приміщенні амміачно-компресорної холодильної установки. Внаслідок аварії постраждали два працівника підприємства.

Державною екологічною інспекцією в Чернігівській області нараховано збитки за забруднення атмосферного повітря в сумі 1982,0 грн., з них відшкодовано 1791,0 грн.

По території області проходить 440,1 км нафто- та продуктопроводів, які на своїй протяжності мають 48 переходів, у тому числі через водні перешкоди – 7, автомобільні дороги (1-4 категорії) – 34, залізниці – 7.

Головною проблемою трубопровідного транспорту, що суттєво впливає на стан техногенної безпеки, є наявність значної кількості основних засобів виробництва із понаднормативними строками експлуатації; з терміном понад 30 років працює 248,5 км нафтопроводів.

Підвищену екологічну безпеку становлять трубопроводи, резервуарні парки нафтопродуктів, зливно-наливні естакади, газонаповнювальні компресорні станції, тощо.

Незадовільний стан трубопроводів призводить до їх розгерметизації і супроводжується розливом і потраплянням нафтопродуктів у ґрунт, забрудненням поверхневих та ґрунтових вод.

Основними причинами такого стану залишаються неякісне виконання будівельно-монтажних робіт, низька якість труб, порушення ізоляційних покриттів та відсутність належного активного захисту від електрохімічної корозії. Все це вимагає більш ретельного нагляду за технічним станом цих об’єктів, проведенням їх поточного та капітального ремонтів, підвищення відповідальності суб’єктів господарської діяльності за утриманням системи газопостачання, нафто- та продуктопроводів у належному технічному стані, а також перегляду нормативної бази з їх будівництва та експлуатації.

Безпечній експлуатації газо-, нафто- та продуктопроводів зашкоджує порушення охоронних зон, в яких ведеться будівництво житла, дачних масивів та інших об’єктів, а також розукомплектування та розкрадення вузлів, деталей на об’єктах газо-, нафто- та продуктопроводів.

Більшість діючих об’єктів потребують реконструкції і модернізації, оснащення їх сучасним ефективним обладнанням.

Протягом 2008 року надзвичайних ситуацій на нафто-, газо- і продуктопроводах не зареєстровано.

Разом з тим, внаслідок поривів на газо- і продуктопроводах сталося 4 резонансні події:

- 1 лютого в м. Мена під час проведення ремонтних робіт водогону на території комбікормового заводу по вул. Леніна, 134 було пошкоджено газопровід середнього тиску.

- 2 лютого в м. Прилуки на території підприємства ТОВ „Прилуцький нафтоналив” внаслідок порушення технологічного процесу стався виток 9,6 м3 сирої нафти, що призвело до забруднення ґрунту на загальній площі 350 м2.

- 22 квітня біля с. Світличне Варвинського району на дев'ятому кілометрі нафтопроводу Гнідинці – Прилуки внаслідок несанкціонованої врізки стався виток товарної нафти загальним об'ємом 0,5 м3 в межах охоронної зони на площі 10 м2. Проведена рекультивація забрудненої території.

- 2 липня біля с. Боршна Прилуцького району стався виток газу з новопробуреної свердловини.

Загальна протяжність водопровідних мереж області складає 3558,0 км з яких ветхі та аварійні – 712,3 км, або 20 %. Водопровідні мережі комунальної власності - 1684,2 км, з яких ветхі та аварійні – 524,3 км або -31,1 %, цей відсоток з кожним роком збільшується. Внаслідок зношеності трубопроводів на мережах виникають пориви, що приводить до втрат питної води та до її забруднення.

Досить напружена ситуація зі станом водопровідних мереж у містах Мена (зношеність складає – 100 %), Остер (86,8 %), селищах міського типу Козелець (81,5 %) та Короп (75,3 %).

І, як наслідок, нераціональні витрати та втрати питної води у зовнішніх мережах у середньому по області складають 22,8%, а в окремих містах вони перевищують цей показник так у містах Чернігів втрати склали – 25,2 %, Борзна – 33,0 %, Остер – 31,5 %, Новгород-Сіверський - 24,9 %, Щорс – 32,0 %, смт Козелець – 34,5 %. Нераціональні витрати та втрати питної води мають тенденцію до зростання.

Показники якості питної води мереж централізованого водопостачання залишаються стабільними. Якість питної води децентралізованого водопостачання незадовільна, 29,5 % відхилень від санітарних нормативів за бактеріологічними показниками та 43,7 % відхилень за санітарно-хімічними показниками, вміст нітратів в 20 – 24 разів перевищує граничнодопустимі концентрації.

На сьогоднішній день основною проблемою області з водопостачання є підвищений вміст заліза загального і марганцю у воді свердловин Бучацького горизонту та вторинне забруднення питної води в розподільчій водопровідній мережі (органолептичні показники).

Для централізованого водопостачання використовуються підземні водоносні горизонти в харківському, бучацькому, верхньо- і нижньокрейдяному (сеноман) водоносних горизонтах. В більшості населених пунктах в харківському та бучацькому водоносних горизонтах вода відповідає вимогам Держстандарту за винятком заліза. Вміст заліза інколи доходить до 1,5 - 2,0 мг/дмЗ. В крейдяному водоносному горизонті вода відповідає вимогам Держстандарту, але в окремих населених пунктах в цій воді вміст фтору перевищує норму. Найбільш напружений стан з якістю питної води зберігається у містах Прилуки вміст фтору доходить до 2,8 мг/дмЗ, Ніжин - до 3,5 мг/дмЗ, Мена - до 2,2 мг/дмЗ.

Децентралізоване водопостачання найбільш розповсюджене в сільських населених пунктах за рахунок використання четвертинного водоносного горизонту. Забір води, в основному, проводиться шахтними колодязями, рідше - трубчатими. Нажаль зазначений водоносний горизонт є найбільш вразливим до забруднення. На території Ріпкинського, Семенівського, Корюківського, Козелецького, Ічнянського, Н.-Сіверського, Чернігівського районів у цьому горизонті виявлено нітрати, вміст яких перевищує норми Держстандарту для питної води.

У 1220 сільських населених пунктах централізоване водопостачання відсутнє. Низький відсоток охоплення населення централізованим водопостачанням в районах: Ніжинському - 11,8 %, Талалаївському - 17,3 %, Коропському - 19,8 %, в Городнянському районі централізоване водопостачання в селах відсутнє.

Для вирішення вказаних проблем необхідно використовувати альтернативні види водопостачання (облаштування бюветів, використання фасованої води та запровадження індивідуальних побутових водоочищувачів), оздоровлення зовнішнього природного середовища.

Централізованими системами водовідведення забезпечено всі (15) міст, 14 селищ міського типу, або 46,7 %, та 13 сільських населених пункти, або 0,9 % їх загальної кількості.

Загальна довжина мереж водовідведення складає 911,3 км, з них 281,8 км (30,9 %) замортизовані та знаходяться в аварійному та передаварійному стані.

Каналізаційні мережі комунальної власності склали 710,2 км, з них 266,1 км (37,5 %) знаходяться в аварійному та передаварійному стані.

Критична зношеність каналізаційних мереж в містах Остер – 86,5 %, Ніжині – 61,6%, селищах міського типу Козелець – 48,8 % та Сосниця – 50,6 %.

Головна особливість комунального господарства області – значний знос основного обладнання, наявність повністю амортизованих артсвердловин, водопровідних та каналізаційних мереж, інженерних споруд та технологічного обладнання, які фактично не поновлюється. Однак, незважаючи на значні труднощі, житлово-комунальне господарство продовжує забезпечувати першочергові потреби населення.

Протягом 2008 року виникло 3 надзвичайні ситуації на системах життєзабезпечення, а саме:

• 24 січня в м. Ніжині по вул. Об’їзджій зареєстрована надзвичайна ситуація, пов’язана з руйнуванням каналізаційного колектору діаметром 300 мм і витоком каналізаційних стоків в кількості 500 куб. м в підвали 7 багатоповерхових житлових будинків та лотки розподільчих шахт теплових мереж. На місці руйнування колектору утворився провал діаметром 1,5 м та глибиною 1 м. Було порушено нормальні умови життєдіяльності близько 5,4 тис. мешканцям м. Ніжина. Збитки склали 50,0 тис. гривень.

• 11-17 березня в м. Чернігові по вул. Толстого внаслідок газової корозії сталося руйнування верхньої частини каналізаційного колектору діаметром 800 мм При обстеженні місця аварії було встановлено, що каналізаційний трубопровід на ділянці довжиною 150 метрів повністю зруйнований; товщина верхньої частини трубопроводу зменшилась з 10 см до 1-2 см, утворилися повздовжні та поперечні тріщини, існують ділянки довжиною 0,3-2 метри, на яких верхня частина трубопроводу повністю відсутня.

Аварійними службами КП „Чернігівводоканал“ вжито заходів до локалізації аварії; перекачування стічних вод майже 50 тис.м3/добу від головної каналізаційної насосної станції на очисні споруди забезпечувалось за рахунок двох інших напірних трубопроводів: залізобетонного діаметром 700 мм та сталевого діаметром 600 мм, які знаходились в передаварійному стані. Збільшення навантаження на дані трубопроводи спричинило руйнування 17 березня цього року напірного залізобетонного трубопроводу діаметром 700 мм.

Для зменшення надходжень каналізаційних стоків на передаварійні трубопроводи зменшено тиск води у водопровідній мережі міста, внаслідок чого було порушено нормальні умови життєдіяльності понад 22,0 тис. мешканцям м. Чернігова.

Збитки склали 3,0 млн. гривень.

• 22 травня в м. Чернігові внаслідок інтенсивної газової корозії та активізації небезпечних геологічних процесів в результаті значних опадів на напірному каналізаційному трубопроводі сталася аварія з руйнуванням двох ниток на ділянці від перехрестя Київського шосе з вул. Лісковицькою до приєднання з каналізаційним колектором по вул. Ушинського:

- залізобетонної труби діаметром 700 мм довжиною 4079 м;

- сталевих і залізобетонних труб діаметром 600 мм довжиною 4100 м.

Обстеженням встановлено, що трубопровід знаходиться в аварійному стані, утворилися повздовжні і поперечні тріщини, існують ділянки довжиною від 0,3 до 2 м, верхня частина яких повністю відсутня.

З метою локалізації аварії і недопущення попадання стоків в р. Десна було зменшено подачу води населенню, внаслідок чого порушено нормальні умови життєдіяльності понад 100,0 тис. мешканцям м. Чернігова. Збитки склали 14 млн. 700 тис. гривень.

До транскордонних небезпек області відносяться можливі аварії з викидом 10 % активності наявного радіоактивного палива на Курській, Смоленській АЕС (Росія), Ігналінській АЕС (Литва); з викидом до 50 % активності – крім вищезгаданих, на Калінінській, Нововороніжській АЕС (Росія) і на АЕС, що розташовані в Болгарії, Угорщині та Чехії і Словакії.

Крім аварій на АЕС, до транскордонних небезпек відносяться аварії і катастрофи на підприємствах хімічної промисловості, які розміщені в прикордонних районах. Поблизу населеного пункту Речиця на Дніпрі в районі нафтогазовидобування знаходиться Білоруський газопереробний завод, а в самому місті – гідролізно-дріжджовий завод. У м. Мозар (р. Прип’ять) знаходиться нафтопереробний завод, в м. Калінковичі – завод побутової хімії.

Певну небезпеку для області можуть становити підприємства хімічного виробництва в Росії, які розташовані на річках, русла яких проходять і по території області. До них відносяться: завод по виробництву фосфорних добрив біля м. Брянськ на р. Десні; один із найбільших у Європі комбінат миючих засобів в м. Шебекіно; Курський комбінат синтетичного волокна і Курський завод гумотехнічних виробів (на р. Сейм).

В області практично вирішена проблема поводження з промисловими відходами І-ІІІ класів небезпеки, яких щорічно утворюється біля 10 тис. тонн. Вжиття організаційних та адміністративних заходів дало змогу виключити їх розміщення в навколишньому природному середовищі – частина утилізується на існуючих установках, інші – передаються для знешкодження на відповідних потужностях за межі області.

Залишається напруженою ситуація із розміщенням золи, що утворюється при спалюванні вугілля на КЕП “Чернігівська ТЕЦ”, де накопичено понад 2,44 млн. тонн золи, вільних площ для подальшого розміщення золи немає.

Загрозу забруднення природних об’єктів, в першу чергу підземних водоносних горизонтів та поверхневих водойм, небезпечними речовинами несуть понад 900 тонн накопичених непридатних і заборонених до використання хімічних засобів захисту рослин. Зниження рівня екологічної небезпеки територій де вони зберігаються можливе лише після проведення повного знешкодження отрутохімікатів.

Через відсутність коштів не реалізується проект утилізації рідких токсичних промислових відходів на ставках-накопичувачах, що розташовані на полігоні твердих побутових відходів біля с. Масани Чернігівського району. У ставках-накопичувачах розміщено біля 130 тис. м3 токсичних відходів, які негативно впливають на всі компоненти навколишнього природного середовища: спостерігається розширення ореолу забруднення ґрунтових вод, забруднення атмосферного повітря продуктами випаровування, забруднення ґрунтів прилеглих територій важкими металами.

Полігон ТПВ в м. Чернігові функціонує з 1961 року. Спосіб складування сміття - висотний. Полігон відноситься до категорії високонавантажуваних. Схемою санітарної очистки міста, експлуатація полігону передбачена до 1997 року, але у зв'язку з відсутністю альтернативних варіантів, його експлуатація продовжується. Розглядається можливість створення сміттєпереробного заводу де б здійснювалася утилізація не тільки відходів міста, а і тих, що вже нагромаджені на полігоні. На даний час площа під розміщення відходів на полігоні практично вичерпана. Вимоги санітарних правил щодо ізоляції шару сміття ґрунтом, виконуються недостатньо. Біля об’єкту розташована мережа спостережних свердловин, за допомогою яких ведеться контроль за якісним станом ґрунтових вод. Вміст забруднюючих речовин в пробах води з спостережних свердловин значно перевищують нормативні показники для питного водопостачання.

Характеристика найбільших забруднювачів в сфері поводження з відходами представлена в таблиці 9.1.


Табл. 9.1 Найбільші забруднювачі в сфері поводження з відходами




Назва підприємства

Показники станом на 01.01.2009р.

1

КЕП "Чернігівська ТЕЦ" ТОВ фірми "ТехНова". Об’єкт комунальної власності передано в оренду приватній фірмі

Накопичено відходів (зола) - 2393,6 тис. тонн

2

Ставки-накопичувачі промислових токсичних відходів м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

Накопичено небезпечних відходів - 130 тис. тонн

3

Полігон ТПВ м. Чернігова. Власник об’єкту Чернігівська міська рада

Накопичено відходів – 4735,0 тис. тонн


Загальні обсяги викидів забруднюючих речовин за останні чотири роки від стаціонарних та пересувних джерел забруднення по Чернігівській області поступово збільшуються, викиди діоксиду вуглецю складають біля 1,5 млн. екв.тонн щорічно. Це обумовлено використанням застарілого обладнання, недостатньою забезпеченістю очисним обладнанням для уловлювання та утилізації забруднюючих речовин, нарощуванням обсягів виробництва, застосуванням нових методик обрахування валових обсягів викидів. Все це ускладнюється виникненням значної кількості малих підприємств різних форм господарювання, низьким рівнем вимогливості керівників до екологічної безпеки виробництва та фахової компетенції працівників.

З кожним роком збільшуються обсяги викидів забруднюючих речовин пересувними джерелами викидів, кількість яких щорічно зростає в геометричний прогресії.

Найбільшими забруднювачами атмосферного повітря в області залишаються КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», підприємства нафтогазопереробної промисловості та магістральних газопроводів, на які припадає 45 % викидів від загального об’єму викидів від стаціонарних джерел області.

Основним забруднювачем області залишається КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова» викиди в атмосферне повітря якої складають біля 30 % від стаціонарних джерел викидів області та біля 90 % від викидів по місту Чернігову. Незважаючи на вжиття заходів по реконструкції та ремонтах обладнання, які щорічно проводяться на КЕП «Чернігівська ТЕЦ», обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря становлять вагомий вклад в загальному обсязі викидів області. Цьому в першу чергу сприяє збільшення обсягів використання твердого палива.

В 2008 році підприємством в атмосферне повітря викинуто 15,47 тис. тонн забруднюючих речовин, що на 4,058 тис. тонн (35 %) більше минулорічного показника. Збільшення обсягів викидів відбулось за рахунок збільшення на 10% вироблення електроенергії, при цьому на 35 % більше використовувалось твердого палива в порівнянні з минулим роком та зменшилось на 12% використання природного газу. З цього видно, що основним негативним чинником залишається вид використовуємого палива.

З метою реалізації державної політики в сфері охорони атмосферного повітря, спрямованої на зменшення забруднення атмосферного повітря, протягом останніх десяти років зусилля Держуправління були направлені на переведення теплогенеруючих установок з твердого палива на природний газ. Сьогодні, для подолання газової залежності, пропонується переведення їх на альтернативні види палива – вугілля, мазут, торфобрикети тощо. Незважаючи на безсумнівну необхідність пошуку та запровадження інших джерел теплової енергії, слід враховувати, що газ залишається найбільш екологічно чистим видом палива і використання інших існуючих видів призведе до значного збільшення номенклатури та обсягів викидів забруднюючих речовин. Для досягнення діючих нормативів викидів необхідно буде встановлювати нові типи обладнання або розробляти заходи по зменшенню викидів, що неможливо вирішити в короткі терміни. За попередніми розрахунками при використанні в якості палива вугілля, обсяги викидів забруднюючих речовин зростуть у 26 разів в порівнянні з використанням природного газу, при використанні мазуту – в 10 разів, торфу – у 8 разів. Тому при прийнятті рішень щодо переведення обладнання на альтернативні види палива необхідно врахувавати екологічну складову цього питання.

Протягом 2008 року Держуправлінням видано 384 дозволи на викиди в атмосферне повітря від джерел забруднення в яких встановлюються вимоги щодо регулювання викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до затверджених нормативів граничнодопустимих викидів, в разі перевищення нормативів встановлюються терміни їх досягнення. Контроль за умовами наданих дозволів, дотриманням регламентів прийнятих технологічних процесів та не перевищення встановлених граничнодопустимих обсягів викидів забруднюючих речовин є основою забезпечення охорони атмосферного повітря.

З метою скорочення викидів парникових газів, в рамках інвестиційного проекту «Зниження викидів СО2 за рахунок економії палива у системі теплоенергетики Чернігівської області», В 2008 році розпочато реконструкцію 3 котелень, роботи планується завершити в 2009 році. Проект «Утилізація газу метану на полігоні ТПВ в м.Чернігові», який також направлений на скорочення викидів парникових газів дасть змогу зменшити екв. тонн СО2 на 79,140 тис. тонн. В 2007-2008 роках на полігоні ТПВ проведено лише дослідження та підготовлено рекомендації щодо можливості добування метану. За відсутності ефективного інвестора проект не впроваджується.

Першочерговою проблемою області залишається стан очистки стічних вод на діючих очисних спорудах, з яких 36 працюють в режимі штучної біологічної очистки з подальшим скидом очищених стічних вод у водойми області. Аналіз статистичних спостережень свідчить, що майже 75% всього обсягу стічних вод, які пропускаються через очисні споруди, фактично не проходять очистку. Біля 28,0 млн. м3 недостатньо очищених стоків щорічно надходить у поверхневі водні об’єкти, обсяги скидів забруднюючих речовин становить біля 30 тис. тонн. В 2008 році шістнадцять підприємств області допустили скид недостатньо очищених стічних вод у водойми області в обсязі 26,26 млн. м3. В основному до цієї категорії об’єктів належать підприємства комунального господарства, найбільшим з яких залишається КП "Чернігівводоканал". Загальний скид забруднюючих речовин склав 28,25 тис.тонн.

За даними Держекоінспекції в Чернігівській області у 2008 році постійне перевищення встановлених нормативів гранично допустимих скидів забруднюючих речовин спостерігалось у зворотних водах очисних споруд, які експлуатуються: КП "Бахмач-Водсервіс", ЗАТ “Бахмачконсервмолоко”, ВАТ “Бахмач-м’ясо”, Куликівське ВУЖКГ, КП "Господар" (смт.Варва), КП "Сновське" (с. Снов'янка Чернігівського району), Остерське ВУЖКГ, ПП "Водоканал" (смт. Короп), СІЗО №32 (м.Новгород-Сіверський), ЗАТ “Новгород-Сіверський сирзавод”, основним забруднювачем водойм залишається КП "Чернігівводоканал". Причиною такого явища є фізична та моральна застарілість обладнання очисних споруд, несвоєчасне проведення ремонтних робіт, перевантаженість або недовантаженість очисних споруд, порушення технологічного регламенту їх експлуатації тощо. Через порушення технологічних регламентів експлуатації нестабільно працюють очисні споруди Мринського ВУПЗГ, КП “Козелецьводоканал”.

Неефективна робота очисних споруд негативно впливає на гідрохімічний стан річок Білоус, Борзна, Борзенка, Десна, Остер, Замглай, Парасючка, Снов, Мена, Удай. Вжиття заходів адміністративного реагування не дає ефективних результатів, об’єкти продовжують функціонувати та завдавати шкоди природним водним об’єктам. Для вирішення проблеми необхідні значні обсяги капіталовкладень, джерела надходжень яких на сьогодні відсутні. Кошти, які виділяються на комунальну сферу не забезпечують ефективну роботу цих об’єктів, що призводить до незворотного впливу на об’єкти довкілля і відстежується тенденція до повного їх занепаду.

За результатами гідробіологічних спостережень, виконаних Центральною геофізичною обсерваторією, стан водних екосистем р. Десни в районі Чернігова у січні 2008 року характеризувався ІІІ-ІV класом якості вод (помірно забруднені-забруднені води). Влітку та восени стан планктонних угруповань характеризувався як стабільний і відповідав ІІІ класу (помірно забруднені води). Зберігається тенденція погіршення якості вод за сукупністю гідробіологічних показників на створі в межах м. Чернігів у порівнянні з вище розташованим створом.

В Чернігівській області налічується біля 1 тисячі суб’єктів-водокористувачів. З метою забезпечення раціонального використання і охорони водних ресурсів, запобігання та попередження забруднення водних об’єктів Держуправлінням доводяться до водокористувачів ліміти водоспоживання та водовідведення. За звітний період Держуправлінням видано 113 дозволів на спецводокористування, при цьому доведено 11 нормативів ГДС.

Через продовження процесів трансформації суспільства не втрачає актуальності проблема охорони підземних водоносних горизонтів від забруднення через недіючі артезіанські свердловини. Кожного року продовжують виявлятися нові свердловин, що залишились безгосподарськими. За наполяганням Держуправління у 2008 році за кошти власників затампонована 41 артезіанська свердловина у 13 районах області та у м.Чернігові. За рахунок коштів обласного фонду охорони навколишнього природного середовища було проведено ліквідаційний санітарно-технічний тампонаж 112 безгосподарських свердловин у 5 районах області на загальну суму 700,0 тис. грн., що дало змогу в повному обсязі провести тампонаж свердловин в Ніжинському, Н.Сіверському, Ріпкинському, Сосницькому районах. Станом на 01.01.2009 року, із наявних 4111 артезіанських свердловин - 556 (13%) не працює і є потенційними забруднювачами підземних вод, з них 267 - безгосподарських.

Для проведення першочергового ліквідаційного тампонажу свердловин, які є найбільш потенційно небезпечними, необхідно біля 5 млн. грн.

Невідкладно потребує вирішення питання оздоровлення річки Стрижень через надходження без очищення зливових (талих) вод зі значної частини м. Чернігова (24 зливовипуски); накопичення 1-1,5 метрового шару забрудненого мулу по руслу, що призводить до погіршення якісного складу води у межах міста; значне захаращення берегів та водного дзеркала річки сміттям та господарсько-побутовими відходами; випадки самовільного будівництва у межах прибережних захисних смуг; невиконання заходів зі створення, винесення в натуру та впорядкуванню прибережних захисних смуг місцевими органами влади; розташування об’єктів господарської діяльності, житлової забудови, розорювання земельних ділянок в межах водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

Вирішення проблеми річки можливе за рахунок впровадження проектів, які будуть розроблятись на основі техніко-економічного обґрунтування проекту оздоровлення р. Стрижень, який пройшов комплексну експертизу. Загальна вартість робіт становить більше 80 млн. грн., джерела фінансування яких на сьогодні потребують уточнення. В поточному році планується розробка проекту І черги будівництва очисних споруд зливової каналізації, що забезпечить очистку площинного змиву з найбруднішої частини міста Чернігова.

Для вирішення невідкладених екологічних проблем в сфері використання водних ресурсів переліком видатків обласного фонду охорони навколишнього природного середовища на 2009 рік передбачається виділення більше 1638 тис. грн.

Внаслідок діяльності окремих військових частин в області продовжує залишатись гостра проблема щодо забруднення нафтопродуктами навколишнього природного середовища.

Нафтохімічне забруднення зони аерації ґрунтів та підземних водоносних горизонтів в м. Прилуки Чернігівської області пов’язане з функціонуванням колишньої військової частини А-2816 Міністерства оборони України. Забруднення ґрунтів та підземних вод нафтопродуктами на території військової частини А-2816 сталося внаслідок експлуатації складів паливно-мастильних матеріалів та ділянки нафтопродуктопроводу між складами у період з 1954 по 1991 роки. За результатами досліджень встановлено, що на даний час у водоносних горизонтах та зоні аерації ґрунтів знаходиться 17795 тонн нафтопродуктів та зроблено висновок про необхідність прийняття термінових заходів для локалізації і ліквідації негативних наслідків із метою недопущення подальшого поширення нафтопродуктів. Останні роботи по ліквідації забруднення проводились протягом 2006 року. В 2007 році ТОВ «ЕкоГідроГео» розроблений робочий проект «Природовідновлювальні роботи по локалізації та ліквідації наслідків забруднення нафтопродуктами ґрунтів та ґрунтових вод складів пального, підземного трубопроводу та прилеглої території колишньої військової частини А 2816», загальна вартість запроектованих робіт становить 2613 тис. грн. в цінах 2007 року. Проект не реалізується через відсутність фінансування.

Аналогічна ситуація з забрудненням нафтопродуктами зони аерації ґрунтів існує і на території в/ч Д - 0170 в м. Ніжин, яка з 1999 року підпорядкована Міністерству надзвичайних ситуацій. Тут теж роботи по очистці призупинені ще у 1998 році і проблема з ліквідації забруднень навколишнього природного середовища залишається не вирішеною.

Залишається нагальним питання щодо утилізації боєприпасів арсеналу № 6 МО України (смт Дружба Ічнянського району). Відповідно до директиви Міністра оборони України від 18.04.2007 року №322/1/03 в/ч А-1479 повинна бути розформована до 30.10. 2010 року, але графік утилізації боєприпасів та фінансування зазначених заходів ставить під сумнів виконання директиви. Зволікання з вирішенням цієї проблеми призводить до загострення суспільної ситуації серед населення, яке проживає поблизу арсеналу.

Екологічна ситуація області ускладнюється фактором забруднення значної території радіонуклідами внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС. В зонах радіоактивного забруднення знаходиться 244 населених пунктів на території семи районів області (Козелецький, Корюківський, Новгород-Сіверський, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Чернігівський), де на сьогодні проживає 93,1 тис. осіб, з них 16,8 тис. дітей.

За результатами дозиметричних вимірювань гамма-фон в забруднених районах на сьогодні складає від 8 до 82 мкР/год. Майже 1782,9 тис. га території області, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок аварії на ЧАЕС, потребує екологічного оздоровлення та проведення комплексу протирадіаційних заходів, в тому числі 74,5 тис. га сільськогосподарських угідь та 102,7 тис. га лісів.

Незважаючи на впровадження комплексу заходів по захисту постраждалого населення, стан здоров’я жителів населених пунктів радіаційно забрудненої зони, за даними управління охорони здоров’я облдержадміністрації, має стійку тенденцію до погіршення, про що свідчить зростання показників захворюваності, хворобливості, смертності та виходу на інвалідність.

Для покращення ситуації в сфері охорони навколишнього природного середовища та стабілізації екологічної безпеки в 2009 році Держуправлінням будуть сконцентровані зусилля на вирішення таких основних проблем:

1. Забезпечення ефективної роботи очисних споруд та проведення своєчасних ремонтів, реконструкцій чи нового будівництва, де якість очистки стічних вод незадовільна.

2. Впровадження сучасних технологій та обладнання для зменшення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря.

3. Вжиття заходів по недопущенню забруднень підземних водоносних горизонтів.

4. Поліпшення діючих і створення нових технологій виробництва та використання вторинних ресурсів, утилізація відходів в місцях їх утворення шляхом застосування комплексних схем використання відходів як вторинної сировини.

5. Вирішення питання утилізації відходів шляхом впровадження сучасних технологій їх збирання, вилучення, переробки та знешкодження.

6. Створення сприятливих умов для залучення підприємницьких структур для створення системи збору та утилізації відходів.

7. Впровадження та функціонування системи моніторингу навколишнього середовища.


    1. Об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку


Загальний стан техногенно-екологічної безпеки області обумовлений наявністю на її території 697 потенційно небезпечних об’єктів та об’єктів підвищеної небезпеки, на яких зберігається значна кількість хімічних, вибухових і пожежонебезпечних речовин.

Найвища імовірність виникнення НС зберігається на хімічно небезпечних об’єктах та об’єктах комунального господарства.

Перелік екологічно небезпечних об’єктів області, аварії на яких можуть спричинити негативний вплив на об’єкти довкілля представлений в таблиці 9.2.

До переліку включено КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова», ВАТ «Чернігівське Хімволокно», КП «Чернігівводоканал», які входять до 100 найбільших забруднювачів навколишнього природного середовища на загальнодержавному рівні.

Табл. 9.2. Перелік екологічно небезпечних об’єктів області


Пор. №

Назва об’єкту

Вид економічної діяльності

Відомча належність (форма власності)

1.

КЕП «Чернігівська ТЕЦ» ТОВ фірми «ТехНова»

Виробництво електричної енергії

комунальна

2.

ВАТ «Чернігівське Хімволокно»

Виробництво хімічних волокон

колективна

3.

КП «Чернігівводоканал»

Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна

4.

ВАТ «ЧеЗаРа»

Виробництво електронних приладів

колективна

5.

ЗАТ «КСК «Чексіл»

Виробництво тканин

колективна

6.

Полігон твердих побутових відходів Чернігівської міської ради

Видалення відходів

комунальна

7.

Ставки-накопичувачі рідких промислових відходів підприємств

Видалення відходів

комунальна

8.

ТОВ «Бахмач-м’ясо»

Виробництво продуктів харчування

колективна

9.

ВАТ «Бобровицький молокозавод»

Виробництво продуктів харчування

колективна

10.

Гнідинцівський газопереробний завод ВАТ «Укрнафта»

Переробка природного газу

державна

11.

Городнянське ВУЖКГ (очисні споруди)

Надання послуг з водовідведення

комунальна

12.

КП «Козелецьводоканал»

Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна

13.

Куликівське ВУЖКГ (очисні споруди)

Надання послуг з водовідведення

комунальна

14.

ВАТ «Парафіївський цукровий завод»

Виробництво цукру

колективна

15.

ВАТ «Корюківська фабрика технічних паперів»

Виробництво шпалер

колективна

16.

Філія «Менський сир» ППКФ «Прометей»

Виробництво продуктів харчування

колективна

17.

Полігон твердих побутових відходів Ніжинської міської ради

Видалення відходів

комунальна

18.

ДП НП «Очисні споруди» КП НУВКГ

Надання послуг з водовідведення

комунальна

19.

Мринське виробниче управління підземного зберігання газу

Зберігання природного газу

державна

20.

ВАТ «Носівський цукровий завод»

Виробництво цукру

колективна

21.

АТ Тютюнова компанія «В.А.Т-Прилуки»

Виробництво тютюнових виробів

колективна

22.

Полігон твердих побутових відходів Прилуцької міської ради

Видалення відходів

комунальна

23.

КП «Прилукитепловодопостачання»

Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна

24.

АТ «Линовицький цукровий завод «Красний»

Виробництво цукру

колективна

25.

Чернігівське лінійне виробниче управління магістральних газопроводів

Транспортування природного газу

державна

26.

Щорське ЗАТ «Комунальник»

Надання послуг з водопостачання та водовідведення

комунальна

1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   38



Схожі:

Вступне слово iconДокументи
1. /вступне слово.pdf
Вступне слово iconВступне слово 6 1
Динаміка викидів найпоширеніших забруднюючих речовин в атмосферне повітря у містах Київської області
Вступне слово iconВступне слово Голови сб україни В. Наливайченка
Другій Міжнародній конференції “Захист демократичних цінностей І дотримання прав людини в діяльності спецслужб”
Вступне слово iconЗатверджую
Вступне слово голови облдержадміністрації, голови комітету з економічних реформ Круглова М. П
Вступне слово iconПроскуріна Наталія Павлівна, член Громадської ради Про схвалення регламент
Вступне слово в о заступника голови обласної державної адміністрації Ю. В. Музики
Вступне слово iconПорядок денний (орієнтовний) Проведення
Вступне слово – Шилов Іван Петрович – Голова Громадської ради при дпа в Київській області. Організаційні питання
Вступне слово iconПорядок денний (орієнтовний) Проведення
Вступне слово – Шилов Іван Петрович – Голова Громадської ради при дпа в Київській області. Організаційні питання
Вступне слово iconГромадська колегія
...
Вступне слово iconПрограма дводенного науково-практичного семінару з питань євроатлантичного курсу України
Вступне слово заступника голови Харківської обласної державної адміністрації Терехова Ігоря Олександровича
Вступне слово icon30 червня 2010 року м. Полтава 09. 30 09. 55 реєстрація учасників
Вступне слово – Онищенко Володимир Вікторович, голова Полтавської обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти...
Вступне слово icon22 грудня 2010 року м. Полтава 13. 30 13. 55 реєстрація учасників
Вступне слово – Онищенко Володимир Вікторович, голова Полтавської обласної міжвідомчої координаційно-методичної ради з правової освіти...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи