Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України icon

Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України



НазваДепартаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України
Сторінка6/7
Дата конвертації09.07.2012
Розмір1.09 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7
1. /Соцiальний звiт за 2010 поправлено Н В страниц.docДепартаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України

Робота терцентрів

Крім стаціонарної форми соціального обслуговування осіб похилого віку, інвалідів, інших непрацездатних громадян, яку забезпечують будинки-інтернати та геріатричні пансіонати, значного розвитку набула альтернативна форма соціального обслуговування громадян безпосередньо за місцем їх проживання.

Таку форму соціальної роботи забезпечують територіальні центри соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (далі – терцентри), мережа яких в Україні достатньо розвинена. Терцентри діють у кожному адміністративно-територіальному районі, в містах України, у районах великих міст.

Основними завданнями терцентру є:

  • виявлення одиноких та самотньо проживаючих непрацездатних громадян, які через похилий вік, інвалідність чи хворобу не здатні до самообслуговування і потребують побутового обслуговування, соціальної адаптації, соціально-медичних, соціально-психологічних, інших видів соціальних послуг;

  • визначення індивідуальних потреб громадян у різних видах соціальних послуг, забезпечення якісного їх надання через свої структурні підрозділи;

  • установлення зв’язків з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, фізичними особами, родичами громадян, яких обслуговують терцентри, з метою сприяння в здійсненні соціального обслуговування та надання матеріальної і натуральної допомоги непрацездатним громадянам.

У 2010 році Міністерство здійснювало координацію роботи та методичне забезпечення діяльності 736 терцентрів, які протягом року надали соціальних послуг майже 2 мільйонам громадян, що перебували у складних життєвих обставинах. У минулому році терцентри силами понад 40 тис. соціальних працівників та соціальних робітників надавали через свої структурні підрозділи близько 50 видів соціальних послуг.

У складі терцентрів діють відділення соціальної допомоги вдома, які надають соціальні послуги одиноким непрацездатним громадянам похилого віку, інвалідам, хворим (до встановлення їм групи інвалідності), які хоча й потребують постійного догляду, однак відмовилися від поселення до будинку-інтернату і побажали проживати у власному помешканні. Догляд та допомогу таким громадянам за місцем їх проживання надають соціальні працівники та соціальні робітники.

У 2010 році в Україні діяло 908 відділень соціальної допомоги вдома, які забезпечували соціальним обслуговуванням та надавали різні види соціальних послуг близько пів-мільйону громадян.

Денну форму соціальної роботи реабілітаційного спрямування з особами похилого віку та інвалідами проводили 612 відділень соціально-побутової та 233 відділення соціально-медичної реабілітації, які також функціонують у складі терцентрів. У минулому році ці відділення надали соціальних послуг близько 585 тисячам громадян з числа осіб похилого віку та інвалідів.

Для громадян, які за станом здоров’я вже не можуть проживати самостійно вдома місцеві громади створюють невеликі відділення, порядок роботи яких схожий на будинки-інтернати, однак там проживає значно менша кількість людей (від 10 до 40-50 осіб) – це так звані стаціонарні відділення для постійного або тимчасового проживання. Така форма стаціонарного соціального обслуговування користується значним попитом серед населення, оскільки дає можливість немічним особам похилого віку та інвалідам залишатися проживати в межах того населеного пункту, де вони народилися, проживали та працювали, тобто не розривати соціальні стосунки зі знайомими, родичами, друзями, що склалися за життя. Такий підхід щодо організації надання соціальних послуг стаціонарного типу в громаді позитивно впливає на самопочуття та психічне здоров’я тих, хто потребує послуг з догляду.

На кінець минулого року в Україні було організовано роботу 339 стаціонарних відділень, де проживало та отримувало необхідні соціальні послуги 11,5 тис. одиноких непрацездатних громадян.

З метою надання соціальної підтримки особам похилого віку, інвалідам, багатодітним сім’ям, громадянам, які постраждали від стихійного лиха, безробітним, іншим категоріям осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах, у складі терцентрів функціонують відділення організації надання адресної грошової та натуральної допомоги. Соціальна допомога в таких відділеннях надається малозабезпеченим громадянам у вигляді гарячого харчування, забезпечення продуктами, одягом, взуттям, білизною, побутовою технікою тощо.

У 2010 році в складі терцентрів функціонувало 600 відділень організації надання адресної грошової та натуральної допомоги, які забезпечили соціальну підтримку понад 600 тис. малозабезпечених громадян.

У минулому році з метою удосконалення нормативно-правової бази, на підставі якої організовується діяльність тер центрів, було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 09.06.2010 № 408 „Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1417”.

Вказані зміни було прийнято з метою посилення гарантій з боку держави щодо соціального захисту найбільш вразливих категорій громадян, які потрапили в складні життєві обставини і потребують соціальної допомоги та соціальних послуг. Зокрема, надано право на отримання безоплатних соціальних послуг у відділеннях адресної натуральної та грошової допомоги територіальних центрів:

  • громадянам, які не здатні до самообслуговування у зв’язку з похилим віком, хворобою, інвалідністю і не мають рідних, які повинні забезпечити їм догляд і допомогу;

  • іншим громадянам похилого віку, інвалідам, хворим (з числа осіб працездатного віку на період до встановлення їм групи інвалідності, але не більш як чотири місяці), які на своєму утриманні мають неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку, інвалідів за умови, що середньомісячний сукупний дохід їх сімей нижчий ніж 1,5 прожиткового мінімуму для сім’ї;

  • безробітним, які шукають роботу, постраждалим від стихійного лиха чи катастроф, які мають на своєму утриманні неповнолітніх дітей, дітей-інвалідів, осіб похилого віку за умови, що сукупний дохід їх сім’ї нижчий за прожитковий мінімум для сім’ї.

Органам влади на місцях надано право через створені ними комісії звільняти, в деяких випадках, від оплати за соціальні послуги тих самотньо проживаючих малозабезпечених громадян похилого віку, інвалідів, хворих, які хоча і мають родичів, однак вони неспроможні допомагати своїм рідним.

З Типового положення про територіальний центр соціального обслуговування (надання соціальних послуг) та Переліку соціальних послуг, умов і порядку їх надання структурними підрозділами територіального центру соціального обслуговування (надання соціальних послуг) вилучено віковий ценз, встановлений для інвалідів. Це дало можливість унормувати діяльність місцевих органів влади щодо створення при терцентрах інших структурних підрозділів, діяльність яких спрямована на здійснення соціального обслуговування (надання соціальних послуг), а саме, після внесення таких змін стало можливим продовження функціонування відділень дитячої реабілітації, які створено при терцентрах.

З метою покращення соціального обслуговування осіб похилого віку, інвалідів, інших непрацездатних громадян, які проживають в сільській місцевості, терцентри мають право створювати у сільській місцевості, за необхідності, робочі місця (посади) соціальних працівників (соціальних робітників).


Щодо розвитку нових видів соціальних послуг

У минулому році продовжувалася роботу щодо підтримки місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування з питань подальшого розвитку нових видів соціальних послуг та інноваційних форм соціальної роботи. Нові види соціальних послуг для осіб похилого віку, інвалідів розроблялися з урахуванням індивідуальних потреб і попиту на такі послуги мешканців громади. Продовжувала поширюватися інноваційна форма соціального обслуговування осіб з психічними розладами. У минулому році, крім м. Києва, соціальні послуги цій категорії громадян вже надавалися у містах Луцьку (Волинська обл.), Чугуєві (Харківська обл.) та Умані (Черкаська область).

Однією з нових форм соціального обслуговування, що активно впроваджувалася у регіонах, стало надання особам похилого віку та інвалідам транспортних послуг. Спеціально створені транспортні служби вже діють у Волинській, Одеській, Харківській, Полтавській, Кіровоградській областях та в м. Києві.

У Полтавській області, у складі терцентрів, діють нові структурні підрозділи „Соціальний офіс” (15 відділень), основною діяльністю яких є виявлення потреб громадян у соціальних послугах, надання пенсіонерам та інвалідам інформаційних послуг, здійснення соціального супроводу, надання „швидкої соціальної допомоги”, юридичних консультацій тощо.

У складі терцентрів відкрито відділення та пункти прокату засобів реабілітації, якими скористалися значна кількість пенсіонерів та інвалідів області.

Продовжувалася робота започаткованої у 2008 році інноваційної моделі надання соціальних послуг, зокрема „Університетів третього віку”. Така модель соціальної роботи передбачає залучення до навчання за різними напрямками, в залежності від уподобань, людей похилого віку.

У територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг) м. Ковеля Волинської області Університет третього віку функціонує як окремий структурний підрозділ, у якому у 2010 році отримали соціально-педагогічні послуги 110 осіб.

Активного розвитку набули Університети третього віку і в м. Києві, де на базі територіального центру №2 Шевченківського району організовано діяльність 7 факультетів (медичний, правової освіти, краєзнавчий, прикладного мистецтва, хоровий, комп’ютерний, літературний).

З 2008 року на базі територіального центру Печерського району здійснюються заходи щодо розвитку паліативної допомоги шляхом надання соціальних послуг за місцем проживання вдома невиліковно хворим одиноким непрацездатним громадянам. Паліативна допомога на дому включає соціальну допомогу вдома соціальним працівником, надання медичних послуг здійснює медичний персонал місцевого закладу охорони здоров’я, психологічні послуги надають працівники місцевого центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді. З жовтня 2010 року відповідно до наказу Мінпраці від 28.10.2010 № 342 на базі терцентру розпочато апробацію цієї інноваційної моделі надання послуг.

Законом України „Про соціальні послуги” поряд з безоплатними передбачено надання громадянам, які не здатні до самообслуговування, але мають рідних, платних соціальних послуг. В умовах недостатнього фінансування терцентрів розвиток надання платних соціальних послуг став ще більш актуальним. Початок такої діяльності було покладено у 2007 році.

У 2010 році терцентрами було надано платних соціальних послуг 177,6 тис. громадян на загальну суму понад 11 млн. гривень, що на 9,0 млн. гривень більше, ніж у 2009 році.

На сьогодні на належному рівні роботу щодо надання громадянам похилого віку платних соціальних послуг організовано в Дніпропетровській, Харківській, Донецькій, Житомирській, Рівненській, Сумській, Чернігівській областях, хоча впровадження платних соціальних послуг здійснюється майже в усіх регіонах України.

З метою надання методичної допомоги у 2010 році місцевим органам праці та соціального захисту населення та територіальним центрам Міністерством розроблено:

  • Методичні рекомендації щодо розрахунку тарифів на платні соціальні послуги, що надаються територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг) (затверджені наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 24.02.2010 р. №32);

  • Типові штатні нормативи чисельності працівників територіального центру соціальних обслуговування (надання соціальних послуг) (затверджено наказом Мінпраці від 10.06.2010 №134);

  • Форми документів, необхідні при оформленні на обслуговування у територіальному центрі соціального обслуговування (надання соціальних послуг), (затверджені наказом Мінпраці від 10.06.2010 №135, зареєстрованим у Мін’юсті 5 липня 2010 р. за №466/17761).




Проблемні питання

Хоча робота терцентрів постійно вдосконалюється, разом з тим в їх діяльності залишається ряд проблем.

Не дивлячись на досить розгалужену мережу терцентрів, вказані соціальні установи через відсутність достатнього фінансування не змогли охопити соціальним обслуговуванням всіх потребуючих громадян. Так, станом на 01.01.2010 р. потребу в соціальному обслуговуванні було визначено для 1 909,2 тис. осіб, тоді як фінансових ресурсів, виділених у складі міжбюджетних трансфертів, вистачило для обслуговування 1 595,6 тис., тобто 313 тис. осіб з числа одиноких непрацездатних громадян та інвалідів не мали можливості отримувати соціальні послуги. Станом на 01.01.2011 р. чисельність осіб, які чекають на отримання соціальних послуг зменшилась до 265 тис., тобто на 48 тис. осіб. Одночасно, завданням терцентрів є максимальне охоплення соціальним обслуговуванням всіх виявлених громадян, які не здатні до самообслуговування.

Оскільки у минулому році ситуація з фінансуванням терцентрів залишалася складною, до надання соціальних послуг місцеві органи влади залучали безробітних, які перебували на обліку в центрах зайнятості (в межах їх залучення до громадських робіт), волонтерів, громадські та інші недержавні організації.

У діяльності терцентрів мали місце недостатня розвиненість їх структурних підрозділів, існували проблеми з кадровим потенціалом терцентів. Так, у переважної більшості у директорів цих установ відсутня спеціальна освітня підготовка, на низькому рівні професійна підготовка соціальних працівників та соціальних робітників, які надають соціальні послуги.

Проблемним залишається питання щодо навантаження на соціальних робітників, яке інколи значно перевищує нормативи, встановлені законодавством.

Через відсутність державних соціальних гарантій та низьку заробітну плату праця у сфері соціального обслуговування осіб похилого віку залишається непрестижною, тому молодь, яка має відповідну освітню підготовку, не йде працювати в терцентри.

Однак, не дивлячись на певні труднощі, система соціального обслуговування громадян похилого віку та інвалідів постійно удосконалюється.

З 2004 року набула значного поширення форма надання соціальних послуг громадянам похилого віку, інвалідам, хворим, які за висновком лікарів потребують постійної сторонньої допомоги в домашніх умовах, фізичними особами, які не зайняті трудовою діяльністю. У 2010 році більше 80 тисяч громадян скористалися правом отримувати соціальні послуги від фізичних осіб. Певний час подальший розвиток даного виду надання соціальних послуг стримувався через те, що джерелом фінансування компенсації було визначено видатки місцевих бюджетів, що не враховуються у складі міжбюджетних трансфертів. З метою врегулювання цього питання було розроблено проект Закону України „Про внесення змін до Бюджетного кодексу України” в частині врахування видатків на компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги, у складі трансфертів. Пропозиції Мінпраці включено до прийнятого у 2010 році Бюджетного кодексу України. Таким чином, починаючи з 2011 року відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України, до розрахункових обсягів міжбюджетних трансфертів з державного бюджету місцевим бюджетам включено видатки на виплату компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.04.2004 № 558 „Про затвердження Порядку призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги”.

Однак, на сьогодні склалася заборгованість з виплати компенсації, накопичена місцевими органами влади в попередні роки, загальна сума якої на 01.01.2011 р. становила понад 7,0 млн. гривень.

Особливо складне становище з виплатою заборгованості з компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги, у Харківській, Вінницькій, Донецькій, Житомирській, Луганській областях.

Удосконаленню соціального обслуговування громадян похилого віку сприяло створення у ряді регіонів спеціалізованих житлових будинків для ветеранів війни та праці, громадян похилого віку та інвалідів з комплексом служб соціально-побутового призначення та цілодобовим медичним обслуговуванням. На даний час в Україні діє 8 таких будинків, де проживає понад 300 осіб: по 2 будинки у м. Києві та в Одеській області, по 1 будинку – в Автономній Республіці Крим, Донецькій, Київській та Львівській областях. Подібна форма забезпечення житлом з підтримкою повинна більш активно впроваджуватися місцевими органами влади.


Щодо реформування системи соціальних послуг в Україні

Демографічна ситуація, що складається в Україні у зв’язку зі значним зростанням частки осіб похилого віку та інвалідів у загальній структурі населення стала суттєво впливати на зростання потреби в соціальному обслуговуванні та соціальних послугах, що свідчило про необхідність змін. Саме тому, починаючи з 2004 року, в Україні було розпочато реформування системи соціальних послуг.

З метою прискорення реформування системи та впровадження більш ефективних і раціональних моделей організації надання соціальних послуг проводиться цілеспрямована системна робота щодо удосконалення механізмів фінансування, реорганізації існуючих інституційних установ, створення альтернативних послуг за місцем проживання у громаді, децентралізації та демонополізації системи надання соціальних послуг, формування ринку соціальних послуг, удосконалення нормативно-правової та законодавчої бази тощо.

Продовжується робота щодо розробки стандартів у сфері надання соціальних послуг. З метою підвищення якості соціальних послуг, що надаються інтернатними установами, розроблено проекти:

  • Державних стандартів якості послуг довготривалого догляду з проживанням дітей, які мають важкі фізичні та розумові вади;

  • Державних стандартів якості послуг довготривалого догляду дорослих осіб з проживанням.

Розроблено Норми та нормативи мінімального споживання при соціальному обслуговуванні (наданні соціальних послуг) громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів у стаціонарних установах та територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) системи органів соціального захисту населення, які фактично є основною складовою Державних стандартів соціального обслуговування.

З метою забезпечення моніторингу стану соціального обслуговування розроблено і затверджено нову форму звітності №12-соц (річна) щодо організації соціального обслуговування (надання соціальних послуг) територіальними центрами соціального обслуговування (надання соціальних послуг). Зазначене сприятиме більш раціональному плануванню коштів, що виділяються на діяльність територіальних центрів.

Кінцевою метою реформування системи соціального обслуговування є наближення її діяльності до міжнародних стандартів у цій сфері соціальної політики, надання особам, які перебувають у складних життєвих обставинах, якісних соціальних послуг, орієнтованих на їх індивідуальні потреби, підвищення якості життя громадян, створення методами соціальної роботи дієвого механізму захисту прав соціально вразливих категорій населення.





Надання соціальних послуг особам звільненим із місць позбавлення волі та бездомним громадянам




Мінпраці разом з регіональними органами праці та соціального захисту населення впродовж 2010 року продовжувався розвиток систем реінтеграції бездомних осіб та соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі. Ця робота проводилася шляхом:

  • удосконалення законодавчої та методичної бази:

Прийнято Закон України „Про внесення змін до Закону України „Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей”.

У першому читанні прийнято за основу проект Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про соціальну адаптацію осіб, які відбували покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк” (реєстр. № 7045 від 25.08.2010).

Прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 30.06.2010 № 538 „Про Раду з питань соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі”.

Видано накази Мінпраці для надання методичної допомоги фахівцям соціальної роботи, соціальним працівникам, які забезпечують надання соціальних послуг бездомним особам:

  • від 26.07.2010 № 205 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо організації та проведення вуличної соціальної роботи з бездомними особами”;

  • від 18.01.2011 № 6 „Про затвердження Методичних рекомендацій щодо запровадження соціального супроводження самостійного проживання бездомних осіб”.

Видано наказ МОЗ, Держдепартаменту з питань виконання покарань, МВС, Мінпраці, Мінсім’ямолодьспорту від 04.10.2010 № 834/365/474/304/3466 „Про затвердження Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, територіальних органів внутрішніх справ, органів праці та соціального захисту населення, центрів зайнятості, центрів соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді щодо ведення випадку туберкульозу при звільненні хворих на туберкульоз із установ виконання покарань, слідчих ізоляторів та продовження лікування в спеціалізованих закладах охорони здоров'я”.

  • координації дій центральних органів виконавчої влади та інших суб'єктів, причетних до розв’язання проблем бездомних осіб та осіб, звільнених з місць позбавлення волі:

Проведено 14 жовтня 2010 року засідання постійно діючого дорадчого органу Кабінету Міністрів України – Ради з питань соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі, утвореної для вивчення проблемних питань, пов'язаних з реалізацією державної політики у сфері соціального захисту бездомних громадян та осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Виконувалися плани заходів щодо реалізації Концепції соціального захисту бездомних громадян до 2012 року, та Концепції соціальної адаптації осіб, які відбували покарання у виді позбавлення волі на певний строк, до 2015 року;

  • розвитку мережі закладів (установ) відповідного спрямування:

За даними регіональних управлінь праці та соціального захисту населення в Україні станом на 01.01.2011 функціонує 135 (01.01.2010 – 130) суб'єктів, що надають соціальні послуги бездомним особам та особам, звільненим з місць позбавлення волі:

  • 60 (01.01.2010 – 51) комунальних закладів для бездомних осіб та 30 (01.01.2010 – 26) недержавних організацій, що надають соціальні послуги бездомним. У складі діючих закладів та окремо створено та діють 57 (01.01.2010 – 47) центрів (відділення, сектори, служби) обліку бездомних осіб, з них – 54 (01.01.2010 – 44) комунальних.

  • 2 (01.01.2010 – 2) комунальних центри (відділення) соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, 30 (01.01.2010 – 38) недержавних організацій, що надають послуги таким особам, та 13 (01.01.2010 – 13) спеціальних будинків-інтернатів (спецвідділень, відділень) для громадян похилого віку та інвалідів, звільнених із місць позбавлення волі.




Впродовж 2010 року розпочали роботу комунальні центри (відділення, служби) обліку бездомних осіб у Полтавській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській областях, відділення нічного перебування у Донецькій області, центр реінтеграції бездомних осіб у Харківській області, відділення соціального готелю у Полтавській області.

За даними регіональних управлінь праці та соціального захисту населення впродовж 2010 року центрами обліку бездомних осіб виявлено майже 11,4 тис. осіб, закладами (установами) для зазначених категорій населення, що надають тимчасовий притулок обслуговано більше 8,5 тис. осіб.

За даними МВС України впродовж звітного періоду зареєстровано переважне місцезнаходження майже 8 тис. (у 2009 – майже 5 тис. осіб) бездомних осіб, оформлено майже 1,5 тис. паспортів громадянина України (у 2009 – понад 1,4 тис. паспортів).

О
дним з інструментів забезпечення соціальної адаптації осіб, звільнених з місць позбавлення волі, є діяльність спостережних комісій. Станом на 01.01.2011 в Україні діє 652 (01.01.2010 – 661) спостережні комісії. Чисельність звільнених осіб, які звернулися до спостережних комісій за наданням відповідної допомоги впродовж 2010 року, становить 9,1 тис. осіб (впродовж 2009 – 9,5 тис. осіб);

  • вивчення міжнародного досвіду та залучення міжнародної технічної допомоги:

Триває реалізація україно-австрійського проекту „Професійна інтеграція: інновативні шляхи соціального включення бездомних в Україні”, який фінансується австрійською неурядовою організацією „Фольксгільфе Австрія” за підтримки Федерального міністерства праці, соціального забезпечення та захисту прав споживачів Республіки Австрія. Виконавцем проекту в Україні виступає об’єднання громадян „Народна допомога”. Проект має на меті сприяння соціальному включенню бездомних осіб шляхом їх професійної (трудової) інтеграції та розвитку соціально-економічних підприємств на базі неприбуткових організацій в пілотних містах – Києві, Чернівцях та Львові.

Міжнародною благодійною організацією „Ромський жіночий фонд „Чіріклі” розпочато реалізацію в Україні Міжнародного проекту „Покращення ситуації здоров’я ромів в Україні через впровадження програми „Ромських посередників у сфері охорони здоров’я”, в рамках якого передбачається впровадження міжнародно-правових норм і прикладів європейської практики сприяння соціальної інтеграції ромів у суспільство.

Наразі Всеукраїнським центром правової допомоги „Громадський захисник” за підтримки неурядової організації „Міжнародна тюремна реформа” і Швейцарського Агентства Співробітництва та Розвитку спільно із Мінпраці та іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади реалізується проект „Пенітенціарна реформа в Україні”.

Триває реалізація україно-шведського проекту „Триступенева всебічна програма реінтеграції в суспільство громадян, які перебувають на випробувальному терміні та звільнених з місць позбавлення волі” за фінансової підтримки Шведського агентства співробітництва та розвитку, в рамках якого Всеукраїнською благодійною організацією „Конвіктус Україна” планується відкриття Центру соціальної адаптації для осіб, звільнених з місць позбавлення волі „Дім на півдороги” (Харківська обл., Лозівський р-н, смт. Краснопавлівка).

У минулому році прийнято зміни до базового Закону України про соціальний захист бездомних осіб, що спрямовані на удосконалення термінології, чіткого визначення місця проживання бездомних, посилення запобігання бездомності, об’єднання зусиль центральних та місцевих органів виконавчої влади, недержавних суб’єктів по наданню допомоги таким особам. В першому читанні схвалено зміни до Закону України про соціальну адаптацію осіб, звільнених з місць позбавлення волі.

Крім того, Податковим кодексом звільнено від оподаткування податком на додану вартість постачання послуг з харчування та облаштування на нічліг та надання інших соціальних послуг бездомним особам у закладах для цих осіб, а також особам, звільненим з місць позбавлення волі, у відповідних центрах.

За даними регіональних управлінь праці та соціального захисту населення в Україні станом на 01.01.2011 функціонує 135 (01.01.2010 – 130) суб'єктів, що надають соціальні послуги бездомним особам та особам, звільненим з місць позбавлення волі, з яких 75 (01.01.2010 – 67) комунальні.

Впродовж 2010 року розпочали роботу комунальні центри (відділення, служби) обліку бездомних осіб у Полтавській, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Харківській областях, відділення нічного перебування у Донецькій області, центр реінтеграції бездомних осіб у Харківській області, відділення соціального готелю у Полтавській області.

За даними регіональних управлінь праці та соціального захисту населення впродовж 2010 року центрами обліку бездомних осіб виявлено майже 11,4 тис. осіб, закладами (установами) для зазначених категорій населення, що надають тимчасовий притулок обслуговано більше 8,5 тис. осіб.

За даними МВС України впродовж звітного періоду зареєстровано переважне місцезнаходження майже 8 тис. (у 2009 – майже 5 тис. осіб) бездомних осіб, оформлено майже 1,5 тис. паспортів громадянина України (у 2009 – понад 1,4 тис. паспортів).


Основною проблемою, яка уповільнює процес формування зазначених систем є недостатність коштів у місцевих бюджетах на здійснення заходів, спрямованих на утворення та утримання закладів та установ відповідного спрямування.

Через недостатність коштів в місцевих бюджетах взагалі не утворено закладів для бездомних осіб будь-якої форми власності у Вінницькій, Закарпатській, Кіровоградській, Херсонській областях, а центрів для звільнених – в АР Крим, Волинській, Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Івано-Франківській, Миколаївській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Чернівецькій областях та м. Києві.





Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи




У 2010 році видатки на соціальний захист та пенсійне забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, становили 7 млрд. грн. (що на 1,4 млрд. грн. або на 6 % більше порівняно з 2009 роком), у тому числі частка фінансування за „чорнобильськими” програмами, які безпосередньо здійснювалися Міністерством праці та соціальної політики – 2,46 млрд. грн. (що на 371,8 млн.грн. або на 18 % більше порівняно з 2009 роком).

Завдяки поступовому зростанню розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, протягом 2010 року (у порівнянні з 2009) на 28 % підвищено розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3 та 4 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, та щомісячної компенсації сім’ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, що призначаються відповідно до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”

А завдяки поступовому зростанню розміру мінімальної заробітної плати, протягом 2010 року зріс розмір доплати майже 10 тис. працівникам, які постійно працюють у зоні відчуження і виконують заходи з посилення бар’єрної функції зони відчуження, виведення з експлуатації енергоблоків Чорнобильської АЕС та перетворення об’єкта „Укриття” в екологічно безпечну систему (відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2008 № 831 „Про доплати особам, які працюють у зоні відчуження”).

Так, у грудні 2009 року розмір доплати становив 1 116 грн., а у грудні 2010 року цей розмір вже становив 1 383 грн., що на 267 грн. (або на 24%) більше порівняно з 2009 роком.

Здійснюються заходи щодо удосконалення законодавства.

Спільно з центральними органами виконавчої влади, науковцями і громадськими „чорнобильськими” організаціями було опрацьовано 4 окремих законопроекти:

  • законопроект, метою якого є уніфікація положень Закону до норм чинного законодавства з питань соціального захисту постраждалих громадян;

  • законопроект, метою якого є посилення соціального захисту безпосередніх учасників ліквідації інших ядерних аварій, ядерних випробувань та військових навчань із застосуванням ядерної зброї шляхом усунення розбіжностей між чинними законодавчими актами та чіткого встановлення порядку надання пільг та компенсацій, що сприятиме уникненню соціальної напруги серед зазначеної категорії громадян;

  • законопроект щодо вдосконалення пенсійного забезпечення;

  • законопроект, метою якого є врегулювання законодавчому рівні розмірів пенсійних, компенсаційних виплат, доплат і допомог (за судовими рішеннями), який дозволить до стабілізації соціально-економічної ситуації в країні привести у відповідність розміри пенсійних, компенсаційних виплат, доплат і допомог до встановлених Кабінетом Міністрів України гарантій у межах видатків, передбачених держбюджетом на відповідний рік, та припинити існуючу практику прийняття судових рішень на користь окремих громадян за рахунок інших.

З метою прискорення впровадження норм даного законопроекту, їх було включено до проекту Закону України „Про гарантії держави щодо виконання рішень суду”, який подано Кабінетом Міністрів України в порядку законодавчої ініціативи (реєстр. № 7562 від 14.01.2011).

Наразі опрацьовуються шляхи та механізми реалізації завдань Президента України та Уряду щодо внесення змін до базового „чорнобильського” закону, зокрема в частині визначення розмірів соціальних виплат, виходячи з розміру прожиткового мінімуму.

Разом з тим, на виконання доручення Уряду опрацьовується проект Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів з питань упорядкування надання пільг, компенсацій та гарантій”, яким передбачається надання права Кабінету Міністрів України визначати порядок та розміри деяких пільг.

Постійно здійснюються заходи щодо залучення до активної роботи у складі Консультативної ради з питань соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Мінпраці всеукраїнських та міжнародних „чорнобильських” об’єднань, які зареєстровані Мін’юстом. Протягом 2010 року проведено 3 засідання Консультативної ради.

За участю представників Верховної Ради України, Адміністрації Президента України, Ради національної безпеки і оборони України, Секретаріату Кабінету Міністрів України, профільних міністерств і відомств, державних органів регулювання безпеки, науково-дослідних установ та громадських організацій у квітні 2010 року проведено Круглий стіл на тему: „Соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: стан і перспективи”.

З 8 по 10 грудня 2010 року проведено Міжнародну науково-практичну конференцію щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, з нагоди Дня вшанування учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та 20-ти річчя з дня створення ВГОІ „Союз Чорнобиль України”, в якій взяли участь представники 17 організацій громадського руху країн СНД.

З метою вирішення комплексу питань щодо підвищення рівня соціального захисту постраждали осіб, насамперед шляхом усунення невідповідностей у законодавстві, наказом Мінпраці від 06.07.10 №179 створено Міжвідомчу робочу групу, до складу якої увійшли провідні фахівці Мінпраці та Мінфіну, представники Секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та Секретаріату Кабміну, керівники найбільш потужних всеукраїнських громадських „чорнобильських” організацій.

У 2010 році проведено 3 засідання Міжвідомчої робочої групи з питань упорядковування нормативно-правової бази щодо соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. За результатами моніторингу чинного законодавства у цій сфері напрацьовано ряд проектів нормативно-правових актів, які знаходяться на різних стадіях опрацювання.

Станом на 15.02.2011 на розгляді у судах різних інстанцій знаходиться понад 136 тисяч позовів громадян на загальну суму більше 1,3 млрд. грн. щодо перерахунку компенсаційних виплат у розмірах, передбачених Законом.

Виконання вказаних рішень судів призводить до примусового стягнення коштів з рахунків місцевих органів праці та соціального захисту у суттєво збільшених розмірах порівняно з передбаченими держбюджетом і, як наслідок, до миттєвого спустошення фінансових рахунків, що унеможливлює здійснення виплат усім іншим постраждалим громадянам в обсязі, визначеному чинним законодавством.

Проблема невиконання Україною рішень національних судів набуває міжнародного резонансу.

Тому Міністерством ведеться робота щодо обговорення комплексу проблем, пов’язаних із забезпеченням законних прав на соціальний захист учасників ліквідації і постраждалих від наслідків Чорнобильської катастрофи, ветеранів війни і праці, дітей війни, жертв нацистських переслідувань, інвалідів з метою розроблення і внесення узгоджених, соціально-виважених законодавчих ініціатив щодо врегулювання питань пенсійного забезпечення і соціального захисту пільгових категорій громадян України.

Нині статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи в Україні мають 2 млн. 210 тис. 605 осіб, серед них: майже 113 тисяч - чорнобильці І категорії (інваліди), майже півмільйони – діти. В цілому по Україні це 5 % населення, що робить справу соціального захисту постраждалих не тільки надзвичайно важливою, але й надзвичайно складною.

Загальна чисельність постраждалих громадян у 2011 році порівняно з 2010 роком зменшилась майже на 43 тисячі осіб або на 2% (з 2 254 471 до 2 210 605 осіб), з них чисельність потерпілих дітей зменшилась на 16 тисяч осіб або на 3,2% (з 498 409 до 482 367 осіб).

Щодо тенденцій у майбутньому, то можна очікувати, що внаслідок природного руху населення загальна чисельність постраждалих буде зменшуватися, а у їхній структурі зменшуватиметься і частка потерпілих дітей.

Поряд з цим, спостерігається тенденція до стрімкого зростання чисельності осіб, віднесених до категорії 1, тобто інвалідів, як з числа учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, так і з числа потерпілих. Якщо в 1991 році таких інвалідів налічувалося близько 2 тисяч, то на сьогодні – вже майже 113 тисяч дорослих, а також 2,8 тисяч потерпілих дітей-інвалідів.

Питому вагу (59 %) загальної чисельності інвалідів „чорнобильців” (112 729 осіб), складають безпосередні учасники ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (66 489 осіб), чисельність яких зросла на 1,3 % (на 823 особи) порівняно з 2010 роком (65 666 осіб).

Тому, звичайно, з часом державний соціальний захист цієї категорії інвалідів не втратить своєї актуальності.





Міжнародне співробітництво




У 2010 році підписано:

  • Спільний протокол намірів про співробітництво між Міністерством праці та соціальної політики України та Федеральним міністерством праці, соціального забезпечення та захисту прав споживачів Республіки Австрія у сфері праці та соціальної політики;

  • Протокол між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Білорусь про внесення змін і доповнень до Угоди між Урядом України та Урядом Республіки Білорусь про трудову діяльність та соціальний захист громадян України та Республіки Білорусь, які працюють за межами своїх держав;

  • Угоду між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення;

  • Договір про застосування Угоди між Україною та Естонською Республікою у сфері соціального забезпечення;

  • План дій Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства охорони здоров’я і соціального розвитку та Федеральної міграційної службою Російської Федерації.

1   2   3   4   5   6   7



Схожі:

Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України icon01135, м. Київ, проспект Перемоги
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconНаказ №462/204 Про проведення Тижнів знань з основ безпеки життєдіяльності в дошкільних, загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України
Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти І науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconПро висування кандидатів (колективів) на здобуття Державної премії України в галузі освіти 2014 року
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації подаються у
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconМетодичні рекомендації щодо проведення державної підсумкової атестації подаються у
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconМетодичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу у 2-х класах загальноосвітніх навчальних закладів (додаються)
Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconВід 07. 12. 2012 №3304-04/46347-07 Державний центр зайнятості Мінсоцполітики України
Дсзу та його імплементація до єіас) (оголошення №296316 в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” від 27. 09. 2012...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України iconСумський обласний центр зайнятості Державного центру зайнятості Мінсоцполітики України
Державного центру зайнятості Мінсоцполітики України (далі – Замовник) (оголошення про заплановану закупівлю за процедурою відкритих...
Департаментам та самостійним управлінням Мінсоцполітики України icon3304-04/47146-07 від 14. 12. 2012 Державний центр зайнятості Мінсоцполітики України
Центру обробки даних Державної служби зайнятості) (оголошення №302813 в інформаційному бюлетені “Вісник державних закупівель” від...
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи