Неофіційний переклад українською мовою icon

Неофіційний переклад українською мовою



НазваНеофіційний переклад українською мовою
Сторінка3/14
Дата конвертації27.07.2012
Розмір2.31 Mb.
ТипДокументи
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14
1. /PPS_BS.docНеофіційний переклад українською мовою

Територія та демографія



Регіони басейну Чорного моря, що підпадають під дію програми, охоплюють територію у 834,719 кв. км. з населенням 74.2 млн. осіб. Щільність населення складає в середньому біля 89 осіб на кв.км, коливаючись від 2237 осіб на кв.км у високоурбанізованому Костянтинополі (Стамбулі) до 30 осіб на кв.км у Кастамону (Туреччина). Без врахування Костянтинополя (Стамбула), середня щільність населення в зоні дії програми басейну Чорного моря складає 78 осіб на кв.км. Це приблизно на третину менше середньої щільності населення по ЄС (115.6 особи на кв.км.).


Зона дії програми характеризується наявністю як декількох великих сільських регіонів, зокрема в Росії, Україні, Туреччині і Болгарії, так і 8 великих міст-«мільйонників» (при цьому троє з них – столиці відповідних держав), а саме: Костянтинополя (Стамбула), Салонік, Баку, Тбілісі, Єревану, Донецька, Ростова й Одеси. В середньому частка міського населення від загальної чисельності населення в зоні дії програми становить біля 59%. Цей відсоток нижчий, ніж в більшості країн Європейського Союзу, але вже достатньо високий, щоб говорити про наявність багатьох екологічних, соціальних та економічних проблем, спричинених процесом урбанізації.


Таблиця 2.1 – Територія та населення відповідних регіонів

 

  Площа (км2) Кількість З яких: З яких: Щільність

мешканців міські (%) сільські (%) населення

(тисячі) (ос./км2)

Азербайджан 86.600 8.436 52 48 97

Грузія 69.700 4.315 52 48 62

Вірменія 29.743 3.216 64 36 108

Молдова 33.843 3.383 41 59 100

Росія 184.600 9.980 58 42 54

Болгарія 33.679 2.132 55 45 63

Греція 33.303 2.523 67 33 76

Україна 174.819 13.595 74 26 78

Румунія 35.762 2.850 54 46 80

Туреччина 152.671 23.811 73 27 156

Загалом по області 834.719 74.241 59 41 89

дії програми басейну

Чорного моря

Джерело: статистичні органи країн-партнерів


Демографічна ситуація в країнах, залучених до програми, загалом стабільна, хоча й неоднорідна: якщо в Азербайджані та Туреччині має місце природній приріст населення, то у Болгарії, Грузії, Молдові та Україні зафіксовано зменшення населення протягом декількох минулих років.


В регіоні басейну Чорного моря населення старше 65 років становить приблизно 15%12, порівняно з 17% в середньому по ЄС. Різниця значною мірою пояснюється від’ємним показником середньої тривалості життя порівняно з народжуваністю. Фактично середня тривалість життя в регіоні становить 71 рік, із значною неоднорідністю – від 65 років в Росії до 79 років в Греції13. Так чи інакше, ці цифри нижчі за середню тривалість життя в ЄС (76 років – чоловіки, 81 – жінки в 2005 р.14).


Таблиця 2.2 – Коефіцієнт (нетто) міграції 2000-2005

%

Вірменія -6,6

Азербайджан -2,4

Болгарія -1,1

Грузія -10,8

Молдова -12,5

Російська Федерація 1,03

Туреччина -0,1

Україна -0,7

Румунія -2,5

Греція 2,08

Європа 2,2

Джерело: ООН – Населення світу: перспективи 2007 (UN - World population prospects 2007)


Як видно з таблиці 2.2, регіон відіграє центральну роль як «ворота» до Європи для багатьох легальних та нелегальних мігрантів, а також виступає джерелом цих міграційних потоків. Серед учасників програми басейну Чорного моря лише Греція та Росія в цілому мають позитивний коефіцієнт «чистої» міграції за період 2000-2005 рр. Всі інші країни, включаючи нових членів ЄС – Болгарію та Румунію, демонструють від’ємні показники, а в деяких випадках навіть різко від’ємні, як наприклад Молдова, для якої показник «чистої» міграції складає -12% за згаданий період. Міграційний баланс є навіть помітно від’ємнішим серед активної частини населення. Інформація, наявна на регіональному рівні, не є настільки детальною, але баланс міграційних потоків може бути оцінений як від’ємний в більшості регіонів, що підпадають під дію програми, включно з таким російським регіоном, як Краснодарський край, який відрізняється від середнього показника по Росії. Той факт, що нові члени ЄС в цьому регіоні також роблять «внесок» у збільшення міграційних потоків, що прямують до ЄС, має чітку відмінність від міграційної динаміки на інших кордонах ЄС. Наприклад, у випадку басейну Середземного моря частина міграційних потоків відбувається всередині регіону, а на півночі Середземномор’я Іспанія, Італія та Греція відчувають економічний та соціальний вплив імміграції. Як наслідок, однією з основних цілей співробітництва в Чорноморському регіоні є посилений регіональний розвиток з усіх частин басейну з метою протидії тим силам, що підштовхують міграційні потоки до іншої частини ЄС.

Структура та показники економічного розвитку


Показники ВВП відображають значну нерівність між економіками країн регіону - від близько 650 євро на душу населення для Молдови до приблизно 14,400 євро на душу населення для Греції, із середнім значенням 3,270 євро на душу населення 2005 року. Цей показник більш ніж в шість разів нижчий від середнього по ЄС показника ВВП на душу населення, і відповідає рівню доходів вище середнього згідно з класифікатором Світового банку.

Таблиця 2.3 –ВВП на душу населення, поточні ціни (1000 Євро)    

Країна 2000 2001 2002 2 003 2004 2005 2006

Вірменія 0,36 0,48 0,53 0,62 0,71 0,82 0,89

Азербайджан 0,47 0,50 0,55 0,63 0,75 1,07 1,72

Болгарія 1,14 1,23 1,43 1,84 2,25 2,49 2,66

Грузія 0,50 0,53 0,56 0,66 0,87 1,07 1,27

Греція 7,47 7,71 8,76 11,33 13,49 14,46 14,79

Молдова 0,25 0,30 0,33 0,40 0,52 0,60 0,66

Румунія 1,21 1,31 1,50 1,96 2,49 3,27 3,78

Росія 1,28 1,52 1,71 2,15 2,97 3,87 4,56

Туреччина 2,22 1,58 1,93 2,49 3,09 3,64 4,10

Україна 0,45 0,56 0,63 0,75 0,99 1,25 1,45

Джерело: Міжнародний Валютний Фонд, База даних Світового економічного огляду, квітень 2006


Таблиця 2.4 – ВВП на душу населення, паритет купівельної спроможності ( purchasing-power-parity (PPP) per capita GDP) (1000 Євро)

Країна 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006

Вірменія 1,43 1,89 2,18 2,53 2,84 3,07 3,25

Азербайджан 1,84 1,99 2,17 2,45 2,74 3,31 4,25

Болгарія 4,52 4,85 5,21 5,59 6,09 6,64 7,20

Грузія 1,61 1,74 1,87 2,14 2,35 2,61 2,79

Греція 11,97 12,74 13,41 14,28 15,24 16,12 16,93

Молдова 1,09 1,19 1,30 1,43 1,57 1,71 1,83

Румунія 4,18 4,54 4,87 5,25 5,85 6,32 6,80

Росія 5,19 5,62 6,00 6,61 7,31 7,95 8,57

Туреччина 4,73 4,41 4,62 4,90 5,39 5,72 6,03

Україна 2,96 3,35 3,61 4,08 4,73 5,16 5,59


Джерело: Міжнародний Валютний Фонд, База даних Світового економічного огляду, квітень 2006


Якщо порівнювати паритет купівельної спроможності (ПКС), то картина виявиться дещо відмінною: деякі країни займуть нижчі позиції, ніж це спостерігалося при оцінках в поточних цінах. Це особливо стосується Туреччини. Деякі інші країни, як Болгарія, демонструють набагато вищу купівельну спроможність, ніж це вимірюється в поточних цінах.


Таблиця 2.5 - ВВП на душу населення, паритет купівельної спроможності та поточні ціни

В ПКС (1000 Євро)

В поточних цінах (1000 Євро)

Греція

16,93




Греція

14,79

Росія

8,57




Росія

4,56

Болгарія

7,20




Болгарія

4,10

Румунія

6,80




Румунія

3,78

Tуреччина

6,03




Tуреччина

2,66

Україна

5,59




Україна

1,72

Aзербайджан

4,25




Aзербайджан

1,45

Вірменія

3,25




Вірменія

1,27

Грузія

2,79




Грузія

0,89

Молдова

1,83




Молдова

0,66

Джерело: Міжнародний Валютний Фонд, База даних Світового економічного огляду, квітень 2006


Чорноморський басейн розвивається за динамічним економічним сценарієм, згідно з яким більшість відповідних (до умов програми – прим.пер.) регіонів країн басейну Чорного моря переживають інтенсивне економічне зростання протягом декількох останніх років, що перевищує загальний рівень економічного зростання в середньому по ЄС. Станом на 2004 рік зростання ВВП для 8 з 10 країн регіону було вищим, ніж 7%, а середнє зростання ВВП по регіону складало 7.8%15. Це призвело до незначного збільшення розриву між найвищим та найнижчим рівнями доходів в регіоні, навіть якщо разом всі країни регіону і наблизилися за своїм рівнем до Греції.


Таблиця 2.6 – Розвиток ВВП на душу населення в ПКС, індекс 2000 р. = 100





Відповідні (до умов програми – прим.пер.) регіони, у разі, коли країна повністю не підпадає під дію програми, часто демонструють нижчий ВВП на душу населення, ніж в середньому на національному рівні, як у випадку України, Болгарії та Румунії16.


Структура продуктивних сил відповідного регіону програми басейну Чорного моря включає велику частку сільськогосподарського та промислового секторів (в економіці регіону – прим. пер.), ніж в середньому по ЄС.


Сільське господарство складає біля 14% від загального ВВП, промисловий сектор - 30%, а сектор послуг - 56%.


Регіони демонструють значне розмаїття в цьому відношенні, від цілком аграрних регіонів до індустріально високорозвинених промислових регіонів, які в деяких випадках пов’язані з нафтовою промисловістю, а також економік, що орієнтовані на туристичні послуги.


Великі енергетичні та мінеральні ресурси басейну Чорного моря мають суттєвий економічний вплив на багато регіонів, що підпадають під дію програми. Більшість країн басейну Чорного моря мають добре розвинену нафтогазову промисловість - або як виробники (Росія, Азербайджан) або як власники транзитних трубопроводів та морського транспорту для перевезення цих ресурсів до Європи (Росія, Грузія, Румунія, Туреччина та Україна).


Регіони басейну Чорного моря знаходяться під безпосереднім впливом власників енергетичних мереж та майбутніх транзитних коридорів енергоресурсів до ЄС, виступаючи «полем битви» для основних трансєвропейських транзитних інфраструктур для енергоресурсів, як вже існуючих, так і запланованих.


Зовнішня торгівля та інвестиції


Більшість країн Чорноморського регіону мають виразно від’ємний торговельний баланс, який контрастує в багатьох з них із значним позитивним балансом інвестиційних потоків.


Як торговельні, так і інвестиційні потоки майже повністю орієнтовані на зовнішніх (тобто за межами Чорноморського регіону) торговельних та фінансових партнерів з деякими винятками, такими, як грецькі економічні ініціативи в деяких сусідніх з басейном Чорного моря країнах.


Всі держави регіону, окрім Росії та України, мають від’ємний баланс зовнішньої торгівлі. Дефіцит зовнішньоторговельного балансу загалом по регіону складає до 38% від ВВП.


В більшості країн цей негативний баланс зростає, за винятком Росії, де профіцит зовнішньоторговельного балансу є суттєвим і останнім часом має тенденцію до зростання . Частка зовнішньої торгівлі власне між країнами, які належать до басейну Чорного моря, залишається незначною, і головним чином складається з енергоресурсів.


Taблиця 2.7 – Tоргівельний баланс (eкспорт – iмпорт) в % до ВВП




2002

2003

2004

2005

Вірменія

-18

-18

-15

-13

Aзербайджан

-7

-24

-24

3

Болгарія

-7

-9

-10

-16

Грузія

-13

-14

-12

-12

Moлдова

-25

-34

-31

-38

Росія

11

11

13

13

Tуреччина

-2

-4

-6

-7

Україна

4

3

7

1

Румунія

-6

-7

-9

-10

Грузія

-9

-9

-9

-7

Країни Єврозони

3

2

2

1

Джерело: Індикатори розвитку Світового банку


Здатність країн-партнерів експортувати високотехнологічну продукцію набагато нижча від середнього показника по ЄС; винятки становлять лише Росія та Греція. Грузія також демонструє дуже високий показник, але це - ймовірно - внаслідок відмінності статистичної структури цього показника в Грузії та дуже обмеженого переліку товарів, що експортуються з цієї країни.

Tаблиця 2.8 – Частка високотехнологічного експорту в загальному експорті

 

2002

2003

2004

2005

Вірменія









Aзербайджан









Болгарія









Грузія

44 

18 

38 

23 

Moлдова









Росія

13 

19 





Tуреччина









Україна









Румунія









Грузія

12 

12 

11 

10 

Країни Єврозони

16 

16 

16 

16 

Джерело: Індикатори розвитку Світового банку


Стимулювання прямих іноземних інвестицій

Зовнішня макроекономічна рівновага підтримується на сьогодні декількома ключовими позитивними факторами, що збалансовують великий дефіцит торговельного балансу країн басейну Чорного моря. До таких позитивних факторів відносяться прямі іноземні інвестиції (ПІІ), які майже дорівнюють сумам грошових переказів (маються на увазі перекази здебільшого через мережі Western Union, Moneygram тощо – прим. пер.), що здійснюють емігранти (здебільшого нелегальні – прим. пер.) в країни, де в них залишились сім’ї.


Вплив ПІІ є кардинальним для прискорення економічного розвитку, зростання передових технологій та ліквідації причин, що спонукають найбільш кваліфікованих та освічених працівників емігрувати.


Всі країни в цьому регіоні довели свою привабливість для ПІІ. Загалом по регіону, ПІІ як основний показник у відсотках до ВВП є набагато вищим, ніж в середньому по ЄС. Більш того, всі країни регіону демонструють зростання цього показника протягом останніх п’яти років. В цьому контексті тільки Греція є винятком, із показником нижчим, ніж в середньому по ЄС.


Прямі іноземні інвестиції (ПІІ) головним чином спрямовані на видобуток природних ресурсів, розбудову енергетичної інфраструктури (нафто- та газопроводів, ліній електропередач тощо – прим. пер.) і, що найбільш важливо, на створення виробничих підприємств. Останнє відбувається завдяки конкуренції в пропозиції робочої сили в регіоні, з високою наявністю кваліфікованих працівників та низьким рівнем заробітної плати, про що буде описано нижче в розділі, який стосуватиметься ринку праці.


Taблиця 2.9 – Частка ПІІ у ВВП




2002

2003

2004

2005

Вірменія

4,66%

4,31%

6,12%

5,27%

Aзербайджан

22,33%

45,15%

40,97%

13,37%

Болгарія

5,81%

10,52%

10,92%

9,81%

Грузія

4,93%

8,52%

9,74%

7,03%

Moлдова

5,06%

3,72%

3,30%

6,81%

Росія

1,00%

1,84%

2,62%

1,98%

Tуреччина

0,62%

0,73%

0,95%

2,70%

Україна

1,63%

2,84%

2,65%

9,42%

Румунія

2,50%

3,10%

8,53%

6,73%

Грузія

0,04%

0,76%

1,01%

0,28%

Країни Єврозони

0,04%

0,76%

1,01%

0,28%

Джерело: Індикатори розвитку Світового банку


Двома основними чинниками, які можуть перешкоджати цьому сценарію в наступні роки, є конкуренція з іншими регіонами, особливо з азіатськими, стосовно вартості робочої сили та природних ресурсів, а також ризики, що пов’язані з відновленням політичної та економічної нестабільності.


Вступ Румунії та Болгарії в ЄС cправляє як позитивний, так і негативний вплив на потоки ПІІ. З одного боку, в цих країнах наявна тенденція стабілізації економіки та законодавчої бази, а з іншого – очевидно, що відбувається зростання вартості робочої сили зумовлене інтеграцією ринків праці цих країн до ринку ЄС. Ці чинники можуть викликати перенесення потоків ПІІ в інші регіони того ж самого басейну Чорного моря.


Ринок праці


Частка працездатного населення в країнах басейну Чорного моря становить в середньому більше 50%. Рівень зайнятості становить близько 45%, що майже на 20% нижче, ніж в середньому цей показник по ЄС, який досяг 65% у 2005 році17. Однак це значення для басейну Чорного моря є середнім (узагальненим), тому що існують сильні демографічні відмінності між 10-ма країнами, з найнижчим рівнем зайнятості у Вірменії та Молдові і найвищим - близьким до середнього показника Євросоюзу - в таких країнах, як Грузія і Україна.


Рівень безробіття складає в середньому 9.1% від працездатного населення. Цей відсоток дуже близький до середньої величини по ЄС (в 2005 році він становив 7.9% для ЄС–15 та 8.8% для ЄС–25), але знов-таки спостерігається велика розбіжність на регіональному рівні (від 1.4% до 18.2%).


Ці відмінності серед країн Чорноморського басейну зумовлюються як структурною різнорідністю їхніх економік (часткою важкої промисловості «радянського» зразка, вагою сільськогосподарського сектора тощо), так і темпом економічного розвитку та реструктуризацією виробничих галузей в регіоні (зниження частки державної власності, зростання сфери послуг і нафтової промисловості, тощо).


Країни регіону також нерівномірні в соціально-економічних умовах розвитку в залежності від віку та статі. Молодь більше потерпає від безробіття. Безробіття серед жінок становить в середньому половину від загального рівня безробіття в зоні дії програми, але із значною нерівномірністю на регіональному рівні, чітко відображаючи різні ступені інтеграції жінок на ринку праці. Так наприклад, безробіття серед жінок в два-три рази вище, аніж безробіття серед чоловіків, у відповідних регіонах Росії, Вірменії, України та Греції, але в Молдові і Румунії цей показник значно нижчий і тільки у Туреччині досягає 28% від загального показника безробіття. Проте, сильна різнорідність структур національних економік країн регіону вимагає коректності при здійсненні прямих порівнянь між випадками прикладами показників країнам регіону.


Рівень заробітної плати також відображає структуру національних економік, тільки в Греції він заробітної плати близький до середнього рівня ЄС. Всі інші країни мають рівень заробітної плати нижчий від рівня Греції на 10%-25% .


Tаблиця 2.10 – Середньомісячна заробітна плата (оцінка)




Рік

Середньо-

місячна

з/п в євро

Aзербайджан

2005

113,3

Греція

2005

91,3

Вірменія

2005

116,9

Молдова

2005

83,8

Росія

2005

238,3

Болгарія

2005

161,0

Греція

2004

1315,0

Україна

2005

150,8

Румунія

2004

207,7

Tуреччина

2005

291,9


Цей рівень заробітної плати виступає одночасно як перевага для зростання і конкуренції, і як загроза сталому розвитку. Навиразнішим позитивним наслідком низького рівня заробітної плати в регіоні є збільшення привабливості ПІІ. Як показано вище, ПІІ складають дуже істотну частку загальних інвестицій в регіоні. За відсутності інших стримуючих чинників, таких як політична нестабільність, корупція і недосконале законодавство, низька вартість робочої сили у виробничому секторі є суттєвим фактором, який стимулює високу конкурентноспроможність на міжнародних ринках. В той же час дуже низька зарплата і близькість до ринку праці Євросоюзу спонукають як до легальної, так і до нелегальної міграції. Міграція часто охоплює найбільш кваліфікованих працівників і найбільш динамічну частину працездатного населення.


Інфраструктура


Активи країн регіону в сенсі державної інфраструктури відображають вплив трьох головних чинників:

  • Низький економічний розвиток країн-партнерів порівняно з рівнем ЄС;

  • Швидке економічного зростання і реструктуризації національних економік як результат реформ, розпочатих у 90-х роках;

  • Зростаюча інтеграція економік європейських і азіатських країн.


Ці чинники призвели до значного зростання за минулі роки транснаціональних транспортних потоків в Чорноморському басейні, так само, як і до появи нових вимог щодо ефективності міжнародних перевезень. Спостерігаються позитивні тенденції в розвитку транспортної інфраструктури, але вона все ще відстає в розвитку комбінованого перевезення і сучасних логістичних технологій, а також має низький рівень інформатизації.


Коефіцієнт дорожнього використання, визначений як тонна-кілометр/кілометр, в цій зоні є все ще набагато нижчим, ніж в інших країнах ЄС, за винятком Туреччини. З іншого боку, середня кількість пасажирів на кілометр, вже наближається до середнього показника деяких країн Євросоюзу.


Tаблиця 2.10 – Коефіцієнт дорожнього використання



Джерело: А. Пірс. Розвинута магістральна інфраструктура навколо Чорного моря – Третя міжнародна конференція «Формування транспортної мережі у зона Чорного моря» Одеса/Україна, 9-11 червня 2004 р.


Відновлення транспортних систем та маршрутів в зоні Чорноморського басейну поєднує національні транспортні програми з планами розвитку панєвропейських транспортних коридорів. На регіон Чорноморського басейну поширюються три головних ініціативи щодо транспортних мереж, заходи в рамках яких зараз знаходяться в процесі розробки:

  • Транспортний коридор Європа-Кавказ-Азія (програма TRACECA). Започаткований 1993 року, нині охоплює 14 країн басейну Чорного моря і Середньої Азії;

  • «Центральна транспортна вісь» включає північ Чорноморського узбережжя (пов’язує Центральну Європу з Україною);

  • «Південно-східна транспортна вісь» включає південь Чорноморського узбережжя (пов'язує Балкани, Туреччину, Кавказ та Каспій).


Інші ініціативи в цьому регіоні включають:

  • «Бакинська ініціатива», розпочата 2004 року, об’єднує Євросоюз та країни Чорного і Каспійського морів;

  • Залізничний проект Баку-Тбілісі-Карс, як спільна ініціатива Азербайджану, Грузії та Туреччини;

  • Окружна швидкісна автомагістраль вздовж Чорноморського узбережжя .


Транснаціональна оперативно-інституційна структура, що включає транспортні коридори, панєвропейські транспортні зони (ПЕТРА - PETRA) і такі ініціативи, як, наприклад «Автостради моря», дозволяє здійснювати маркетинг міжнародних пасажирських і вантажних перевезень регіональною об'єднаною мультимодальною транспортною мережею.


Інфраструктурний потенціал регіону не повністю задіяний, і деякі наявні шляхи, як наприклад залізниця Карс-Гюмрі, не функціонують.


В енергетичному секторі Чорне море служить в якості коридора для транспортування вуглеводнів з Середньої Азії та Каспію до континентальної Європи. Це включає, серед інших, нафто- та газопроводи з Азербайджану до Туреччини: Баку-Тбілісі-Ерзерум та Баку-Тбілісі-Джейхан; газопровід Туреччина-Греція із запланованим відгалуженням на Італію; коридор Північ-Південь (включно з газопроводом, який пов’язує Росію та Туреччину – “Блакитний потік-1»); а також нафтопровід Самсун-Джейхан.


Інфраструктура транзиту енергоресурсів та пов’язана з нею торгівля енергоресурсами мають велике стратегічне та політичне значення для регіону басейну Чорного моря, беручи до уваги обсяги імпорту енергоресурсів до ЄС, які передбачається транспортувати через регіон басейну Чорного моря у найближчі роки.


Ці аспекти відображено на мал. 2.12 – 2.15. З перспективою розвитку додаткової енергетичної інфраструктури, включно з газопроводом «Набукко», панєвропейським нафтопроводом Констанца-Трієст, а також нафтопроводом Бургас-Александруполіс, регіон Чорного моря відіграватиме зростаючу роль в питаннях енергетичної безпеки регіону зокрема та ЄС в цілому.


Таблиця 2.12 – Запропоновані пріоритетні напрямки для нафтопроводів




Таблиця 2.13 – Мапа нафтопроводів18





Таблиця 2.14 – запропоновані пріоритетні напрямки для газопроводів




Таблиця 2.15 Мапа газопроводів19





Стосовно телекомунікацій, потрібно зазначити, що рівень телефонізації регіону (як фіксованої, так і мобільної) дуже нерівномірний серед відповідних регіонів: від 203.3 абонентів на 1000 осіб у Вірменії до 1465 абонентів на 1000 осіб у Греції у 2004 році. Але інвестиції у цю галузь в країнах регіону стабільно зростають. Наприклад, у Вірменії в 2005 році кількість телефонних ліній досягла вже 678.820 на 1000 осіб. Доступ до Інтернету все ще обмежений, кількість користувачів коливається від 4% в Грузії до 28% в Болгарії, у порівнянні з середнім показником доступу до мережі Інтернет для 49% населення в ЄС. Проте, доступ до Інтернету зростає швидко у всіх регіонах басейну Чорного моря: впродовж 2002 та 2004 рр. кількість користувачів Інтернету збільшилась у 2-4 рази в більшості регіонів, що підпадають під дію програми.


Taблиця 2.15 – Кількість фіксованих ліній телефонного зв’язку та мобільних телефонів /1000 жителів




2001

2002

2003

2004

2005

Вірменія

182

201

223

260

..

Aзербайджан

197

210

243

299

397

Болгарія

561

695

808

958

1128

Грузія

187

248

302

337

..

Греція

1239

1421

1382

1415

1472

Moлдова

203

249

299

391

480

Румунія

360

428

523

673

820

Росія

281

366

500

780

1119

Tуреччина

561

606

662

757

868

Україна

265

301

368

545

..

Краєни Єврозони

1272

1317

1367

1426

1511

Джерело: Індикатори розвитку Світового банку


Стосовно розвитку інфраструктури водних ресурсів, спостерігається істотна різниця в доступі населення до якісних джерел питної води та сучасної каналізації у порівнянні з середнім показником по ЄС. В середньому лише 86% населення басейну Чорного моря має доступ до якісних джерел питної води та 91% міського населення користується сучасною каналізацією. Згідно статистики Світового банку, найменш розвинену інфраструктуру можна спостерігати в Румунії та Азербайджані, за якими йдуть Вірменія та Грузія.

Таблиця 2.16 – Покращення доступу до питної води (% населення, яке має доступ), 2004р.



Джерело: Індикатори розвитку Світового банку, 2006
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   14



Схожі:

Неофіційний переклад українською мовою iconЗакон про Охорону рослин 1956 року Правила імпорту рослин Лютий 2009 року Неофіційний Переклад Даний переклад на англійську мову є неофіційний перекладом оригінального офіційного тексту на івриті
Правила охорони рослин (імпорт рослин, продукти рослинного походження, шкідники й регулюючі статті) – 2009 рік
Неофіційний переклад українською мовою iconНаказ № Про перереєстрацію журналу «Перспектив» українською мовою, «Перспектив» російською мовою, «Perspective» англійською мовою
Україні» співзасновники друкованого засобу масової інформації – журналу «Перспектив» українською мовою, «Перспектив» російською мовою,...
Неофіційний переклад українською мовою iconНеофіційний переклад Київ, Україна

Неофіційний переклад українською мовою iconНеофіційний переклад
Частина перша: вступ: середньостроковий огляд
Неофіційний переклад українською мовою iconМолдовська мова 5-9 класи Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою пояснювальня записка
Програма з молдовської мови для класів з навчанням українською мовою визначає цілі, завдання, зміст І методи ії вивчення
Неофіційний переклад українською мовою iconНеофіційний переклад
Пану Сергію Гуржію Голові Державного комітету фінансового моніторингу України м. Київ, Україна
Неофіційний переклад українською мовою iconНеофіційний переклад
Ризики відмивання коштів та фінансування тероризму через комерційні веб-сайти та платіжні системи інтернету
Неофіційний переклад українською мовою iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою мова іврит 10 – 11 класи пояснювальна записка
Мова іврит вивчається у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання як окремий предмет
Неофіційний переклад українською мовою iconПрограма для загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою мова іврит 10 – 11 класи пояснювальна записка
Мова іврит вивчається у загальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання як окремий предмет
Неофіційний переклад українською мовою iconМолдовська мова 1-4 класи загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням українською мовою Пояснювальна записка
Програма з молдовської мови для 1 – 4 класів навчальних закладів з українською, мовою навчання визначає мету, зміст І методи вивчення...
Неофіційний переклад українською мовою iconНеофіційний переклад м. Київ, Україна
В рамках нашої тривалої співпраці в боротьбі проти відмивання коштів, передаємо наступну інформацію Урядові України
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи