Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 icon

Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011



НазваПравила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011
Сторінка5/12
Дата конвертації27.07.2012
Розмір1.17 Mb.
ТипПравила
джерело
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12
1. /7ФПравила повед_нки при надзвичайних ситуац_ях.docПравила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ і ДІЇ В РАЗІ

отруєнЯ МЕДИКАМЕНТАМИ


У переліку нещасних випадків, при яких необхідна екстрена медична допомога дуже частими стали отруєння медикаментами, які були прийняті у дозі, яка перевищує лікувальну. Вони відрізняються від алергічних реакцій, побічних ефектів, котрі залежать, як правило, від особливостей організму і можуть виникати навіть після прийому лікувальної дози препарату. Звичайно ці реакції швидко проходять після відміни ліків або після проведення відповідного лікування.

Властивості тих або інших медикаментів викликати алергічні реакції та побічні прояви відомі, і лікар ураховує їх при призначенні ліків хворому. Тому приймати препарати потрібно, суворо дотримуючись рекомендацій лікаря. Це дозволить йому контролювати реак­цію організму на той або інший препарат, уникнути або своєчасно усунути небажані наслідки.

Інша справа, коли пацієнт порушує вказівки лікаря (нажаль, це бува не так уже й рідко), проявляє непотрібну і небезпечну самодіяльність.

Гострі отруєння медикаментами частіше від усього відбувають­ся в тих випадках, коли одні або декілька ліків одночасно приймають без призначення лікаря, самостійно або по пораді друзів, знайомих. Причому деякі помилково думають, що коли збільшити дозу ліків, яку приймуть при лікуванні, то швидше поліпшиться самопочуття.

Отруєння наступає і при сполученні деяких ліків, наприклад, снодійних, заспокійливих, з алкоголем. Дуже часто отруюються медикаментами діти. У переважній більшості випадків вони трапляються по вині дорослих, які залишають ліки у легко доступних для дітей місцях.

Найбільше розповсюджені випадки отруєння снодійними, заспокійливими засобами, які є майже у кожній сім’ї. Для них характерні сонливість, в’ялість, загальмованість, порушення координації руху, нестійка хода. При легкому передозуванні через декілька годин або 1-2 дні описані симптоми зникають. У випадках тяжкого отруєння, які супроводжуються втратою свідомості, ліку­вання проводиться тільки в лікарні. В останні роки поширились отруєння медикаментами, призначеними для лікування різних захворювань серцево-судинної системи (дегоксин, дигитоксин, обзидан, ізоптин, фінонтин, імітон, хлофемін і інші). При їх передозуванні, як правило виникає розлад серцевого ритму, що може закінчитись раптовою зупинкою серця. Тому при підозрі на отруєння необхідно негайно викликати лікаря. Практично у кожному домі є протитемпературні, протизапальні засоби (анальгін, амідопірін, парацетамол, ацетилсаліцилова кислота,), сульфаніламідні (етазол, сульфадиметоксин та інші). Ці, здається, безпечні препарати при їх передозуванні також можуть бути причиною гострого отруєння, яке супроводжується ураженням нирок і печінки.

Серед лікарських інтоксикацій часті отруєння деякими токсичними препарати, які використовують жінки щоб припинити вагітність. Однак досягнути бажаного результату жінці, як правило, не вдається, а отруєння цими препаратами розвивається швидко. 3’являється блювота, біль у животі, прискорене серце­биття. В особливо тяжких випадках порушується слух, зір, діяль­ність серця, дихання. Все це може закінчитись трагічно.

Щоб попередити отруєння медикаментами, треба обережно користуватись ними, приймати їх тільки за призначенням лікаря і в рекомендованій дозі, зберігати у місцях недоступних для дітей і для тих хто страждає різними психічними захворюваннями.

Якщо сталася біда, то лікування повинно приводитись тіль­ки в умовах лікарні. В багатьох містах створені спеціалізовані токсикологічні відділення в лікарнях і бригади на станціях швидкої допомоги.

У любому випадку гострого отруєння ліками негайно викликайте "Швидку допомогу" до її приїзду постарайтеся промити потерпілому шлунок, дайте йому випити 3-4 склянки звичайної водопровідної (колодязної) води і викличте блювоту. Промивання шлунку треба повторити 2-3 рази. Робити це можна тільки у тому випадку, якщо хворий знаходиться при свідомості. При втраті свідомості ні в якому випадку не можна вливати в рот хворому воду, молоко, або іншу рідину для проми­вання шлунку, так як рідина може потрапити в дихальні шляхи, що призведе до порушення дихання, іноді з тяжкими наслідками.

При появі у хворого порушення координації руху, нестійкості ходи, негайно укладіть його в постіль. Якщо потерпілий втратив свідомість, поверніть його голову набік, щоб блювотні маси не попали в дихальні шляхи. Очистіть порожнину роту від слизу і блювотних мас пальцем, обмотаним бинтом. У потерпілого може статися зупинка дихання тоді негайно починайте штучне дихання методом "рот у рот" або "рот у ніс". Спершу очистіть порожнечу роту, розстебніть одяг, який стягує грудну клітку.

Коли прибуде "швидка допомога" не забудьте передати медичним працівникам упаковку з-під ліків, які вживав потерпілий і повідомити, якщо це можливо час, коли було прийнято препарат та його дозу.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПРИ АВАРІЯХ НА АТОМНИХ ЕНЕРГЕТИЧНИХ УСТАНОВКАХ

Виникнення аварій (катастроф) на атомних енергетичних установках може привести до радіоактивного зараження повітря і довкілля, що являє собою серйозну небезпеку для населення усієї України.

Радіаційними небезпечними об’єктами для населення України є: атомні електростанції, об’єкти господарської діяльності які використовують у виробничій та іншій діяльності прилади та устаткування на основі радіоізотопів.

Оповіщення про аварію (катастрофу) на радіаційному небезпечному об’єкті проводить управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення області (МНС України).

З цією метою по обласній (міських і районних) радіотрансляційній мережі буде передано спеціальне повідомлення. Дублювання повідомлення буде здійснюватися за допомогою радіо, телебачення і рухомих гучномовних установок, а також працівниками об’єктів господарювання і житлових експлуатаційних контор (домоуправлінь).

Дії населення при оповіщенні про радіоактивне зараження

навколишнього середовища

Отримавши повідомлення про небезпеку радіоактивного зараження, негайно надіньте протигаз або респіратор, а при їх відсутності, ватно-марлеву пов’язку, дітей до півтора року помістіть у камери захисні дитячі та ідіть в захисну споруду.

Якщо захисна споруда далеко і у вас нема протигазу (камери захисної дитячої для дитини), залишайтесь в приміщені. Включіть радіоточку (радіоприймач, телевізор) для прослуховування інформаційних повідомлень управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення (району, міста), закрийте вікна, двері, вентиляційні отвори (люки), віддушини, виконайте герметизацію приміщення.

З метою захисту від дії радіонуклідів необхідно з моменту отримання повідомлення про радіоактивне зараження негайно приступити до проведення йодної профілактики. Для цієї мети на протязі семи днів кожний день приймайте по одній таблетці (0,25 г) йодистого калію і давайте дітям до 2-х років ј таблетки, дітям від 2-х до 14 років – половину таблетки. Таблетки необхідно придбати в аптеці або отримати в лікувально-профілактичному закладі в перші години після аварії (катастрофи). Можна використати йодистий калій із аптечки індивідуальної АІ-2. Йодну настойку можна приготувати самому: три-п’ять крапель розчину йоду на стакан води, дітям до двох років – одну-дві краплі.

Якщо за умовами радіаційної обстановки подальше перебування людей в даному будинку (вулиці) небезпечно, тоді проводиться евакуація населення. Слідкуйте за повідомленнями управління (відділу) з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення. Уточніть час початку евакуації, місце подання автотранспорту. Залишаючи квартиру (будинок), виключіть джерела електроенергії, візьміть з собою документи, гроші, необхідні речі, надіньте протигаз (респіратор або змочену ватно-марлеву пов’язку), накидку або плащ, резинові чоботи. Не забудьте попередити сусідів про початок евакуації.

Після прибуття до нового місця проживання, необхідно провести дезактивацію засобів захисту органів дихання, одягу, взуття і санітарну обробку покровів шкіри на обладнаному санітарному обмивочному пункті (СОП) або самостійно. Самостійна обробка заключається в видаленні радіоактивних речовин з відкритих часток шкіряних покривів тіла, одягу, взуття і засобів захисту. Послідовність дії така: зняти накидку (плащ, пальто і т.д.) і, ставши спиною проти вітру, витрусити її. Після того повісити одяг на перекладину (мотузку) і віником (щіткою) змести з неї радіоактивний пил.

Після цього потрібно почистити взуття щіткою або будь-яким підручним засобом і вимити водою. Після цього обробити відкриті частини шкіри водою або розчином із індивідуального протихімічного пакета (ІПП-8). Для обробки шкіри можна використовувати сухі тампони, рушник і т.д.

В подальшому проводиться повна санітарна обробка на помийних пунктах (бані, пральні і т.д.) з заміною одягу.

Перед початком проведення санітарної обробки і після неї необхідно пройти дозиметричний контроль.

Захист органів дихання і шкіри

Для захисту органів дихання використовуйте респіратор типу “Пелюстка”, респіратори Р-2, У-2К (для дорослого населення), ватно-марлеві пов’язки, маски від пилу ПТМ-1 із тканини, а також цивільні протигази.

Запам’ятайте! Засоби захисту органів дихання необхідно обов’язково використовувати при випаданні радіоактивних речовин на території, де знаходиться ваше житло, при всіх видах пилоутворення у зонах радіаційного зараження (сильний вітер, проїзд транспорту, особливо по ґрунтовим дорогам, при проведенні робіт на місцевості і т.д.).

Засоби індивідуального захисту можна не використовувати при находженні в житлових і адміністративних будинках, в тиху безвітряну погоду і після дощу.

Для уникнення ураження шкіряних покровів необхідно використовувати плащі з капюшонами, накидки із щільної тканини або поліетиленової плівки, комбінезони, гумове взуття, рукавиці, а при наявності і захисний спеціальний одяг.

Захист житла, джерел води і продуктів харчування

Всі вікна в домі закрийте плівкою, вхідні двері обладнайте м’якими шторами. Закрийте димоходи, вентиляційні віддушини (отвори, люки). Килимові доріжки і килими зверніть. М’які меблі накрийте чохлами, столи накрийте плівкою або клейонкою. Перед вхідними дверима поставте відро з водою і поруч розстеліть килимчик.

Водорозбірні колонки обладнайте наметами і підмостками. Продукти зберігайте в скляній тарі або поліетиленових пакетах, в холодильниках.

Дотримання правил радіаційної безпеки і особистої гігієни

Для попередження або послаблення дії на організм радіоактивних речовин та можливого уникнення захворювання променевою хворобою:

максимально обмежте перебування на відкритій території, при виході з приміщення використовуйте засоби індивідуального захисту (респіратор, пов’язку, плащ, гумові чоботи);

при знаходженні на відкритій території не роздягайтесь, не сідайте на землю, не паліть;

перед входом в приміщення взуття вимийте водою або витріть мокрою ганчіркою, верхній одяг витрусіть і почистіть вологою щіткою;

суворо дотримуйтесь правил особистої гігієни;

у всіх приміщеннях, що призначені для перебування людей, кожний день робіть вологе прибирання, бажано з використанням миючих засобів;

приймайте харчі тільки в закритих приміщеннях, ретельно мийте руки з милом перед їжею;

воду вживайте тільки з перевірених джерел;

сільськогосподарські продукти з індивідуальних господарств, особливо молоко, зелень, овочі і фрукти вживайте в їжу тільки за рекомендаціями органів охорони здоров’я;

виключіть купання в відкритих водоймах до перевірки ступеня їх радіоактивного забруднення;

не збирайте в лісі ягоди, гриби і квіти.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПРИ ПОЖЕЖАХ

Пожежі – це стихійне лихо, вогонь, що вийшов з під контролю людини. Вони можуть виникати в лісах, на торф’яниках, у житлових будинках, на виробництві, в енергетичних мережах і на транспорті, спричиняють великі збитки і часто приводять до загибелі людей.

При пожежі потрібно остерігатися: високої температури, задимленості і загазованості, обвалу конструкцій будинків і споруд, вибухів технологічного обладнання і приладів, падіння обгорілих дерев і провалля. Небезпечно входити в зону задимлення, якщо видимість менше 10 м.

При рятуванні потерпілих із будинків, що горять, і при гасінні пожежі, дотримуйтесь наступних правил:

перш ніж ввійти в приміщення, що горить, накрийтесь мокрим покривалом, пальтом, плащем, щільною тканиною;

двері в задимлене приміщення відкривайте обережно, щоб уникнути займання від великого притоку свіжого повітря;

у дуже задимленому приміщенні рухайтесь поповзом або пригнувшись;

для захисту від чадного газу необхідно дихати через зволожену тканину.

Запам’ятайте! Маленькі діти від страху часто ховаються під ліжками, в шафах, забиваються в куток;

якщо на вас загорівся одяг, лягайте на землю і, перевертайтесь, щоб збити полум’я; бігти не можна - це ще більше роздуває вогонь;

побачивши людину в одязі, що горить, накиньте на нього пальто, плащ або яке-небудь покривало і щільно притисніть його. На місце опіків накладіть пов’язки і відправте потерпілого в медичний заклад;

при гасінні пожежі використовуйте вогнегасники, пожежні крани, а також воду, пісок, землю, покривала та інші засоби;

речовини, що гасять вогонь, направляйте в місця найбільш інтенсивного горіння і не на полум’я, а на поверхню, яка горить;

якщо горить вертикальна поверхня, воду подавайте в верхню її частину;

в задимленому приміщенні використовуйте розпилений струмінь, який сприяє осадженню диму і пониженню температури;

горючі рідини гасіть сумішами, які викликають піну, засипайте піском або ґрунтом, а також накривайте невеликі осередки покривалами, одягом, брезентом і т.д.;

якщо горить електропровід, спочатку виверніть пробки або вимкніть вимикач, а потім починайте гасити вогонь;

виходити із зони пожежі необхідно в навітряну сторону, туди звідки дме вітер.

Правильно використовуйте засоби гасіння пожеж:

для приведення в дію пінного вогнегасника підніміть рукоятку вгору і перекиньте її до упору; потім переверніть вогнегасник вверх дном. Струмінь піни, що виникає, направте на поверхню, яка горить (при відсутності струменю піни стряхніть вогнегасник або прочистіть отвір);

вуглекислотний вогнегасник направте розтрубом на поверхню, що горить, обертаючи маховичок проти ходу годинникової стрілки до упору, відкрийте запірний вентиль. Снігоподібною масою, яка викидається з розтруба, покривайте поверхню, яка горить, до повного закінчення горіння.

Не держіть розтруб голою рукою, можна обморозитися;

для приведення в дію пожежних кранів, які знаходяться в будинку (споруді), необхідно відкрити дверці шафи і розкотити в напрямку осередку пожежі рукав, який з’єднаний з краном і стволом;

відкрийте вентиль поворотом маховичка проти ходу годинникової стрілки і направте струмінь води із ствола на осередок горіння.

Найбільш доступними засобами гасіння займань і пожеж є вода, пісок, або ґрунт, ручні вогнегасники, азбестові і брезентові покривала і навіть гілки дерев або одяг.

Запам’ятайте! Дотримання і своєчасне проведення профілактичних протипожежних заходів знизить можливість виникнення пожеж і займань у вашому домі (квартирі) та зменшує імовірність їх швидкого розповсюдження.

У разі виникнення пожежі при необхідності викликайте пожежну команду за телефоном - 01.

ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПРИ ЗАГРОЗІ ВИНИКНЕННЯ І ВИНИКНЕННІ АВАРІЙ НА МЕРЕЖАХ ГАЗОЗАБЕЗПЕЧЕННЯ


ТИПОВІ ПРАВИЛА

з безпеки користування побутовими газовими приладами і апаратами

1. Ці Правила обов’язкові для всіх посадових осіб об’єктів господарювання, що займаються експлуатацією житлового фонду, які відповідають за безпечну експлуатацію газового обладнання житлових і громадських будинків, а також громадян, що використовують газ у побуту.

2. Відповідальними за цілісність і справний стан газового обладнання є об’єкти господарської діяльності, на балансі яких воно знаходиться, а в будинках і квартирах на праві приватної власності – їх власники.

3. Відповідальність за безпеку користування побутовими газовими приладами і апаратами в будинках, квартирах і за дотримання їх в належному стані несуть особи, що користуються газом. Відповідальність за стан димових і вентиляційних каналів в житлових будинках місцевих державних адміністрацій і відомчому житловому фонді несуть житлові експлуатаційні контори (домоуправління), а в будинках і квартирах на правах приватної власності – їх власники.

4. В житлових експлуатаційних та інших організаціях, що мають побутові газові прилади і апарати, наказом керівника повинні назначатися із числа керівного складу і спеціалістів особи, що відповідають за безпечну експлуатацію внутрішнього газового обладнання.

5. Відповідальні особи, за виключенням власників будинків і квартир на праві приватної власності, повинні здати екзамен на знання правил з вимог безпеки в газовому господарстві.

6. Особи, що користуються газовими приладами і апаратами зобов’язані:

6.1. Пройти інструктаж в технічному кабінеті на об’єкті газового господарства або самостійно ознайомитися з Інструкцією (керівництвом) з експлуатації газових приладів і апаратів, що встановлені в квартирі або будинку.

6.2. Забезпечити цілісність і підтримання в порядку газового обладнання.

6.3. Слідкувати за нормальною роботою газового обладнання, димоходів і вентиляції, перевіряти тягу до ввімкнення і під час роботи газових приладів за відведенням продуктів згорання газу в димохід. Перед користуванням газифікованою пічкою перевірити чи відкрито повністю шибер, періодично очищати від сміття, битої цегли “кишеню” димоходу.

6.4. При закінченні користуванням газом закрити крани на газових приладах і перед ними, а при розміщенні балонів всередині кухні додатково закрити вентилі балонів.

6.5. При несправності газового обладнання викликати працівників об’єкту газового господарства.

6.6. Закрити негайно крани горілок газових приладів при раптовому перериванні в подачі газу і повідомити аварійну службу об’єкта газового господарства.

6.7. При появі в приміщенні запаху газу негайно припинити користування газовими приладами, закрити крани на приладах і до них, відкрити вікна для провітрювання приміщень, викликати аварійну службу об’єкта газового господарства.

Не запалювати вогню, не палити, не включати освітлення і електроприлади, не користуватися електродзвінками.

6.8. Перед входом в підвали (погреби), до включення освітлення і електроприладів, треба переконатися у відсутності запаху газу.

6.9. При виявленні запаху газу в підвалах (погребах), під’їздах, у дворі або на вулиці необхідно:

повідомити аварійну газову службу за телефоном – 04;

вжити заходи щодо виведення людей із загазованого середовища та при появі відкритого вогню або іскри;

до прибуття аварійної бригади організувати провітрювання приміщення.

6.10. Власники будинків і квартир на праві приватної власності, крім вищеназваних вимог, повинні своєчасно заключати договір на технічне обслуговування газового обладнання. Забезпечувати перевірку димоходів і вентиляційних каналів в терміни, які встановлені правилами безпеки в газовому господарстві. В зимовий час періодично перевіряти оголовки з метою недопущення їх промерзання і закупорки.

7. Абонементам забороняється:

7.1. Виконувати самовільну газифікацію будинку (квартири, садового будиночка), переставлення, заміну і ремонт газового обладнання.

7.2. Виконувати перепланування приміщень, де встановлені газові прилади.

7.3. Вносити зміни в конструкцію газових приладів, змінювати улаштування димових і вентиляційних систем (каналів) заклеювати вентиляційні канали, замуровувати “кишеню” і люки, що призначаються для очищення димоходів.

7.4. Відключати автоматику безпеки і регулювання, користуватися газом при несправних газових приладах, автоматиці, арматурі і газових балонах.

7.5. Користуватися газом при порушенні щільності кладки, штукатурки (тріщини) газифікованих пічок і димоходів.

7.6. Користуватися газом після закінчення терміну дії акта про перевірку і очищення димових і вентиляційних каналів.

7.7. Виконувати очищення, перевірку димових і вентиляційних каналів, а також заміну балонів газобалонної установки без проходження навчання і отримання дозволу від об’єкту газового господарства.

7.8. Користуватися газовими приладами при зачинених кватирках, жалюзійних решітках, решітках вентиляційних каналах, щілинах під дверми ванних кімнат і кухонь, при відсутності тяги в димоходах і вентиляційних каналах.

7.9. Залишати працюючі газові прилади без догляду, крім розрахованих на безперервну роботу і що мають для цього відповідну автоматику.

7.10. Допускати до користування газовими приладами дітей дошкільного віку, а також осіб, що не контролюють свої дії, не знають правил користування цими приладами.

7.11. Прив’язувати до газопроводів мотузки і навантажувати їх.

7.12. Використовувати газ і газові прилади не за призначенням. Користуватися газовими плитами для опалення приміщень.

7.13. Користуватися приміщеннями, де встановлені газові прилади, для сну і відпочинку.

7.14. Використовувати відкритий вогонь для знаходження витікання газу.

7.15. Зберігати в приміщеннях і підвалах порожні і повні газові балони для зріджених газів.

7.16. Розміщувати в газифікованому приміщенні більше одного балону місткістю 50 (55) л або двох балонів місткістю 27 л кожний. Балони повинні знаходитися в тому приміщенні, що і газові прилади.

7.17. Встановлювати балони з газом в газифікованому приміщені на відстані менше 1м від радіатора опалення або пічки. При установці екрану, що оберігає балони від нагрівання, ця відстань може бути зменшена до 0,5 м, а відстань між балоном і екраном не менше 10 см.

Розміщувати балони напроти пічних дверцят на відстані менше ніж 2 м.

7.18. Вмикати і вимикати електроосвітлення, користуватися відкритим вогнем, електроопалювальними приладами і опалювальними пічками під час заміни балонів, які встановлені в приміщенні.

При знаходженні в загазованій квартирі (приміщенні) або на загазованій ділянці місцевості з метою запобігання виникненню пожежі (вибуху) газоповітряної суміші суворо забороняється:

В загазованій квартирі (приміщенні):

для виключення виникнення іскріння, яке може призвести до вибуху (загорання газоповітряної суміші) забороняється вмикати і вимикати електричні прилади (освітлення, печі, каміни, праски, телевізори, магнітофони, радіо, дрилі та інші); користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання; користуватися електродзвоником; дзвонити по телефону; виконувати дії з металевими предметами для виключення удару один об одного;

користуватися відкритим вогнем (запалювати сірники або запальничку, палити).

На загазованій ділянці місцевості:

для виключення виникнення іскріння, яке може призвести до вибуху (загорання газоповітряної суміші) забороняється ставити машини, заводити машини, що стоять, і проїжджати біля загазованого газового колодязя, газорозподільного пункту, групової резервуарної установки ближче 15 м з підвітряної сторони; користуватися електричними і акумуляторними ліхтарями, які не мають вибухонебезпечного виконання; виконувати дії з металевими предметами з метою виключення удару один об одного;

користуватися відкритим вогнем і розводити вогнища ближче 50 м від загазованої ділянки місцевості.

При виявленні запаху газу в квартирі (приміщенні),

де встановлені газові прилади:

негайно закрити крани на газових приладах і перед ними (при розміщенні балонів з скрапленим газом додатково закрити вентилі у балонів);

вжити заходи щодо виведення людей із загазованих приміщень (квартири, дому);

із не загазованого приміщення за телефоном “04” викликати аварійну газову службу і організувати провітрювання приміщення;

по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

При відчутті запаху газу в приміщеннях громадських

будинків з масовим накопиченням людей:

негайно за телефоном “04” повідомити газову аварійну службу; по селектору або іншими способами повідомити людей, що знаходяться в приміщеннях, про негайне, без паніки, залишення приміщень;

організувати провітрювання приміщень шляхом відкривання вікон і дверей;

організувати чергування біля входів у приміщення з метою недопущення заходу до приміщення людей до приїзду бригади аварійної газової служби;

при прибуттю бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

Вибух (пожежа) в квартирі:

закрити всі крани на газових приладах і перед ними (при розміщенні балонів всередині кухні додатково закрити вентилі балонів);

за телефоном “04” повідомити в аварійну газову службу;

організувати гасіння пожежі, при необхідності повідомити за телефоном “01” черговому пожежної охорони;

організувати надання першої медичної допомоги потерпілим, при необхідності викликати за телефоном “03” швидку медичну допомогу;

не допускати сторонніх у приміщення, де виник вибух, зберегти місце і обстановку після вибуху (пожежі).

Запах газу в під’їзді або в підвалі житлового будинку:

за телефоном “04” повідомити місцеву аварійну газову службу;

організувати провітрювання під’їзду (підвалу) відкриттям дверей (по можливості і вікон);

організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в загазовані приміщення людей з відкритим вогнем;

по прибутті бригади аварійної газової служби діяти за їх вказівками.

Наявність рідкої фази скрапленого газу в горілках газових приборів

або підвищення тиску газу перед горілками газових приладів

у споживача газу:

негайно закрити всі крани на внутрішній квартирній газовій розводці і приборах, організувати провітрювання приміщень квартири;

за телефоном “04” повідомити в аварійну газову службу;

повідомити сусідів про необхідність вжиття аналогічних заходів безпеки, якщо в їх квартирах в горілках газових приладів є наявність рідкої фази (або спостерігається підвищений тиск газу в приладах).

Запах газу на вулиці (у газового колодязя), у газорозподільного пункту, групової резервуарної установки, у груповій шафі газобалонної установки

за телефоном “04” повідомити в аварійну газову службу;

організувати охорону місця загазованості до прибуття бригади аварійної газової служби, не допускати в зону загазованості людей з відкритим вогнем.

При необхідності для вирішення окремих питань:

з ремонту газового обладнання, встановлення або заміни газових приладів, монтажу газопроводів, для очищення димоходів і вентиляційних каналів, отримання технічних умов на газифікацію будинків і квартир, виконання проектної документації на газифікацію та інших питань звертайтесь до адміністрації місцевих об’єктів газового господарства;

у разі порушення безпеки з експлуатації газового господарства, обладнання і приладів і загрози виникнення вибуху або пожежі звертайтесь до аварійної газової служби за телефоном “04”.


ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПРИ

УРАЖЕННІ ЕЛЕКТРИЧНИМ СТРУМОМ

Де підстерігає небезпека нас і наших дітей? Найкраще на це питання можуть відповісти лікарі опікових центрів. Саме їм припадає зіткатися з наслідками батьківської безтурботності.

Коли дитина тільки пізнає світ, його увагу викликають і такі предмети, як розетка, штепсель, дроти. Намагаючись “дійти” до фізичної суті електрики, діти засовують у розетки цвяхи, дріт. Або, граючись з ввімкненим дротом, можуть ушкодити ізоляцію та одержати тяжкі опіки. Звичайно дорослі, побачивши це відразу кидаються на допомогу, ризикуючи теж стати постраждалими. Тоді допомога знадобитися вже двом.

Що робити?

Відключити струм.

Рятувати ураженого можна тільки однією рукою. Інакше ви ризикуєте стати “частиною” електричного ланцюжка та одержати тяжкі опіки.

Якщо хтось схопився за оголений дріт - висмикнути дріт із розетки, відключити рубильник, викрутити запобіжні електропробки. Припустимо, це зробити не можна. Тоді треба відкинути дріт. Але не руками, а сухою дерев'яною палицею чи іншим предметом з хорошою ізоляцією.

Якщо постраждалий тримає дріт у зажатій долоні, необхідно дріт перерубати. Для цього підійде інструмент з ізольованими рукоятками: сокира чи лопата з дерев’яним сухим держаком , плоскогубці чи кусачки з ізоляцією

Дроти, що зайнялися, небезпечно гасити водою. Їх краще накрити прогумованою тканиною або засипати піском.

Якщо людина лежить на землі поруч з обірваним дротом, до нього треба підходити, кинувши собі під ноги “ізоляцію” - наприклад, суху дошку, гумову ковдру, книги або стопку газет. На руки краще над усе надягнути гумові чи шкіряні сухі рукавички. На крайній випадок обмотати руки сухою тканиною

Відтягніть постраждалого від місця, де поширюється струм та перенесіть на безпечну ділянку. Для цього потрібно взяти його за краї одягу, попередньо обмотавши будь-якою сухою тканиною і свої руки. Діяти одною рукою, а другу опустити вниз. Пам’ятайте не можна торкатися відкритих частин тіла руками – це небезпечно, бо електричний струм проходить крізь тіло постраждалого.

Негайно викличте швидку медичну допомогу (телефон - 03).

Як надати першу медичну допомогу постраждалому при електротравмах

Насамперед треба знизити температуру в місці опіку, приклавши лід з холодильника ( можна і будь-які заморожені продукти, попередньо обгорнувши їх чистою тканиною). Підійде і холодна вода.

Якщо людина при свідомості, будь то дитина чи дорослий, дайте знеболююче типу анальгетик і заспокійливе (валеріанку, краплі Зеленіна, валокордин, корвалол). Ця травма впливає, насамперед на центральну нервову і серцево-судинну системи.

На місце опіку накладають стерильну пов'язку, бажано так звану волого-висихаючу - із фурациліном. Але ні в якому разі не змащують це місце жиром або маззю на жировій основі.

Якщо постраждалий втратив свідомість, але дихання є, його кладуть на бік. При порушенні дихання і серцебиття роблять масаж серця і штучне дихання “рот у рот” до приїзду бригади лікарів.

Потерпілий повинен лежати, ні в якому разі не дозволяйте йому ні сідати, ні вставати. Це може призвести до важких наслідків, тому що в організмі виникають серйозні внутрішні розлади. Як і що робити далі повинен визначити тільки лікар.

Велика помилка, якщо електричний опік пробують гоїти вдома або амбулаторно. При сильних опіках пальців, долонь в перші два-три дні їх ще можна врятувати від некрозу (відмирання). Але пізніше - ні.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров'я, щорічно від електротравм гине до 25 тисяч чоловік. Ще більше залишаються інвалідами. Але ці травмування трапляються не тільки в квартирі. Трапляються вони і на виробництві.

Способи надання першої медичної допомоги універсальні. І про неї ми вже розповіли. А от заходи безпеки відрізняються.

  • Не ремонтуйте включені у електромережу прилади та не працюйте з дротами під напругою.

  • Найголовніша особливість - ніколи не пробуйте голими руками виявити є чи ні електричний струм у дротах. Для цього є спеціальні пристрої, найпростіший з них - пробник.

  • Якщо ви працюєте з оголеними дротами, ремонтуєте електричну мережу – обов’язково повісте табличку “Не включати! Іде ремонт.”

  • Той, хто не знає таких прийомів, може сам стати жертвою.



ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПРИ ЗАЛІЗНИЧНІЙ АВАРІЇ

Підрахунки показують, що їхати в потязі приблизно в три рази безпечніше, ніж летіти на літаку, і в 10 разів безпечніше, ніж їхати в автомобілі. На жаль, ідеального транспорту немає, і щороку на залізницях світу трапляється декілька десятків значних катастроф.

З погляду безпеки найкращі місця потягу - у центральних вагонах, у купе з аварійним виходом - вікном або розташованому ближче до дверей, на нижніх полках, спиною по ходу прямування.

При зіткненні страждають у першу чергу головні вагони - на їх руйнування іде основна сила інерції. Коли потяг зійде з колії, центральні вагони скоріше утримаються, навіть якщо перевертаються і відриваються хвостові.

Можливість врятуватися при аварії багато в чому залежить від точних дій самого пасажира. При аварії або екстреному гальмуванні найважливіше - закріпитися, перешкодити своєму переміщенню вперед або кидкам у боки (рекомендація підійде в будь-який транспортній аварії). Для цього можна схопитися за поручні й упертися в що-небудь ногами (у стіну або сидіння).

Аварія проходить швидко. Але не сподівайтеся, що після першого удару все скінчиться. Треба не розслаблюватися і тримати всі м'язи напруженими доти, поки не стане остаточно ясно, що руху більше не буде.

Відразу після аварії необхідно діяти дуже швидко: висока можливість пожежі, особливо, коли зіткнення було з товарним потягом. Щоб вибратися з вагона, треба дивитися по обстановці. Наприклад, якщо він залишився на рейках, але є запах диму, а в коридорі юрбляться інші пасажири, краще використовувати вікна - аварійні виходи. Біля вагонного бачка з питною водою повинна бути такий приблизно напис: “Вагон обладнаний додатковими аварійними виходами через вікна 3-го і 6-го купе” (звичайне розташування виходів). Зрозуміло, цей напис треба прочитати заздалегідь, як і відзначити про себе, де вогнегасники - як тільки ви зайшли у вагоні. Саме такі навички і називаються культурою побутової безпеки.

Якщо напису немає, не соромтеся запитати провідника, чи є у вагоні аварійні виходи і як ними користуватися Коли з вами дитина, задати таке питання ви просто зобов'язані.

Біля важеля кожного аварійного виходу (їх ще називають “опускне вікно”) є коротка інструкція: “При аварії ручку повернути на себе до упора, попередньо зірвавши пломбу. Натиснути на себе ручку-засувку вікна.” Коли ви так зробите, віконна рама опуститься, відчинив пройм шириною 66 х102 сантиметра.

Вибратися можна і розбивши вікно свого купе. Проте скло в нього міцне, тому перед тим , як витрачати на боротьбу з ними дорогоцінні секунди, з'ясуєте, чи є у вас підручні засоби. Вибивши скло, не забувайте про осколки - у паніці можна серйозно поранитися, навіть не помітивши цього.

Вибираючись з аварійного вагона, треба дотримувати правила, універсального для подібних евакуацій - із літака, автобуса, корабля: речі не брати. Виняток робиться для документів, грошей і одягу або ковдр.

Евакуюють пасажирів при задимленні або пожежі (хоча, зрозуміло, першою справою треба скористатися стоп-краном і вогнегасником) у сусідні вагони і на польову сторону залізничної колії. Перед тим , як вийти в коридор, підготуйте захист для органів дихання: шапки, шарфи, будь-які ганчірки треба намочити будь-якою рідиною.

Матеріал, яким облицьовані в нас вагони - малминіт – вважається важкозаймистим. Але при температурі 200°С він виділяє токсичний газ, вдихнувши який два-три разу, ви не зможете боротися за своє життя. При пожежі в потязі особливо дорога кожна секунда ще і тому, що простір замкнутий і температура там підвищується миттєво. Навіть без диму одного ковтка розпеченого повітря достатньо, щоб обпалити легені і знепритомніти.

Дуже важливо не забувати про власну безпеку: по сусідній колії може йти зустрічний потяг; рідина, що розлилася при аварії цистерни може виявитися бензином або кислотою; обірваний провід, що звисає, може бути під напругою.

При розливі палива потрібно відходити на безпечну відстань - майже гарантовані пожежа і можливий об'ємний вибух. Проте не варто втрачати з виду місце аварії: поміч прийде саме сюди. Якщо дріт, під напругою, лежить на землі, віддалитися від нього треба стрибками або короткими (із ступню) кроками - щоб уберегти себе від дії струму. Відстань, на яку проходить струм по землі, може бути від 2 метрів (суха земля) до 30 метрів (волога).

Купляючи квиток, кожний пасажир автоматично сплачує страховий збір. Якщо ви постраждали в потязі (не тільки при аварії, але й упавши, наприклад, із полки при різкому гальмуванні), ви повинні одержати компенсацію від державного залізничного страхового товариства. Але перед цим у пункті прибуття необхідно одержати довідку в залізничників і медиків.

У значних катастрофах, винуваті бувають звичайно зовнішні обставини. Але і від самого пасажира часом залежить початок екстремальної ситуації. От декілька необхідних заходів безпеки:

  • не відчиняйте під час руху потягу зовнішні двері, не стійте на підніжках;

  • не висувайтеся з вікон;

  • старанно вкладайте багаж на верхніх багажних полках;

  • не зривайте без крайньої необхідності стоп-кран; запам'ятаєте, що навіть при пожежі зупиняти потяг не можна на мосту, в тунелі та в інших місцях, де ускладниться евакуація;

  • палити тільки у встановлених місцях;

  • не возіть із собою легкозаймисті і вибухонебезпечні речовини;

  • не вмикайте у вагонну електромережу побутові прилади;

  • почувши запах горілої гуми або появу диму негайно звертайтеся до провідника;

До цих правил хочеться додати побажання пасажирам, що коли вони вийшли з потягу стають пішоходами і водіями, не перетинати залізничні переїзди на червоне світло. Щороку через машини і трактори на переїздах трапляються сотні аварій із людськими жертвами.


РОЗДІЛ ІІ.

ДІЇ НАСЕЛЕННЯ В РАЗІ ВИНИКНЕННЯ НАДЗВИЧАЙНОИХ СИТУАЦІЙ ПРИРОДНОГО ПОХОДЖЕННЯ

До явищ стихійного лиха, які можливі на території України відносяться: землетруси; повені (паводки; підтоплення; катастрофічне затоплення); селеві потоки; зсуви; сильний вітер (ураган, смерч), снігопад, хуртовина, бурі та інші явища природи, що виникають як правило раптово. До них можна також віднести і пожежі, особливо лісові і торф’яні. Вони порушують нормальну життєдіяльність людей, руйнують і знищують матеріальні цінності, а іноді призводять до загибелі людей.

Про загрозу виникнення стихійного лиха населення сповіщається через мережу провідного мовлення (через квартирні і зовнішні гучномовці), а також через місцеві радіомовні станції, телебачення і, якщо дозволяє час, через засоби друку. В інформації вказується характер можливого надзвичайного явища, його масштаби, час виникнення і можливі наслідки, а також рекомендується, що необхідно робити до і під час стихійного лиха.

Кожний громадянин, який опиниться у районі стихійного лиха, зобов’язаний проявляти самовладання, особистим прикладом оказувати вплив на оточуючих, а при необхідності покладати край випадкам грабежів, мародерства та інших порушень законності.

Надавши першу допомогу членам сім’ї, оточуючим і самому собі, громадянин повинен брати участь в ліквідації наслідків стихійного лиха, використовувати для цього особистий транспорт, інструмент, медикаменти, перев’язочний матеріал і т.п.


Землетруси

Землетруси – підземні поштовхи і коливання земної поверхні, що виникають внаслідок раптових зміщень і розривів у земній корі або верхній частині мантії Землі, які передаються на великі відстані у вигляді пружних коливань.

Землетруси завжди викликали у різних людей розлад психіки, що проявлялися у не правильній поведінці. Слідом за гострою руховою реакцією часто настає депресивний стан з загальною руховою загальмованістю. Внаслідок цього, як показує статистика, більша частина отриманих травм серед населення пояснюється несвідомими діями потерпілих, обумовленими панічним станом і страхом.

Попередити землетрус неможливо, але у випадку оповіщення про загрозу землетрусу чи появи його ознак слід діяти швидко, але спокійно, впевнено і без паніки.

При завчасному попереджені про загрозу землетрусу, перш ніж залишити квартиру (дім), необхідно вимкнути нагрівальні пристрої і газ, якщо топилася піч – загасити її; після цього слід одягти дітей, старих, одягтися самому, взяти необхідні речі, невеликий запас продуктів харчування, медикаменти, документи і вийти на вулицю. На вулиці слід якомога швидше відійти від будівель і споруд у напрямку площ, широких вулиць, скверів, спортивних майданчиків, незабудованих ділянок, суворо дотримуючись встановленого громадського порядку.

Якщо землетрус почався раптово, коли зібратися і вийти з квартири (будинку) виявляється неможливим, необхідно зайняти місце (встати) у дверному чи віконному прорізі; тільки стихнуть перші поштовхи землетрусу - швидко вийти на вулицю.

У подальшому необхідно діяти у відповідності з обстановкою, що склалася, виконувати всі розпорядження органів управління з питань надзвичайних ситуацій.

Зсуви

Зсув – це сповзаюче зміщення ґрунтових мас на схилі під дією своєї ваги і додаткового навантаження внаслідок підмивання схилу, перезволожування, сейсмічних поштовхів, нерозумної діяльності людини та інших процесів.

Звичайно зсув починається не раптово. Спочатку з’являються щілини у ґрунті, розколини доріг і берегових укріплень, зміщуються будівлі, споруди, дерева, опори ліній електропередач і зв’язку, руйнуються підземні комунікації, а далі виникає повне руйнування будинків і споруд, що може привести і до загрози здоров’ю і життю людей.

Перш за все, треба пильно стежити за оповіщенням щодо умов проходження зсуву та небезпеки для людей, що відбувається, як слід діяти, що необхідно зробити удома, на подвір’ї.

Необхідно знати телефони управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення (відділу з питань НС і ЦЗ), підготуватися до можливої евакуації з місця зсуву та вивозу матеріальних цінностей.

Залишаючи приміщення, слід загасити вогонь, перекрити газові крани, вимкнути світло і електроприлади. Це допоможе відвернути виникнення пожежі, що виникають.

Надати потерпілим першу допомогу, вивести свою сім’ю (сусідів та інших людей) у безпечну зону, взяти при можливості участь у локалізації і ліквідації осередків виникнення пожеж, огородженні небезпечних ділянок, виставленні спеціальних попереджувальних знаків, відключенні комунальних енергетичних систем. У подальшому діяти за вказівками органів управління з питань надзвичайних ситуацій і цивільного захисту населення.

Снігові замети (хуртовина)

Зимові прояви стихійних сил природи нерідко виявляються у снігових заметах унаслідок снігопадів і хуртовин. Снігопади, тривалість яких може бути від 16 до 24 годин, дуже впливають на господарську діяльність населення, особливо з наступним різким похолоданням (сильний мороз) або потеплінням (швидке танення снігу або ожеледь).

Негативний вплив цих явищ приводять до того, що різко погіршується видимість, переривається транспортне сполучення як в місті, так і між населеними пунктами області. Випадання снігу з дощем при зниженій температурі повітря і ураганному вітрі створює умови для зледеніння ліній електропередач, зв’язку, контактних мереж електротранспорту, а також покрівель будівель, різного роду опор і конструкцій, що нерідко викликає їх руйнування.

З оголошенням штормового попередження – необхідно обмежити пересування, особливо на власному транспорті, створити удома необхідний запас продуктів (води, палива), виконати герметизацію житлових приміщень, що допоможе зберегти тепло і зменшить витрати палива.

Особливу небезпеку снігові замети створюють для людей, захоплених у дорозі, далеко від людського житла. Заметені снігом дороги, втрата видимості викликають повну дезорієнтацію на місцевості.

Під час руху на автомобілі не варто намагатися подолати снігові замети, необхідно зупинитися, повністю закрити жалюзі машини, укрити двигун зі сторони радіатора. Якщо є можливість, автомобіль треба встановити двигуном у навітряну сторону. Періодично треба виходити із автомобіля, розгрібати сніг, щоб не опинитися похованим під снігом. Крім того, не занесений снігом автомобіль - гарний орієнтир для пошукової групи. Двигун автомобіля необхідно періодично прогрівати для уникнення “розморожування двигуна”. При прогріванні автомобіля важливо не допускати затікання в кабіну (кузов, салон) вихлопних газів; з цією метою важливо слідкувати, щоб вихлопна труба не завалювалася снігом.

Якщо у дорозі разом опинилося декілька чоловік (на декількох автомобілях), доцільно зібратися разом і використати один автомобіль як укриття; із двигунів необхідно злити воду.

Ні в якому разі не можна залишати укриття – автомобіль: у сильний снігопад (хуртовину) орієнтири, які здавалися надійними з першого погляду, через декілька десятків метрів можуть бути загублені.

У сільській місцевості з отриманням штормового попередження необхідно терміново заготувати у необхідній кількості харч і воду для тварин.

Під час ожеледі пересування пішоходів ускладнюється, обвалення різних конструкцій і предметів під навантаженням стане реальною загрозою для людей (травматизм). Слід уникати перебування у старих будівлях, під лініями електропередач і зв’язку та поблизу їх опор, під деревами.

Повінь (паводок, підтоплення, катастрофічне затоплення)

При отриманні попередження про загрозу затоплення внаслідок виходу із русел великих та малих річок або внаслідок руйнування гребель водосховищ і виникнення катастрофічного затоплення слід дотримуватися встановленого порядку, без зволікання вийти в безпечні та підвищені місця. При рятувальних роботах необхідно проявляти витримку і самовладання, суворо дотримуватись вимог рятувальників. Не можна переповнювати рятувальні засоби (катери, човни, плоти і т.д.), оскільки це загрожує безпеці рятувальників і тих, хто підлягає врятуванню.

Потрапивши у воду, слід скинути із себе важкий одяг і взуття, відшукати поблизу плаваючі чи підвищені над водою предмети, скористатися ними до отримання допомоги.

Якщо є час, то необхідно вжити заходи щодо рятування майна і матеріальних цінностей: перенести їх у безпечні місця, а самим зайняти верхні поверхи (горища), дахи будинків.

При достатньому часі попередження паводку здійснюються заходи щодо підготовки і проведення завчасної евакуації населення та сільськогосподарських тварин, щодо вивозу матеріальних цінностей з районів можливого затоплення, про що оголошується спеціальним розпорядженням місцевих державних адміністрацій. Населення про початок і порядок евакуації оповіщається з використанням місцевих радіотрансляційних мереж і телебачення, через адміністрацію об’єктів господарювання. Населенню повідомляються місця розгортання збірних евакуаційних пунктів, строки прибуття на ці пункти, маршрути руху під час евакуації пішим порядком, а також інші відомості, що співвідносяться з місцевою обстановкою, очікуваним масштабом лиха, часом його упередження.

За наявності достатнього часу, населення із небезпечних районів евакуюються разом з майном. З цією метою кожній родині надається автомобільний чи інший транспорт з зазначенням його подачі.

У випадку раптових паводків попередження населення проводиться всіма наявними технічними засобами оповіщення, з поміж яких – гучномовні і пересувні установки.

Раптовість виникнення повені викликає необхідність особливих дій і поведінки населення.

Якщо люди, що проживають у населеному пункті, спостерігають підйом води на першому поверсі чи інших поверхах і на вулиці, необхідно залишити квартиру, піднятися на верхні поверхи; якщо будинок одноповерховий – зайняти приміщення на горищах. При перебуванні на роботі згідно з розпорядженням адміністрації об’єкту господарювання слід, дотримуватися встановленого порядку, зайняти підвищені місця. Знаходячись у полі при раптовому затопленні слід зайняти підвищенні місця або дерева, використати різного роду плаваючі засоби, що маєте під рукою або збудуйте їх з колод, дощок, автомобільних камер, бочок, бідонів та інших підручних матеріалів, які легші за воду.

Безпека на воді

Досвід і спостереження свідчать, що нещасні випадки най­частіше трапляються при порушенні правил безпеки на воді. Кожному слід пам'ятати, що вода помилок не пробачає. Відпочиваючи, треба дотримуватися заходів безпеки та намага­тися якнайшвидше навчитися плавати. Купайтеся краще вранці або ввечері, коли сонце гріє, але немає небезпеки перегрівання. Температура води повинна бути не нижче +17-19° С, у більш холодній - перебувати небезпечно.

Плавайте у воді не більше 20 хвилин, причому цей час по­винен збільшуватися поступово, починаючи з 3-5 хвилин.

Не доводьте себе до ознобу. При переохолодженні можуть виникнути судоми, зупинка дихання, втрата свідомості. Кра­ще купатися декілька разів по 15-20 хвилин.

Не входьте, не пірнайте у воду після тривалого перебуван­ня на сонці. Периферичні судини сильно розширені для більшої тепловіддачі. При охолодженні у воді настає різке рефлекторне скорочення м'язів, що веде за собою зупинку дихання.

Якщо немає поблизу обладнаного пляжу, вибирайте безпеч­не для купання місце з похилим схилом та твердим і чистим дном. У воду заходьте обережно. Ніколи не пірнайте в незнай­омих місцях.

Не запливайте далеко, особливо за буї, тому що можна не розрахувати своїх сил. Відчувши втому, не треба розгублюватися і прагнути якнайшвидше допливти до берега. Навчіться "відпочивати" на воді. Для цього обов'язково не­обхідно вміти плавати на спині. Перевернувшись на спину і підтримуючи себе на поверхні легкими рухами кінцівок, ви змо­жете ВІДПОЧИТИ.

Якщо вас захопило течією, не намагайтеся з нею бороти­ся. Треба пливти вниз за течією, поступово, під невеличким ку­том, наближаючись до берега.

Не розгублюйтеся, навіть якщо ви потрапили у вир. Не­обхідно набрати побільше повітря в легені, зануритися у воду і, зробивши сильний ривок вбік, спливти.

У водоймах із великою кількістю ряски намагайтеся пливти поблизу самої поверхні води, не чіпати рослини, не роби­ти різких рухів. Якщо усе ж руки або ноги заплуталися стеблами, необхідно зупинитися (прийняти положення "поплавка") і звільнитися від них.

Дуже обережно плавайте на надувних матрацах, авто­мобільних камерах і надувних іграшках. Вітром або течією їх може віднести дуже далеко від берега, а хвилею - захлеснути, з них може вийти повітря і вони втратять плавучість.

Купання з маскою, трубкою і ластами потребує особливої обе­режності. Плавати треба тільки уздовж берега та обов'язково під постійним наглядом, щоб вчасно могла прийти допомога.

Не допускайте грубих ігор на воді: підпливати під тих, хто купається, хапати їх за ноги, "топити", подавати помилкові сиг­нали про допомогу і т. ін.

Купання дітей ні в якому разі не повинно проходити без нагляду дорослих, які добре вміють плавати. Вчитися плавати обов'язково потрібно під керівництвом інструктора або батьків.

Не лишайте біля води малят. Вони можуть оступитися і впа­сти, захлинутися водою або потрапити в яму.

Не наближайтеся до човнів і катерів, що пропливають поблизу вас.

Порушення цих правил залишаються головною причиною загибелі людей на воді.

Втім, називають і іншу причину загибелі на воді: спочатку са­мовпевненість, а потім страх. Причому відомо, що і від того, і від іншого часто рятують знання.

У вас починає судомити ногу. Знаючи, що це звичайна ситу­ація, ви повинні на секунду зануритися з головою у воду і, роз­прямивши ногу, сильно рукою потягти її на себе за вели­кий палець..

Зрозуміло, усі ці поради потрібні, якщо ви вмієте плавати.


Що робити, якщо на ваших очах тоне людина?

Вміння на­дати допомогу при нещасних випадках необхідне кожній лю­дині. Володіння прийомами і засобами надання допомоги лю­дині, яка тоне, - винятково важлива спеціальна навичка. Особ­ливо важливо це вміти робити без використання рятувальних засобів (човнів, катерів тощо.). У цьому випадку рятувальники повинні вміти добре плавати, володіти прийомами надання першої допомоги постраждалим, діяти швидко і рішуче.

Якщо ви добираєтеся до потопаючого вплав, треба максимально вра­ховувати течію води, вітер, відстань до берега та ін. Наближаю­чись, намагайтеся заспокоїти і підбадьорити плавця, який вт­ратив сили. Якщо це вдалося і він може контролювати свої дії, плавець повинен триматися за плечі рятувальника.

Якщо ж він не контролює свої дії - поводитися з ним треба жорстко і безцеремонно. Деякі інструкції рекомендують навіть оглушити по­топаючого, щоб врятувати його і своє життя.

Коротко техніка рятування потопаючого виглядає так. Підпливши, треба підпірнути під нього і, узявши позаду одним із прийомів захоплення (класичний - за волосся), транспорту­вати до берега. У випадку, якщо потопаючому вдалося схопи­ти вас за руки, ноги або шию - звільніться і негайно пірнайте - інстинкт самозбереження змусить потерпілого вас відпустити. Якщо ж він уже занурився у воду, не полишайте спроб знайти йо­го на глибині, а потім повернути до життя. Це можна зробити ще й у тому випадку, якщо потопаючий, перебував у воді близько 5 хвилин.

Як тільки потопаючого витягли з води, відразу приступають до надання першої медичної допомоги. По можливості, необхідно відразу викликати медичну допомогу, а до її прибуття не припи­няти спроб відновити дихання людини.

Перед тим, як приступити до надання першої допомоги постраждалому, необхідно його швидко і старанно оглянути. Ос­новну увагу звернути на колір шкіри, дихання, серцеву діяльність, рефлекси очей, ширину зіниць. Допомога надається в залежності від його стану.

Ознаки клінічної смерті: зіниці розширені, пульс відсутній, серцебиття не чути, дихання немає, зіниці не реагують на світло (якщо зіниці звужені, то людина непритомна і штучного дихання робити не треба, а лише дати вдихнути нашатирного спирту і поплескати по щоках). Приступати до надання допомоги необхідно якнайшвидше.

Якщо постраждалий не подає ознак життя: це не повинно зупиняти надання першої допомоги. Доти, поки є найменший шанс врятувати людину, треба проводити заходи щодо її рятування.


ТОНКИЙ ЛІД

Деякі небезпеки наче дозрівають до сезону, у них свій термін. Лід частіше підводить нас восени і навесні.

Якщо ви провалилися на льоду річки або озера, необхідно широко розкинути руки по краям льодового пролому та утриматися від занурення з головою. Дійте рішуче і не лякайтеся, тисячі людей провалювалися до вас і врятувалися.

Намагайтеся не обламувати крайку льоду, без різких рухів потрібно вибиратися на лід, наповзаючи грудьми і по черзі витягаючи на поверхню ноги. Головна тактика тут - пристосовувати своє тіло для того, щоб воно займало найбільшу площу опори.

Вибравшись із льодового пролому, потрібно відкотитися, а потім повзти в той бік, звідки ви прийшли і де міцність льоду перевірена. Незважаючи на те, що вогкість і холод штовхають вас побігти і зігрітися, будьте обережні до самого берегу. Ну а там не зупиняйтеся, поки не опинитеся в теплі.

Якщо на ваших очах на льоду провалилася людина, негайно крикніть, що йдете на допомогу. Наближатись до ополонки необхідно лише поповзом, при цьому широко розкидаючи руки. Буде краще, якщо ви зможете підкласти під себе лижі, дошку, фанеру (збільшити площу опори) і повзти на них. До самого краю підповзати не можна, інакше у воді опиняться вже двоє. Треба пам'ятати, що у кожного предмета, крім прямого призначення, для якого він створений, є і інші якості, у тому числі і властивості інструменту захисту. Ремені або шарфи, будь-яка дошка або жердина, санки, лижі допоможуть врятувати людину. Кидати зв’язані ремені, шарфи або дошки треба за 3-4 метри. Підповзати до самої ополонки неприпустимо. Краще, якщо ви не один. Тоді двоє-троє людей, узявши один одного за ноги, лягають на лід ланцюжком і рухаються до пролому. Діяти весь цей час треба рішуче і швидко - постраждалий швидко мерзне в крижаній воді, мокрий одяг тягне його донизу.

Подавши постраждалому підручний засіб порятунку, треба витягти його на лід і повзти з небезпечної зони. Потім його треба укрити від вітру і якнайшвидше доставити в тепле місце, розтерти, переодягти в сухий одяг і напоїти чаєм.

Безпека на льоду.

Який лід можна вважати безпечним? Для одного пішохода - зеленуватого відтінку, товщиною не менше 7 сантиметрів. Для влаштування ковзанки - не менше 10-12 сантиметрів (масове катання - 25 сантиметрів). Масова переправа пішки може бути організована при товщині льоду не менше ніж 15 сантиметрів.

Щоб виміряти товщину льоду, потрібно пробити лунки по різні боки переправи (рекомендується відстань між ними п'ять метрів) і проміряти їх. Треба мати на увазі, що лід складається з двох прошарків - верхнього (каламутного) і нижнього (прозорого і міцного).

На лижах переходити річку або озеро значно безпечніше, ніж пішки, але і тут є свої тонкощі. Насамперед, треба пошукати чи немає вже прокладеної лижні. Якщо її немає і вам треба йти по цілині, кріплення лиж необхідно відстебнути (щоб, у крайньому випадку, швидко від них позбутися), а палиці тримати в руках, при цьому не накидати петлі лижних палиць на кисті рук. Якщо ви йдете групою, відстань між лижниками (та й пішоходами) не варто скорочувати менше, ніж на 5 метрів.

Не було року, щоб рибалки не виявилися в екстремальній ситуації. Любителям підлідного лову багаторічний досвід не самих щасливих рибалок диктує обов'язкові правила:

не пробивати поруч багато лунок;

не збиратися великими групами на одному місці;

не можна пробивати лунки на переправах;

не варто ловити рибу поблизу вимоїн, яким би там не був кльов;

треба завжди мати під рукою міцну мотузку 12-15 метрів.

І лижнику, і рибалці, і кожному, хто вирішив пройти по льоду, ще на березі не буде зайвим витратити дві хвилини на своєрідне вивчення географії замерзлої річки або озера. Для початку необхідно знайти стежку або сліди. Якщо їх немає, варто позначити ще з берега свій маршрут і взяти з собою міцну палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду. Заздалегідь подивіться чи немає підозрілих місць:

лід може бути неміцним біля стоку води (наприклад, із ферми або фабрики).

тонкий або крихкий лід поблизу кущів, очерету, під кучугурами, у місцях, де водорості вмерзли у лід.

варто обминати ділянки, покриті товстим прошарком снігу (під снігом лід завжди тонший).Тонкий лід і там, де б'ють ключі, де швидка течія або впадає в річку струмок.

особливо обережно треба спускатися з берега: лід може нещільно з'єднуватися із сушею, можливі тріщини, під льодом може бути повітря.

Треба пам'ятати про важливе правило - перевіряти міцність льоду. Якщо після першого удару палицею на ньому з'являється вода, лід пробивається, потрібно негайно повертатися на те місце, звідки ви прийшли. Причому перші кроки треба робити, не відриваючи підошви від льоду. Ні в якому разі не варто перевіряти міцність льоду ударом ноги. Інакше… вам прийдеться з'ясувати, наскільки добре ви запам'ятали і засвоїли наші поради.

Підлідна риболовля


Зимова підлідна ловля риби потребує особливо суворого дотримання правил поводження. Всі рибалки повинні твердо знати, що ні по-першому (осінньому), ні по-останньому (весняному) льоду ловити рибу не можна, навіть якщо на перший погляд він достатньо міцний.

Осінній лід, скріплений вечірнім чи нічним холодом, рано вранці ще спроможний витримати невеличке навантаження, але вдень він швидко стає крихким і слабким від талої води, що просочується через нього, хоча може зберігати (навесні) достатню товщину.

Збираючись на риболовлю, потрібно брати із собою прості рятувальні засоби (рятувальну дошку, мотузку) і під час рибної ловлі їх треба тримати під рукою. У осінній і весняний сезони для посилення опори поруч із лункою треба класти принесену дошку. Це підвищує безпеку рибалки на льоду. Лунку з метою безпеки пробивають на відстані 5-6м одна від одної. Рибалки не повинні збиратися великими групами. Пам'ятайте: відправлятися на водойми поодинці небезпечно!
1   2   3   4   5   6   7   8   9   ...   12



Схожі:

Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconПоложення про порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
З метою координації та науково-методичного забезпечення суб’єктів, що здійснюють навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях,...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconПравила поведінки в надзвичайних ситуаціях — вибухонебезпечні предмети
Передусім тому, що земля ще досить насичена вибухонебезпечними предметами часів Великої Вітчизняної війни. Боєприпаси знаходять і...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconРозпорядження голови облдержадміністрації 12 листопада 2012 року №420 Організаційно-методичні вказівки з питань навчання населення Чернігівської області захисту і діям у надзвичайних ситуаціях на 2013 рік
України у сфері цивільного захисту та приведенні системи навчання відповідно до положень Державного стандарту 5008: 2008 "Навчання...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconРозпорядження голови обласної державної адміністрації від 11. 10. 11 №357 Про Примірне положення про консультаційний пункт щодо дій населення у надзвичайних ситуаціях техногенного та
Міністерстві юстиції України 06. 06. 01 за №481/5672, та з метою підвищення ефективності просвітницько-інформаційної роботи І пропаганди...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconПам’ятка населенню щодо дій при укусах комах
Симптоми інтоксикації проявляються нездужанням, запамороченням, головним болем, ознобом, сонливістю, виділенням слизу з носа, слинотечею,...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconМіністерство доходів І зборів України пам’ятка щодо заповнення поля «Призначення платежу»
Пам’ятка щодо заповнення поля «Призначення платежу» в розрахунковому документі при сплаті суми грошового зобов’язання з податку на...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconАналіз регуляторного впливу до проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»
Чорнобильської катастрофи від 23. 04. 2001 №97 «Про затвердження Порядку здійснення підготовки населення на підприємствах, в установах...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 icon2012 загальні положення
Ботанічна пам’ятка природи загальнодержавного значення "Урочище "Степок" (далі – Пам’ятка природи) створена розпорядженням Ради Міністрів...
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconПоложення про порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, що додається. Прем'єр-міністр України М. Азаров
Затвердити Положення про порядок здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях, що додається
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconКошторис на 2011 рік
Аварійно-рятувальні заходи на загальнодержавному І регіональному рівнях при надзвичайних ситуаціях
Правила поведінки та дії населення при надзвичайних ситуаціях пам’ятка населенню 2011 iconГоловне управління юстиції у запорізькій області пам’ятка «Порядок надання соціальних відпусток» Запоріжжя
Пам’ятка підготовлена для працівників територіальних органів та установ юстиції Запорізької області
Додайте кнопку на своєму сайті:
Документи


База даних захищена авторським правом ©govuadocs.com.ua 2000-2014
При копіюванні матеріалу обов'язкове зазначення активного посилання відкритою для індексації.
звернутися до адміністрації
Документи